Урок-елегія
Тема: Місце любовної теми у творчості І. Франка. Поетична збірка «Зів’яле листя». Поезія «Чого являєшся мені у сні?»
Мета:
(формування предметної компетентності): ознайомити з ліричною драмою збірки, пояснити її особливості; виразно і осмислено читати твори;
( формування ключової компетентності ): осмислювати естетичну вартість художнього твору; висловлювати судження про важливість кохання в житті людини, аналізувати сучасні інтерпретації інтимної лірики І. Франка в музичних композиціях;
( формування загальнокультурної компетентності): формувати естетичний смак; усвідомлювати те, що кохання - найвеличніше з почуттів, яке надихає людину на шляхетні вчинки.
Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, аудіозаписи пісень на слова І.Франка, сердечка.
Тип уроку: урок-елегія
Епіграф уроку:
Любов – це кара, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорока
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності під мелодію.
Зустрічаймось. Вітаймося словом,
Погляд – в погляд, і в руку – рука.
Ми приходимо в світ для любові.
Все, що інше, - неправда гірка.
Ганна Чубач
Доброго дня, дорогі діти, шановні гості! Я рада вітати Вас на нашому уроці.
Любов…Кохання…Такі хвилюючі слова. Скільки навівають вони думок, переживань. І як би не змінювалося наше життя, а кохання завжди залишається коханням. Минають роки, століття, приходять нові покоління. Однак у цьому мінливому світі є те, що ніколи не зникне і не зміниться. Це кохання. Вічне, найсвітліше, найпрекрасніше почуття, яке дано пізнати лише людині.
Найбільш витончено це почуття дано оспівати поетам.
Що ж означає любити? У вас все попереду, і кожен із вас знайде відповідь на це питання у своєму серці.
А сьогодні ми звернемося до поезій Івана Франка, які являють собою «тихе зітхання», «незагоєні рани», «невтишені жалі», «завмерле в серці кохання».
Своїм життям та творчістю І. Франко довів, що генії і любов народжуються не так часто, щоб доповнювати одне одного.
На попередніх уроках ми говорили про Франка як про поета-борця, Каменяра, але ж він ще й тонкий лірик. Вічна тема кохання знайшла яскраве втілення у його поезії.
Відеоролик з учнями
Стародавня легенда про кохання говорить, що колись Бог роз'єднав людину на дві половини. І з того часу під звуки зачарованої скрипки шукає одна половина іншу, коли половини не знаходять одна одну і не з'єднуються, то скрипка плаче сумно-сумно.
Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що хтось плаче і хлипає важко,
Це розлука моя, невтишима тоска,
Це любов моя плаче так гірко.
Отже, темою нашого уроку є Місце любовної лірики у творчості І. Франка. Поетична збірка «Зів’яле листя». Поезія «Чого являєшся мені у сні?»
(Учні записують тему).
Мета + епіграф
Протягом уроку ми маємо дати відповіді на питання:
Вправа «Асоціації» (роздрукувати)
Л – ласка
Ю – юність
Б – боротьба
О – обов’язок
В - відвертість
ІII. Актуалізація опорних знань
Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього великого почуття: «Хвилини, в котрих я любив… були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості».
В одному із своїх віршів І. Франко зізнається: «Тричі мені являлася любов». Давайте подивимось, хто ж були ті жінки, які стали для поета натхненням, Музою, щирою піснею.
II. Основний зміст уроку
Проблемне питання: «Що є кохання для І. Франка?» Про це ми дізнаємось сьогодні.
Бліц – опитування
«Зів’яле листя», яка вийшла друком у 1896 році. Іван Франко створював протягом десяти років (1886–1896). Вона складається з трьох частин (так званих жмутків), у яких розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема нерозділеним коханням, звідки й назва збірки «Зів’яле листя» як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.
Недаремно Франко дав збірці підзаголовок «Лірична драма», власне, драма почуттів. Вірші в ній – це «зів’ялі листочки», що символізують «завмерлеє в серці кохання». Тричі йому «являється любов», і втретє він зайшов так далеко, що зневірився в усьому.
Учитель. Пропоную Вам поринути в минуле, зробити екскурс в історію кохання І.Франка. Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська і Целіна Журовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів’яле листя»?
Виступи учнів про три кохання в житті Івана Франка
Слово надається учням, які досліджували драму особистого життя І. Франка, що яскраво постає в рядках поезії «Тричі мені являлася любов».
Стиха лунає мелодія М. Скорика.
Ольга Рошкевич – Уляна
Юзефа Дзвонковська –Таня
Целіна Журовська – Настя
Ольга Хоружинська - Іра
Повідомлення учнів з роздрукованими портретами
Ольга Рошкевич
Перед смертю Франко переказував, щоб Ольга прийшла попрощатися. Але вона відповіла відмовою і до кінця свого життя шкодувала, що не виконала останнього бажання людини, яку так пристрасно любила, яка принесла їй стільки радості і страждань.
Навесні 1935 року Ольга злягла, а 30 травня її не стало. Останнім проханням Ольги було, щоб листи від поета поклали їй у труну, під голову — як найдорожчий скарб її життя. Воля Ольги була виконана.
Учитель.
— Хто та «гордая княгиня», якій присвячено другу частину збірки?
Юзефа Дзвонковська
Учитель. Її могилу віднайшли зовсім недавно на кладовищі в Івано-Франківську. „Юзефа Дзвонковська, 21.10.1862 – 05.05.1892”, - написано на тріснутій і порослій мохом плиті. Всього 30 років життя.
Учитель. Франко так вірив, що любов врятує його від отих земних незгод. Отже, прощай Ольго, прощай, Юзефо... Що ж, посилає Франкові доля втретє— випробування чи справжню любов? На це питання, мабуть, не зміг би однозначно відповісти і сам Іван Якович.
Явилась третя — женщина чи звір.
Глядиш на неї — і очам приємно,
Целіна Журовська-Зигмунтовська
Учитель. Про Целіну поет думав до смерті.
— А хто ж була та, яка подарувала великому поетові чотирьох прекрасних дітей, яка розділила з ним усі радощі і біди його, яка зносила глузування і презирство невдоволених нею галичан і яка не заслужила жодного ліричного рядка поезії свого чоловіка?
Франко в жодних своїх спогадах не сказав їй «люблю», «кохаю», вона для нього тільки «жінка, котра була поруч...»
А чи хотілося б кому-небудь із заміжніх жінок почути від власного чоловіка такі слова: «З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою”.
Ольга Хоружинська
Отож, ви зрозуміли, що «хвилини, в котрих Франко любив... були, може, найкращі в моїм житті — жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості».
Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього величного почуття.
Робота в групах (заповнення таблиці Елвермана)
Так Чи приносить кохання людині щастя? Ні
Поетичний калейдоскоп
– Поезія «Чого являєшся мені у сні?» належить до шедеврів інтимної лірики. Це надривно-зажурений вибух людського почуття.
Виразне читання учнями по черзі, аналіз змісту й художніх засобів.
- Що змальовано у поезії?
Орієнтовна відповідь
У вірші змальовано складний внутрішній світ закоханої безнадійно людини.
- Якою постає кохана дівчина поета?
Орієнтовна відповідь
Дівчина жорстоко обійшлася із ліричним героєм, вона, знаючи про його почуття, згордувала ним, ніколи не посміхнеться й не озветься до нього і навіть уві сні продовжує мучити його. герой щиро кохає свою милу, глибокі переживання він висловлює в сумних піснях.
- Як побудований цей твір?
Орієнтовна відповідь
Вірш побудований у формі монологу ліричного героя.
- Чим закінчується поезія?
Орієнтовна відповідь
Завершується ця поезія ліричним зверненням до своєї зіроньки коханої з проханням з’явитися хоч уві сні, дарувати радість і оживляти його стомлене серце, замість того, щоб проганяти це видіння, він закликає: «О, ні являйся зіронько мені хоч в сні!», бо кохання, яким би воно не було, - це все одно дар, це щастя.
Учитель. Поезія «Чого являєшся мені усні?» теж увійшла до другого «жмутка» і присвячена Юзефі Дзвонковській .
Питання до учнів.
Тема вірша - нещасливе кохання, яке з великим сумом переживає І.Франко, запитуючи образ своєї коханої: чому вона постійно являється йому у сні, тоді коли в житті не хоче й знати .
Ідея поезії "Чому являєшся мені у сні?" - передати читачеві справжнє почуття кохання, щире, лагідне, вірне, але нерозділене. Це світле і прекрасне почуття завдало поетові неабияких страждань
Робота в групах
Іван Франко у вірші "Чого являєшся мені усні?" використовує такі художні засоби:
1.Епітети:
"чудові очі…ясні", "дно студене", "зарево червоне", "довгими ночами", "щастя молодого", "дива золотого".
2. Порівняння:
"очі..., немов криниці дно студене", "уста..,мов зарево червоне", "серце.., неначе перла у болоті". Усі вони підкреслюють надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання.
3. Метафори:
"докір займається і тоне …у тьмі", "ти серце надірвала", "вирвала ридіння голосні", "свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні",..
Метафори підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу нерозділеного глибокого почуття.
4. Повтори:
"В житті мене ти знать не знаєш", "хоч знаєш, добре знаєш, як… у серці здавлюю на дні".
7. Риторичне звертання:
"Являйся, зіронько, мені…"
9. Дієслівні синоніми:
"тужити – не жити", "серце… марніє, в'яне, засиха", "хоч в сні …оживає, грає, віддиха".
