Розробка уроку з образотворчого мистецтва для учнів 5 класу. Тема "Стилізація природніх форм".

Перегляд файлу

Тема: «Як стилізувати природні форми.»

Мета: актуалізувати знання учнів зі стилізації; навчити аналізувати природні форми; ознайомити учнів з правилами стилізування природних форм; розвивати аналітичне мислення, уміння насолоджуватися творами декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва; формувати естетичні почуття, смак, творчі здібності; виховувати любов до природи, творів декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва, уважність та акуратність під час роботи.

Оснащення:

Матеріали та інструменти: аркуш паперу, олівці кольорові, фломастери, простий олівець, гумка, фарби, пензлики…

Зоровий ряд: фотозображення рослин та тварин і стилізовані зображення цих самих тварин та рослин.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.Привітання.

2. Перевірка готовності.

Сьогодні у нас незвичайний урок, до світу фантазії зробимо крок.

А з творчістю ми вже зустрілись не раз, і знову вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час , цікаві завдання чекають на вас!

Щоб урок пройшов не марно треба сісти рівно, гарно.

І довкола роззирнутись, І сусіду посміхнутись.

І щоб нам знання здобути ,треба всім уважним бути

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Де ми вже зустрічалися зі стилізацією?

• Що ми робили на попередньому уроці? Чи схожі зображення, які ви створювали, на звичайні квіти, трави, що оточують нас у повсякденному житті.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.

На попередніх заняттях ми уже зустрічалися з стилізацією. Сьогодні ми з’ясуємо, як працюють художники, у який спосіб стилізують природні форми, що потім використовують у своїх роботах.

Коли ми дивимося на предмети ДПМ, на розписи, різьблені або ковані візерунки, вишивку, помічаємо, що ці зображення відрізняються від того, що оточує нас у повсякденному житті . Чому це так? Тому що ці мотиви усі стилізовані. Художники спочатку роздивляються форму, роблять замальовки а потім стилізують.

IV. Викладання нового матеріалу

Стилізація – це процес узагальнення предмета за формою, та кольором на основі добирання найвиразніших його рис.

При стилізації один і той самий мотив може бути трансформований по різному: близько до натури, або може давати тільки натяк на неї асоціативно.

Наперед намальована ескізна замальовка - є дуже важливим етапом в створенні рисунка стилізованої композиції, тому, що виконуючи замальовку

з натури, художник краще вивчає природу, виявляє пластику форми, внутрішню будову і текстуру природних матеріалів.

Будь яку природну форму можна стилізувати надавши їй декоративного образу. Оточуюча нас природа є прекрасним об’єктом для стилізації. Один і той самий предмет можна вивчати і зображувати декілька раз в залежності від поставленої задачі.

Стилізованими мають бути як форма так і колір. При стилізації кольору слід слідкувати за тим щоб композиція не була тільки з холодних або з теплих кольорів, хоча такий варіант допускається, наприклад коли стилізація виконана холодним тоном то предмет буде здаватись гнітючим, стомлюючим якщо тільки теплими то навпаки - яскравим радісним, полум'яним.

Досконалість форми часто робить декорування предмета непотрібним. Якщо виникає необхідність у декорі, потрібно вирішити, що саме декорувати (всю форму або її елемент) і як саме декорувати. Витончені форми декорують по всій поверхні, а в компактних формах виділяють головну частину. Форма й зміст декору повинні відповідати призначенню та формі предмета. Не кожний предмет можна прикрасити декоративними елементами, що відповідають природним зразкам. Часто форма, матеріал, засоби зображення змушують художника змінювати, спрощувати природну форму. Образ потрібно не тільки звільнити від випадкового та несуттєвого, але й доповнити такими деталями та ознаками, що дозволяють узгодити природну форму з предметом, що декорується. Саме таке змінення природного зразка з метою узгодити його з формою, матеріалом та технічними особливостями називають стилізацією. Для того щоб стати частиною декору, реальна квітка проходить складний шлях від малюнка з натури до узагальненого рішення в орнаменті.

Отже, стилізація потребує попереднього вивчення предмету навколишнього середовища в якому цей предмет знаходиться. Також при побудові будь - якої композиції слід враховувати такі критерії побудови: як ритм, симетрія, асиметрія, психологічні дії кольору.

Ритм - один із основних засобів упорядкування різних елементів і форм. Важливою ознакою ритму є повтор елементів форми та інтервалів між ними.

Симетрія - одна з найяскравіших властивостей композиції. Це стан форми і засіб за допомогою якого організовується форма.

Слово симетрія (від грецького) означає спів розмірність. Симетрія широко використовується в архітектурі, зображувальному мистецтві. Принцип протилежний симетричному принципу організації композиції, називається асиметричним (динамічним). Асиметрія - це розміщення, поєднання елементів при якому вісь симетрії відсутня. В асиметричній композиції, яка б вона не була виразною, принцип організації форми виявляться не так чітко. Добре знайдена симетрична форма сприймається легко і відразу. Гармонія асиметрії розкривається поступово і повільно.

V. Самостійна практична робота.

Створення стилізованого зображення рослин на основі обраної реальної форми.

Основні правила замальовок природних форм.

Починаючи роботу, важливо виявити найбільш виражаючі особливості форми рослини чи тварини, її силуета, ракурсних поворотів.
звернути увагу на характер ліній
важливо, не просто замалювати побачене, а знайти ритм цікавої групи форм листочків, стебел
при замальовці квітів, потрібно детально вивчати будову квітки, розміщення і форм пелюстків, їх групіровку і колір – це і будуть ті природні особливості, які дають можливість їх декоративно переробляти.
при роботі з такими природними мотивами як кора , зріз дерева, мох, каміння, ракушки, перед художником стоїть задача перетворення фактурних покривів мотива в декор, виразний по ритму і пластиці.
вивчаючи частини і деталі форми можна використовувати лупу чи мікроскоп.