Урок мужності для учнів 10-11 класів: «На захисті рідної землі»

Урок мужності для учнів 10-11 класів:  

«На захисті рідної землі»

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших   народів, віру в краще майбутнє України.

Наочне оформлення: національна  символіка: Державний  Прапор, вишиті рушники. Малюнки дітей.
Музичне оформлення: пісня «Україна» музика і слова Т. Петриненка,  пісня і відеокліп    «Україна – це ми» слова Ю. Рибчинського, музика Н. Петраш у виконанні К. Бужинської, відеофільм «Дай Боже нашим солдатам», відеокліп «Україна», відеокліп «Повертайтесь живими», Моцарт «Реквієм», пісня «Мамо, не плач» слова О. Максимишин, музика М. Олійника, відеокліпи «Любіть Україну», «Земля роду нашого».
Технічні засоби: мультимедійна установка.
Форма проведення: урок – реквієм.

Хід заходу

( Звучить пісня   Т. Петриненко « Україна»).
Демонстрація відеокліпу «Україна».

1 Ведуча: 
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
 Сьогодні наш захід присвячений воїнам, які захищають незалежність нашої держави. 

2 Ведуча: З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.  Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти російського агресора.  Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.

1 Ведуча: Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це  бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

(Перегляд відеофільму. «Дай Боже нашим солдатам»)

2 Ведуча: До слова запрошується  директор

1 Ведуча: Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

2 Ведуча:  Серед них  і випускники нашої школи Писарук Сергій , Михальчук Віталій


1 Ведуча:  Учениця написала вірш, який так і називається  «Повертайтесь живими»
(Учениця читає вірш «Повертайтесь живими»).

Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.
Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.
Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.
(Перегляд відеокліпу «Повертайтесь живими»)
2 Ведуча: В результаті бойових дій за даними ООН на квітень 2015 року в Україні загинули понад 6 116 людей, ще 15 тисяч 474 людини отримали поранення. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
1 Ведуча. Дані про загиблих і поранених є приблизними - реальні цифри можуть виявитися значно вищими, оскільки сотні людей вважаються зниклими безвісти, а сотні тіл ще не опізнані. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
2 Ведуча. Приблизно 400 мирних жителів були вбиті в результаті обстрілів житлових районів, а також внаслідок підриву на мінах та інших пекельних знаряддях вбивства. Більше того, уже тепер відомо, що ті знаряддя ворог почав маскувати під вигляд дитячих іграшок... 
1 Ведуча. Нині нараховується близько 1,8 млн біженців і внутрішніх переселенців зі сходу України.
2 Ведуча. Близько 5 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги в Україні. До них належать як ті, хто живе на окупованих проросійськими збройними формуваннями територіях, так і переселенці.
1 Ведуча:  Наша земля втратила  Писарука Сергія, який  загинув на Сході.
У пам’яті земляків він   назавжди залишиться мужнім героєм, який з честю виконав головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.

Ведучі на фоні музики Моцарта «Реквієм» читають повідомлення про загиблиго

Мати – Україна:
В минулому моєму стільки сили, а нині - муток і печаль одна,
Я – мати, я під серцем вас носила, життя ж дала для щастя і добра.
Народе мій, чом ти без пам’яті і віри?
Блукаєш в темряві, в імлі,
Забувши про святе в житті і світі,
Чи знайдеш собі щастя на землі?
Коли життя знов набирає сили,
У всі свята нехай вогонь палає,
І безіменні ті стрілецькії могили
Хай вдячна пам’ять ваша звеличає!

2 Ведуча:  Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.
1 Ведуча:   Вшануємо пам’ять наших земляків хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання.)

Виходять троє учнів.

Прийшла в нашу хату тривожна година.
Хай кожен збагне собі в безлічі справ:
Все треба зробить, щоб жила Україна,
Щоб ворог підступний її не здолав.

І хай доведеться колись недоїсти,
Чи буде в кімнатах поменше тепла,
Але не дамо ми лихим терористам
Чіплять в нашім небі чужого орла.

В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть цей заклик, як Божий наказ!

1 Ведуча:  Не плачте, мамо! Ваш син не прийде до Вас. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас…

Виконується пісня «Мамо, не плач».

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанку в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову Ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

1 Ведуча:  Саме в ці дні вирішується доля країни, і кожен її громадянин може зробити свій внесок в боротьбу за мир. Самий простий спосіб – підтримати українську армію.

Виступ класного керівника:

Починаючи з цього року, ми зі всією Європою будемо відзначати 8 травня як день пам’яті і примирення. Замість «георгіївської стрічки» як символу пам’яті перемоги та вшанування жертв Другої світової війни українцям пропонують використовувати квітку червоного маку. Адже смугаста чорно-жовта стрічка у сприйнятті українців тепер стала негативним символом, який асоціюється з небезпекою і тероризмом, її навіть дехто називав «колорадською».

Настав час шукати символи, які об’єднають Україну, і якщо український гімн, герб та прапор допомагають народові об’єднатися, то чорно-жовта стрічка роз’єднує українське суспільство. Тепер символом пам’яті буде квітка маку. Зараз Гаврилюк Катерина проведе майстер-клас із виготовлення цієї квітки маку.

Майстер-клас

2 Ведуча: Учениця написала вірш «Герої будуть жити у наших серцях»
(Автор читає вірш)
Герой не вмер, він - у серцях!
Вже мати не побачить сина
І не обійме, як завжди.
Стоїть цинкова домовина,
у ній єдиний син лежить,
а мати пада на коліна,
не в силах стримать сліз кричить:
«Що ви зробили з моїм сином?
Верніть його мені, верніть!»
Знесилена втрача свідомість.
Перед очима - син. Живий.
Одразу все втрача  вагомість,
Лиш тихий шепіт: «Рідний мій».
А син підходить, обіймає,
бере за руку, мовить їй:
«Не плач, матусю, я благаю,
життя віддав за спокій твій,
за мирне небо на Вкраїні
І за майбутнє дітей.
Не плач, і буду я спокійний».
І тихо рушив до дверей.
Вже мати не обійме сина,
Та сліз нема в її очах,
Бо син поліг за Україну.
Герой не вмер, він – у серцях!

Майстер-клас із виготовлення
1 Ведуча:  Наш навчальний заклад  не залишився осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно  проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні  написали тисячі листів, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь.
(Показ  відеокліпів «Любіть Україну», «Земля роду нашого»).
2 Ведуча:  Сьогодні нам треба гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, що розповсюджує пропаганда Кремля, який сіє злість, зневіру та брехню про нашу країну. Будьмо мужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться  АТО на Сході нашої неньки.(Учениця читає вірш “Молитва за Україну»)

Молитва за Україну

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
 
Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

1 Ведуча: Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації  і мови.  Ми – єдина Україна!

2 Ведуча: Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.
(Показ відеокліпу і звучить пісня «Україна – це ми».)