Урок "Михайло Грушевський – історик та фундатор української державності"

Михайло Грушевський – історик та фундатор української державності

 «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю,

народ – нацією, країна – державою.»

М. Грушевський

(слайд 1)

Мета:

– пізнавальна: актуалізувати інформацію про життєвий шлях Михайла Грушевського з акцентами на його державотворчій, політичній, громадській, науковій діяльності та її ролі для розбудови української держави і науки;

– практична: сформувати й розвинути інформаційні, хронологічні, мислиннєві, творчі, мовленнєві, аксіологічні й інтерактивні вміння, навички самоорганізації, критичного мислення, сприяти усвідомленню учнями значимості історичної, наукової, просвітницької спадщини Михайла Грушевського в контексті історії України кінця ХІХ – ХХ століття;

– виховна: сприяти актуалізації громадянських почуттів, соціально активної позиції, патріотизму, розумінню ролі та місця конкретної особистості в історії народу і держави, відродження та збереження пам’яті про борців за незалежність України.

Формування громадянина – патріота шляхом вивчення, популяризації та впровадження наукової та історичної спадщини М.Грушевського 

План 

1. Вступ. 
2. Подорож у минуле. Географія життя М. Грушевського.
3. «Між історією і політикою".
    

1. Вступ. 

Викладач.

29 вересня 2018 року виповнюється 152 роки від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) — визначного історика, археолога, літературознавця, соціолога, публіциста, письменника, організатора української науки, громадсько-політичного і державного діяча, засновника Української Народної Республіки. 

З його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження     української    культури   і   науки,   історичної свідомості  й національної гідності народу. Він показав, що еволюція людства, попри всі складнощі, має тенденцію до встановлення справедливого демократичного ладу. Влада у державі має належати особам, обраним народом на демократичних засадах, працювати для народу, спиратися на волю його більшості. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону.

2. Подорож у минуле. Географія життя М. Грушевського.
    

Викладач. За допомогою умовної машини часу я пропоную вам здійснити подорож у минуле і вивчити географію життя Михайла Грушевського.

(слайд 2)

(слайд 3)

Перед вами Київський залізничний вокзал кінця 19 століття.

(слайд 4)

Ви розминулись з М. Грушевським на привокзальній площі, але перед цим він вам сказав, що їде на Батьківщину, не вказавши назви міста.

(слайд 5)

Завдання. Який потяг ви виберете? (Холм).

(слайд 6)

Народився М. Грушевський 17 (29) вересня 1866 року в невеликому місті Холмі (тепер Хелм на території Польщі). Походив відомий історик з родини Грушів-Грушевських, які проживали в Чигиринському повіті на Київщині.

(слайд 7)

Батько майбутнього історика, Сергій Федорович (1833-1901), здобув світську освіту в Києві, викладав славістику. Його підручник церковнослов’янської мови став офіційним виданням, ним широко користувалися в усій Російській імперії, книга витримала понад 30 перевидань.

Мати – Глафіра Захарівна Опокова –  походила з родини священнослужителів.

Викладач. Як і доводиться всім батькам, гостям, тоб-то Вам почали показувати фотографії сина, розповідаючи про різні факти з життя Михайла Сергійовича.

(слайд 8)

Завдання. Прокладіть маршрут, виберіть міста та поєднайте їх з історичними подіями, що пов’язані з географією життя М. Грушевського.

 (слайд 9)

1. Місто, в якому провів дитячі роки та навчався у гімназії. (У 1869 році трьохрічний Михайло разом з батьками переїздить на Кавказ, у 1880-1885 рр. навчається у Тифліській гімназії).

2. Духовна батьківщина М. Грушевського. (В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священик Захарій Опоков, сюди він приїджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах: Враження були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все це ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити цю подорож….).

3. Місто, де М. Грушевський розпочинав свою наукову, педагогічну і громадську діяльність.     (Переїхавши 1894 року з Києва до Львова, він за рекомендацією Володимира Антоновича призначений на посаду професора кафедри історії Львівського університету. 1896 року вінчається з Марією Вояківською. У 1898 році нарешті з’являється перший том фундаментальної "Історії України-Руси", невдовзі виходить друком том другий, у 1900 році – третій. Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник», був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899)). Було обрано головою наукового Товариства. Розпочав активну науково-організаційну діяльність у НТШ. 

4. Місто, куди емігрував М. Грушевський після революції. (У березні 1919 року емігрував до Праги, де продовжував наукову діяльність, заснував у Празі Український соціологічний інститут. У цей час Грушевський редагував часописи "Борітеся - поборете!", "Наш стяг", а також плідно працював над багатотомною "Історією української літератури").  

5. Місце заслання М. Грушевського. (Відправлений на заслання до Симбірська (нині м. Ульяновськ) власним коштом у супроводі одного конвоїра, куди прибув 22 лютого 1915. Склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградської академії наук, Грушевському було дозволено переїхати до м. Казані та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності).

6. Місто найактивнішої політичної діяльності М. Грушевського. (Після революції 1905-1907 років М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство (УНТ), увійшов до складу Товариства українських поступовців (1907. 
       З березня 1917 по квітень 1918 року М. Грушевський - голова Української Центральної Ради). 

(слайд 10)

3. «Між історією і політикою".

Викладач. У машині часу ви перенеслись до Києва, у будинок, де проводила засідання Українська Центральна Рада. Думки про державність втілювались тоді поступово, маленькими кроками.

 Запитання. Скажіть, як називалися документи Української Центральної Ради?                                                        (Універсали)

(слайд 11)

Запитання.  Скільки Універсалів було, прийнято Центральною Радою України? (4)

Викладач. Дійсно поступово і послідовно, за безпосередньої участі Грушевського були складені і прийняті чотири Універсали Центральної Ради, які стали віхами на історичного шляху одержавлення України.

Під особистим проводом політика у Києві 19 березня 1917 р. відбулася 100-тисячна національна демонстрація.

(слайд 12)

Із кабінетного вченого на очах народу, народжувався Лідер нації. Разом і на повний голос вони - народ і Лідер - вимагали самовизначення країни. І повнолюдна маніфестація підтримала заклик промовця надати автономію Україні.

Із Софіївської площи у просторі Ви перенеслись до приміщення де зберігався архівний фонд Української Центральної Ради. Ви вирішили ознайомитись із документами. Розглядаючи їх стало зрозуміло, що тексти Універсалів переплутались.

(слайд 13)

Запитання.Перед вами знаходяться уривки з текстів 4 Універсалів. Вам потрібно встановити, якому документу вони належать. Можливо Ви пригадаєте і дату прийняття Універсалів.

1. Заявляєм, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату. Україна стає Українською Народною Республікою.

2. 10 червня УЦР оприлюднила свій Універсал. Його зачитав на Всеукраїнському військовому з'їзді В. Винниченко. Віднині, було сказано в Універсалі, "не розриваючиз державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям".

3. Згідно з Універсалом, Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат — органами державної влади в Україні. Центральна рада приймала умови ТУ про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України.

4. «...Ми, Українська Центральна Рада, сповіщаємо всіх громадян України: однині Українська На­родна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу».

Відповідь: 1 – 3 Універсал (7 листопада 1917 р.)

         2 – 1 Універсал (10 червня 1917 р.)

                    3 – 2 Універсал (3 липня 1917 р.)

                    4 – 4 Універсал (9 січня 1918 р.)

Викладач. Перед вами картки з висловлюваннями  М. Грушевського. Визначте за ними політичні погляди Грушевського, погляди стосовно майбутньої долі України і вирішення національних інтересів.

Картка1. Грушевський М. На порозі Нової України // Хто такі Українці і чого вони хочуть. – К., 1991. – 215 с.

