Урок мужності на тему: "Пам'ять не стерти роками"

Пам’ять не стерти роками

 

 

Вечір пам’яті за загиблими у Голодоморі в Україні

 

 

Мета:Вшанувати світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей. Поглибити знання про роки Голодомору в Україні та його наслідки для українського народу, виховувати  повагу до історичного минулого свого народу. Виховувати патріотизм та зацікавленість до вивчення історичного минулого України.

Обладнання:Свічки. Проектор

 

Вчитель  

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
 

Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний по жертвах геноциду  над українцями, Голодомору 1932-1933 рр. 27 листопада в день пам’яті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих.
 

Презентація реквієм відео 1

 

Марійка

Мовчати про це не можна, не сила,

Від спогадів кров аж холоне у жилах.

Вмирали діти і немовлята,

Старі бабусі й вродливі дівчата,

Вмирали села. Зникали птиці.

«Буксири» скидали трупи в криниці.

Опухла матір, не може сісти ...

«Уповноважені» і «активісти»

З-під немовляти, із-під ряднини,

П'яні згорнули останні зернини.

Тиша і смуток. Запалімогили...

Мільйони трупів Вкраїну вкрили.

Трагічна подія відома планеті

-Голодне море у тридцять третім.

Увінчаний він страшним розп'яттям...

Катам народу! Прокляття!

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших  таких сторінок - Голодомор , який призвів до небачених безневинних  жертв.

 

Іван.У 1932-1933рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів… Голодомор 1932-33 рр. - період з квітня 1932 по листопад 1933 років.

 

 

Марійка.Згідно з дослідженнями Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, демографічні втрати від Голодомору 1932–1933 років в Україні близько 14 млн  осіб, це майже третина всього населнння країни.

 

Роман

Пекельні цифри і слова

У серце б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива,

Роки ті чорні, голод...голод...

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах.

...мільйонів. Боже мій!

Недолічилась Україна.

В історії ж пером швидким

Писались гімни і хорали,

А ці пекучі сторінки

З історії повикидали.

В руках, що виростили хліб,

Не залишили і зернини.

Ні, рід наш в горі не осліп,

Ти все згадаєш, Україно!

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

Хоч радість легше пам’ятать,

Та треба пам’ятать і горе.

 

Іван. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським терором у 1932-1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячуються ці хвилини.
 

Марійка. На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933 роках оголошую хвилину мовчання.

 

Стук метронома.

Іван.Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

Перегляд відео 2

 

Марійка:
Спочатку було слово. І було те слово — «колективізація».
2 - й ведучий:
Найбурхливішими були 1930—1932 рр. Людей примушували вступати до колгоспів. Записували до колгоспів іноді всіх членів родини. Вступ до колгоспу вважався добровільним лише на словах, а насправді все це здійснювалося насильно, під загрозою позбавити всього і навіть виселити із землі дідів та прадідів. До колгоспу забирали все, що було в господарстві: коней, корів, плуга, борони.

Віталік
Восени 1932 року почалася так звана конфіскація — викачування залишків хліба. Ще в жовтні 1932 року партійно-державна верхівка прийняла рішення вийти із кризи через конфіскацію всіх запасів зерна. За кілька місяців надзвичайні комісії викачали із селян внутрішні фонди — продовольчий, фуражний, насіннєвий.
2 - й ведучий:

Таня
І прийшло в мову, наводячи жах на людей, ще й інше слово — «активіст». У селах було організовано спеціальні бригади, які проводили подвірні обшуки з конфіскацією. Коли здавати було нічого, організували «буксир» (четверо-п'ятеро чоловіків-активістів на чолі з уповноваженим), який ходив дворами й відбирав хліб. Спочатку забирали ніби залишки, а потім усе підряд: зерно, бобові та інші продукти. Люди кричали, плакали, лаяли, проклинали. Фактично це була дія, свідомо спрямована на фізичне винищення селянства.
 

