23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок на тему: "Барикади? Це модно! ( європейські революції 1848 р.)"

Про матеріал

Після уроку на тему: "Барикади? Це модно! ( європейські революції 1848 р.)" учні мають вміти визначати мотиви барикадного протистояння різних суспільних верств, проводити їх порівняльний аналіз, проводити аналогії з попередніми революціями, визначати здобутки і значення барикадної боротьби.

Перегляд файлу

Філія “Волостківська ЗОШ І-ІІ ст.” ОЗ Судововишнянського НВК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Барикади? Це модно! ( європейські революції 1848 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Робота

Вчителя історії та правознавства

                                                                   Яреми Марії Романівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            2018

 

 

Тема уроку: Барикади? Це модно! ( європейські революції 1848 р.)

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу( з елементами використання учнями  історичних джерел: карти, документів, зображень. )            

Мета уроку: Учень повинен ─

■ знати: Події: 22 лютого 1848 р.− початок революції у Франції, будівництво перших барикад, 23-26 червня повстання в Парижі,  18-19 березня 1848 р.−  барикадні бої в Берліні, 13 березня 1848 р.− повстання у Відні. Особи: Луї Блан, Шандор Петефі, Лайош Кошут,  Джузеппе Мадзіні.

розуміти: мотивацію барикадної боротьби, вимоги учасників по обидві сторони барикад,  роль особи в революційних подіях.

■ вміти: визначати мотиви барикадного протистояння різних суспільних верств, проводити їх порівняльний аналіз, проводити аналогії з попередніми революціями, визначати здобутки і значення барикадної боротьби.

Література:       

Бобилева С. Історія Німеччини. Дніпрропетровськ, 2003. , Всемирная история

/под ред С. Поляка і Н. Марковой. Москва, 1997.  Дейвіс Н. Історія Європи Львів, 2000., Хрестоматія з Нової історії. Посібник для вчителя./ За ред.О. І. Молока, І. Д. Орлова. перев. з рос. Київ, 1960.Т.1.,  Цьольнер Е. Історія Австрії. Львів, 2001.

 

 

                                                         ХІД  УРОКУ

 

                                        І. Актуалізація опорних знань.

        Для Європи ХІХ ст. був притаманний динамізм, що набагато перевищував все відоме з попередніх часів. Вона відзначалася небаченою доти силою: технічними спроможностями, єкономічноюм могутністю, культурним розквітом. Головними символами Європи стали її двигуни. «Світовий генератор» ─ так назвав Європу ХІХ ст. відомий історик Норман Дейвіс. Промислова революція, науково – технічний прогрес корінним чином змінювали життя людей.

Дедалі більше формується «самосвідомість мас», усвідомлення того, що мільйони не допущені до політичного життя, можуть взяти свою долю у власні руки. Нові суспільні верстви, а саме буржуазія та пролетаріат перетворюються у головні рушійні сили.

       Зрештою не можна відкидати і розвиток філософії, літератури, політичної думки ─ кращі представники інтелектуальної еліти намагались з              ‘ясувати взаємозв’язок між різними новими тенденціями, виробити нові теорії та концепції.

   Значно змінилась психологія сили і психологія швидкості, перетворюючись фактично на чесноти. Еволюційний розвиток не задовольняє маси, новим прапором   стає  революція.

 Запитання до класу:

1.Які революційні рухи Ви вже вивчали ? Коли і де вони відбулися ?                                                 2. Які суспільні верстви населення були їх рушійною силою та які вимоги вони висували ?

3. Чи всі поставленні завдання були досягнуті ?

Соціально – економічні та політичні проблеми ( наприклад скасування кріпосного права, загальне виборче право та інші) значною мірою були спільними для більшості великих країн Європи. Тому «збурену» Великою французькою революцією Європу чекала «весна народів». Так прийнято називати революції, які відбулись в країнах Європи у 1848- 1849 р.

 

                                       ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота учнів з картою.

Завдання:

1. Барикади − «феномен» міст. Знайдіть на карті головні осередки барикадної боротьби.

 

План уроку:

1) Барикади у Франції

2) Німеччині, Італії

3) Австрії

Розповідь вчителя.

 1) Для населення більшості європейських країн 40- і рр. стали важкими часами.

