Урок "Міжнародне, внутрішньополітичне та економічне становище України в перші повоєнні роки"

Тема. Міжнародне, внутрішньополітичне та економічне становище України в перші повоєнні роки

Мета: охарактеризувати зміни геополітичного становища України, що відбулися після Другої світової війни; з'ясувати адміністративно-територіальні зміни у повоєнний час; розкрити зміст процесу відбудови та його складності; показати героїзм українців у відбудові народного господарства; виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії та рідного краю.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду; пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; на основі різних джерел інформації характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР; зіставляти різні точки зору щодо цього питання та давати їм свою оцінку; визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови; описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов'язані з відбудовчими процесами.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: роздатковий матеріал, що включає документи, контурні карти, фотографії плакату часів відбудови; мультимедійна презентація; відеофрагменти «Україна - ООН», «Голодомор 1946-1447рр.»

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

 II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель підносить учням тарілку крихтами чорного хліба, запалює свічку і запитує: «Які асоціації виникають у вас?». Після відповідей учнів учитель оголошує тему та завдання уроку.

Учитель. Дійсно, ви праві, чорний хліб і запалена свічка наводять на думку про горе, біль, страждання людей. Саме це я і хотіла від вас почути. Вивчення історії України ми закінчили важкою темою – Другою світовою війною. війна закінчилась, але важкі часи для населення ні. В якому стані була Україна після війни? Які проблеми були у населення? Яке міжнародне становище було в Української Республіки? Саме на ці питання ми сьогодні спробуємо відповісти.

Працюватимемо за планом

План

1. Адміністративно - територіальні зміни.

2. Україна в ООН та міжнародних організаціях.

3. Відбудова господарства.

4. Голод 1946-1947рр.

5.       Зміни у житті та побуті населення.

Учитель. Після цього уроку ви зможете:

• визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду;
• пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої;
• на основі різних джерел інформації характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР;
• визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови;
• описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов'язані з відбудовчими процесами.

IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

- Назвіть наслідки Другої світової війни для України.

Учитель. Попри те, що наслідки війни для України були жахливими, на звільнених від загарбників територіях налагоджувалося мирне життя. Як нам відомо, визволення території радянської України почалося визволенням с.Півнівки Ворошиловградської області, підкажіть дату ... (18 грудня 1942 року), а завершилося звільненням Ужгорода, коли … (27 жовтня 1944 р.)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Адміністративно-територіальні зміни УРСР.

Учитель. Звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний головне питання про кордони України, зокрема міжнародне визнання, уведення західних областей України до складу УРСР. На уроках всесвітньої історії ми знайомились із змінами, що відбулись у світі після Другої світової війни. І вже знаємо, що питання про  кордони України поставало і на Тегеранській (1943), і на Ялтинській (1945) конференціях глав урядів держав антигітлерівської коаліції. Радянське керівництво наполегливо домагалося закріплення кордону за так званою «лінією Керзона». Але це не влаштовувало Великобританію та СІІІА.Ситуація ускладнювалася:

• Небажанням західних країн зміцнювати позиції СРСР.
• Тиск з боку Польщі щодо відновлення кордонів держави в межах 1939 року.
• Намагання Сталіна підтримати прорадянські сили в Польщі.
• Несамостійність української дипломатії, що перебувала під контролем СРСР.

— У який же спосіб вдалося розв’язати питання про кордони? Щоб відповісти на це питання ми маємо опрацювати роздатковий матеріал № 1 та позначити на контурній карті території, що ввійшли до УРСР.

Робота з підручником та картою. Заповнення контурної карті

Робота з картою 

• Покажіть на карті території, які увійшли до УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією.
• Покажіть на карті територію УРСР у повоєнний період.
• Визначте наслідки підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією для України.

Учитель. Таким чином, після закінчення війни уперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердили в міжнародних актах згоду змінити свої кордони на користь Радянського Союзу.

В УРСР відбулися не тільки територіальні зміни, а й внутрішньополітичні. На посаді Першого секретаря УРСР Микиту Хрущова замінив 1947 р. Лазар Каганович.

У 1949 р. було змінено герб і прапор. Український прапор тепер був двокольоровий: додали стрічку блакитного кольору, яка мала символізувати самостійність республіки (демонструються державні символи післявоєнної України.)

2. Україна  — співзасновниця ООН. Діяльність України на міжнародній арені.
   1.     Демонстрація відеосюжету «Вступ України до складу ООН»

Було створено наркомат закордонних справ УРСР, але західні історики стверджують, що його функції були суто «церемоніальними, декоративними та символічними». Уважно перегляньте відеосюжет та скажіть, чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.

Завдання ставиться перед переглядом фрагменту.

• Детальніше про співпрацю Української республіки з ООН нам розповість Романова Катерина.
  2.        «Відкрита трибуна» (виступ учня)
• Я, опрацювавши текст підручника та додаткові джерела, хочу доповісти, що ….

Питання для обговорення:

• Прослухавши давайте зробимо висновок, яке значення мав вступ України до ООН?
• Чи мав якісь права Наркомат закордонних справ УРСР при проведенні зовнішньополітичної діяльності?

Учитель. Україні формально було надано право встановлення прямих міжнародних відносин, у тому числі обмін дипломатичними місіями, але всі питання вирішувалися на всесоюзному рівні. Проте навіть за цих обставин вихід України наприкінці Другої світової війни на міжнародну арену, її вступ до ООН мав велике значення для подальшої розбудови української державності.

3. Відбудовчі процеси в господарстві республіки.

Учитель. Незважаючи на позитивні зміни, не слід забувати, що країна перебувала у стані повоєнного занепаду. Розруха, за словами історика Ярослава Грицика, нагадувала становище після розгрому Наполеона. Чому він так міг сказати?

Учитель. Політика «спаленої землі», яку застосовували і радянські, і німецькі війська призвела до повного занепаду господарства. Як і слід було чекати, у серпні 1946 року влада затвердила четвертий п’ятирічний план (1946-1950), який вимагав підвищення продуктивності праці на 36%. У містах і селах стають масовими соціалістичні змагання. Скрізь лунали заклики, до відбудови. А тепер, попрацюємо із візуальним джерелом.

Робота із візуальним джерелом (плакатом)

Розгляньте плакати та дайте відповіді на питання:

• Що зображено на плакаті?
• Для кого він був призначений?
• Яку мету переслідував?
• Які почуття повинен був викликати?
• На скільки він був дієвим на той час?
• Яку думку та почуття він викликає у вас зараз?

Учитель робить узагальнення: Даний плакат мав вплинути на свідомість радянських людей з метою залучити їх до відбудови країни після війни, надати надію на щасливе майбутнє.

Робота з документом

• А тому одним із важливих завдань керівництва було відновлення економіки та відбудова господарства. На основі аналізу документа і діаграми визначте у чому полягали особливості розподілу капіталовкладень в економіку за ІV річним планом. Чому запропоновану радянським урядом схему відбудови господарства О.Бойко називає примітивною? До яких наслідків у розвитку економіки це мало призвести?

Учитель. Ви правильно з'ясували, що основним завданням на ІV п'ятирічку влада ставила відбудову важкої та військової промисловості, нехтуючи потребами людей. Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто, але й у результаті безжальної експлуатації сільських жителів. І у 1946-1947 роках це стало причиною страшної трагедії в Україні.

4. Голод 1946-1947 рр.

Перегляд відеофрагменту «Голод 1946-1947рр»

Завдання

• Що спільного спільного було в цій трагедії з попередніми (голод 1921-1923рр., 1932-1933рр.)?
• Чи можна було уникнуки голоду в 1946-1947рр.?

Учитель. Отже, третій голод в Україні був спричинений насамперед сталінським керівництвом, яке нехтувало долею мільйонів українців заради імперських інтересів. Україна через цю трагедію втратила 1 млн. своїх громадян.

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

• Щоб детальніше познайомитись із процесами відбудови господарства попрацюємо в групах.

1-ша група – опрацювати матеріал підручника «Відбудова важкої промисловості».

2-га група – опрацювати матеріал підручника «Відбудова сільського господарства».

3-тя група – знайомиться із змінами у житті та побуті населення.

Завдання

• Визначити характерні ознаки відбудовчих процесів в Україні.
• Указати їх наслідки.

Учитель. Зросли обсяги промислового виробництва. Разом з тим в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах; кращі сили і ресурси відволікалися на прискорене будівництво підприємств військово-промислового комплексу; значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості,  відбудова не сприяла зростанню життєвого рівня населення, відклала вирішення соціальних проблем на наступні десятиліття. 2. Опрацювання документальних джерел.

Завдання

• Чи вистачить заробітної плати для життя родини із 2 дорослих та 2 дітей при середній зарплаті і розцінок, наведених поряд.
• Чому в цей період, за розповідями людей похилого віку, знижувались в магазинах ціни?
• Чому становище в Україні  залишалось важким?

Середня заробітна плата в 1950 р.- 640 руб. в місті та 164 руб. у селі.

 Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 році:

Хліб пшеничний – 4-8 руб.

Пшоно – 6-7 руб.

Гречка – 11-13 руб.

Цукор – 13,5-16,5 руб.

М’ясо – 28-32 руб.

Вершкове масло – 62-66 руб.

Олія – 28-32 руб.

Водка – 120 руб.

Ціни на промислові товари:

Сукня жіноча з кашеміру – 77-86 руб.

Чоловічий вовняний костюм – 430-450 руб.

Чоловічі туфлі – 250-280 руб.

Жіночі туфлі – 260-280 руб.

Калоші гумові – 45 руб.

Висновок учителя. Таким чином, можемо зробити висновок, що прожити на отримані гроші  у місті було важко, а сільським жителям – не реально, якщо не мав свого власного господарства. Колгоспники на трудодні отримували зерно для худоби.

2. Метод «Панельна дискусія»

- А тепер скажіть, будь ласка, чи варто застосувати методи та підходи, що використовувались за часів повоєнної відбудови, для розв’язання економічних проблем сучасної України?

 V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Написати есе на тему «Чи хотів (хотіла) би я жити в Україні в період 1945-1952рр., якби машина часу могла Вас перенести у цей період? Чому?»

Роздатковийматеріал№Адміністративнотериторіальнийустрій

ДругасвітовавійнапризвеладозначнихзмінудоліУкраїни

ДомовленістьміжСРСРіПольщеюбулодосягнутосерпняколибулоукладенодоговірщодорадянськопольськогодержавногокордонуЦяугодазакріплювалакордонполініїКерзоназвідхиленняминасхідтобтонакористьПольщінакманаокремихділянкахсімнадцятикілометроверайонНемирівЯлувкаінавітьтридцятикілометроверайонрСолоніяімКрилів

ОстаточнопроцеспольськоукраїнськогорозмежуваннязавершивсяколинапроханняПольщівідбувсяобмінприкордоннимиділянкамиВнаслідокцьогодоЛьвовськоїобластіувійшлиземліврайонімістаКристополязгодомпереіменованоговЧервоноградадоПольщівідійшлитериторіїдовколамістаНижніУстрикиДрогобицькоїобластіЗнаближеннямрадянськихвійськдокордонівЧехословаччинипосталопитанняпроподальшудолюКарпатськоїУкраїниУрадянськочехословацькихпереговорахземігрантськимурядомЕБенешаівдоговоріпродружбувзаємодопомогуіпіслявоєннеспівробітництвоміжЧСРіСРСРгруднярпитанняпроКарпатськуУкраїнувирішувалосьнакористьЧехословаччини

ПозиціянаселенняЗакарпаттябулачіткоюіпослідовноюдоУкраїниСРСРпорушуючипопередніугодипрагнувякнайшвидшевирішитидолюЗакарпаттянасвоюкористьУсіспробиурядуЧСРперенестицепитаннянаобговоренняповоєнноїміжнародноїконференціїнаражалисьнаспротивсталінськогокерівництваЗрештоюурядЧСРзмушенийбувпоступитисяУчервнірдоговірміжЧСРіСРСРюридичнозакріпиврішеннязїздувМукачевісічнярбуловиданоуказПрезидіїВерховноїРадиСРСРпроутвореннявскладіУРСРЗакарпатськоїобластіЦейактодночасноліквідовувавбеззгодинаселенняЗакарпатськуУкраїнуякдержавнеутворення

ВиступаючичервнярнасесіїВерховноїРадиУРСРМХрущовзаявивщоукраїнськийнародвпершевоззєднавсявєдинійУкраїнськійдержаві

ОстаннюкрапкуувизначенніповоєннихкордонівУкраїнибулопоставленолютогорпідчаспідписаннярадянськорумунськогодоговорузаякимвизнавалосьправоУРСРнаПівнічнуБуковинуХотинщинуІзмаїльщинутобтоюридичнозакріплювалисякордонивстановленівчервнір

ОтжеповоєннийпроцесврегулюваннякордонівУРСРвідбувавсяметодамипритаманнимитоталітарнимрежимамівінтересахйогостратегічнихінтересівякіспівпализпрагненнямукраїнцівобєднатисявєдинійдержаві

ПроцесврегулюваннятериторіальнихпитаньмавдляУкраїнитакінаслідкибулиостаточновизначенітаюридичновизнанікордониреспублікитериторіяУРСРзбільшиласьнаквкмвідбулисьдемографічнізміниосновнучастинуукраїнськихземельбулообєднановскладіоднієїдержави

Роздатковий матеріал №2 Україна ООН

Роздатковий матеріал № 3 «Документ + діаграма»

Роботазвізуальнимджерелом