Марійка:  Як же ж відбувався механізм голодомору

• 7 серпня – закон «про п'ять колосків», за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;
• 24 листопада – постанова про штрафи за невиконання хлібоздачі;
• 26 листопада – наказ про застосування репресій;
• 1 грудня – постанова про перевірку наявності фондів картоплі;
• 3 грудня – постанова про заборону торгівлі м'ясом та худобою;
• 15 грудня – постанова про заборону завезення та продажу промислових товарів;
• 24 грудня – лист  про вивезення в 5-ти денний строк всього наявного колгоспного зерна.

Іван Масове голодування селян розпочалося в грудні 1931 року і тривало вподовж 22 місяців. У 1932 році в Україні повністю вичерпалися запаси хліба, голод підкошував цілі райони й області.
Марійка
А вже до лютого 1933 року з України було вивезено майже все зерно
Офіційні органи влади замовчували трагедію українського села. Згідно з установкою Й.Сталіна ставилися до голоду як до неіснуючого явища.

Ліля.Голодомор 1932-33 рр.: мільйони жертв за 500 днів. Саме  за  ці  17  місяців, тобто,  приблизно  за  500  днів,  в  Україна  загинули  мільйони  людей.

Віталік

Організаторами  етнічної  війни  були:  Ленін,  Свердлов,  Троцький, Дзержинський, Зіновьєв, Камєнєв та інші окупанти.Виконавцями  в  Україні  були:  Раковський,  Мануїльський,  Петровський, Владіміров, Фрунзе.

 

.Перегляд документального фільму «Голодомор. Колос правди»

Відео 3

 

Таня

Я пам'ятаю тридцять третій – 

Проклятий рік -голодомор.

В той час була я вже доросла –

Десятий рік мені ішов.

Сатрапи Сталіна –злодюги

Із хати вимели тоді

Усе -до крихти, до зернини,

Забрали нелюди собі.

Ой, Боже! Боже милостивий!

Не дай побачити повік

Дитячі очі, повні страху,

І сльози наших матерів.

І де не глянеш: мертві люди

Скрізь по городах, по дворах

Лежать розпухлі, мов колоди –

Вже не хоронять -який жах!

Малі були, та ми вже знали,

Що всіх чекає тільки смерть.

Ми навіть плакать перестали

Бо сльози висохли ущерть.

Як вимирали цілі села,

Вмирали душі і слова,

Жило єдине слово: голод

І я між мертвими жива.

 

 

Іван

 Сьогодні постає питання – Як ставився світ до того, що в Україні без часу гинули мільйони.

Зоряна

Світова громадськість і лідери великих держав не вжили достатніх заходів для порятунку населення України. Діяльність окремих діячів щодо донесення правди про Голодомор сприяла поширенню інформації про трагедію, але не змінила кардинально ситуації. Донині на Заході цією проблемою цікавиться порівняно небагато людей. Серед них був американський вчений Джеймс Мейс, який очолював дослідницьку групу спеціальної комісії при Конгресі США, що в 1980-ті роки аналізувала події 1932–1933 років. На його позицію вплинуло почуття провини за ставлення офіційних кіл США до Голодомору, особливо налагодження 1933 р. дипломатичних стосунків з СРСР. Як визнавав Мейс: «Мені хочеться хоч якоюсь мірою спокутувати величезну провину західної науки перед українською наукою і американського народу перед українським народом». На жаль, і нині, і під час Голодомору таких поглядів дотримувалися небагато людей на Заході

 Тарас  У той період лідери країн Заходу пішли на зближення з більшовицьким режимом, який для них виглядав привабливішим, ніж нацистський, оскільки не становив безпосередньої загрози. Саме того року, коли мільйони українських селян вмирали голодною смертю, уряд США налагодив дипломатичні стосунки з СРСР. Наступного 1934 р. Радянський Союз було прийнято до Ліги Націй. На жаль, Захід не вжив дієвих засобів впливу на Москву, потураючи їй, по-суті, у проведені злочинної політики. Хоч, на думку Рудницької, великі держави мали можливість змінити ситуацію, оскільки сталінський режим був змушений зважати на позицію розвинених країн, адже потребував сучасних технологій  для проведення індустріалізації.

Перегляд відео 4

 

Марійка
Голодне лихоліття на Україні найбільше вразило дітей. Вони виявились найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак, не отримували рятівних 100-300 г хліба на працюючого.

Олег
Боже!
Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Боже, хоч соломинку...
Щоб не втонути в Голодній Ріці.
Бачиш, мій Боже, я — ще дитина,
Тож підрости хоч би трохи.
Світу не бачив ще білого, Боже,
Я — пташенятко, прибите в дорозі.
Хоч би одненьку пір'їночку дай.
Тато і мама — голодні мерці.
Боже, зроби, щоб їсти не хтілось!
Холодно, Боже.
Сніг дуже білий.
Боже, що там у тебе в руці?..
Іван
Діти гинули з різних причин:
На вулиці лежить хлопчик років десяти. Повз нього Йдуть люди: «О, цей вже помер». У відповідь ледь чутний дитячий голосок: « Ні, я ще не вмер».
(Учень читає вірш « Вічний монолог»).
Тарас
Я ще не вмер…
Ще промінь в оці грає.
В четвер мені пішов десятий рік.
Хіба в такому віці помирають?!
Ви тільки поверніть мене на бік.
До вишеньки.
В колиску ясночолу…
Я чую запах квітів. Я не вмер…
А небо стрімко падає додолу.
Тримайте хтось!
Хоча б за коси верб…
Куди ж ви люди, людоньки,
Куди ж ви люди, людоньки, куди?
Окраєць ласки.
Чи хоч з печі диму!
В клітинці кожній – озеро води.
Я ще не вмер.
Усі проходять мимо.
…А житечко моє таке густе.

…А мамина рука іще гаряча.
Вам стане соромно колись за те.
Та я вже цього не побачу.
перегляд колискової

Перегляд відео  5

Ліля

Ти кажеш, не було голодомору?
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели дотла?
Як навіть марево виймали із печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору?

Марійка Озиратися у минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу, Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.
 

Іван

Досі не віриться, що в Україні – житниці всієї тодішньої радянської імперії раптово зник хліб і люди залишилися без зернини.
спеціальні продзагони і забирати все до нитки…


Марійка: Як можна забути, що без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?

Ні не забудемо!  ( разом)

Віталік Пам’ятаймо, що зимою 1932-1933 р. помирало в Україні 17 чоловік на хв.., 25 тис. щодня. За 10 місяців Україна втратила майже чверть свого населення.
Страшна арифметика, та не вся , бо до неї треба додати розкуркулених і висланих у Сибір, розстріляних і замордованих у 1937-1939 Р.Р.
 

Роман Страх це єдиний і тотальний спадок, який система сталінського терору залишила українському суспільству. Цей принизливий спадок передається із покоління в покоління…
Тавро 1933р. горить і досі на чолі нашого буття ..

Ліля  Сьогодні - час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе: що з нами сталося?  Сміливішає пам’ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію на догоду диктаторові чи скороминущому ідеологічному божкові. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш.

 

Тарас

Минули навіки дні чорних негод -

Живе Україна! І вільний народ,

Як з попелу Фенікс, ожив і злетів,

І зорями зміряв простори степів.

 

Таня Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

 

Зоряна  Радійте, співайте пісні голосні,

Квітками заквітчуйте чола ясні.

Ридайте і смійтесь в сльозах, солов'ї,

Стрівайте воскреслі надії свої..

 

Завершення  пісня О. Білозір «Свіча»

 

Час йде вперед, змінюються покоління, але тавро 32 33 років назавжди закарбувалося у нашому минулому, сьогоденні та в мабутньому. Наші діти, наш цвіт будуть це пам’ятати і ніколи не пробачать катів нашої нації. Наші діти стануть еталоном могутньої, розвиненої, вільної, соборної держави – Україна.

 

Презентація