Урок музичного мистецтва в сучасній українській школі. Організації та проведення.

Урок музичного мистецтва в сучасній українській школі. Організації та проведення.

Демченко Світлана Олександрівна,

вчитель музичного мистецтва

Ізюмської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 11 Ізюмської міської ради

Харківської області,

кваліфікаційна категорія спеціаліст

Урок музичного мистецтва є Основною формою музичної освіти та

музично-естетичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл є урок музичного мистецтва. Його вміла та правильна організація є запорукою дієвого вирішення завдань музичної освіти  сучасних школярів в новій українській школі. Система уроків повинна мати загальну мету та завдання , де кожен урок має бути завершеним і цілісним. Музичне мистецтво, як шкільний предмет

повинен відповідати тим основним вимогам програми нової української школи. Проте, саме спілкування учнів з музикою має «відхили» загально дидактичних вимог у відповідності з їх спрямованістю на сприймання музики як мистецтва, що обусловлює необхідність вчителя враховувати особливості проведення уроку.

         Урок музичного мистецтва нової української школи має такі вимоги:

• В наслідок кожного музично-естетичного виховання в учня має формуватися музична культура, яка є невід*ємною частиною його духовної культури;
• Правильна та чітка постановка мети і завдань уроку відповідно до завдань музичної освіти учнів, теми уроку, його змісту;

-    Основна увага на закономірності та принципи музичної освіти;

-    Оснащення новим матеріалом уроків та розвиток музичних здібностей    у учнів;

- Залучення учнів до творчого самовираження на уроках;

- Позитивне спрямування емоційної атмосфери на уроці;

- Диференційований підхід до учнів з урахуванням вікових та

індивідуальних особливостей, можливостей, тощо.

      Я вважаю, що емоційний вплив на внутрішній світ школяра, інтерес до музики, бажання спілкуватись з нею- це результат творчості вчителя.

Урок музичного мистецтва в школі, вимагає від вчителем знань з педагогіки,

психології та методики його викладання. В порівнянні з іншими шкільними уроками він має багату палітру видів музичної діяльності: гра на музичних інструментах, хоровий спів, слухання музики, гра на музичних інструментах, теоретичне вивчення музики, кожен з яких потребує знань та певної методики викладання.На практиці викладання музичного мистецтва у школі педагоги найчастіше застосовують три види діяльності: хоровий спів, вивчення музичної грамоти та слухання музичних творів. Я доповнюю свій урок: вітання під музику, початок уроку (вхід до класу) та кінець уроку (вихід з класу) під музику творів, які «трішки піднімають завісу» та розповідають на перед про тему уроку,  доповнюю урок музикуванням на елементарних інструментах, рухами під музику. Можна виділяти й окремі елементи уроку вправи (ритмічні, звуковисотні, вокально-

хорові), ігри та творчі завдання, бесіду за темою уроку чи до слухання музики. Головне досягнення цілісності уроку за таким різноманіттям це тематично вірна побудова сучасних програм з музичного мистецтва. Саме теми поєднують між собою такі різні види діяльності.

       Структуру уроку музичного мистецтва вчитель формує на основі його   змісту. Твори, які потребують підвищеної уваги та творчого мислення їм приділяють основну частину уроку,  наприклад: первинне ознайомлення з піснею, слухання, яке супроводжується змістовним аналізом, а далі зосереджуватись на деталях, поясненнях, музикування, творчому завданні.

       Початок уроку, зоровий контакт вчителя з учнями, перші слова, емоційна піднесеність  мають вплив на хід уроку на початковому його етапі. Треба не забувати про елементи стимулювання учнів до роботи бо саме вчитель створює робочий клімат на уроці.

      Музичне вітання, яке створює емоційний настрій, - це музична традиція, яка є невід*ємною частиною уроку мистецтва, де вчитель вітається з учнями мовою мистецтва.

      Тему уроку, завдання обов'язково оголошуємо, записуємо на дошці. Іноді визначенню теми допомагає твір, який звучав на початку уроку. Одним із цікавих та незвичайних способів оголошення теми та завдань може бути поява гостя на уроці у якості людини, іграшки, відеозвернення. Гість може повідомити чи нагадати тему, оголосити завдання.

      Слухання музики її сприймання - один з головних видів діяльності

на уроці музичного мистецтва; він збагачує учнів новими музичними враженнями, готує учня до міркувань, робить урок більш змістовним та цікавим. Цей вид діяльності уроку потребує підготовчої роботи, а саме:обдумування й складання питань, які пропонують учням після прослуховування, визначення логіки включення її у драматургію уроку, методів активізації уваги, мислення учнів. Головним аспектом є цікава бесіда до слухання музики вона повинна зацікавити учнів.

Розспівування. В цьому процесі застосовуємо різноманітні вправи для розвитку вокально-хорових навичок, в тому числі й навичок багатоголосного співу вправи сольфеджування, за відносною системою сольмізації, фонопедичні вправи.

Розучування пісні - це важливий етап уроку, бо хоровий спів є головним видом масової музичної діяльності, один з найулюбленіших видів виконавської творчості учнів. Перед уроком учителю треба з'ясувати: образні, теоретичні аспекти твору (історію написання, відомості про авторів, зміст або образ твору, засоби виразності для створення образу, темп,  розмір, особливості ритмічного малюнка, ладо-гармонічний план, структуру пісні, побудову мелодії (кількість фраз, їх повторність, відмінність, напрямок руху мелодичної лінії), важкі для співу місця; методичні аспекти (співвіднесення пісні з темою уроку, освітні, виховні та розвиваючи завдання під час її опрацювання.  Розучування пісні триває протягом трьох уроків. Під час розучування мелодії пісні з нот (методом сольфеджування) вчитель може використовувати різні завдання з урахуванням вмінь та навичок учнів.

      Музикування на дитячих музичних інструментах цікаве заняття для учнів, може бути включенеу кожен шкільний урок музики: під час вивчення та виконання пісні, слухання музики або вивчення музичної грамоти. Цей  вид музичної діяльності має дві переваги розвиває музичні здібності учнів та урізноманітнює урок, приносить радість творчості, дає можливість учням з вадами голосу та нечистою інтонацією повірити в свої музичні здібності.

      Музично-ритмічні рухи (рухи під музику). Пластичне вираження дитини за допомогою музики, а саме: загальних особливостей - характеру, настрою, образу музичного твору; специфічних властивостей (елементів музичної мови), жанрових особливостей (пісенність, танцювальність, маршовість). Завдання учителя - розвивати всі ці особливості, навчити, пластично-ритмічного відтворення музики.

       Музична творчість може бути різноманітною. Підгрунттям до

творчості є зацікавленність дітей винаходом власної інтерпретації музичного

твору, підголосків і варіантів наспіву, власного варіанту інсценізації пісні,

власного елементарного інструментального супроводу з підручних музичних інструментів, тощо.Музичну творчість учнів має місце на будь-якому музичному та немузичному матеріалі уроку музики.

      Змістом теоретичного вивчення музики в школі є відомості про музику до яких відносять:  ключові(загальні музично-естетичні) поняття, поняття про виразні засоби музики, нотна грамота, відомості про способи виконання музики, відомості про народну творчість, про деяких, найбільш видатних композиторів-класиків, про ряд вітчизняних композиторів.

Втілення дидактичної структури уроку музичного мистецтва на

практиці залежить від педагогічної майстерності вчителя музики, його

музично-естетичних та педагогічних уподобань. Кожен учитель надає перевагу певному компоненту даної структури: один зосереджується на вокально- хоровій роботі, другий - на захоплюючій бесіді та слуханні музики, третій – на інструментальному музикуванні, четвертий - на вивченні музичної грамоти. Але треба погодитись з тими вчителями, хто органічно поєднує різноманітні форми спілкування учнів з музикою, досягаючи того, що дитина отримує можливість спілкування з музикою залежно від своїх музичних здібностей та інтересів, відчуває задоволення та радість від такого спілкування.