Тема: Лист Адреса
Мета: ознайомити учнів із видами листів, з правилами їх написання та оформлення конвертів; виробляти вміння та навички правильно визначити зміст і композицію листа, вдало використовувати мовні засоби; виховувати мовленнєву культуру учнів, поважне ставлення до рідних і друзів.
Тип уроку: зв’язне мовлення.
Обладнання: конверти, вітальні листівки, картки з адресами учнів, таблиці, зразки листів, зразок підписання конверта, чистий конверт для кожного учня, тлумачні словники, репродукція картини І. Репіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, підручник “Рідна мова” для 5 класу.
Епіграф уроку:
Пишіть листи і надсилайте вчасно,
Коли їх ждуть далекі адресати,
Коли є час, коли нема часу
І навіть ні про що писати.
Л. Костенко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Вступна бесіда про значення листування
Учитель: У людей завжди була і залишається потреба спілкуватись, ділитися своїми думками, враженнями, почуттями. Добре, коли друг поруч. А якщо далеко? Тоді ми пишемо листи. Листування – один із видів спілкування. Вчасно отриманий лист інколи здатний повернути людині віру в добро, в життя.
Складання листа – особливий вид творчості. Написати змістовного листа досить непросто, це велике мистецтво зі своїми тонкощами, особливостями, які потрібно опанувати.
У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому.
А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло? Що ви можете розповісти? (відповіді учнів)
Учитель: Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнемо хоча б сторінки нашої історії. У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою. Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки - свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями. Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.
Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто вампум - нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо - кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив'язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.
Учитель: „Мова” сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо - піктографія.
Людина навчилась малювати дуже давно. Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення. Малюнками передаються навіть абстрактні поняття: рогата змія означає „життя”, людина або тварина вниз головою - „смерть”, з'єднані руки - „дружба”, дві змії - „небезпека” і т.ін. Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожнього руху.
Піктографія удосконалювалась, у ній широко використовувались умовні знаки. На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак - ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Народи цих країн люблять своє письмо-малюнки і не збираються з ним розлучатися. У нас також використовуються ієрогліфи. Ними можна вважати так звані арабські цифри. Адже значок, скажімо, 5 читається словом п'ять, а 4 - чотири. У цьому відношенні римські цифри І, ІІ, ІІІ і т.д. ближчі до піктографії.
Ієрогліфічне письмо замінило буквене. Винайдення літер - невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.
Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.
Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Сучасний український алфавіт склався на її базі. З неї вилучили зайві для української мови літери і додали необхідні - г, ї, й. Такою існує наша азбука з кінця ХІХ ст.
Учитель: А скільки букв в українському алфавіті? (відповіді учнів)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель зачитує лист.
ЯК ВАСИЛЬКО ВІДПОЧИВСЯ
Писав з табору Василько:
“Нових у мене друзів стільки!
Я, мамо, добре відпочився!
І опилсинів тут наївся,
І накупався, як ніколи…
Пеши. Вітаєм.
Я й Мекола”.
А мама так йому писала
“Без тебе дома скучно стало…
Але тобі на користь море.
І ми зустрінемося скоро…
Ти молодець, що “відпочився”, -
Коли б ще й грамоти навчився! ”
(Г. Бойко)
Бесіда з учнями:
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Учитель: Діти, як ви гадаєте, що ми будемо робити на сьогоднішньому уроці? (На сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися складати текст листа.)
Учитель: Для чого потрібно знати, як правильно складати текст листа?( Уміння скласти листа – означає визначити його зміст і композицію, вибрати потрібні слова й словосполучення, дотримуватися культури усного й писемного мовлення.)
Учні по черзі називають слова, вчитель записує їх на класній дошці. Наприклад:
Лист, адреса, листування, індекс, поштова марка, конверт, адресат, зміст листа, адресант.
Кожна група отримує завдання: з’ясувати за тлумачним словником лексичне значення слів. Швидкість і правильність відповіді оцінюється вчителем.
Група І. Адреса, лист
Адреса – позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь; напис на конверті, пакунку і та ін., що вказує на місце призначення та одержувача.
Лист – писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось, кореспонденція на відстані, також відповідна поштова кореспонденція. (Найбільше у світі написав листів за життя Джордж Шоу – 205тис.; він щодня відправляв по 10 листів.)
Група ІІ. Адресант, адресат.
Адресант – той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму й та ін., відправник.
Адресат – одержувач листа, телеграми, пакунка.
Група ІІІ. Конверт, індекс.
Конверт – пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи тощо для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. (Конверти вперше придумали у брайтоні(Англія) у 1820 р. Вони називалися “мішечки для листів”).
Індекс – умовне позначення, здебільшого сполучення чисел або літер. (П’ятизначні поштові індекси повідомляють про місцезнаходження і тип відділення поштового зв’язку. Вони полегшують сортування листів, бандеролей, щоб їх швидше доставити адресатам. Південноафриканська пошта для сортування листів використовує не п’ятизначні, “Укрпошта”, а чотиризначні поштові індекси)
Учитель: Як ви гадаєте з яких частин складається лист? (початок, основна частина, кінцівка)
Робота учнів за таблицею на парті або на екрані «Як будується лист»
Таблиця “Як будується лист”
|
Частини листа |
Приклади |
Початок |
Дата й місце написання листа (може стояти й наприкінці) |
5.ХІІ.2007 р. м. Шпола |
|
Дорога сестричко! |
|
|
Люба моя бабуню! |
|
Звернення до адресата |
Доброго дня, Оленко! |
|
|
Здраствуйте, рідні! |
|
|
Шановний Петре Миколайовичу! |
|
|
Вашого листа отримав. |
|
Початкові фрази про ситуацію листування |
Безмірно вдячний за… |
|
|
З хвилюванням прочитав Вашого листа… |
|
|
Давно не було від тебе листів… |
|
Основна частина |
Розкривається зміст листа, повідомляються новини |
Я хочу розповісти тобі про новини, яких багато. |
|
Як ти живеш? |
|
Запитання адресатові (про що хочеться довідатись) |
Як твої справи? |
|
|
Що в тебе нового?
|
|
Кінцівка |
Подяка |
Дякую за увагу… |
Прохання писати листи |
Чекаю від тебе листів. |
|
|
Неодмінно напиши |
|
Передача вітань |
Передавай вітання мамі, сестрі… |
|
|
До скорої зустрічі. |
|
|
З повагою… |
|
Прощання, побажання |
На все добре. |
|
|
Бажаю успіхів. |
|
|
Зичу здоров'я. |
|
Кінцівка |
Дуже скучаю… |
|
|
Міцно обіймаю… |
|
Ім'я автора листа |
Твоя подруга Наталя |
Запам’ятаймо основні правила листування (на екрані)
Учитель: Скільки основних стилів мовлення в українській мові? (В українській мові існує шість стилів мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, церковний.)
Учитель: Де використовується розмовний стиль? (Розмовний стиль використовується у спілкуванні з близькими людьми, у побуті.)
Учитель: Які основні види висловлювань розмовного стилю? (Основні види висловлювань розмовного стилю такі: розмова на побутові теми, лист до близької людини.)
Учитель: Що характерне для офіційно-ділового стилю? (Застосування особливої термінології, усталені мовні звороти, поділ на чіткі частини, логічність викладу, відсутність емоційно-образної лексики, документальність.)
А щоб ви могли краще запам’ятати різновиди офіційно-ділового стилю, подивіться на схему.
Отже, з якими різновидами офіційно-ділового стилю ви ознайомилися? (розповідь дітей)
Розрізняють листи ділові (офіційні) та особисті (приватні).
Укладачі ділових листів користуються певними зразками, інструкціями. Тому ділові листи ще називають стандартними. У них є тільки два адресати – установа або приватна особа.
Учитель: Які типи мовлення вам відомі? (В українській мові існує три типи мовлення: розповідь, опис, роздум).
Учитель: Що таке розповідь? (Розповідь – це висловлювання про послідовні дії особи чи предмета або про різні події).
Учитель: На яке питання дається відповідь у розповіді? (До розповіді можна поставити питання: що робить особа чи предмет? Що відбулося?)
Учитель: З яких частин складається розповідь? (У тексті-розповіді є початок дії, її розвиток, завершення).
Учитель: А що ви знаєте про конверт чи його історію?
Пошта зародилася в глибоку давнину. Тривалий час люди писали адресу, на тому самому аркуші паперу, що й лист. Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брейтоні власник паперової крамниці придумав для листів паперові “мішечки” і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу.
Новина сподобалася. “Мішечки” для листів стали називати “конвертами” від англійського слова “cover” – закривати. Конверти почали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світі. Щороку виготовляється 300 млн. конвертів. Знаючи, що довжина екватора 40 тис. 76 км, підрахували, що із цих конвертів можна викласти стежку навколо Землі.
Учитель: Де пишеться на конверті адреса отримувача? (Адреса отримувача пишеться в правому нижньому куті конверта).
Учитель: Де пишеться адреса відправника? (Адреса відправника пишеться в лівому верхньому куті конверта).
Учитель: В якому відмінку пишуться імена і прізвища? (Імена і прізвища на конверті пишуться в називному відмінку).
Група І. Відредагувати словосполучення й речення.
Група ІІ. Утворити з поданих імен та по батькові звертання й запиши їх у зошиті.
Валентина Василівна, Наталія Петрівна, Олександр Борисович,
Ірина Віталіївна, Валентина Миколаївна, Алла Вікторівна, Олександр Володимирович.
Група ІІІ. Виписати з групи синонімів лише ті слова, які ввічлива людина може використати в колі малознайомих людей. З одним із словосполучень скласти речення
Розповідає, говорить, меле язиком, базікає. Мені дуже шкода, але ніяк не можу. Я категорично відмовляюся! З великою радістю! Я до Ваших послуг! Це зовсім неможливо! З дорогою душею!
Учитель: У вас на партах є зразок підпису конверта. Давайте підпишемо конверт. Зверніть увагу: адресат (отримувач) – Д.в., адресант (відправник) – Н.в.
Конверт потрібно оформляти грамотно, охайно. Не слід робити в ньому зайвих написів, малюнків (учні підписують конверти).
Сьогодні, у ХІХ столітті, коли майже у кожного вдома є комп’ютер, потрібно вміти користуватися ще й електронною поштою.
Електронна пошта – це програма, яку можна використовувати тільки у комп’ютерній мережі, що називають Інтернетом.
Завжди треба пам’ятати, що правила листування за допомогою електронної пошти подібні з усталеними в суспільстві нормами для звичайної пошти. Незважаючи на те, що це кіберпростір і ми маємо справу з монітором комп’ютера, повсюди у мережі знаходяться реальні люди. Адреса електронної пошти завжди пишеться латинськими літерами та містить значок @, який ми називаємо собачкою. У різних народів світу цей символ називається по-різному.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А тепер я хочу вам розповісти про людину з легенди.
ЛЮДИНА З ЛЕГЕНДИ
На стіні храму села Тур’ї-Ремети Перчинського району на Закарпатті увічнена мідна фігурка листоноші Федора Фекети. Пам’ятний знак відлитий із чавуну. На барельєфі – молодий верховинець у скромному селянському вбранні. На голові бриль, на ногах – плетені личаки, незамінні для гуцулів, на плечі – палиця з поштарською торбинкою.
Він був не просто поштарем. Ще його називали послом. Щодня за будь-якої погоди його маршрут пролягав до Ужгорода. І одразу назад – пішки, понад 60 км на день. Помер трагічно. Він потонув, але листи викинув на берег.
Вчитель: Відгадавши кросворд по горизонталі, у виділених клітинках по вертикалі ви прочитаєте назву поштової картки для відкритого листа.(Листівка)
Учитель зачитує лист, який писали запорожці.
“Ти – шайтан турецький, - писали запорожці, - проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар?.. не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битись із тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, татарський сагайдак, каменецький кат, Подолинський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого бога дурень, свиняча морда… різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт!
Отак тобі козаки відказали, плюгавче!.. Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди – нас!..
Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем запорізьким (З енциклопедії “Історія Української РСР ”)
V. Підсумок уроку
Написати листа мені, Людмилі Володимирівні, використавши питання анкети (усно)
Анкета
(Питання анкети роздаються кожному школяреві.)
VІ. Домашнє завдання (на вибір)
1