2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Урок "Мистецтво романтизму. Розквіт музичного мистецтва."

Про матеріал
«Мистецтво» 8 клас ІІ семестр Розділ ІІ Тема № 28. " Мистецтво романтизму. Розквіт музичного мистецтва."
Перегляд файлу

 

«Мистецтво» 8 клас ІІ семестр Розділ ІІ Тема № 28.

Тема уроку: Мистецтво романтизму. Розквіт музичного мистецтва.

Мета уроку: - продовжити знайомство учнів з мистецтвом епохи романтизму (музичним мистецтвом), визначати риси музики композиторів-романтиків, образи музичних творів, теми, жанри, закріпити знання про стиль; вчити аналізувати та узагальнювати інформацію, формулювати висновки;

- розвивати художні здібності, практичні навички, критичне мислення, пам'ять, почуття успіху від власних досягнень, сприяти переходу від монологу до діалогу між учнями, між учнями та учителем;

-  виховувати бажання до самостійної пошукової та творчої діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва, висловлення особистих суджень щодо культурних явищ та діяльності видатних представників епохи романтизму.

Завдання уроку:

  • ознайомити учнів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці;
  • розвинути художньо-історичне мислення учнів;
  • показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
  • підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

Методи та прийоми: комунікативний метод, груповий метод, творчі завдання, метод навчання, словесні, наочні, практичні, проблемно-пошукові, діалогічні.

Очікуваний результат: учні характеризують особливості художнього стилю “романтизм”, формулюють власні враження, отримані під час спілкування з творами музичного мистецтва, аргументують власні оцінні судження, уміють самостійно знаходити джерела для художньої самоосвіти.

Обладнання: музичний матеріал за темою уроку, презентація “Романтизм у музиці”, комп'ютер, інформаційні картки для груп, картки для творчої роботи.

Хід уроку

«Настільки прекрасного покоління, як романтики, Європа не бачила з часів Відродження. Чудові образи світу мрій, оголені почуття і прагнення до піднесеної духовності, - такими фарбами намальована музична культура епохи романтизму»

Стефан Цвейг

I. Організаційний момент.

Учні входять до класу під музику (Ф.Шопен ”Вальс до дієз мінор”)

 

 

II. Мотивація навчальної  діяльності, оголошення  теми, мета уроку та очікуваних результатів.

  • Назвіть представників романтизму в образотворчому мистецтві. У яких жанрах живопису яскраво виражено стиль романтизм?

- До яких тем зверталися у своїй творчості художники-романтики?

2.1. Перевірка попередньо отриманих знань (через розгадування кросворду):          Назвіть вид мистецтва. Греки переклали це слово як ''мистецтво муз '' (МУЗИКА).

1                          Назвіть автора живописного твору  (Мокрицький)

 

 

 

2                               Назвіть автора представленого твору (Делакруа)

 

 

3                                 Назвіть прізвище відомого художника-мариніста, який залишив

                                  рідному місту в дар свій  будинок-галерею та 125 картин        

                                                                                                                          (Айвазовський)

 

4                             Назва твору відомого художника, який приймав важливу участь у  

                                викупі з кріпацтва улюбленого учня («Вершниця»)

 

 

 

5                            

                                 Назвіть автора живописного твору (Жеріко)

 

 

6                              Назва твору російського художника та німця за походженням, який 

                                один з перших живописців, хто відкрив мальовничість українських

                                краєвидів і народного побуту («Пастушок»)

                                                                     

                                            

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Оголошення теми уроку, мети та очікуваних резільтатів.

Учитель: Об'єднайтеся в групи та визначте риси епохи романтизму, теми творів у слові

Р - (рухливість)

О - (особистість)

М - (мрійник)

А - (античність)

Н - (неспокій)

Т - (творчі сили)

(од И нак)

З - (“зайва” людина)

М - (мандрівник)

Асоціативний кущ

 

 

 

 

Описание: D:\Наташа_рабочая\Панорама2018\zolotaja-ramka.png 

 

 

 

 

 

 

(обговорення результатів роботи у групах).

Учитель: Пропоную Вам самостійно назвати тему уроку (музика епохи романтизму). Так, сьогодні ми разом з вами продовжимо знайомитись з епохою романтизму в музичному мистецтві, визначим новаторство композиторів, назвемо нові музичні жанри стилю, а саме головне – прислухаємося до душ митців та спробуємо зрозуміти всі ті почуття, мрії, які вони вклали в чарівні звуки музики.

III. Основна частина. Вивчення нового матеріалу.  

Учитель: - Які почуття навіюють вам звуки музики яка звучала на початку уроку? (смуток, нещасливе кохання, розпач і безнадія).                                                                       - Одним з найбільш інтимних творів Шопена є його Вальс до дієз мінор. Композитор залишався сам на сам зі своїм смутком, недугою, нещастям. Марія Водзінська, жінка, яку кохав Шопен, не відповіла йому взаємністю. І була така хвилина, коли Шопен зібрав докупи всі листи від коханої, долучив туди засохлу троянду, перев’язав рожевою стрічкою і підписав “Моя біда”. Зачинялися двері у молодість, починалася епоха без надії на щастя, але народжувались дивні звуки знаменитого Вальсу № 7 до дієз мінор.     - А яким був Шопен у приватному житті?                                                                                     Учні: - Він лишався один на один зі своїм смутком, ніколи нікому не відкривав душу. Якщо й звірявся комусь, то лише музикою. Через Ференца Ліста Шопен познайомився із Жорж Санд. Натури дуже різні і складні. Нічого доброго із цього не могло вийти: це був тип людей, які могли зректися чого завгодно, але не власного я…                                             Учитель: - Чи можемо ми сказати, що саме в цьому творі герой Шопена – “зайва” людина у суспільстві, витончена та романтична натура? Як про це розповідає музика  (назвати засоби музичної виразності: темп, ритм, мелодія, тембр).                                          - До якого стилю можна віднести цей твір? (романтизм)                                                                                                 З-поміж видів мистецтва, якими захоплювалися романтики, музиці належала пріо­ритетна роль. Адже музика — го­лос серця, здатна передавати все розмаїття почуттів і вражень від навколишнього світу, зокрема від природи, з підвищеною емоцій­ною виразністю, тобто саме те, що прагнули відтворити митці ново­го покоління. Найхарактернішою рисою романтичної музики порів­няно з попередніми стилями стає програмність, а панівною сферою образності — лірика. У непрограмній музиці посилилася образна кон­кретність. Композитори-романтики виявляли інтерес до народної творчості, національно-самобутньої культури. Романтизм дав потужний імпульс формуванню національних композиторських шкіл.

(робота з інформаційними картками(на партах портрети композиторів, назва країни)                                                                                                         

Розвивалися попе­редні традиції професійної музики Італії (творчість скрипаля-віртуоза Н. Паганіні), Франції (симфонії Г. Берліоза), Австрії (пісні Ф. Шуберта), Німеччини (твори Р. Шумана, опери Р. Вагнера). Разом з ними розквітають нові національні музичні школи: польська (Ф. Шопен, С. Монюшко), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), норвезька (Е. Гріг), іспанська (І. Альбеніс), фінська (Я. Сібеліус), ро­сійська (П. Чайковський, М. Римський-Корсаков та ін.), українська (С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко та ін.).

Відмітаючи правила класицизму, романтики вимагали змішування стилів. Звідти – розквіт жанру опери як синтетичного жанру. Не менш популярним стає жанр пісні (романсу). Велике значення набуває програмність, виникають нові жанри: симфонічна поема, інструментальна балада. В інструментальній музиці визначились жанри: симфонія, ансамбль, квартет, соната. Увага до образної характерності, портретності, психологічної деталізації обумовила розквіт у романтиків жанру вокальної і фортепіанної мініатюри: пісня й романс, музичний момент, експромт, пісня без слів, ноктюрн та інші.

ІV. Перевірка домашнього завдання (робота в групах).

Запрошую Вас до концертної зали. Звучить музика композиторів-романтиків.

І група - Фредерік Шопен

Шопена вальс… Ну хто не грав його

І хто не слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня,

Жагучих, як нескінчений цілунок?

Максим Рильський

Уривок з вірша “Шопен

Фортепіанна творчість видат­ного польського романтика Фредеріка Шопена охоплює багато жанрів: концерти, сонати, бала­ди, фантазії, ноктюрни, прелюдії, експромти, вальси, скерцо тощо. Незважаючи на відсутність програмних назв у цих творах, вони з надзвичайною емо­ційною проникливістю розкрива­ють складний душевний світ осо­бистості, втілюють широку палітру емоцій і почуттів. На відміну від багатьох сучасних йому митців, Ф. Шопен не цитував народні пісні. Однак у його музиці відчутний національний колорит: її пронизують інтонації польських танців мазурки й полонезу. Вони символізують образ рідної Польщі, палку любов до Батьківщини, адже композитор тривалий час змушений був жити далеко за її межами. Шопена називають «душею фортепіано», тому що його поетична одухотворена музика передає найтонші порухи душі, розкриває нові нюанси виразовості для піаністів.

             Ф. Шопен “Ноктюрн Op. 9 No.1, сі бемоль мінор”                                                                

             Ф. Шопен “Ноктюрн Op. 9 No. 2, мі бемоль мажор”

Який нічний пейзаж, навіяний музикою, можна уявити? Опишіть його колорит, контрастні кольори мелодії та тла (акомпанемент).

          Н. Ф. Христіанович влучно писав про Шопена: „Знаєш, який епіграф написав би я над більшою частиною його ноктюрнів?                                                                                                 В небесах торжественно и чудно!                                                                                                     Спит земля в сиянье голубом...                                                                                                       Что же мне так больно и так трудно?                                                                                                     Жду ль чего? Жалею ли о чем?”                                                                                                                       Дійсно, чудово виражена словами М. Лермонтова повна романтичної поезії антитеза ,,спокійної природи і ворогуючого людства" визначає коло образів дуже багатьох з шопенівських ноктюрнів. Постійні фони ноктюрнів — це лагідний шелест і дзюрчання ночі, на яких хвилююче і болісно виділяються інтонації сумних почуттів і тривожних дум. А то виникає і згода: душевного світу з світом у природі або душевної бурі з розгулом природних стихій. Контрасти споглядальності і драматизму, туги і умиротворення виступають в шопенівських ноктюрнах дуже яскраво. Опус дев'ятий дуже  показовий у цьому плані. Зауважу, що ніжні, ласкаво переконують інтонації ноктюрна сі бемоль мінор і зітхання-благання ноктюрна сі мажор відносяться до числа найбільш виразних інтонаційних „знахідок" Шопена в перший період його творчості. Контрастність переживань-вражень, настільки властива ноктюрнам Шопена і зайвий раз нагадують  драматичний, „конфліктний" бік його творчості, що не існувало в ноктюрнах попередників Шопена.

ІІ група - Антонін Дворжак

Антоніна Дворжака називають батьком чеської національної музики. На весь світ уславили ім'я композитора його Слов'янські танці, у яких розкрито красу народної музики чехів, поляків, словаків, українців, сербів. Кожний із 16 танців - своєрідна музична замальовка чи природи, чи народного свята, сповненого радості й гумору. Проте композитор не цитує народні зразки пісенних і танцювальних мелодій, а майстерно узагальнює характерні особливості фольклору різних народів, глибоко проникаючи в його «душу». Постає галерея національних образів: енергійний словацький чоловічий танець, що виконують з топірцями (схожий на гуцульський аркан), швидке і активне сербське коло, поетична польська мазурка, українські думки, побудовані на контрастному зіставленні плавних ліричних і стрімких танцювальних мелодій. Композитор задумав танці як п'єси для фортепіано, але потім вирішив, що набагато колоритніше вони зазвучать у виконанні симфонічного оркестру.                                                                                                                                                                                                                                                                                              

             Антонін Дворжак Slavonic Dance № 8

      Які ознаки характеризують належність танців до романтичної музики?

Танець № 8, подібно № 1, — фуріант, викладений, однак, більш широко і трактуючи вельми незвично. Це не просто енергійний і життєрадісний народний танець, а танець суворо-героїчний, повний стихійної сили, заснований на різких контрастах, — справжній симфонічний фінал всієї сюїти. Центральний епізод, розфарбований у безтурботно пасторальні тони, народжує асоціації з такими улюбленими Дворжаком образами рідної природи, чеських луків і лісів.

ІІІ група - Нікколо Паганіні

У добу романтизму на арену музичної культури виходить новий тип митця — блискучий виконавець. Такими титанами музичного виконавства були Нікколо Паганіні в мистецтві скрипкової гри, а в царині фортепіанного виконавства — угорський композитор і піаніст Ференц Ліст.                                                                                                                                   Нову еру виконавського мистецтва відкрив в Європі італійський скрипаль-віртуоз Нікколо Паганіні, гра якого вражала сучасників емоційністю, глибиною експресії, артистизмом, неперевершеною технікою та блискучою імпровізацією. Він став першим, хто давав концерти без нот, граючи всі твори напам'ять. Вершиною його творчості вважають 24 каприси для скрипки соло. Увінчує цикл п'єса на знамениту тему, близьку італійській народній тарантелі, яскрава образність якої надихала багатьох композиторів на різноманітні аранжування.                                                                                                   Ференц Ліст створив цикл фортепіанних етюдів за темами Нікколо Паганіні, які співзвучні оригіналу за віртуозною стихією та експресією.

Н. Паганіні “Каприс № 24” для скрипки соло                                                                                 Н. Паганіні — Ф. Ліст “Етюд № 6 ля мінор” (варіації).

ІV група - Ференц Ліст

У фортепіанній творчості — сонатах, рапсодіях, етюдах, парафразах і транскрипціях — з особливою оригінальністю проявилося новаторство Ференца Ліста. Він збагатив звучання улюбленого інструмента колористичними ефектами, розширив його технічні можливості, фортепіано зазвучало як оркестр. Музика угорських рапсодій Ф. Ліста яскраво передає національний колорит. Основний принцип творчості Ф.Ліста — програмність. В основі більшої частини його творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався надати мистецтву більшої дієвості та образної конкретики, більшої доступності для слухача. Творам Ліста загалом притаманий романтичний конфлікт дійсного і особистого, який вирішується через героїчність. Окремі твори Ліста присвячені героїчним подіям чи постатям минулого — наприклад «Мазепа» (втілено героїчний образ українського гетьмана) Він створив образ українського гетьмана Івана Мазепи, втілюючи його із симфонічним розмахом.

           Ф. Ліст. Етюд Мазепа.

     Опишіть свої враження від музики. Схарактеризуйте основну тему твору. Яке значення ритму, акордової фактури у створенні образу? Він драматичний чи ліричний?

Протягом свого життя Ф. Ліст фактично написав шість творів, присвячених гетьману Івану Мазепі: перший етюд для фортепіано 1827 р.; Трансцендентальний етюд ч. 4 ”Мазепа” 1838 р., (присвячений В. Гюго); Трансцендентальний етюд ч.4 ”Мазепа”1840 р. (змінена версія твору 1838 р.); Симфонічна поема ”Мазепа” 1851 р.; ”Мазепа” для двох фортепіано 1855 р. та для фортепіано на чотири руки 1874 р. Сміливий новатор, Ференц Ліст збагатив та розширив виразові засоби музичного мистецтва. В інструментальну мелодику Ліст вніс елементи мовних інтонацій, підкреслену декламаційність, що йде від ораторських прийомів, застосовував принцип монотематизму, сутність якого полягала в утворенні різних за характером тем з єдиної тематичної основи.

Учитель: - Давайте разом визначимо характерні риси музики романтизму.  

                              Риси музики романтизму                                                                                                                1. Емоційна виразність та насиченість, безмежність почуттів.                                                                    2. Посилення національно-патріотичної та героїко-визвольної тематики.                                                       3. Важливе значення зображальності.                                                                                                      4. Широко представлені іронія, гумор, гротеск.                                                                                 5. Програмність.                                                                                                                           6. Використання народного фольклору.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. У 18-19 століттях романтичним називалось те, що…. (виходило за межі звичайної дійсності і врівноваженого світосприйняття).

2. У наш час романтичними ми називаємо …. (величні й яскраві картини природи, прекрасні події в житті людини, чисту любов.)

3. Які теми музики романтизму співпадають в більшій мірі з темами живопису? (тема визвольної боротьби, бурхливі почуття, фантастичні образи, динамічні емоції)

4. Написати SMS – повідомлення. Назвати нові музичні жанри епохи романтизму

І група:

5-2,7-3,4-1,6-1,4-3,4-2,3-1,6-4,4-2,1-1__4-4,4-3,8-3,4-1,1-1(симфонічна поема)

5-1,4-3,4-1,1-1,4-2,5-2 (романс)

6-1,1-1,4-2,5-3,1-1,2-4,3-1,9-2(фантазія)

ІІ група:

4-1,5-4,2-4,7-3,6-4,4-2,7-3,3-2__4-1,4-3,4-1,8-3,4-1,5-3 (музичний момент)

8-1,3-3,5-2,4-4,5-1,4-3,4-1,5-3 (експромт)

3-1,4-2,5-3,8-3,5-1,4-1,8-3,6-3,4-3 (інтермецо)

ІІІ група:

4-2,4-3,3-3,5-3,9-1,5-1,4-2 (ноктюрн)

1-2,1-1,3-4,1-1,2-1,1-1 (балада)

5-2,3-3,8-3,5-1,6-3,4-3 (скерцо)

VI. Підсумки уроку. Рефлексія.

- Вивчення цієї теми допомогло мені зрозуміти…

- Більш за все мене вразило або вразила…

- Заняття для мене було б більш цікавим і корисним, якби я ...

- Що б Ви запозичили для себе з епохи романтизму?

VII. Творче домашнє завдання.

продовжувати знайомитись з творами композиторів-романтиків, та створити замальовки до улюбленого твору

Відеоматеріал:

1.https://www.youtube.com/watch?v=_nhsvzngUjc

2.https://www.youtube.com/watch?v=x3iQ1IcvdbU

3.https://www.youtube.com/watch?v=jShImBvjgQM

4.https://www.youtube.com/watch?v=TqyLnMa3DJw

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
27 березня
Переглядів
2685
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку