Номер слайду 7
Інсценізація-Мамочко мила, скажи своїй доні,Де загубилося щастя моє?Чому у тридцять посивіли скроні,Біль роздирає все тіло моє?Мамочко рідна, чому нещаслива. Леся кохана твоя?Може, я Бога колись прогнівила?Чим провинилась, матусенько, я?-Донечко люба, ходи-но до мене,Я обійму твоє зболене тіло. Муки твої поверну я на себе,Тільки б нічого тобі не боліло. Донечко, кажеш, нема в тебе долі,Але у долі є, донечко, ти. Ти народилась провісником волі,Правди, надії й краси. А у житті, то всього ж бо буває,Усмішки й сльози у ньому сплелись. Та нещасливих людей не буває,Ти зрозумієш це, доню, колись.-Мамо, лебідко, пробач мої сльози,Це лиш ранкова роса. Це просто вчора були ще морози,Але тепер вже весна. Йтиму вперед, поки в мене є сила,Я подолаю всі бурі страшні. Мамочко рідна! Я так щаслива!Усе багатство моє при мені.