Три поспіль неврожайні роки (1845- 1847) спричинили нестачу продовольства, що спричинило різке зростання цін на хліб. У 1847 р. Францію охопила економічна криза, наслідком якої стало скорочення виробництва, зростання безробіття. Масово припинили роботу промислові підприємства, ремісничі майстерні. Тисячі робітників були просто  викинуті на вулиці.  Нижчі верстви суспільства залишились практично без засобів для життя, в деяких районах розпочався голод. Спалахували голодні бунти.  Важким стало становище робітників, які вимагали закріплення права на працю. Водночас єкономічне зростання  Франції у 30- х р., посилило позиції середньої промислової буржуазії, яка розуміла, що старі порядки віджили своє та наполягала на проведенні ліберальних реформ. Сформувалась опозиція яка вимагала запровадження загального виборчого права та відновлення республіки. Виборчим правом У Франції користувались переважно банкіри, багаті землевласники. У такій ситуації безвиході,  загального обурення , незадоволені прошарки суспільства виходять на вулицю, будують барикади − починається революція. Саме Франція стала батьківщиною барикад − методу вуличної боротьби. По обидва боки барикад опиняються протилежні за своїми  поглядами та вимогами табори. Якщо  найнижчі верстви суспільства вимагали подолати злидні і голод, робітники  вимагали   елементарних прав: на працю, 8 годинного робочого дня, загального виборчого права, то  буржуазія прагнула влади, забезпечення свого економічного зростання. Незважаючи на спільну мету − республіку, демократичні перетворення: свободу слова, друку, зібрань, налякана розвитком революційного робітничого  руху вона переходить в опозицію. Перші барикади у Франції були збудовані ще в 1648 р. Вони стали методом боротьби  Великої французької революції, революції 1830 р. Вже  22 лютоого 1848 р., в Парижі відбулася збройна демонстрація на підтримку виборчої реформи, війська відкрили вогонь по беззбройному натовпу.  На наступний день в Парижі було побудовано 1513 барикад. Здобутком робітників стало обрання вперше до Тимчасового уряду соціалістів ─ Луї Блана і Альбера. Але вже 22 червня було закрито національні майстерні, 113 тис.робітників залишились без засобів існування, знову почалось повстання, яке  було жорстоко придушено урядовими військами. Перемогла протилежна сторона барикад.

Робота з документом. (вчитель зачитує текст).

Джерело №1

Повсталий народ вийшов на вулиці із своїми професіональними інструментами, які на другий день мали поступитися місцем зброї. Підпилювали чудові дерева бульварів, вивертали залізні грати пам`ятників, газові ліхтарі, фонтани, бараки, і все чим можна було загородити вулиці від військ... Незабаром барикади були зайняті, і поставлені вартові. І навколо багать, що іскрилися, було видно людей які ,присівши навпочіпки, відливали кулі, спокійно пахкаючи люльками на барикадах, посередині великого міста, зораного для того , щоб посіяти свободу .Республіканці, робітникми, таємні товариства, всі люди з благородними і люблячими серцями мужньо працювали всю цю пам`ятну ніч. Одні обходили барикади і вже проголошували скинення короля. Інші готували зброю. І всюди неухильна рішучість і майже вірна надія завоювати, нарешті республіку, за яку народ так багато страждав...На світанку Париж прокинувся, таким чином, у розпалі повстання..., Весь центр Парижа належав повстанню... барикади стояли одна за одною, майже через кожних десять кроків, і повстанці з ентузіазмом готувалися до бою в цьому лабіринті невеликих цитаделей, що з’єднувались між собою і з сусідніми будинками.”

(Із спогадів очевидця і учасника подій, демократа Марка Коссідьєра. Спорудження барикад в Парижі ввечері 24 лютого. Хрестоматія з Нової історії. Посібник для вчителя./ За ред.О. І. Молока, І. Д. перев. з рос. Київ, 1960.Т.1.С.208.)

1. Які прошарки  французького населення були ініціаторами будівництва барикад ?

2. Які політичні настрої панували на барикадах серед населення Парижа напередодні повстання 25 лютого 1848 р.?

Оcоба:                                                                                                                         Луї Блан − французький соціаліст, історик, журналіст, діяч революції            1848 р. народився в дворянській сім`ї, користувався великою популярністю за прагнення вирішити програму соціальної нерівності. Вважав, що рівність можна досягнути, лише правильно організувавши працю. На його думку, згоду між підприємцями  і робітниками, потрібно досягнути мирним шляхом. Покращення становище робітників вбачав у створенні національних майстерень і введення загального виборчого права.

 

2) У середині ХІХ ст. Німеччина та Італія залишалась роздробленими: на 38 та 8 окремих держав. Існування між ними митних кордонів, посилювало роздробленість, та гальмувало економічний розвиток. Особливістю революцій в обох країнах була боротьба за обєднання. В Італії воно поєднувалсь з боротьбою проти австрійського панування і влади папи. Напередодні революції німецькі землі переживали промисловий переворот, зросла роль великих промислових центрів та робітництва. Міська біднота, обурена  підвищенням цін на продукти харчування, громила крамниці, пекарні. Ситуація в обох країнах ускладнювалась економічною кризою та неврожаєм, що погіршило становище більшості населення. У німецьких та італійських державах сформувалась опозиція, та вимагала демократичних перетворень. В обох державах політичні сили, боролися за об’днання: радикали та демократи за  проголошення республіки, помірковані елементи за конституційну монархію, решта населення жила своїм життям та висувала свої вимоги. На відміну від Німеччини, в Італії рух за о‘єднання країни набув особливого поширення серед нижчих верств суспільства, які поряд з елементарними потребами висувають політичні вимоги. Велику роль в революції 1848-1849 рр.(зокрема, піднесенні національної свідомості італійського народу), відіграв Джузеппе Мадзіні. В січні 1848 р. повстання  почалось В Італії на о. Сіцилія в Палермо. У березні 1848 р. антиавстрійські  повстання розпочалися в  Ломбардії та Венеції. Революційна хвиля викликала запровадження  майже у всіх італійських державах  конституцій, демократичних свобод для населення.

У березні 1848 р. в багатьох німецьких містах (Баден, Гессен-Дармштат, Вюртенберг)  розпочались демонстрації. 18 березня  1848 р. повстання охопило Берлін, місто вкрилося барикадами, упродовж ночі точились жорстокі вуличні бої, 200 чоловік було вбито.              Будівники барикад ненадовго отримали демократичні свободи. Революцію в Німеччині було прдушено урядовими військами, Австрійці знову окупували Північну Італію. Основні завдання революцій ─ визволення та об’єднання  залишились невирішеними.

 Особа :                                           

 Джузеппе Мадзіні − представник інтелектуальної еліти (юрист), відомий діяч революції в Італії 1848-1849 рр., головний ініціатор демократичного  руху за об’єднання країни. У 1831 р. створює підпільне демократичне товариство «Молода Італія», завданням якого було: створення незалежної Італії, єдиної нації, проголошення республіки з центром у Римі, головну надію покладав на простий народ, як рушійну силу національного руху.Покращення становища робітників, вбачав лише в обєднанні країни.Для виходу робітників з кризи створив « Союз італійських робітників», видавав демократичний друкований орган « Молода Італія».

 

Вчитель вивішує зображення, 1 хв. на розгляд(додаток №1.)Далі зачитує джерела.

Джерело №2

«Переважна більшість берлінських робітників жила в постійній невпевненості, чи одержать вони роботу, чи ні...В найгіршому становищі були ткачі, яких у Берліні і околицях налічувалось близько 20 тисяч. Навіть при найбільш щасливому становищі з роботою вони не могли прожити за свій заробіток...Де тільки була можливість перевага надавалась дитячій праці, якнайдешевшій, і батьки, змушені злиднями, відправляти дітей на фабрики з наймолодшого віку. Там вони працювали від 5- години  ранку до 9-ї вечора.»

Джерело №3

«У бавовняній промисловості є категорії робітників, заробітної плати яких не вистачає на прожиття навіть, коли заробіток постійний... Найбільш вразливі пункти в промисловості −це антисанітарні житлові умови і зловживання дитячою працею на фабриках...У Руані,  а ще більше в Ліллі, є трущоби, які навіть не можна назвати житлом, в них люди дихають жахливим повітрям, діти вмирають від тяжких хворіб...Понад 30 тисяч дітей не дістають ніякої освіти. У департаменті Півночі поряд з блискучим багатством панують неймовірні злидні. Значна частина населення Лілля живе в підвалах, що знаходяться на 2-3 метри під землею...( Із cпогадів Ж. А. Бланкі 1848 р. Хрестоматія з Нової історії. )

С. 188.)

Завдання:

Провести аналогію між прочитаним і зображенням

1. Запитання до тексту:

Зіставте становище німецьких і  французьких робітників?

□ Що змусило їх вийти на барикади ?

2. Запитання до зображення:

□ Які верстви німецького суспільства вийшли на барикади ?              

Поміркуйте! Які вимоги вони висували?

 

З.Даний пукнкт плану учні вивчають самостійно, у вигляді роздаткового матеріалу. Після опрацювання, дають відповіді на поставленні запитання.

Роздатковий матеріал

1.Ознайомтесь із суспільно - політичним становищем Австрії під час революції.

    Особливістю Австрійської імперії була її багатонаціональність. В  своєму розвитку вона значно відставала від передових країн Європи. Через нерівномірність  розвитку окремих її частин, та існування кріпосного права. Економічна криза 1847 р. мала для імперії катастрофічні наслідки. У Відні Празі, Пешті , відбувалися голодні бунти.

Особливістю революції було поєднання різних завдань демократичних перетворень, повалення абсолютизму, визволення народів та утворення національних держав.13 березня 1848 р. Відень покрився барикадами, студенти, робітники, інтелігенція, вимагали демократичного устрою, свобои слова, друку, покращення умов праці, ліквідації кріпацтва. Події у Відні мали значний відгомін в багатьох провінціях імперії Галичині, Хорватії, Угорщині.Зокрема у Львові було побудовано 63 барикади. Найбільшого розмаху набули події в Угорщині, де представники інтелектуальної еліти Шандор Петефі і Лайош Кошут виступили з суспільно-політичними та національними вимогами, Угорщина отримала конституцію і незалежність. Однак скоро здобутки були ліквідовані , контреволюційним урядом і військами.

2.Ознайомтесь з біографією Л .Кошута, портретом та опрацюйте документ.

 

 

Лайош Кошут ─ ( 1802-1894),− угорський державний діяч , представник інтелектуальної еліти, лідер революції 1848 р., прем`єр- міністр і правитель – президент Угорщини під час революції 1848 р.Здобув фах юриста в університеті Пешта, був депутатом в угорському парламенті,займався журналістською діяльністю, видавав газету» Кошутівський листок».Незалежна Угорщина з демократичним устроєм, демократичні свободи для населення, ліквідація кріпосного права були його головними переконаннями.

 

 

       Документ:

 

             ПРОГРАМНА ПРОМОВА Л. КОШУТА У СЕЙМІ УГОРЩИНИ   3  БЕРЕЗНЯ 1848р.   

       Остаточне заспокоєння не може у нас настати, доки король                                   не      буде    обмежений у своїй державній діяльності конституційними формами правління.

Я висловив своє переконання у тому, що різноманітні інтереси, які проявляються у середині нашої нації, з одного боку, і у інших націях монархії – з другого, без втрати нашої самостійності, свободи і нашого благополуччя можуть бути реалізовані тільки на основі конституції, яка зв’язує нас спільними братніми почуттями.

Заледве три місяці минуло з того часу, за ці три місяці впали трони і народи повернули собі свободу. А ми ось вже три місяці, як котимо сізіфів камінь і хворобливе усвідомлення нерухомості охоплює мою душу поїдаючою скорботою… Над нами завис важким прокляттям задушливий сморід. Від гниючого трупа віденської урядової системи на нас дме вітер розпаду, який заморожує наші нерви й принижує політ нашого духу…

Майбутнє династії перебуває у тісному зв’язку із настанням братерства між різними народами монархії, а це братерство може бути створене при повазі до різних національностей тільки тим зв’язком, який досягається при здійсненні принципів конституціоналізму.

(Хрестоматия по новой истории.С 227.)

 

 

Запитання до тексту:

1. Які причини змусилии автора, представника  інтелектуальної еліти, очолити революційну боротьбу  та спонукати угорський  народ вийти  на барикади?

2. Як Л. Кошут бачив вирішення в ході революції національного питання ?                  3. Якими були головні вимоги автора ?   Були вони реалізовані?                       

 

ІІІ    Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання до учнів:

 

■ Підтвердіть або спростуйте судження «кров пролита даремно, жертви марні»

■ Чи можна вважати що, барикади 1848 р. були дієвим  засобом утвердження демократизму в Європейських країнах?

■Які прошарки населення тогочасного європейського суспільства вийшли на барикади ?

■ Якими були  мотиви барикадної боротьби?

■ Як Ви вважаєте, барикади − це модно?.Відповідь обгрунтуйте.

 

                                        Домашнє завдання:

І. Поміркуйте!

« Барикади як останній аргумент.» Чи була альтернатива революціям 1848р.?

 

 

 

 

                                       ІІ. Заповніть таблицю                                                                                                                                             

Критерії для порівняння

       Франція

  Німеччина ,   

      Італія

       Австрія

Завдання революції

 

 

 

особливості

 

 

 

здобутки

 

 

 

 

ІІІ. Напишіть творчу роботу на одну із запропонованих тем

1. Роль особи на  європейських барикадах 1848 р.

2.По обидві сторони барикад: вимоги і здобутки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         ДОДАТОК

 

                                На барикадах в Берліні.( 19 березня 1848 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Всесвітня історія 9 клас (Полянський П.Б.)
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
254
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку