Урок музичного мистецтва у 5 класі на тему:" Мелодії весняних свят"

 

                                                      

                         Урок  музичного мистецтва у 5 класі

 

Тема: Мелодії весняних свят.

 

Мета: * Знайомство з історією й символікою писанок та крашанок,  музичними образами писанок, повторення нотної грамоти;

*розвиток образного сприймання декоративно – прикладного мистецтва й музики, розвиток навичок двоголосного співу, почуття ритму, творчих здібностей, читання нотного запису, уміння аналізувати музичні твори;

* виховувати інтерес до народного мистецтва, традицій нашого народу.

 

Обладнання: Фортепіано, ноутбук, телевізор, кошик із писанками, малюнки – символи, ескізи писанок, фарби, картки із текстами для роботи у групах.

 

Тип уроку: Урок – подорож.

 

                                            ХІД  УРОКУ.

 

І. Організаційний момент ( 2 хв).

 

1. Музичне вітання.

 

2. Поспівка «Весна» - виконання двоголосно.

 

Учитель: Сьогодні ми здійснемо подорож до минулого. Отож почнемо із розмови про весну та весняні свята, а от про які, ви здогадаєтесь самі.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань ( 6 хв).

 

3.Учні інсценізують фрагмент народознавчої п’єси «Писанка ярила» В.Шахрай.

 

Дійові особи:  Діти ( троє),

                         Дівчата,

                         Діва із минулого.

 

Весняний день. Лунає мелодія веснянки. Дівчата ведуть хоровод. З’являються діти.

 

Дитина 1.  Яка незвичайна навкіл краса!

Дитина 2.  ЇЇ нам веснянка – панянка принесла.

Дитина 3.  Зазеленіли луки та ліси,

                       Вквітчалися поля, гаї, сади.

Дитина 1.      Усе живе в природі пробудилось,

                       Під сонячним промінням відігрілось.

Дитина 2.       І люди враз повеселіли,

                       Весні – красоньці пораділи. 

                                                      

Діти (разом)   І йдуть її гуртом стрічати-

                        Великим днем, величним святом.

 

Діти милуються природою. Дівчата виходять.

 

Дитина 3.       А ви готові вже до свята?

Діти ( разом)  Хіба до нього треба готуватись?

Дитина 3.        Звичайно, бо цей день дає незвичну силу,

                        Як підготуєте до нього душу й тіло.

Діти:                А як зробити це?

Дитина 3.        У водах чистих тіло вмити,

                         А душу – добрими ділами відігріти.

                         Й приготувать до весняного свята

                         Крашанок і писанок багато.

 

З’являється Діва із минулого.

 

Дитина 1.         А що це таке – крашанки і писанки? Скажи.

Дитина 3.         Про це вам розповість Діва.

Діва:                 Це диво – яйця кольорів весни.

                          Крашанки – яєчка кольору одного,

                          Й найперше – то червоного, живого.

                          А писанки - багатокольорові,

                          Барви веснянії на них чудові.

Дитина 1.         Давайте писанки і ми розпишем –

                          Друзів, рідних гарно ми потішим.

 Дитина 2.        Мені казали, що ця справа непроста,

                          У писанці – велика таїна.

                          На ній не тільки кольори ясні,

                          На ній і знаки древнії, живі.

 

Діва:                  І щоби писанку навчитися писати,

                          Потрібно ції знаки давні знати.

Діти:                 А як про них дізнатися ми зможем?

                          Можливо, хтось нам в цьому допоможе?              

 

 

Учитель: Звичайно, ми вам допоможемо, Правда, діти? (Так).

                Ви вже здогадались, якому весняному святу присвячений наш урок?

( Великодень. Свято Пасхи).

                А що є символом  цього свята?

(Писанки. Крашанки).

 

ІІІ. Слухання: В.Таловиря. Пісня «Писанки» ( 3 хв).

                                                      

• розбір тексту за нотним записом. (Підручник, стр.121).
• Які символи використали у тексті автори для розпису писанок?

( Зірниці, півники, бджоли, жар – птиці, олені та сарни, рушничок).

 

Учитель: А що вони означають і коли взагалі з’явилась ця традиція, ми дізнаємось, коли попрацюємо в групах.

 

ІУ. Робота в групах( 10 хв).

 

1 група «Мистецтвознавці». Завдання: З’ясувати визначення крашанок.

2 група «Мистецтвознавці». Завдання: З’ясувати визначення писанок.

3 група «Археологи».  Завдання: З’ясувати витоки появи писанок.

4 група «Історики».      Завдання: Розвиток писанкарства в Україні.

5 група «Літературознавці».Завдання: Легенди про писанки та крашанки.

6 група «Народознавці» Завдання: З’ясувати значення символів писанок.

 

Групи «Мистецтвознавців»

 

1. Писанкою називають розписані або орнаментовані пташині яйця, поява яких пов’язана з дохристиянським звичаєм зустрічі весни. Писанка – символ Сонця, весняного відродження природи. Яйце було символом життя. Сирі яйця, із нанесеним на них символічним рисунком, оберігали домівки.
2. Крашанки – це варені яйця, зафарбовані в один колір: жовтий, червоний, зелений, синій, фіолетовий. Їх вживали в їжу, коли розговлялися на Великдень, і використовували у великодніх забавах.

 

Група «Археологи».

 

Сліди розпису яєць уводять нас у дохристиянські часи, зустрічаються в Греції, Італії, Китаї, на Близькому Сході, в Африці, Азії. Культові яйця знаходили і в курганних похованнях скіфів у Східному Криму (ІУ ст.. до н.е.),на території сусідньої Польщі під час розкопок могил Х – ХІІІ ст..

      Найдавніші знахідки належать єгипетським та нубійським похованням. Це, як правило, страусові яйця, а в Європі натомість знаходили гусячі та курячі. Звичай класти яйця в могили був характерним майже для всіх культур Середземномор’я.

       На території України писанки відомі ще за часів Київської Русі. Знайдені писанки на вапняку, камені та глині. У 80 р. ХІХ ст.. знайдені керамічні яйця під час розкопок  Кривушанської могили, а у 1908 р. на Полтавщині.

       Найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується ІХ ст.. Таких писанок було знайдено близько 70 штук; вони були дуже поширені в Київській Русі. На загальному брунатному, зеленому, рідше жовтому фоні сплетіння жовтих, зелених смуг, що передавали «сосонку» - вічнозелену рослину, що стелиться по землі.

        Ці писанки виготовляли в Києві, Чернігові та ін. великих містах.

                                                      

Група «Історики».

 

Писанка тісно пов’язана з давніми віруваннями українців. На Великдень – святкували перемогу сонця над темрявою, життя над смертю, весни над зимою і ,як сонячний символ, дарували красні яйця. Навіть із прийняттям християнства разом із його календарними святами, що часто накладалися на поганські, первісна назва «Великдень» збереглася, оскільки його значення «найбільшого дня» якнайкраще відповідало переносному значенню «найзначнішого дня» християн – Воскресінню Ісуса Христа.

         Поступово почало зникати й розуміння магічного значення писанкового орнаменту, кольору, натомість з’явилися написи «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!».

 

Група «Літератори».

 

                            ЛЕГЕНДА ПРО КРАШАНКУ.

 

Свята Марія Магдалина була ученицею Ісуса Христа. Після його смерті вона засмучена прийшла до місця поховання Вчителя й зустріла його живим. Так вона дізналась – Воскреснув із мертвих!

          Прийшла вона в Рим до імператора Тиберія. Прийнято було до імператора з’являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім яйця. Вона протягнула яйце правителю зі словами «Христос Воскрес!»

           Здивувався імператор і сказав: «Як можна воскреснути із мертвих! Це не можливо, так само, як біле яйце не може стати червоним!»

           І тут сталося диво – яйце почервоніло «Воістину Воскрес!» - вигукнув імператор.

                            ЛЕГЕНДА ПРО ПИСАНКУ.

 

Було це давно. Прогнівили люди богів своїми гріхами, і вирішили боги їх покарати: заховали сонце, настала довга, холодна зима.

          Птахи, які не встигли відлетіти у вирій, замерзали та гинули. Люди шанували птахів, як божих створінь, і забирали до себе. Відігрівали, годували і довго тримали їх у своїх хатах.

