Урок мужності "Герої рідного краю"

Мета: ознайомити учнів з історичним минулим України, прищеплювати  любов до Батьківщини, української культури, виховувати патріотично свідомих громадян, виховувати в учнів повагу до Вітчизни і людей, які її захищають, розвивати самостійність, уміння працювати в групах, формулювати і висловлювати власну думку, толерантно сприймати думки оточуючих.

Обладнання: мультимедійний комплект, презентація «Герої не вмирають», відеоролик про С. Бандеру, ягідки калини з паперу, картинки для оформлення дошки.

Перебіг уроку

1.Слово вчителя:

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок- урок мужності. Тема- «Герої нашого краю»

-Як ви розумієте значення цього слова, кого ми називаємо героями?

                       (відповіді дітей)

Ось тут перед вами справжні герої—живі, неушкоджені, які довгий час воювали на передовій, захищали і оберігали нас із вами. Це: МАНОРИК АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, СЕМЕНЮК ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ,   КОРОСТІЛЬ НАЗАР БОГДАНОВИЧ. Ми щиро дякуємо вам, наші захисники, за те, що ви знайшли можливість і час та відгукнулися на наше запрошення.  А зараз відпочивайте, до вас ми повернемося ще трішки пізніше…

 Вчитель.1жовтня ми відзначали  свята: День українського козацтва, День Покрови Пресвятої Богородиці, День УПА і наймолодше свято -  День захисників і захисниць Вітчизни.  Захисниками з давнини були чоловіки, та в даний час захисницями стали і особи слабкої статі, тобто дівчата і жінки.

День захисника Вітчизни-це

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає,

Всю нашу велику родину,

Рідну землю свою - Україну.

Учитель 
Дорогі діти! Який слід ви залишите на землі, які будинки зведете, які сади цвістимуть після вас, які зробите нові відкриття, яких дітей виховаєте, залежить від вас самих. Ми вам бажаємо, щоб виросли ви справжніми людьми, які люблять свою землю і готові стати на її захист.
Вам є з кого брати приклад.

4. Бесіда про козаків з використанням прийому «Асоціативний кущ»

Вчитель. - Діти, давайте думки свої спрямуйте далеко у минуле…

 - Хто були першими захисниками нашої  землі?

- Від кого зазнавала наша Україна поневолення?

Вчитель.- Першими захисниками української землі були козаки. Відправляючись у похід, козаки брали із собою кетяги калини, які нагадували їм про рідну домівку і давали сили.

- Діти, як ви вважаєте, козаки – які вони?

-Які риси притаманні їм?

(Асоціативний кущ «Козак» у вигляді ґрона калини. Діти називають якості козаків, а вчитель прикріплює магнітами їх на дошку у вигляді ягід калини.)

- Саме такими і є козаки: сильні, хоробрі, відважні, сміливі, розумні, добрі, чесні, працьовиті.

Пісня  «Козаки» 

- Вчитель. Наступною гілкою історії є УПА. УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади

(ПІСНЯ  «Там десь далеко на Волині…»)

- Провідником УПА  був славний син українського народу Степан Бандера.

- Чи відома вам ця людина?

- Що ви про нього знаєте?

ПІСНЯ «БАТЬКО наш Бандера»…

РОЗПОВІДЬ І ВІДЕО про С.Бандеру.

Народився Степан Андрійович Бандера 1 січня 1909 року в Старому Угрині, що в Івано – Франківській області  в родині греко-католицького священика.  Навчався в Стрийській гімназії. Після її закінчення   вчитися на поступає вчитися на  агрономічне відділення Високої політехнічної школи у Львові. Там Степан Бандера провчився вісім семестрів, але так і не здав дипломного екзамену через свою політичну діяльність.

З 1930 року стає членом ОУН,

У червні 1934 року польська поліція арештовує Степана Андрійовича Бандеру та інших членів ОУН.

Внаслідок такої ситуації Степан Бандера постійно змінює місце проживання

Остаточно він облаштувався у місті Мюнхен, де навчалася його донька. Там він провів останні роки свого життя за підробним паспортом на ім’я     Штефана Попеля.

15 жовтня 1959 року його вбив агент КДБ Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя зі спеціального пістолету струмінь ціанистого калію. Через п’ять днів його поховали на мюнхенському цвинтарі.

Цього літа мені випала можливість побувати на могилі Степана Бандери у Мюнхені. Перегляньте відеоролик, створений мною з місця події.

                           (демонстрація відео)

Вчитель. - Діти, як ви вважаєте, хто захищає Україну зараз? (Відповіді учнів.)

- Представників яких професій ми можемо назвати захисниками нашої держави? (Відповіді учнів.)

Ведучий.Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Ведучий. Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно?

Вчитель. Згадаймо події недалекого минулого, а саме: від  21 листопада  2013 року   до 20 лютого 2014 року.

                        (демонструється відео)

-Мирні  жителі виступили проти української влади в особі тодішнього президента Януковича. Причиною став відхід керівництва країни від   законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію. За це на беззбройних людей  спрямували снайпери, холодну воду зі шлангів (зимою, коли надворі був мороз), мінометні черги…Цей спротив тривав 94 дні. Трагічні наслідки: загинуло близько 100 людей, яких назвали Небесною сотнею.

Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…

 Їм янголи обличчя прикривали…

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін —

Спереду —сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній–сивий-сивий..

І рани їхні вже не ´їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела,злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Звучить «Пливе кача…» (на фоні вчитель веде розповідь)

Вчитель. Ці події, які відбувалися в Києві на майдані Незалежності, вулицях Грушевського і Інститутській дістали назву - Революція Гідності.

      Люди, які загинули, ціною власного життя змінили хід історії України. Безстрашні захисники свого народу... Вони лежали просто неба, накриті жовто-блакитними стягами, і вже не боялися ні снайперів, ні беркутівців... Вони прийшли на Майдан, щоб підняти ці прапори у новій, щасливій, вільній і по-справжньому незалежній демократичній державі, а знайшли під ними вічний спочинок... Вічна пам'ять Героям!

Війна на сході України 

Вчитель.- Майдан переміг, Янукович втік з України.

Та зовнішній російський ворог  не зменшив свій «апетит»… 12 квітня 2014 року почалося захоплення українських міст у Донецькій та Луганській областях диверсійними проросійськими групами, анексуванням Криму. Завдяки своїй армії 8 років українці могли спати спокійно та вести звичне життя.

І так тривало до 24 лютого 2022 року, коли  о 5.00  зловіща росія оголосила рішення сповістила про повномасштабне вторгнення  на решту території України.

Спогади очевидців.

(учень і його мама – переселенці з Києва)

-Чим запам’ятався вам той зловісний ранок?

Які перші думки приходили до Вас?

Вчитель. Зараз я хочу звернутися до наших захисників
 

-Хто і що Вас спонукало здійснити такий відважний крок?

-Розкажіть коротенько нашим дітям, знаємо, що вам  важко згадувати, про вашу службу в ЗСУ.

(розповіді захисників)

Зараз в лавах ЗСУ служать наші односельці:

Лук'янець Т.С.

Тимофій А.Я.

Сокіл В.І.

Олту В.М.

Будяну В.І.

Ковальчук Ю.І.

Бойчук Д.В.

Дякую, тобі солдате, за життя…

За мирне небо в нас над головою.

Ховаєшся від куль ти в укриття…

Воюєш із московською ордою.

Воюєш, ти, за нас… Борониш Україну!

Від напасти московської, від зла…

Покинув матір, сина та дружину…

І нищить ворогів пішов, до тла…

Над головою люті кулі свищуть,

Десь недалеко артилерія бомбить…

Хтось живий, а хтось не дише…

Важка для України нині мить…

Та ти не побоявся… ти пішов у бій…

Щоб мирне небо в нас було над головою!

Хтось живий, а хтось не дише….

Важка для  України нині мить…

 Та ти не побоявся, ти пішов бій

Щоб мирне небо було в нас над головою1

Війна іде… ти переможеш в ній!

За тебе помолюся Богу!

 А ти живи, живи, герой і брат,

Великий воїн і солдат –

За всіх, хто не прийшов назад

З війни, з безодні живи, живи, солдат…

Вчитель.  Дякуємо, що Ви повернулися живими, найперше, для своїх дітей, внуків, рідних, знайомих, односельців. Але війна триває і наші земляки продовжують нас захищати.

Наше завдання бути для них міцним тилом. Допомагати їм, хто чим може: донатити на ЗСУ, плести сітки, допомагати продуктами харчування, малюнками, необхідними речами, і найбільше молитися за їхнє здоров’я і життя.

Та, на превеликий жаль, 6 захисників із нашої громади відійшли у вічність…

Презентація «Герої  не  вмирають»

Не вернуться діти, й дорослі з завалів,

Розстріляні знову не стануть живі,

Уже не поїдуть з розбитих вокзалів,

Бо вільна країна втонула в крові.

Залишиться слава про мужніх героїв,

І пам’ять про тих, хто так мало прожив,

Безмежна ненависть до тих – хто накоїв

Кривавих, безжальних, загарбницьких жнив.

Щоб всі підняли свої ангельські крила,

Й наш край захистили від бомб наяву,

Аби Перемога прийшла справедлива,

Й скоріш відновить Україну нову.

Хвилина мовчання – як цвях в домовину,

Лише констатація – зникло життя,

Не вміститься біль у щоденну хвилину,

Як спогад з сльозами про мирне буття.

Хвилина мовчання – всі душі до неба,

Летять, перед Богом щоб впасти до ніг,

А потім, (бо стала вагома потреба),

Створити країні міцний оберіг.

За всіх, хто не прийшов назад

З святих і вічних…

І та земля, що прийняла

до себе хлопців – тепер також свята,

 свята – на всі століття і віка…

Хвилина мовчання

Вчитель. Наш урок підходить до завершення. Дорогі наші захисники, на згадку про нашу зустріч, прийміть слова подяки, квіти і пам’ятні сувеніри від наших вдячних дітей.

Земний Вам уклін.

Пісня  «Підростають соколята»