1.яке завдання ставить М.Грушевський перед української демократією, яка “повинна приложити всі старання до того, щоб мати таку державу, яку їй треба й якої вона хоче, а не обертатися до неї спиною ставитись до неї байдуже. Навпаки, вона повинна вважати діло держави своїм ділом і віддавати її будуванню і кермуванню всю душу і силу”;

2. вона повинна взяти за свою справу укріплення ідеї української демократичної державності, її поширення в громадянстві, виховання його в почуття обов’язку перед нею, як найвищого стимулу громадського життя, який повинен об’єднати всю людність, весь народ в її однім пориві, перемагаючи партійні різниці й розбіжності там, де зачиняються основні інтереси держави”

3. «…Для близького часу зовсім досить широкої української автономії у федеративній Російській республіці. А в будущині, сподіваємося, ця республіка ввійде в склад  федерації Європейської, і в ній Україна стане одною з найбільш сильних, міцних і певних складових частей – одною з підстав сеї Європейської федерації».

4. Грушевський М. «Від слова до діла».

«…тільки державність – запорука вільного розвитку народу.»

          5.  Грушевський М. «Україна окремішна».

 « …всі, хто щиро приймає до серця інтереси українського народу, повинні дбати про збереження української окремішності від сторонніх впливів і втручань».

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною»

  (Четвертий Універсал ЦР)

Картка 2.  Грушевський М. На порозі Нової України. Гадки та мрії. – К., 1918. – С.114.  Хто такі Українці і чого вони хочуть. – К., 1991. С.136

1. «Як демократ і соціаліст все своє життя стояв на сторожі прав національностей – не тільки своєї національності»

2. підкреслював важливість проголошеної самостійності УНР і намагався залучити все свідоме українство до участі в побудові «нових принципів життя»

3. «Якої ми хочемо автономії і федерації», опублікованій у Києві 1917 року.

«…Українці в політичній справі хочуть: утворити широку національно-територіальну автономію у складі Федеративної Російської Республіки…

4. “У відносинах до Росії, Українська Республіка мусить

бути самостійною і незалежною – вони можуть об’єднатися тільки у вищій організації, як дві рівно рядні одиниці”.

 5. Грушевський М. «Чи Україна тільки для українців?»

«Україна  не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе».

Погляди М.С.Грушевського

Політичні ідеали 

- відродження Української держави

-державні права українському народу

-державність-запорука вільного розвитку народу

-державність будована на демократичних підвалинах

Майбутня доля України

від

-національно-територіальної автономії України в Російській федеративній республіці

до

-державної незалежності.

В будущині:

-Україна ввійде в склад федерації Європейської

Вирішення національного питання

- вільний, великий український народ

-будує свою долю  в нових умовах свободи

- Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні

Підсумок викладача. Таким чином, ми пересвідчились, що  М.С. Грушевський був не тільки видатним вченим, але політичний мислитель європейського масштабу, послідовний демократ і гуманіст. Він вніс багато нового й оригінального у справу пробудження і формування національної свідомості нашого народу, українського державного відродження в ХХ ст.

Викладач. Розглядаючи документи, до Ваших рук потрапили і архівні фотографії. Давайте проаналізуємо, яким чином вони повꞌязані із Михайлома Грушевським.

(слайд 14)

1 фото Марія Вояківська (дружина)

2 фото Катерина Грушевська, донька.

3 фото В. Антонович.

4 фото Іван Нечуй-Левицький (за підтримки Нечуя-Левицького,

            опублікував свої оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина»).

5 фото праця Історія України – Руси (основна праця М. Грушевського).  Це була перша національна історія України. Працював Грушевський над нею ціле своє життя, але таки не зміг її закінчити. У 1898 році з’являється перший том фундаментальної "Історії України-Руси", невдовзі виходить друком том другий, у 1900 році – третій. Останній, десятий том „Історії України” вийшов у світ 1936 року, вже після смерті автора.

Після перевороту М. Грушевський відходить від політики і розробляє концепцію Української академії наук як асоціації вчених. Працює над ще одним великим науковим проектом – багатотомною “Історією української літератури”.. У 1924–1930 роках очолював історичні установи ВУАН: кафедру історії українського народу при Історико-філологічному відділі, Історичну секцію з численними комісіями, археографічну комісію. Осередком його історичної школи стала новостворена Науково-дослідна кафедра історії України. За редакцією вченого в цей період було випущено 80 книг, серед них періодичні та серійні видання: “Україна”, “Науковий збірник”, “Студії з історії України”, “За сто літ”, збірники комісій порайонного дослідження історії України.

 У 1929-му Грушевського обрали академіком академії наук СРСР. В 1930-ті він став об’єктом нещадного цькування з боку більшовицького режиму. Помер Михайло Грушевський у Кисловодську після хірургічних операцій 1934 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Запитання.

• Давайте підведемо підсумок і визначемо багатограність таланту М. Грушевського.

• Які политічні погляди Михайла Грушевського ви запропонували нашим политікам взяти на озброення, застосовуваті в своїй політичній діяльності.

Постать Михайла Грушевського, напевно, не потребує коментарів і роз'яснень. Його праці не мають строку давності. І кожен, хто знайомиться з ними, відкриває для себе щось нове і навіть несподіване. Михайло Грушевський — це постать світового рівня. Своєю працею М. Грушевський закладав міцні підвалини української державності.

Література

Бурлака Г. Літературна творчість Михайла Грушевського / Г. Бурлака // Дивослово. — 2009. — № 1. — С. 48-54. Гирич І. Спадщина М. Грушевського і сьогодення / І. Гирич // Історія України (Шк. світ). — 2001. — № 43. — С.4-7. Голобородько Я. Професор-державотворець / Я. Голобородько // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. — 2006. — № 8. — С.2-6. Ольхіна Н. Історичні портрети : [добірка ст.] / Н. Ольхіна, Л. Непран, І. Рибак // Історія України (Шк. світ). — 2003. — № 29-32. — С.11-70. Пиріг Р. Михайло Грушевський в об’єктиві реальності : до 140-річчя з дня народж. / Р. Пиріг // Наука і суспільство. — 2006. — №11-12. — С.12-15. Соколова С. Сторінки великого життя : до 140-річчя від дня народж. Михайла Грушевського / С. Соколова // Укр. культура. — 2006. — №12. — 2-а с. обкл. Траверсе Т. Світ Михайла Грушевського : особистість і доба : психол. аспекти / Т. Траверсе // Дзеркало тижня. — 2006. — 8-14 лип. — С.21. Чубукова Т. Матеріали до курсу за вибором «Визначні постаті України» : Михайло Грушевський / Т. Чубукова // Історія в шк. України. — 2010. — № 3. — С. 16-21. Щербініна О. Бібліотечна справа і бібліографічна діяльність у житті та творчості М. Грушевського / О. Щербініна // Вісн. Харк. держ. акад. культури. — Х., 2002. — Вип.9. — С.184-193. — Бібліогр.: с. 193.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Михайло Грушевський - Твори - Письменник - Автор

http://www.ukrlit.vn.ua/author/grushevski.html

Михайло Грушевський. Історія України-Руси

http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm

Михайло Грушевський. Історія української літератури. У 6 т.

http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrushe.htm

Михайло Грушевський. Вибрані статті.

http://litopys.org.ua/hrs/hrs.htm

Михайло Грушевський. Життя й діяльність

http://litopys.org.ua/rizne/kryp4.htm

Михайло Грушевський

http://bratstvolviv.orthodoxy.ru/grusch.html

Михайло Грушевський: історик і будівничий нації

http://library.kharkov.ua/lib_druk.php?type=2&id

Грушевський М. С. - життєвий та творчий шлях

http://www.ukrtvory.com.ua/grush.html