            Вирішили птахи віддячити людям. Одного дня зібралися вони у велику зграю та й полетіли на небо. Довго розповідали богам про людей, просили повернути їм сонце.

          Погодилися боги, і через декілька днів птахи повернулися та принесли на своїх крилах сонце, весну та писанки. З того часу почали люди розмальовувати писанки, як щиру подяку сонцю й птахам.

                                                          (За І. Пархоменко).

Група «Народознавці».

У давнину вірили, що якщо розписати яйце ( символ життя) певними символами, то життя родини буде захищено від хвороб та злої сили.

                                                          

   Кожен символ має своє значення.

 

СОНЦЕ – джерело світла й життя.

ХРЕСТ – символ Усесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох пір року.

ТРИКУТНИК – є символом триєдності природи: Всесвіту (неба), Землі й людини;  символізує батька, матір і дитину. Це символ Божественної Трійці.

БЕЗКОНЕЧНИК – стилізоване зображення моря.

ГРАБЛІ – символ дощу.

ВАЗОН – дерево роду.

ДУБОВИЙ ЛИСТОК – символ сили, мудрості.

ВІТРЯЧОК – символ праці хлібороба.

ПАВУЧОК – оберіг будівлі.

 

Символічне значення мають й кольори.

 

ЧЕРВОНИЙ – радість життя, любов.

ЖОВТИЙ – місяць і зорі.

БЛАКИТНИЙ – небо.

ЗЕЛЕНИЙ – весна.

ЧОРНИЙ з БІЛИМ – пошана духів, душ померлих, подяка за охорону від злих сил.

 

Учитель: Писанки ніколи не варили й не вживали в їжу; ними ніколи не гралися, оскільки вони були позначені магічними знаками, пов’язаними з давніми віруваннями.

 

V. Ритмічна імпровізація ( 5 хв).

 

Учитель: А тепер настав час розписати  писанку музикою. Нашими орнаментами й символами будуть позначення тривалостей.

         Які ми з них виберемо, нам підкажуть слова – символи писанок: вазон, безконечник, вітрячок.

 

Учитель малює на дошці овал яйця.

 

Завдання: Прочитайте слова – символи в ритмі, допомагаючи собі плесканням у долоні.

  ( Учні промовляють слова з плесканням ритму).

 

А тепер додамо головне слово уроку: Писанка.

 

Учитель: Презентуємо нашу писанку так: 1 слово – писанка (остинато), а  інші слова звучать через 2 такти за показом учителя, закінчуємо знову словом Писанка.

 

                                                      

І     П              І     І         П          П            П        І           І      П

Пи сан ка       Ва зон    Без ко неч ник    Віт ря чок      Пи сан ка

 

Учитель: А зараз додамо музичних фарб. Це – тембр.

 

( Учні виконують музично – ритмічну вправу не лише з ритмізацією слів, а й грою на саморобних маракасах).

 

          А тепер ми почуємо музику сучасного українського композитора, автора пісень, п’єс, сюїт, кантат для дітей – Лесі Дичко.

     У цьому творі ніби оживає фольклор України.

 

Завдання: Розписати заготовлену раніше писанку, відповідно до характеру музики трьох частин п’єси. Обов’язково використати вивчені символи і відповідні до настрою кольори.

 

Слухання: Л.Дичко. Варіації для флейти «Писанки».

 

( Учні працюють 10 – 15 хвилин. По закінченню роботи показують свої малюнки та дають пояснення).

 

VІІ. Підсумок ( 1 хв).

 

Учитель: Ми сьогодні дуже багато дізнались про свято Великодня та писанки, розширили свій кругозір, розвинули свої творчі здібності.

      У писанках живописних та музичних знайшли орнаменти й символи життя. То ж нехай і Ваше життя буде барвистим та круглим – неначе Писанка.

 

VІІІ. Виставлення оцінок ( 1 хв).

 

        Сьогодні не тільки я вам буду ставити оцінки, але й ви. У кожного є наліпки, сонечко й хмарки, кому наскільки урок сподобався, приклейте відповідну наклейку, виходячи з класу.