Урок музичного мистецтва 7 клас ( підручник Л.Г.Кондратової)

 

 

 

 

 

 

 

Творчий проект

 

слухача курсів підвищення фахової

кваліфікації, вчителя музичного мистецтва

Шубівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів

Кагарлицького району, Київської області

Шандренко Тамари Іллівни.

за темою «Пісні рідного дому»

(підручник Л.Г.Кондратової, 7 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок – концерт

«Моє рідне село – пісенний мій краю»

 

 

Слайд № 1

 

Присвячую людині, яка до болю в серці закохана в рідне село, і свою любов до нього вилила в свої вірші та пісні – Миколі Володимировичу Черкаю. 

 

( Звучить мелодія. Виходять учні - ведучі)

 

                                             1 - О музико, чарівне диво!

Неосягненна, як душа,

Вона то лащиться зрадливо,

То рветься в серці, мов гроза.

У ній і біль, і щастя, й муки.

Що є прекрасніше, скажіть,

За незрівнянно щирі звуки,

Які дарують нам цей світ?

 

2 - Тиха, ніжна, душевна мелодія лине в залі. Піднімається до самої стелі і виривається назовні до білих хмаринок,, заплутується в сонячному промінні. Відчуваєш, що твоя душа тріпоче, ніби птах крилами, виривається з глибин і хоче злитися в одне ціле з акордами музики. Яку велику силу має цей набір, здавалося б, на перший погляд — простих звуків. Але яка таємниця захована в них, яке розмаїття стоїть за цим, яке неповторне, яке величне явище, створене людиною, зашифроване знаками, зігріте душею і оспіване, озвучене серцем…

 

1.-  На перехресті сильних почуттів,

Де нота серця стрілася зі словом,

З глибин життя народжений мотив

Пливе на хвилях музики і мови.

 

2 -  Українська народна пісня — яке ж це диво! Невіддільна від життя, як квіти біля чепурної хати, як зорі на небі.

 

1 - Українська пісня! Рідна наша, звучить вона у степовому безмежжі соняшників під блакитним небом, її  чують голубі волошки і польові ромашки, ріки у вінку зажурених верб і пишної калини, вона ллється у лісах, гаях, біля білих хат...

 

 

 

 

2 - Задушевна, милозвучна, проста, як усе геніальне, вона полонить серце слухачів. Через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев'янучу              молодість.

 

1. Сьогодні ми  поведемо вас у прекрасний світ музики, познайомимо  з творчістю митців нашого села.

 

Слайд № 2

 

2- У нас в гостях людина, для якої пісня стала сенсом життя . Це колишній вчитель фізичної культури та музичного мистецтва нашої школи, а також колишній голова

 

села, та вельмишановний корінний житель  Черкай Микола Володимирович. Мабуть, ніхто більщ за нього так не любить свою маленьку Батьківщину. Це ми

зрозуміємо, коли познайомимось з його піснями, в яких він виражає свою віддану любов і повагу своїм односельцям, рідному селу.

 

1- Його музичної та поетичної творчості присвячуємо цей виховний захід під назвою «Моє рідне село, пісенний мій краю»

 

(Звучить тиха мелодія)

 

Слайд № 3

 

2- У кожного з нас є маленька Батьківщина. Там, де ми народились, де слухали колискову люблячої матусі, де зробили свої перші кроки, де промовили свої перші слова. У кожного вона своя, та кожен її любить і пам’ятає, куди б не закинуло нас життя.

 

1- Моє село...Мій рідний край, чарівний і прекрасний...Чудові літні ранки з краплинками роси, найкращі солов’їні пісні, неповторна зелень садків  і лісів, краса запашної калини і любистку, ніжність мальв і хрещатого барвінку, що стелиться біля мережних хат, чиста джерельна вода...Немає нічого затишнішого   і милішого, ніж мій  рідний край, моя земля, моє село Шубівка – частинка нашої великої держави України, моя мала Батьківщина!

 

2- Там за полем село і Росава – ріка, од зорі до зорі соловей не змовка.

Від моєї ріки стільки різних доріг!  Але я серед них власну вибрати зміг.

 

Слайд № 4

 

1- Звивається доріженька  до рідного села,

Та найдорожча жилочка, де молодість пройшла,

Та ниточка без вузликів, що в серці я ношу,

Та найсвятіша музика, якою дорожу.

 

Слайд № 5

 

 

2-  Веде вона по споришах в калинові гаї,

До верб, де ночі не на жарт, співають солов’ї.

 

Слайд № 6

 

1-  Десь там, за небокраєм, країни, наче рай,

Але для мене раєм залишиться мій край.

Дарує горобина рубіни край вікна,

Шубівка, як мати для мене ти одна!

 

Слайд № 7

 

2-  Краще немає в світі, де волошкові квіти,

Там пролетіли сонячні літа,
   Там де лани зелені, там де казкові клени.
Я пригорнусь до тебе, рідна моя земля.

 

1. Рідний край! Дорогий серцю батьків і прадідів наших! Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені сади й доли, життєдайні пшеничні лани.  Хіба є що на світі краще за це миле серцю село, хіба є що на світі дорожче за мою малу Батьківщину?

 

Слайд № 8

 

2-  Моя Шубівка рідна, отчий  зоряний краю,

Де пшеничний розгін і вишневі сади,

Я піснями своїми всю тебе обіймаю,

Щоб з тобою в житті зорянитись завжди!

 

Слайд № 9

 

                                       1-  Земле наймиліша, земле найрідніша,

                    Земле, що єством всім матір’ю назвав,

                    Пісню колискову й материнську мову

                        З молоком матусі в серце увібрав.

 

Слайд № 10

 

2 - Тут мене ласкала матінка ласкава,

Вчила працювати і по правді жити,

Вчила розмовляти й пісню шанувати,

Вчила землю нашу змалечку любити.

 

1-  Рідні, сокровенні і благословенні:

Материнське слово, пісня і земля.

В них – моє коріння, в них – моє сумління

І любов, що серце й душу окриля!

 

 

 

       2 - Земле ти моя, ти у мріях скрізь,

До твоїх грудей навіки серцем я приріс.

         Нене дорога, так тебе люблю –

  Я любов свою гарячу в пісню переллю.

 

                                      ( Звучить пісня «Земля шубівська » ) 

 

1. Від бродка до Зеленого Яру,

Де Росава – ріка протіка,

На три тисячі з лишнім гектарів – 2 рази

Простяглася земля Шубівська

 

2. Грають роси у жовтім колоссі,

Над «Даманським» вже сонце зійшло.

Хоч давно вже немає колгоспу, - 2 рази

Та живе наше рідне село.

 

3. Берегами червона калина,

Спів пташок ні на мить не змовка.

Всі ми є тут єдина родина, - 2 рази

Хліборобська сім’я Шубівська.

 

4. Працювати і важко й приємно,

І пташиний цей слухати спів.

Наш уклін вам низький і доземний, - 2 рази

Хлібодари – герої полів.

 

 

Слайд № 11

 

1-   Доброго ранку, моє рідне село,

Ти під небом голубим розцвіло.

Доброго ранку, моя рідна земля,

Піснею в серці моїм проросла.

 

Слайд № 12

 

2 -  Доброго ранку, односельці мої,

Уклін вам низький до самої землі!

Я знаю, натруджені руки болять,

Та ваші надії, як сонце горять.

 

Слайд № 13

 

1-  Почуття рікою серце завмирає,

Бо землі такої іншої немає.

 

Поклонюсь доземно, посміхнусь привітно.

Рідна моя земле, ти найкраща в світі.

 

Слайд № 14

 

2 -  Знов весна красуня, наче молода,

Первоцвітами розцвіта.

Сонце краще гріє, неба голубінь.

Серце хоче вірить і любить.

 

Слайд № 15

 

1-  Пролітає весна над містами, над селами -

Залишає сліди на стежках росяних,

Щиро кличе мене, зве піснями веселими,

І дарує усмішки всім жінкам весняні.

 

( Звучить пісня « 8 березня » )

 

1.Вже прийшла весна, розтають сніги,

Мчаться талі води в сонні береги,

На полях видніються острівки ріллі

І жіноче свято йде по всій землі.

 

Приспів:

З 8 березня, любі жінки!

Хай завжди для вас сонечко сяє!

Неземну красу вашу не зітруть роки.

З 8 березня любі жінки!

 

2.Ти, холодна зимо, більше не приходь.

Хай дарує весни всім жінкам Грсподь,

Щастя і здоров’я на усі віки!

Усмішки дарують вам чоловіки.