Учитель. Поезія І.Я.Франка живе і понині. Вона безсмертна. І підтвердженням цього є пісня «Знаєш» у виконанні сучасного співака Віталія Козловського.
(Прослуховування пісні у виконанні Віталія Козловського)
Вправа «Я поет» (робота в парах) (складають при свічечках власні поезії про кохання під мелодію пісні О. Пономарьова «Ніколи»)
Три жмутки – це три періоди любові:
Але сила Франкової майстерності така, що ми можемо побачити перед собою не три жінки, а одну з трьома силуетами однієї жіночої постаті. В одному образі, як в усмішці Джаконди, безліч відтінків гордості, непорочності і розуму.
(Співчутливе. Душа ліричного героя ніжна, але безвольна.)
Учитель Кохання... Воно існує, мабуть, відтоді, як на землі з'явилася людина. Тема кохання — чистого, благородного почуття — вічна тема в світовій літературі. Недарма в народі кажуть: «Світ постав з любові». Першим в історії західноєвропейської літератури письменником, що вустами ліричного героя не лише розповів світові історію свого кохання, а й відкрив перед читачем найпотаємніше почуття, став Данте Аліг’єрі, автор славетної «Божественної комедії». Се була молода Беатріче, дочка якогось флорентійського патриція, що пізніше вийшла заміж і вмерла 1290 року, проживши 24 роки».
Через півстоліття інший великий італієць Франческо Петрарка зустрів в авіньйонській церкві Св. Клари чарівну молоду жінку, почуття до якої, оспіване пізніше в численних поезіях, стало сенсом його життя й принесло йому світову славу. З творів Петрарки відомо, що Лаура не тільки не відповідала йому взаємністю, а вони навіть не були близько знайомі. Тому кохання поета до незнайомої заміжньої жінки безнадійне.
-Так як ми рухаємося в ногу з часом, то в українській літературі теж виникають модні тенденції – це буктрейлери (короткі відеоролики за мотивами книги або сучасна форма реклами книги).
Буктрейлер Григоряка О.
Ось що робить з людиною натхнення. Дякую!
Прийом «Слово – висновок»
- Поясніть одним словом, чим була для І Франка збірка інтимної лірики?
(Ліками: Франко потерпав не тільки через нерозділене кохання, а й був самотнім у своїй праці та боротьбі. Вірші були для нього ліками.).
Тренінг «Роздуми вголос»
- Діти, думаю, що за весь урок ви вже встигли наповнити свої серця роздумами чи варто кохати, що таке кохання? Запишіть на сердечках і заповніть ними одне велике серце. (На стікерах учні пишуть свої думки і прикріплюють на дошку).
Кохання – диво – казка - взаєморозуміння - сила, більша за життя - вир почуттів – радість –довіра – щастя – сльози – зрада - трагедія - ніжність – пристрасть - вірність…
V. Підсумки уроку
Кохання може подарувати велике щастя! Але воно може бути й осміяним і відкинутим, і тоді стане тяжким, болючим. Слід мати сили, щоб його подолати, бо життя неодмінно компенсує страждання. А ще треба берегти свої почуття і чужі, щоб, бува, не зламати чиюсь долю.
Тож нехай доля буде прихильною до вас і подарує кожному найвищу оцінку життя – вірне і щасливе кохання. Бережіть і цінуйте це найвеличніше людське почуття.
1. Заключне слово вчителя.
Метод «Я так думаю…»
Оцінювання (подарункові сертифікати, які діють до кінця навчального року)
Учитель. У Монтеня є одна нехитра історія. Існувала країна, де цар у новорічну ніч посилав підданим у дарунок вогонь з власного вогнища. Уявіть: новорічна ніч, дім з погашеними вогнями в очікуванні царського дарунку, а потім… сузір’я вогнів, що освітлюють небо!
Чекайте і ви цього милосердного вогню – вічного і благородного вогню кохання. А коли це почуття прийде до вас, хай вам допоможуть твори І.Франка. Читайте Франка завжди. Читайте, коли вам сумно чи радісно, бо почуття, вкладені автором у рядки творів, настільки сильні, що «сто тисяч літ горіть готові» і зігрівати нас.
Кохайте і будьте коханими. Нехай це святе почуття буде для вас щастям…
Домашнє завдання (на вибір 1-2 завдання).
Бог від якої заховав ключі…»
Додаток
Гра «Синквейн»
Кохання
Благородне, взаємоповажаюче.
Хвилює, змінює, прикрашає.
Почуття це робить людину кращою.
Любов.
Ольга Рошкевич
Юзефа Дзвонковська
Целіна Журовська
Ольга Хоружинська
Вправа «Асоціації»
Л
Ю
Б
О
В
«Таблиця Елвермана»
Так |
Чи приносить кохання людині щастя? |
Ні |
|
|
1