Урок мистецтва у 9 класі."Модернізму музиці. Неофольклоризм. Таємниця популярності «Щедрика» М. Леонтовича."

Урок мистецтва у 9 класі.

( вчитель Косован Н.Р.)

Тема уроку:

Модернізму музиці. Неофольклоризм. Таємниця  популярності «Щедрика» М. Леонтовича.

Мета уроку:

• ознайомити учнів із шедевром Миколи Леонтовича «Щедрик» та

його історією,  на його прикладі познайомити з напрямком модернізму – неофольклоризмом;

• ознайомити учнів із ознаками, які можуть свідчити про достовірність

інформації та джерел;

• розвивати вміння учнів аналізувати музичні твори;

• навчитися відрізняти факти від думок та суджень, достовірну інформацію від недостовірної, застосовувати вміння шукати і працювати з джерелами та першоджерелами.

Тип уроку : Комбінований , з інтеграцією інфомедійної грамотності.

Обладнання: Звуко- та відео відтворююча апаратура, роздатковий матеріал, підручник.

Хід уроку.

Вступ.

       Народні мелодії… Вони полонять і зачаровують людські серця, є родючим грунтом для творчості майже всіх музикантів професіоналів.

      У ХХ ст.. проявляється значний інтерес до фольклору різних народів і у мистецтві виникає нових напрям – НЕОФОЛЬКЛОРИЗМ.

       Його ознака – оновлення засобів музичної виразності, джерела – зразки народного мистецтва.

В українській музиці початку ХХ століття широкого розвитку набуло хорове мистецтво. У цьому важливу роль відіграла творчість композиторів:

 М. Леонтовича,  К.Стеценка, Я . Степового.

Мотивація навчальної діяльності . Створення проблемної ситуації.

     Прослухайте музичний твір (оригінал «Щедрика» Миколи Дмитровича Леонтовича в хоровому виконанні а капела)

 «М.Леонтович.Щедрик» https://www.youtube.com/watch?v=n4lOlBT3cdY

1. Як часто ви чули цю мелодію? (Часто: в рекламі, у фільмах, на концертах.)
2.  Із чим вона у вас асоціюється? (З Новим роком та Різдвом.)

   3.Чи знайомий вам варіант цієї пісні англійською мовою? (Так або ні.)

   4. Як ви вважаєте, чому в цьому музичному творі йдеться про ластівку і пташку щедрика? (Тому що раніше Новий рік зустрічали із приходом весни, коли прилітали пташки. За основу композитор узяв текст відомої народної пісні, яка, за словами істориків, була створена ще за часів язичництва.)

   5. Це твір народний чи авторський ( обробка на основі народної мелодії М. Леонтовича)

Інформаційна частина.

      Хорову обробку «Щедрика» на основі народної мелодії та слів створив визначний український диригент і композитор Микола Леонтович на початку ХХ століття. Нині Микола Леонтович — один із найчастіше виконуваних

українських композиторів. Зокрема, «Щедрик» у різдвяний час звучить по всьому світу. У Великій Британії цю пісню називають «новорічною серенадою», в Америці — «колядкою дзвонів». Без «Щедрика» просто неможливо уявити зимові свята, в усякому разі, в Німеччині, Нідерландах, Франції, Іспанії, Англії, Бельгії. Навіть дзвони на ратуші у Брюсселі

вибивають «Щедрик». Але ось що цікаво: «Щедрик» не має стосунку до Різдва і взагалі релігії.

     Щедрівки співали у Щедрий вечір, напередодні старого Нового року. В цей час за традицією співаки бажали господарям багатства і миру щоб «овечки покотились, а ягнички народились», щоби був «товар весь хороший», щоби «мати мірку грошей» і «дружину чорноброву». Правда, в давнину (до XV століття) наші предки святкували Новий рік із початком весни, в березні, коли все прокидалося й відроджувалося. Тоді й співалися щедрівки, які виконували функції веснянок, тому в них і залишилися згадки про ластівок, зозуль («прилетіла ластівка», «ой, сива зозуленька») і схожу на горобця пташку щедрика (канарковий в'юрок, європейський в'юрок або жовтодзьобик), яка також прилітає на територію України тільки в кінці березня.

      Та завдяки «Щедрику» про Україну почули в усьому світі. Вперше за кордоном її почули у виконанні хору Олександра Кошиця  під час світового турне. Під час цього турне «Щедрик» став коронним номером хору. 5 жовтня 1921 року у знаменитому концертному залі «Карнегі-хол» (Нью-Йорк) Український народний хор уперше виконав «Щедрика» для американської публіки. Власне у США, в Уругваї, Аргентині, Бразилії та країнах, де буда поширена  українська еміграція, «Щедрик» мав надзвичайну популярність.

      Створення «Щедрика» потрапило якраз на період фовізму, одного з різновидів авангардного мистецтва. Це був новий погляд на фольклор, пошук у ньому живих зразків, які могли би породити в музиці потужний фольклорний напрям.  Язичництво входило в моду, Леонтович відгукнувся на потреби публіки. Так з’являється новий напрам у музиці – неофольклоризм.

     Одним із поштовхів до популярності, звісно, було й геніальне виконання. О.Кошиць представив мелодику України в найкращому вигляді. І світ прихильно прийняв її. Фрагмент живої матерії з українських степів прокинувся в мелодії від чарівного дотику Леонтовича , незважаючи на те, що ця нехитра обрядова пісенька була однією з найстаріших фольклорних форм (є думка, що цей мотив походить із доби мезоліту — 12 тис. років тому).

    Українці можуть пишатися популярністю свого «Щедрика» в США, це справжній внесок у її музичну культуру. Але часто буває, що авторство дуже популярних творів може втрачатися. Так сталося і зі «Щедриком». Настільки

ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Пітер Вільховський (Peter Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільховському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Згодом пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells). І досі американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво. Більшість американців вважають цей твір своїм національним надбанням і гадки не мають, що

його створив український народ. Англомовна Вікіпедія стверджує, що до 2004 року створено вже понад 150 версій «Щедрика». Загалом  всі ці новітні аранжування є «обробками обробки», ось чому так важливо знати історію походження національного музичного скарбу та не забувати про першоджерело.

Практична частина.

      Прослухаймо  американський варіант у виконанні групи Pentatonix та проведемо порівняльний аналіз текстів українського «Щедрика» та американського Carol of the Bells —

 https://www.youtube.com/watch?v=WSUFzC6_fp8

(Мета вправи — виявити схожість та відмінності цих двох варіантів

текстів та музики)

Роздатка №1

Роздатка №2 ( разом з учнями заповнюємо таблицю, яка може виглядати так…)

     Чи відомі вам ще якісь мелодії  які стали дуже популярними завдяки численним інтерпретаціям, переробкам, переспівам (зараз їх називають кавер-версіями)? (Нappy Birthdаy to you, тощо..)

Аналіз отриманої інформації.

     - Як ви вважаєте, чому завжди важливо вказувати, хто автор будь-якої інформації — чи то музика, чи текст, чи новина? (Це повага до авторських прав. Якщо так не зробити, то це буде присвоєнням інтелектуальної власності й роботи, це несправедливо й нечесно.)  

    - Як ви вважаєте, навіщо знати першоджерело? (Щоб мати можливість робити власні висновки і формувати свою позицію на основі найбільш достовірної інформації.)

      Отже, знавши сотні переробок, інформація може трансформуватися аж до втрати своєї головної ідеї. Але так трапляється не завжди. Іноді зміст зберігається.

Прослухайте  декілька інтерпретацій «Щедрика» у різному виконанні:

1. Девіда Хікена (David Hicken) - https://www.youtube.com/watch?v=V1Tr1qCHwq4 ;

2. Гурту The PianoGuys  - https://www.youtube.com/watch?v=e9GtPX6c_kg  ;

3. Тіни Кароль-  https://www.youtube.com/watch?v=ZZEMvVcf5-Q ;

4. Баскетболістів NBA -  https://www.youtube.com/watch?v=isPm79xTzM4 .

• Чи зазнала змін мелодія? (Так, але мотив упізнаваний).
• Чи втратила свою привабливість? (Так чи ні.)
• Чи змінилась основна ідея твору в цих інтерпретаціях? (Відео з баскетболістами NBA — це вже не щедрівка, а от у виконанні Тіни Кароль ідея не змінилася.)
• Чи стала сучаснішою? (Так чи ні.)
• Яке виконання вам сподобалося найбільше й чому? (Варіанти учнів.)

Рефлексія.

      Існує безліч варіантів використання «Щедрика» в музичному доробку сотень виконавців — поп-музика, ді-джейські інтерпретації, рок-варіанти. Цю мелодію дуже часто використовують у рекламі,  в театральних

постановках,  різноманітних шоу. Мелодія української колядки звучить у серіалах «Південний парк»,«Сімпсони», «Гріффіни» та фільмах «Гаррі Поттер», «Сам удома», «У дзеркала два обличчя», «Міцний горішок — 2», «Сімейка Адамсів».

       Однією з базових навичок медіа грамотності є  вміння знайти оригінал, першоджерело, впізнавати й розрізняти надійні джерела інформації. Щоби вдало це робити, потрібно знати ознаки достовірної інформації.

Спробуймо серед наведених ознак виділити ті, які з великою ймовірністю виведуть нас на надійні джерела.( Учні обирають, аргументуючи).

(Зеленим кольором виділені правильні відповіді).

1. Інформація викликає сильні емоції. Яскравий кричущий заголовок. (Достовірна інформація також може викликати сильні емоції, але в такій інформації зазвичай відсутня гостра й емоційна лексика.)

2. Інформація містить посилання на наукову літературу або дослідження. (Коли йдеться про якісь наукові відкриття чи твердження — посилання на дослідження, наукову літературу та

науковців обов’язкові. «Британські вчені» не є коректним посиланням, бо не зрозуміло, які саме це вчені)

3. Факти відокремлені від думок та коментарів.( Відокремлення думок від коментарів є одним із найголовніших стандартів у журналістиці. Тому оцінки й висновки журналіста, ведучого чи репортера не є прийнятними, а кожна суб’єктивна думка має бути чітко позначена)

4. До кожного поданого факту є чітке зазначення джерел.( Коли автор зазначає джерела, ми можемо перейти за посиланням або сконтактуватися із джерелом.  Щоб остаточно впевнитися у правдивості інформації, її слід підтвердити здвох або більше джерел.)

5. Про це розповів відомий блогер, але не надав посилання на першоджерела. (Якщо надана інформація не має першоджерела, ми не маємо змоги її перевірити, а тому не можемо їй довіряти.)

6. Інформацією поділився найкращій друг.( див. попереднє твердження)

7. Інформація дуже поширена в соцмережах та має багато лайків. (Інформація, яка має багато поширень, може бути достовірною. Але популярність будь-якої інформації не робить її достовірною.)

8. Інформація з’являється на першій сторінці пошукової системи в інтернеті. (Достовірна інформація може з’явитися на першій сторінці пошукової системи, але це не є ознакою достовірної інформації. На першій сторінці пошукова система видає найпопулярніші посилання. А популярність, як і у випадку з кількістю поширень, не є ознакою достовірної інформації.)

9. Інформація містить повні, дослівні, не вирвані із контексту цитати. (Цитати є посиланням на джерело інформації. Якщо цитати повні, неперекручені та ми можемо перевірити інформацію, про яку в них ідеться, в інших джерелах, це є ознакою достовірної інформації.)

10. Анонімність джерела; не вказано, хто автор. (Є випадки, коли достовірна інформація може мати анонімне джерело. Але журналіст має обґрунтувати компетентність джерела; пояснити, чому його не названо та чому джерело побажало залишитися анонімним В інших випадках анонімність джерела або відсутність посилання на джерело не є ознакою достовірноїінформації.)

11. Інформація позначена датою, тобто можна визначити, вона свіжа чи застаріла.  (Якщо дату не вказано, ми не маємо змоги визначити, коли відбувалася та чи інша подія, та не можемо перевірити, чи змінилося щось із дати публікування цієї інформації).

Підсумок уроку

    Чи важливими були ті знання , які ви отримали на уроці?

    Чи зможете ви застосовувати ці знання у житті?

    Чи було щось нове та несподіване?

    Чим корисно знати першоджерело інформації?

    Як іноземці, які не знають про українського «Щедрика», можуть використати ці ознаки надійного інформаційного джерела для з’ясування походження американського варіанту Carol of the Bells? (Для того, щоби знайти першоджерело та оригінал Carol of the Bells, потрібно спиратися на інформацію, яка має ці ознаки надійного інформаційного джерела. Наприклад, подивитися, в якому році був створений «Щедрик», послухати оригінальну мелодію, дізнатися про історію появи Carol of the Bells у США. З цієї інформації можна дійти висновку, що «Щедрик» є оригіналом, а Carol of the Bells — це вже інтерпретація.)

    Чим можна пояснити популярність «Щедрика» по всьому світі? (Талановитою обробкою мелодії Леонтовичем, великою кількістю вдалих інтерпретацій.)

Домашнє завдання : Знайти і послухати нові інтерпретації «Щедрика», за бажанням створити свою медіа збірку.