Приспів

 

3.Скоро листям вкриються голі дерева,

Землю вкриє килимом шовкова трава.

В радості й веселощах рідна сторона,

Бо до нас із вирію вже прийшла весна.

Приспів:

 

 

 

Слайд № 16

 

 

2 - Рідне село моє! Розквітле, уквітчане. Подвір’я й будинки потопають у сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування. А над хатою синіє високе безкрає небо...

 

1- Село моє рідне, як барвінок духмяне,

Білопінно радієш ти кожній весні.

Срібно й легко іскришся своїми піснями,

Ти вогниста і щира, як мрії мої.

 

Слайд № 17

 

2 -  На  сади, серце що полонили,

За життя надивитись несила очам.

Буде жити й співати моя Шубівка рідна,

Доки сонцю світити і падать дощам!

 

Слайд № 18

 

1-    Сьогодні радість в нашім світлім краї!

Та серед голосів, що в ньому є,

Дзвін пам'яті над степом пропливає,

І нам забути з вами не дає

Про ту знаменну, горду й світлу дату,

Що 70 літ тому назад

Ішли Європою у бій солдати,

Щоб  ти цвіла, Україно, як сад!

 

2 -   Червоніють зорі обелісками,

Стелами і братськими могилами,

І сльозами квилять журавлиними

Над синами і чиїмись милими.

Хмарами осінніми, плакучими

Вітру голосом їх знову кличуть,

Пам'яттю жорстокою, пекучою,

Що в душі у кожного навічно...

 

1- Стоїть у центрі села біля братської могили воїн у бронзі як вічна пам’ять

полеглим односельчанам та визволителям рідної Шубівки від фашистів.  74 роки відділяють нас від тих страшних подій, які принесла Велика Вітчизняна війна. Вічна пам’ять вам,  в боях полеглі земляки, ми пам’ятаємо вас, для нас ви приклад навіки.

 

( Звучить пісня « Шубівчани» )

 

1.Як святкуємо день Перемоги

В ту щасливу і радісну мить,

Викликаючи в серці тривогу,

Клич печальний за обрій летить.

 

Приспів:

Шубівчани, де ж ви Шубівчани,

У яких ви краях полягли?

Через муки та тяжкії рани

Повернутись назад не змогли.

Шубівчани, далекі і милі.

Вас навіки забрала війна.

Ми приходим на Братську могилу

І читаємо їх імена.

 

2.Від скорботи берези хилились,

На могилу лягали війни.

А селом знову й знову котилось

І летіло в далекі віки:

 

Приспів:

Шубівчани, де ж ви Шубівчани,

У яких ви краях полягли?

Через муки та тяжкії рани

Повернутись назад не змогли.

Шубівчани, де ж ви Шубівчани?

Кличуть вдови, онуки й сини.

Ой чому ж ви пішли від нас рано?

Святий Боже, нам їх поверни.

 

 

Слайд № 19

 

2 - Низько вклоняємося живим свідкам і учасникам  подій Великої Вітчизняної війни. Це вони своїм бойовим і ратним подвигом у ті далекі часи кували перемогу і наближали мирне сьогодення. На жаль, учасників бойових дій в селі на сьогоднішній день  лише чотири. Це Сіроштан Тимофій Васильович, Чалий Микола Юхимович, Сиволоцький Василь Трифонович і Скоробагатько Олексій Іванович. Цю пісню наш гість присвятив ветеранам .

 

Слайд № 20

 

( Звучить пісня « Ювілей Перемоги » )

 

1.Ветерани ідуть,

А за ними дорослі і діти.

На могилу кладуть

І вінки, і гірлянди і квіти.

 

Приспів:

Перемога, перемога, свято всіх, усіх людей,

А сьогодні в Перемоги півстолітній ювілей!

 

Перемога, перемога, найвеличніше із свят!

Ми святкуєм перемогу їй сьогодні п’ятдесят!

 

2.На Вкраїні стоять

Обеліски і Братські могили,

В них бійці мирно сплять,

Що за неї життям заплатили

 

Приспів:

 

3.І немає тут сліз,

Всі стоять у у скорботі глибокій,

Тихий шелест беріз

Не порушує вічний їх спокій

 

Приспів:

 

 

Слайд № 21

 

1-  Коли пісні мойого краю

                  Звучать у рідних голосах —

                   Мені здається, що збираю

                     Цілющі трави я в лугах.

 

2 - В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря.

    В них юність виникає друга.

Висока світиться зоря.

 

1-    І мені серед друзів не тісно,

Я очей не соромлюсь братів,

Дану Богом, свою щиру пісню,

Словом батьківським я обігрів.

 

                                         2 - І я гордий до щемного болю,

Що у спів я, як в мрію, зіллю

І стеблину вкраїнського поля,

І вкраїнського неба зорю.

 

1-  В піснях я  своїх сміюся і плачу,

Бо вирує життя в них, немов водограй,

В піснях своїх чую, в словах їх я  бачу

І поля, і сади, і рідний мій край.

 

2 -  Рідний краю, ти прекрасний у вінку садів. 
Я люблю політ лелечий й солов’їний спів. 

Прикипів уже навіки до джерел твоїх, 
Тут початок мого світу, смуток мій і сміх. 

 

Слайд № 22

 

1-  Над гаєм перша зірка засвітилась,

З дітьми лелека крилами укрилась.

А очі неба стали сині-сині,

Таке буває лише на Україні.

 

Слайд № 23

 

2 -  Доброго дня, село моє рідне!

Омріяний вітром пісенний мій краю,

Люблю коли ти веселковим розмаєм,

Зустрічаєш мене порою погідною.

 

Слайд № 24

 

1-     Смарагди - росинки гойдає трава,
      Вгамовує спрагу життя.
      Трава ця живе, ці росинки - слова
      Складаються в серцебиття.

2   -   А, може, то вірш солов'їний
        Стучить в мої груди здаля?
            Чи квіти ці винні, чи небо те синє?
         Чи вся ця ранкова земля?

 

Слайд № 25

 

1-   Крізь коси верб проміння сліпить очі,

Фіалок подих стелеться до ночі.

Рожевим паничем кущі увиті,

Подібного не бачив я у світі.

 

2 - Найбільше щастя я у цьому світі знаю 

Одним життям з Тобою жить, мій рідний краю. 
    Твої світанки зустрічать, Тобі віддати 
      Своє життя, свою любов, свої пісні. 

 

Слайд № 26

 

1-   Моє село з духм’яними садами,

Біля очей суха долоня мами…

І яблунька улюблена моя

Де слухав пісні солов’я.

 

 

 

Слайд № 27

 

2 -   Надвечір цвіркунів далеко чути…

В траву шовкову впасти і заснути.

Яка ж в землі рідненькій, друзі, сила,

Що, буцімто, ростуть у мене крила!

 

Слайд № 28

 

1-   Люблю я  село своє рідне

За красу кучерявих садків,

За вируючі ранки росисті

І за тишу ясних вечорів.

За дівочі пісні легкокрилі,

Що порушують спокій нічний.

А ще більше люблю село миле

За народ гомінкий трудовий.

 

Слайд № 29

 

2 -   Вечірня обійма зоря село моє кохане,

Чудово в небі вже горять і грають промені багряні.

Понад рікою вдалині низенько стеляться тумани.

Як не пишатися мені тобой, село моє кохане?!

 

1- Рідна земле, рідний краю - золото дібров 
Збережу до тебе щиру і палку любов

 

Слайд № 30

 

2 -  Краю мій зелений, золото вербове

Лани неозорі, роси голубі,

Село моє рідне, сонце чорноброве,

Уклоняюсь піснею тобі.

 

Слайд № 31

 

1-  Засміється небо сонячним розмаєм,

І нап’ється сонця у саду калина,

І духмяні трави росами заграють.

Заспіває серце пісню про край милий.

 

                                      ( Звучить пісня « Моє рідне село « )

 

1. Моє рідне село – стільки часу пройшло,

Коли перші жильці поселились.

Скільки славних імен назавжди відійшло,

Скільки доброго в згадці лишилось!

 

 

2. Моє рідне село із руїн ожило,

Як зазнало фашистів навали,

Як багато бійців у борні полягло.

І воно ще ріднішим нам стало.

 

3. Моє рідне село – це простори поля,

Верболози з кущами калини,

Це квітучі сади і родюча земля,

Це міцні хліборобські родини.

 

4. Моє рідне село – неповторне завжди,

Моя радість і біль і надія.

Як засіють поля і розквітнуть сади,

То воно як дівча молодіє.

 

5. Моє рідне село – доброти джерело,

Я сміюся і плачу з тобою.

За порядність твою й материнське тепло

Я готовий до ратного бою.

 

6. В своє рідне село всі закохані ми,

Бо воно нам як зіронька ясна.

Твірдо віримо ми , що з такими людьми

Його слава ніколи не згасне.

 

 

Слайд № 32

 

2 -  Моє село – це моя доля,

Моя колиска юних літ,

Немов та пісня світла в полі,

Стежина перша в ясен світ.

 

1-  Ой, заждіть літа, гусоньки мої,

Унесіть мене на крилах в ті далекі дні,

Де поміж ланів зелен гай шумить,

У дитинство босоноге стежечка біжить.

 

Слайд № 33

 

2 -  Здраствуй, рідний дім, я прийшов сюди,

Щоб напитись знов с криниці свіжої води.

Тут я хлопчаком, тут я пастушком

Підганяв роки юнацькі дзвінко батіжком.

 

 

 

 

1-   Я не забуду дім мого дитинства,

Мене туди стежиночка веде.

Там вечорами лине тиха пісня,

І в мами очі наче небо голубе.

 

Слайд № 34

 

2 - Мій рідний дім-колиска калинова

І яблунева гілка край вікна.

Гніздечко тихе ніжної любові

Де мама й тато наче ластівок сім'я.

 

Слайд № 35

 

1- Калини кущ і мальва біля хати, 
Співучі мелодійні солов"ї- 
Ну як його нам можна не кохати, 
Маленький клаптик рідної землі.

 

2 -  Моє дитинство золоте у снах журавкою курличе,

Воно мене до дому кличе, де мальва за вікном цвіте.

Де луг, де гайворін-трава, де гомонить струмок,

Де все дитинство ожива від згадок і думок.

 

Слайд № 36

 

1-  Нас шкільний той світ казковий знов у гості кличе всіх

По доріжці веселковій, де лунає дружно сміх,

Де на кульках кольорових лине в небо дітвора.

О, країна ця чудова – світ любові і добра!

 

Слайд № 37

 

2 -  Це рідна школа в нашому селі,

Над нею знов кружляють журавлі.

Пора травнева кличе-кличе нас,

В далекий, незабутній, перший клас.

 

Слайд № 38

 

1- Тоді до школи бігли залюбки,

Та як весна промчали ті роки.

Але у серці спогад не погас,

Про рідну школу і про перший клас.

 

Слайд № 39

 

2 -  Зачекай, моє дитинство! Зачекай! Не спіши летіти у далекий край!

Наче птаха, білі крилоньки згорни, щоб подовше ми лишалися дітьми!

 

 

1-  Дитинство, дитинство, ти не поспішай,

Краще сядь зі мною та минуле пригадай…

 

Слайд № 40

 

2 -  Летить воно назавжди у вирій забуття

І вже йому ніколи не буде воротя.

На згадку залишились лиш кольорові сни,

Світанки веселкові і пахощі весни.

 

    Слайд № 41

 

1-  Вальс шкільний - незабутній, найкращий, прощальний,

Твої звуки легкі, проводжають мене.

Вальс шкільний - ти для учнів у школі останній,

Він в майбутнє життя, мою долю несе.

 

( Звучить пісня « Прощальний вальс » )

 

1.Десять років минуло як сон,

Та цей сон не забути ніколи.

Хай горить , як той вічний вогонь,

Наша пам’ять про рідную школу

 

Приспів:

Вже червень навколо, у тиші наш край.

Прощай, рідна школо, навіки прощай.

Гвоздики червоні в руках несемо,

Назавжди зі школи сьогодні йдемо.

 

2. Ми малими до школи прийшли,

Научились читати, писати,

Вірних друзів собі тут знайшли.

Школа стала як рідная мати.

 

Приспів:

 

3. Хай минають літа молоді,

Занесуть нас далеко – далеко.

Пам’ять, червень і дружба завжди

Нас додому несуть як лелеки.

 

Приспів:

Вже червень навколо, у тиші наш край.

Прощай, рідна школо, навіки прощай.

Гвоздики червоні в руках несемо,

Назавжди зі школи сьогодні йдемо.

 

 

 

 

    Слайд № 42

 

2 -  Ця школа наче зірка осяйна, мені завжди світитиме вона,

Від лиха берегтиме у житті, освятить всі дороги і путі.

 

    Слайд № 43

 

1-  Щоби доля, мов тополя, та й високою була,

Все ми зробимо з тобою для краси і для добра.

 

2 -  Хай дитина у колисці посміхаеться до нас,

Хай по колу ходить пісня, наче келих в добрий час!

 

1-  Хай весело лунає пісень дзвінких розмай,

Хай вся країна знає про мій чудовий край!

 

2 - Гей-я-гей, немає краю, як у мене сторона,
   Заспіваю чи заграю – скрізь покотиться луна,
Наче диво сонце бризне. Сто пісень мені дано,
Я в стоголосі вітчизни, наче в колоссі зерно.

 

Слайд № 44

1-  Гей-я-гей, мій добрий друже, посміхнись і руку дай,
    Якщо серце небайдуже, ти зі мною заспівай!
   За столи за празникові кличу всіх у добрий час,
   Будем дужі і здорові, доки пісня є у нас.

 

Слайд № 45

 

2 - Грай, музико моя, про рідний край, про землю, де родились ми з тобою.

Грай, музико моя, і не зникай, а залишися чистою водою.

 

( Звучить пісня «Ой гарна я гарна» )

 

1.Ой гарна я гарна, гарна я на вроду,

Як той маків цвіт.

Коло хати хлопці ходять чередою- 2 рази

І влюбився дід.

 

2.Старий, бородатий, не приходь до хати -

Я ще молода,

В тебе кров не грає і зубів немає,  - 2 рази

Сива борода.

 

3.Мішок грошей маєш, до мене моргаєш

І вранці і вдень.

Скупий, вередливий, рудий, не красивий - 2 рази

І глухий як пень.

 

4.Я грошей не маю і не проміняю

Я на них любов.

Я люблю гуляти серед рути-м’яти - 2 рази

Й весняних дібров.

 

5.Товстий і пузатий, лисий і вухатий,

Ще й в ночі хропе,

Кривий і дурненький мені молоденький - 2 рази

Жити не дає.

 

 

Слайд № 46

 

1- Краю мій коханий, щире твоє слово,

Небо твоє ніжно-голубе.

Шубівка ти рідна, земле колискова,

Обіймемо піснею  тебе.

 

Слайд № 47

 

                                     2  - Щоб ти навіки розросталась і квітла,

Завжди щоб дзвеніла тут пісня привітна,

Гули новосілля, гостей повна хата,

І радості й щастя було в тебе багато.

 

Слайд № 48

 

1- Хай буде мирним небокрай,

Хай сонце в небі сяє

І чарка, й шкварка, й коровай,

І хай душа співає!

 

                                     2 - Хай пісня лине над селом,

Хай колосяться ниви,

Комори повняться добром

І будуть всі щасливі!

 

( Звучить  пісня «Хай гуляє все село» )

 

1. Диво – музика заграла, барабани загули,

Дорогих гостей немало к нам на свято прибули.

І дівчата заспівал, луна пісну понесла.

На Івана на Купала ми святкуєм День села.

 

Приспів – 2 рази

 

Зашуміло, загуло наше ріднеє село.

Хай гуляє, хай гуде, хай про нього слава йде.

 

 

2. Вам розкажуть на цім святі про історію села.

Краєм бідним чи багатим тоді Шубівка була.

Як ростив народ героїв, хто отримав ордена

І як рани він загоїв, коли скінчилась війна.

 

Приспів – 2 рази

 

3.  Диво – музика заграла і загув веселий бас.

На Івана на Купала ми святкуємо для вас.

Будьмо дужі і багаті і дорослі і малі

Всі хто є у нас на святі в нашім рідному селі.

 

Приспів :

Зашуміло, загуло наше ріднеє село.

Хай гуляє, хай гуде, хай про нього слава йде.

Всюди конкурси ідуть чоловіки пиво п’ють

А людей стоїть найбільш  там, де зварений куліш.

Хай гуляє, хай гуде, хай про нього слава йде.

 

 

Слайд № 49

 

1- Лине пісня дзвінка й жартивліва,
  Коли в полі вже вбрали  хліба.
  І радіють усі, всі щасливі,

                                                 Геть, печалі, і сум, і журба!

 

( Звучать «Частушки» )

 

1.Ми вітаємо зі святом

Всіх сільських працівників,

Хто вирощує багато

Зернових і буряків

 

2.Тих, хто страусів годує,

Свиноматок і корів,

Трактористів, комбайнерів,

Шоферів і поварів.

 

3.Це про них щоденно дбає

Наш шановний голова.

Це йому ми посилаєм

Найгарнішії слова.

 

4.Затягну пасок міцніше,

Сяду в свій любимий Дон,

Бо сьогодні взяв завдання

Обігнати Лексіон.

 

 

 

5.Знаєм ми чого на фермі

Так багато молока,

Бо доярки у нас доять

Щей - «гопанського» бика.

 

6.А  мій миленький на базі

Прибив пальця молотком.

Я сама тому не рада,

Що зв’язалась з дурачком.

 

7 .Ну навіщо той комп’ютер

Мені в трактор МТЗ ?

Як ковтну сто грам горілки,

То він далі не везе.

 

8.Ми бажаєм всім здоров’я,

Щастя й довгих, довгих літ!

Славим наших хліборобів,

Найпалкіший наш привіт!

 

 

Слайд № 50

 

2 -    В нас колосяться жито, пшениця,

І тече тут джерельна водиця.

В нас найкращі у світі дівчата,

Люди щирі й душею багаті.

 

 

Слайд № 51

 

1-  Приїжджайте до нас ви у гості,

Тут завжди вас  зустрінуть, пригостять.

Пісня лине від хати до хати

Бо у нас  люди вміють співати.

 

Слайд № 52

 

2 -   Пісенний мій краю, любов моя вічна

Тут пам’ять козацька і слава батьків.

Так хочеться довше дивитись у вікна

Вдивлятися в очі своїх земляків

 

1- Вклонюся вам, мої поля, мої озерця. 
А для людей знайду слова в своєму серці. 
За те, що випало мені між вами жити 
Я, люди, щиро вам вклоняюсь до землі. 
 

Слайд № 53

 

 

                                               2  -    Тільки у єднанні наша сила,

У піснях, що линуть стільки літ!

То земля квітучая зростила

Шубівський козацький славний рід!

 

1-  В своє рідне село всі закохані ми,

Бо воно нам як зіронька ясна.

Віримо ми, що з такими людьми

Його слава ніколи не згасне!

 

Слайд № 54

 

2 -  З поклоном синівським вам всім побажаю

Селянського щастя не втратити суть.

Хороших пісень і рясного врожаю!

Лелеки ж побільше хай діток несуть!

 

Слайд № 55

 

1- Я бажаю Вам сонця і миру!
  Я цю мить не забуду нізащо!
       Не кажіть, де у світі є краще,
         Не повірю! Не вірю... Не вірю...

  2 - Я бажаю Вам сонця і миру!
    Я цю мить не забуду нізащо!
    Бо росою умився допіру,
      Нащо ж інша роса мені, нащо?

 

1-  Земля світанкова безмежная –

Любов і турбота моя,

З тобою – такою безсмертною –

Можливо, безсмертний і я.

 

Слайд № 56

 

2 - Найбільше щастя я у цьому світі знаю 
Одним життям з Тобою жить, мій рідний краю. 
Твої світанки зустрічать, Тобі віддати 
Своє життя, свою любов, свої пісні. 

 

Слайд № 57

 

1- І хоч в когось там найкращі є свої поля 
Наймиліш мені до серця Шубівська земля 
Золотиться жито в полі, шелестить буя 
То квітує моя рідна Батьківська земля

 

 

Слайд № 58

 

2 - На цій землі мої рожеві вечоріння, 
У ніжних снах злеліяні роки. 
В моїх піснях її краса осіння 
І свіжі кришталевії струмки.

 

Слайд № 59

 

1-  Твої споконвічні переліски,

    Сади, де гримлять солов’ї,

      Шляхи, що за обрій простерлися,

Пісні величаві твої.

 

2 -   Відійду під шелести дощика

     В обійми до тебе колись.

      Та хай мої пісні продовжаться

      Коли – небудь в долі чиїйсь!

 

1-  Незабутнє-забудеться,

    Неможливе – не здійсниться,

   Найчистіше – забрудниться,

  Тільки пісня залишиться!

 

 

Література: у роботі використано пісні місцевого поета – пісняра Черкая Миколи Володимировича та особисті світлини краєвидів рідного села.