16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Урок мужності «Герої Крут – для нащадків взірець»

Про матеріал
Ця виховна година розкриває суть та причини трагедії битви під Крутами , виховувує в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни , до борців за незалежність України
Перегляд файлу

 

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА № 82 ім. Т.Г. Шевченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок мужності

 «Герої Крут – для нащадків взірець»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Розкрити суть , причини трагедії під Крутами , виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни , до борців за незалежність України.

 

 

І слава їх встає не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста. Триста перший –

І ти,

І я,

І кожен з нас.

                                     Петро Шкрабюк

.

 

 Сл. 1

Вчитель.

Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про подвиг юнаків, які стали символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва, стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.

 

 Сл. 2

 Ведучий 1

          Кажуть, що історія не повторюється, але деякі її події мають щось спільне. 

480 рік до н.е. Грецькі поліси вели війну з персами-завойовниками,

ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.

 

Сл. 3

  Ведучий 2

          Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної України. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині.

300 запорожців, що окопалися на острівці серед боліт, цілу добу відбивалися від багатотисячного  польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.

 

 Сл. 4

 Ведучий 1

29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.

 

 Сл.5

 Ведучий.2

25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом лівого есера Муравйова на Київ.

 

  Сл. 6

Ведучий.  1

300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці створеної за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи імені гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня імені Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учні старших класів київських гімназій.

 

Сл.7

  Учень

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

 

   Ведучий. 2

300 юнаків – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали буйні голови, захищаючи від інтервенції Українську Народну Республіку.

 

 

Сл. 8

   Учитель:  

А що було під Крутами? Хто були ті юні завзятці? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи в бій? Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівались на свою силу? Ой ні! Чи то були козаки, окурені порохом, призначені до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, не призначені до військової справи. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке  насильство, убивство, бій.

 

 Сл. 9

 Ведучий. 1

Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож  смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагедія полягала в тому, що внаслідок тодішньої політики Українського Уряду українська держава лишилася без своєї збройної сили, без армії. Трагедія була в тому, що на розпачливий заклик Уряду, виданий до українського народу в останні хвилини («Бороніть Україну в небезпеці! Московська армія наближається до Києва!»), відгукнулися лише студенти, які й виступили захищати Україну.

 

  Ведучий. 2

У такий вирішальний для Української Держави час, український уряд, не маючи дисциплінованого, готового до рішучого спротиву війська, залишився безборонним. Тому з початку січня 1918 року в Києві почалося формування Студентського куреня Січових Стрільців, а водночас і Гайдамацького коша.

 

 Сл.10

 Ведучий. 1

Молодь Києва щиро відгукнулася на призов організаційного комітету Студентського куреня. У другій половині січня до Січових Стрільців було записано 300 осіб, виключно з добровольців-студентів вищих шкіл Києва, учнів вищих класів українських гімназій, невеликого складу Першої української юнацької військової школи та кільканадцятьох слухачів школи військових лікарських помічників, найстаршому з яких – 21 , молодшим по 14-16 років.

 

  Сл. 11

Ведучий.  2

27 січня 1918 року виїхали молоді вояки з Києва – в напрямі Бахмача, та доїхали тільки до малої станції Крути (залізнична станція між Бахмачем і Ніжином). Далі був ворог. Тут висіли й окопались молоді юнаки, тут і зав’язався бій із вимуштруваним та добре озброєним ворогом.

 

  Ведучий. 1

Бій розпочався о 12 годині дня і фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте невдовзі, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені і замордовані.

 

 Сл.12

 Ведучий. 2

Тут юнь прекрасна і свята

Встелила землю в мить єдину…

Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, а для більшості – перша і остання у їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом.

 

  Сл.13

Ведучий.1

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі. Коли армія УНР повернулася, на полі було зібрано кілька десятків тіл полеглих і перевезено їх до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. 19 березня їх було поховано в братній могилі на Аскольдовому цвинтарі. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним.

 

 Сл.14

 Учень.

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

                  Павло Тичина, 1918 рік

 

Сл.15

Ведучий 1

Під Крутами впали студенти: Олександр Попович, Володимир Шульгін, Божко Божинський, Андрій Дмитерко, Сидір Пурік, Олександр Шерстюк, Борзенко-Конончук, Кирило Головащук, Чижов, Сірук.

 

Ведучий 2

Гімназисти: Андрій Соколовський, Євген Тарнавський, Ганкевич, Ігнаткевич, Пінський, сотник Омельченко та багато інших. 

 

Сл.16

Учень:

У наших предків був звичай: у день поминання могили мертвих устеляти квітами і запалювати свічки.

 

Триста їх, як цвіт рясний, весняний,

В снігових заметах залягло:

В їх серцях одне палке бажання

Й в лютий холод полум’ям цвіло.

 

 

Вшануємо пам’ять героїв, замордованих під Крутами, хвилиною мовчання

 

  Сл.17

Ведучий. 2

Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...

 

  Ведучий: 1

 Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й  незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.

 

 Сл.18

 Учень.

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як Герої…

                                        Василь Криволап.

 

 

 

docx
Додано
5 серпня
Переглядів
31
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку