Урок: Міграція населення. Міграційна політика. Українська діаспора.

Про матеріал
Методична розробка уроку географії з використанням інтерактивної дошки Inboard.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема уроку: Міграція населення. Міграційна політика. Українська діаспора.  Географія України. 8 клас. Урок № 56    Беган О. Г., учитель географії КЗ «СЗШ № 5 ім. Г. Романової» КМР 

Номер слайду 2

?

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Міграція населення. Міграційна політика. Українська діаспора.

Номер слайду 5

Міграція є визначальним проявом процесу глобалізації, має об’єктивний характер і навряд чи може бути зупинена, принаймні в демократичний спосіб. Імовірно, чим далі, тим більше масштаби міграції зростатимуть, зокрема завдяки тому, що активне й мобільне населення упродовж життя декілька разів змінюватиме місце проживання, включно з країною (контингентом). Цьому сприятимуть четверта промислова революція і пов’язана з нею цифровізація економіки, розвиток транснаціональних корпорацій, розміщення значної частини виробництв у інших країнах (регіонах), ніж місце реєстрації головного офісу, спрощення (скасування) процедур перетину кордонів у поєднанні із суто демографічними процесами – стрімким старінням населення загалом і робочої сили економічно розвинених країн. Головною складовою міграцій у сучасному світі є переселення через економічні чинники, передусім тимчасові переміщення з метою отримання більших заробітків. У таких міграціях вирішальну роль відіграє співвідношення якості життя у країнах (регіонах) походження (проживання) і країнах (регіонах) спрямування мігрантів. На жаль, достатньо масштабними є і вимушені переселення, викликані конфліктами, війнами, техногенними та екологічними катастрофами. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО МІГРАЦІЙНИЙ ВИМІР національна доповідь

Номер слайду 6

міграція та основні види    На кількість населення певного регіону чи окремої країни, окрім природного руху, впливають переміщення людей по території – механічний рух населення. Його називають міграціями.    Міграції (з латин. – переселення) – переміщення людей на інші території зі зміною місця проживання назавжди або на певний час.

Номер слайду 7

Міграція населення

Номер слайду 8

Міграції населенняекономічні - фізичні - інтелектуальнінаціональні релігійні екологічні За тривалістю за організацією за напрямом за причинамиорганізованінеорганізованіпримусовісезоннітимчасовімаятниковіна постійне місце проживаннязовнішня - еміграція - імміграціявнутрішні

Номер слайду 9

За тривалістю за організацією за напрямом за причинами релігійні зовнішня еміграція,імміграціявнутрішнітимчасовіекономічні - фізичні - інтелектуальніна постійне місце проживаннянеорганізованімаятниковіорганізованісезонні примусові екологічнінаціональні

Номер слайду 10

Відеосюжет Трудова депопуляція: як виїзд українців на заробітки https://hromadske.ua/posts/iak-vyizd-ukraintsiv-na-zarobitky-vplyvaie-na-demohrafiiu

Номер слайду 11

Внутрішні та зовнішні міграції        Внутрішні міграції властиві всім державам. Найчастіше спостерігається переселення людей із села до міста, що більше відповідає їхнім економічним, соціальним і культурним запитам. Так відбувається перерозподіл населення між великими й малими містами. Великим за площею країнам (Росія, Китай, Казахстан, Канада, США, Бразилія, Австралія) притаманне переселення до районів нового освоєння.  «Маятникові» міграції – щоденні переїзди людей між містом і передмістям на роботу або навчання.   Зовнішні міграції в історії людства істотно вплинули на освоєння світу, а також на расовий, національний, релігійний склад населення. Зовнішні міграції масового характеру спричиняють значні зміни чисельності населення країн і цілих регіонів.     Людей, які здійснюють переміщення, називають мігрантами.   Виїзд за межі країни на постійне місце проживання називають еміграцією (з латин. – виселення), а самих переселенців – емігрантами.     В’їзд громадян на постійне місце проживання до країни дістав назву імміграція (з латин. – вселяюся), а людей, що приїздять, називають іммігрантами.     Різниця між кількістю емігрантів та іммігрантів – це сальдо міграцій.    Воно може бути додатним, якщо переважають прибулі люди, і від’ємним, якщо тих, хто покинув країну, більше, ніж прибулих.   Серед країн за кількістю емігрантів лідирують Росія, Мексика й Індія. У першій десятці також є Україна та Китай.

Номер слайду 12

        Міграційні процеси в Україні  В Україні спостерігається негативне сальдо міграцій. Нині за рахунок цього вона щороку втрачає понад 20 тис. осіб. Від’їжджають переважно кваліфіковані робітники та науковці, а прибувають біженці й переселенці. Найбільше людей з України емігрували до Росії, США, Німеччини, Канади, Ізраїлю. Іммігрують переважно вихідці з Кавказу, країн Центральної та Східної Азії, Молдови. Серед них є багато нелегальних мігрантів. Найбільший приріст мігрантів характерний для Києва, Одеської та Харківської областей.  Внутрішні міграції – це переміщення людей у межах України.  Значного поширення набули переїзди населення за напрямком «село – місто». Останнім часом спостерігається також зворотний процес – відтік частини міського населення (особливо людей літнього віку) в сільську місцевість на постійне місце проживання.    Крім того, в Україні простежуються сезонні міграції – переїзди, пов’язані з тимчасовою роботою, чи до місць відпочинку.    Відбуваються й «маятникові» міграції. Сотні тисяч громадян України щодня їдуть на роботу з приміської зони в міста, ввечері повертаючись додому. 

Номер слайду 13

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Міграційні процеси в Україні Головними в нашій державі є економічні чинники міграцій, що зумовлені переважно браком роботи. Потоки фізичної еміграції з України спрямовані здебільшого до Росії та європейських країн. Масштаби трудової міграції з України оцінюються у 1,4–2,7 млн осіб, із них більше половини – нелегали. Основні країни трудової імміграції – Росія (48 %), Італія (13 %), Чехія (12 %), Польща (8 %), Угорщина, Іспанія, Португалія (по 3 %). Громадяни України становлять найбільшу групу легальних мігрантів у країнах Європейського Союзу.    Набули поширення й інтелектуальні еміграції («відплив умів») з України.  З огляду на політичні причини загострилася проблема незаконного в’їзду в Україну біженців з країн Азії.  Унаслідок військової конфронтації на Донбасі з 2014 р. виникла проблема внутрішніх біженців із зони бойових дій. З окупованих територій Донецької та Луганської областей в інші частини України переселилося більше ніж 1 млн осіб.   Типовим прикладом міграцій на національному підґрунті в межах України є повернення на свої історичні землі репресованих у роки Другої світової війни кримських татар та їхніх нащадків.     З екологічних причин багато людей залишили свої домівки у зоні відчуження, що виникла після аварії на ЧАЕС, і переселилися в райони, де немає загрози для їхнього здоров’я та життя.      

Номер слайду 16

Міграційна політика в УкраїніЦілями міграційної політики в Україні є зменшення масштабів зовнішньої міграції, стимулювання повернення емігрантів на батьківщину та контроль за перетином державного кордону.  Міграційна політика – цілеспрямована діяльність держави, пов’язана з регулюванням і контролюванням міграційних процесів.   Міграційна політика істотно впливає на стан трудового потенціалу і є складовою частиною загальної демографічної політики. За даними досліджень, Україну залишає майже дві третини мігрантів у віці від 15 до 39 років, які становлять основний трудовий потенціал держави. Майже третина емігрантів – люди з вищою освітою. Широкомасштабна еміграція негативно позначається на шлюбності й народжуваності, а отже, й на формуванні трудового потенціалу. В Україні розроблено закон «Про основні засади міграційної політики», у якому подано ширше тлумачення державної міграційної політики. Її основними напрямами є регулювання міграції громадян, іноземців та осіб без громадянства; допомога біженцям, раніше депортованим особам й іншим особам, які потребують допомоги; повернення кваліфікованих людських ресурсів в Україну; прогнозування міграційних потоків. 

Номер слайду 17

Напрямки міграції українців https://online.seterra.com

Номер слайду 18

Країни з найчисельнішою українською діаспорою      Найчисельніша українська діаспора існує в Росії - 2 млн. осіб.      В українській діаспорі Канади. проживають близько 1,2 млн. українців, або 3,1 % канадського населення.   США – третя за чисельністю української діаспори країна світу. Тут проживають близько 1 млн. осіб українського походження.   У Казахстані – близько 800 тис. осіб, що становить понад 5 % населення країни. Українці розселені переважно на півночі Казахстану.     Серед країн Європи найбільше вихідців з України мешкає в Молдові (близько 600 тис. осіб), Польщі (350 тис.), Білорусі (159 тис.), Словаччині (55 тис.), Латвії (54 тис.), Румунії (51 тис.), Чехії (50 тис.).   У країнах Азії українська діаспора доволі чисельна в Узбекистані (150 тис.) та Киргизії (70 тис.).    У Новому Світі, крім США й Канади, українські переселенці живуть у Бразилії (500 тис.) та Аргентині (300 тис.). Більшість із них працюють у сільському господарстві.    Наймолодша українська імміграція – в Австралії і Новій Зеландії. У цих країнах налічується до 35 тис. українців.

Номер слайду 19

     Українська діаспора та її склад Добровільна і вимушена еміграція українців протягом тривалого часу сформувала у світі чималу українську діаспору. До неї належать українці, які проживають за межами своїх етнічних земель і зберігають національну самобутність (мову, культуру, звичаї, традиції тощо). Оскільки українські етнічні землі ширші, ніж сучасна територія України, не всі українці, що живуть поза сучасними межами держави, є діаспорою. Діаспора (з грец. – розпорошувати) – це перебування значної частини нації поза межами історичних (етнічних) земель у результаті добровільної чи примусової еміграції.   Нині близько 10 млн українців живуть за межами історичної батьківщини. У минулому столітті етнічні українські землі входили до складу різних держав. Західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, східні – у складі Російської імперії, а потім Радянського Союзу. Цим пояснюється формування західної та східної української діаспори. Їх виокремлення має не так географічне, як історичне підґрунтя.    Східна діаспора проживає в межах країн – колишніх республік Радянського Союзу.     Західна діаспора – поза межами СРСР, тобто в країнах Західної Європи, Америки, Австралії, Азії, Африки. 

Номер слайду 20

Номер слайду 21

        Міграційні процеси в Україні

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Країни з найчисленнішими українськими діаспорами

Номер слайду 26

Домашнє завдання:& 49 стор.204-209 Творче завдання: інтерв`ю зі знайомими, які перебувають за кордоном нашої держави. Міграція. Особливості життя за межами України.

Номер слайду 27

Дякую за увагу)

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Лумей Оксана Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
24 березня 2020
Переглядів
7286
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку