Методична розробка уроку з інтегрованого курсу "Мистецтво" "Мистецькі перлини Візантії та Київської держави"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку №7

з мистецтва

«Мистецькі перлини

Візантії та Київської держави»,

8 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Мистецькі перлини Візантії та Київської держави.

 

Мета: (формувати компетентності): предметні( уявлення про мистецтво Візантії та Київської держави; уявлення про мистецтво Київської держави; вдумливе сприйняття художніх творів; розуміння поняття «візантійський стиль», «книжкова мініатюра», логічне мислення; удосконалені виконавські навички;

    ключові (уміння вчитися впродовж життя:самооцінювання  досягнень і помилок; ініціативність і підприємливість:  ініціативність щодо участі у творенні нових мистецьких продуктів; відповідальність за особистий і колективний результат; соціальну та громадську:  готовність до комунікації, усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; утвердження рівності як основи демократії; обізнаність і самовираження у сфері культури: пропагування національної культури через власну художню творчу діяльність, усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства; екологічну грамотність і здорове життя: сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації.

Очікувані результати: учні навчаються складати порівняльну характеристику та зіставляти інформацію з різних джерел; визначати особливості розвитку культури України ІХ-ХІ ст.; характеризувати основні досягнення культури; розуміти значущість мистецтва для культурного розвитку; толерантне ставлення до культурного різноманіття; усвідомлюють потребу збереження художнього надбання людства.

 

Оснащення:

• Зоровий ряд: слайд-презентації;
• Обладнання: ПК, телевізор.

 

Тип уроку: комбінований урок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

• Які пам’ятки давньоруської архітектури вам довелось бачити?

 

III. Мотивація навчальної діяльності.

До уроку ви підготували цікаві доповіді, які допоможуть нам перенестись у далекі часи Русі-України. Чим же була славетна ця держава? Яка культура існувала у той час? Саме про це ми сьогодні й поговоримо.

 

IV. Робота над новим навчальним матеріалом.

 

Слово вчителя.

Розвиток мистецтва Середньовічча охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження.Одним з найваливіших центрів середньовічноо мистецтва була Візантія.Традиції античної та східної цивілізації поєдналися в культурі цієї держави, столицею якої став Константинополь.Відповідно до нових світоглядних уявлень головним завданням візантійського мистецтва  було втілення божественного начала. Візантійський стиль народився в архітектурі та образотворчому мистецтві, виявився також в ілюструванні книг. Культура Київської держави- яскрава сторінка в історії світової культури.Балканами він поширився на Руь-Україну, де існував упродовж багатьох століть Для нього характерні урочістість і шляхетність.Фасади орнаментували цегляною кладкою,Приміщення храмів мали три галереї-нефи.Центральну частину увінчував купол, довкола якого розміщували інші, менші за розмірами.Куполи були переважно цибулеподібної , шоломоподібної іноді шатрової форми.Інтер’єри вражали красою і розкішшю.Найвідоміша у світі пам’ятка візантійської архітектури- собор Святої Софії у Константинополі(сучасне м.Стамбул, Турція).У споруді вперше було застосовано хрестово-купольний тип будування( тобто вона  має у плані хрест). Собор щедро прикрашено барвистими мозаїками, фресками, іконами.Інтер’єр оздоблений мармуром різних кольорів.Візантійські митці створили неповторну гармонію барв, що ніби мерехтять під проміннями світла з вузьких арочних вікон.

Отже, візантійський храм- взірець ,синтезу мистецтв, у якому поєднано архітектуру, монументальний живопис, театральний церковний церемоніал і звучання хору а капела, який під час богослужіння співає літургію.

 Мистецтво могутньої  та високорозвиненої Київської держави вважають одним із найвизначніших художніх явищ у світі.Воно успадкувало найкращі традиції Візантії й привнесло свій неповторний колорит у сузір’я стародавніх культур.Запровадження християнства долучило культуру Русі до західноєвропейських цінностей.Сакральна архітектура,монументальний живопис,іконопис, книжкова мініатюра розвивалися на візантійських традиціях, поступово набуваючи своєрідних особливостей.

Інтерактивний прийом «Сам собі учитель» (робота в групах).

Учні об’єднані в малі групи: «Історики», «Архітектори»,  «Живописці», «Іконописці», «Майстри книжкової мініатюри», кожна з яких отримала завдання підготувати матеріал з теми.

 

Виступи учнів з повідомленнями, підготовленими в групах (по 2-5 хв.)

Група 1 “Історики”

Перша відома нині достовірна згадка про русів датується 839 р. у франкській хроніці «Бертинські аннали». З IX ст. скандинавські мореплавці почали освоювати новий шлях на південь, що отримав назву «шлях із варяг у греки» й починався від озера Ільмень, проходив де по малих річках, де волоком і по Дніпру у Чорне море. Київ відігравав значну роль завдяки своєму розташуванню на місці злиття двох найбільших артерій Русі – Дніпра та Прип’яті, що дозволило контролювати весь дніпровський шлях і сприяло розвитку та торгівлі: навколо Києва почав формуватися певний союз племен. Деякі історики та археологи вважають, що у IX ст. на Русі існувала протописемність у вигляді рисок та зарубок, про що згадується в арабських хроніках, але після прийняття християнства тут розповсюдилась нова писемність (кирилиця) абетка якої була складена братами-проповідниками Кирилом та Мефодієм. У цей час книги були рукописними й писали їх тоді на пергаменті. Книги створювалися повільно й коштували досить дорого (1 книга = 12 га землі). Писали також на бересті та дошках, у монастирях створювались перші історичні твори, в яких записувались ченцями основні події року . Тому ці книги називалися літописами ( від слова «літо» – рік). Перший літопис (1113р.) «Повісті минулих літ» була написана Нестером – ченцем Києво-Печерського монастиря. Іншими літературними пам’ятками культури Русі є також «Слово про закон і благодать митрополита  Ілларіона», «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора, «Руська правда» Ярослава Мудрого. У XI ст. (1051р.) в Києво-Печерській Лаврі виник центр підготовки духовенства, лікарів, художників тощо. (Відомо ім’я першого лікаря – Агапіт). При храмах відкривалися школи та бібліотеки (Софійський собор).

 

Група 2 «Архітектори»

Основні архітектурні об’єкти:

• Палац княгині Ольги на Старокиївській горі 945р. (Київ)
• Храм Богородиці, відомий як Десятинна церква,989-996 рр. (Київ)
• Софія Київська, Золоті ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів-1019-1037 рр. (Київ)
• Спасо-Преображенський Собор-1036 р. (Чернигів)
• Свято-Успенський Собор Киево-Печерського монастиря-1073-1077 рр. (Київ)
• Михайлівький Золотоверхий Собор 11081113 рр. (Київ)

Більшість відомих нині архітектурних памяток було споруджено за часів так званої роздрібненості. Саме тоді в Києві збудували 19  камяних споруд. Над містом засяяли бані церкви Спаса на Берестові (1125), Богородиці Пирогощої на Подолі (1136), Кирилівської церкви (1146) тощо. Багато храмів зявилося в Чернігові.Досконалістю пропорцій і майстерною технікою виконання вражають Борисоглібський Собор, Успенський Собор Єлецького монастиря.

 

Група 3 «Живописці»

  З-поміж образотворчих мистецтв Київської держави найпочесніше місце посідає монументальний живопис-мозаїка та фреска. Систему  розписів культових споруд майстри запозичили у візантійців, але  творче переробляли її. Інтер’єр Софії  Київської (вівтарні приміщення та центральний підкупольний простір) було прикрашено мозаїкою, а стовпи нефів, бічні приміщення, стени-фресками. Підлога також була мозаїчною або шиферною.

 

 

 

Група  4 «Іконописці»

Сьогодні неможливо уявити  собі українське образотворче мистецтво без ікон. У ХІ ст. було створено велику кількість ікон:

• Володимірської Богоматері (нині зберегається у Третьяковській галереї)
• «Печерської Богородиці  з предстоячими Антонієм і Федосієм»  і «Ярославської Оранти»  (обидві ікони зараз знаходяться у Третьяковській галереї)
• «Георгія-воїна», «Дмитра Солунського» , «Архангела»  (або «Ангела-Золоте Волосся» )
• Мініатюрні іконки («Увірування Хоми»).

Відоме навіть імя одного з іконописців – Алампій ( у деяких джерелах –Аліпій, Олімпій), який жив наприкінці ХІ ст. ( бл. 1050-1114) та був ієромонархом Києво-Печерського монастиря. Окрім іконопису, він займався мозаїкою та ювелірною справою. Ікони Алімпія прославилися як чудотворні. Ікони ХІ-ХІІІ ст. відзначаються своєю монументальністю й особливою урочистістю. Найчастіше це були образи Христа й Богоматері.

 

 

 

Група 5 «Майстри книжкової мініатюри»

Особливим розділом давньоруського живопису є мистецтво книжкової мініатюри.

Книга була дієвим засобом поширення християнської віри на Русі.

У книжковій графіці пам'яток XI—XII ст. відбилися самобутні риси творчості майстрів Русі-України, стильові ознаки давньоруського мистецтва – величність у вирішенні композиції й умовно-площинне зображення. Звісно, помітні й індивідуальні особливості творчості кожного з художників, але разом вони дають нам уявлення про характер і стиль мистецтва Русі-України, оскільки книжкова мініатюра й орнаментика наслідують прийоми тогочасного іконопису, фрески, мозаїки, декоративно-ужиткового мистецтва.

До видатних пам'яток мистецтва книжкової мініатюри належать:

     «Остромирове Євангеліє» (1056-1057);

     «Радзивілівський літопис» (XV ст.). Його 617 мініатюр є своєрідною худож­ньою енциклопедією історії та культури тих часів;

     «Трірський псалтир» (або «Кодекс Гертруди»; 1078-1087);

     «Юр'ївське Євангеліє» (1120-1128);

     «Добрилове Євангеліє» (1164).

Мініатюри численних кодексів – ізборників – були виготовлені за розпорядженням Ярослава Мудрого і склали першу бібліотеку Русі-України .

Ізборник Святослава (1073) є розкішно оздобленим кодексом із 5 мініатюрами.

 

 

 

 

 

 

 

V. Актуалізація набутих знань (рефлексія).

1.  Прийом «Мікрофон».

     Завершіть речення:

• «Дуже цікавим я вважаю…»

•  «Віднині я знатиму, що…»

2.  Вирішення кросворду по темі уроку.

 

 

 

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Художньо-творча робота

Використовуючи підготовлену інформацію та наочність, створити відео-презентацію «Художня культура Київської держави» для ознайомлення з нею учнів 5-7 класів.