Урок на тему: Будова і функції еритроцитів. Лабораторна робота «Мікроскопічна будова крові»

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНЕ ОБ'ЄДНАННЯ № 32

 "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ - 

ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР “ШКОЛА МИСТЕЦТВ”

КРОПИВНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ”

УРОК НА ТЕМУ:

«Будова і функції еритроцитів. Лабораторна робота:

Мікроскопічна будова крові»  

8 КЛАС

Виконала

вчитель біології

Федотова Т.В.

м. Кропивницький – 2020

Тема:  Будова і функції еритроцитів. Лабораторна робота: «Мікроскопічна будова крові»

Мета: 1. Навчальна:

1. Формування поняття про еритроцити, як формені елементи крові;
2. формування поняття про взаємозв’язок біологічних явищ з математичними діями.

2. Розвивальна:

1. Розвиток логічного мислення;
2. розвиток вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків;
3. розвиток комунікативної компетентності;
4. розвиток вміння роботи з різними джерелами інформації;
5. розвиток вміння працювати з лабораторним обладнанням;

3. Виховна:

1. формування інтересу до вивчення біології;
2. формування здорового способу життя;
3. профорієнтація;
4. розширення кругозору учнів.

Тип  уроку:    засвоєння  нових  знань, формування  практичних  умінь  і  навичок.

Форма  уроку: комбінований

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,  робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: зоологія, історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці,  дошка.
Основні поняття та терміни: внутрішнє рідке середовище організму, кров, лімфа, гомеостаз, тканинна рідина, формені елементи крові.

Плакат  з  девізом  уроку:

«О, кров!  Ти -  дарувальниця  життя!  О, кров!  Життя  ти рятівниця!»

Перебіг  уроку.

І.  Психологічний  настрій.

Привітання, побажання  впевненості  в  своїх  силах  і  знаннях.

ІІ.  Актуалізація  опорних  знань.

 Фронтальна бесіда.

1. Що входить до складу крові?
2. Які формені елементи крові ви знаєте?
3. Які функції виконують еритроцити?
4. Які функції виконують тромбоцити?

Доповніть схему

______________________

                                              ___________ 40-45%

Плазма ______                 ____________

Вода                                     еритроцити

__________                        ___________

__________                       _____________

Мінеральні солі

 Функції крові

1.

2.

3.

4.Регуляторна

5.

6.

Розв’язування математичної задачі

Визначте масу крові у власному організмі, якщо відомо, що вона складає 1/13 маси тіла.  Визначте кількість гемоглобіну у вашій крові, якщо відомо, що 100 г крові містить в середньому 16,7 г гемоглобіну.

Розв’язок

Відомо, що на кров припадає 1/13 маси тіла. У підлітка (середня маса – 50 кг) -3800 г крові. Для знаходження кількості гемоглобіну складаємо пропорцію:

100г крові – 16,7 г гемоглобіну

3800 г крові – Х

Х = 634,6 г

(вчитель перевіряє правильність рішення)

ІІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключну силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гіпократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивніша тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організму. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глибше пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

ІV. Оголошення  теми  та  мети уроку

Сьогодні на  уроці  ми дізнаємось  про  особливості  будови  та  функціонування  еритроцитів.

У.Вивчення нового матеріалу 

1) Будова  і  функції  еритроцитів.

Пояснення  вчителя:  Еритроцити – найбільш  численні  клітини  крові.  У  крові  чоловіків  в  1 мм³  міститься  5.4 млн  еритроцитів, у  жінок -  4,5 млн.  Сукупність  усіх  еритроцитів  крові  людини  -  еритрон -  становить  25*10¹² – 30  *  10^12.  розміри еритроцитів  невеликі (  діаметр  7-8  мкм), вони не здатні до активного руху і па­сивно пливуть, використовуючи рух крові. Ядро втрачають у про­цесі формування в червоному кістковому мозку; дозрівають у се­лезінці та інших депо крові, а по­тім потрапляють у кровоносне русло і виконують свої функції.

Тривалість життя еритроцитів 3—4 місяці (127 днів). Щосекунди в печінці та селезінці руйнується 2,5 млн цих клітин і стільки ж утво­рюється в кістковому мозку зі стов­бурових клітин — еритробластів.

До складу еритроцитів входить специфічний пігмент крові — ге­моглобін — особлива речовина, що містить білкову частину — гло­бін та небілкову — гем, до складу якого входить ферум (Ре²⁺), що забезпечує червоний колір піг­менту. У кожному еритроциті 265 млн молекул гемоглобіну.

Основна функція еритроци­тів — транспорт газів. Гемоглобін виконує дихальну функцію. Усі організми починаючи з нижчих рослин та закінчуючи людиною, здатні зв’язувати гази за допомогою органічних сполук, що мають атоми металів. Тільки в рослин – це сполуки Магнію, а майже в усіх тварин – сполуки Феруму.У 100 см³ крові міститься 50 мг заліза, а в крові людини загалом – 30г . Гемоглобін має унікальну здатність утворюва­ти нестійкі сполуки з киснем і вуг­лекислим газом: НЬ0₂ — оксигемо­глобін;   НЬСО2 - карбгемоглобін. Гемоглобін здатний зв'язувати кисень у судинах легенів, транспор­тувати його і вивільняти у ткани­нах, сполучаючись із вуглекислим газом, що виділяється клітинами. Більш стійку сполуку гемогло­бін утворює із чадним газом:НЬ + СО о НЬСО - карбоксигемоглобін. Це дуже небезпечно: якщо у повітрі 0,5% СО, то з ним з'єдну­ється більше 50% гемоглобіну, а це рівноцінно втраті 50% еритро­цитів, оскільки вони вже не здат­ні здійснювати транспорт кисню до клітин. Процес утворення карбоксигемоглобіну зворотний, але потрібне тривале перебування на свіжому повітрі. Отруєння чадним газом може закінчитися і трагіч­но, якщо потерпілому своєчасно не надати допомогу.Еритроцити мають унікальну форму — це клітини, схожі на дво­вгнуті диски.

— Чому така незвичайна фор­ма клітини?

(Відповідь. Форма і склад ери­троцитів відповідають їх основній функції — транспорту газів. Саме така форма забезпечує найкращий контакт гемоглобіну з газами, в еритроциті немає жодної точки, віддаленої від поверхні більше ніж на 0,85 мк. При кулеподібній фор­мі центр був би віддалений від поверхні на 2,5 мк, а загальна пло­ща поверхні — на 20% меншою. Вірогідно, втрата ядра зрілими еритроцитами еволюційно пов'я­зана з утворенням клітин особли­вої форми.) Крім хімічно зв'язаного стану, кисень та вуглекислий газ можуть перебувати в розчиненому стані у плазмі і тканинній рідині. Це має винятково важливу роль у процесі надходження газів у тканини і кров.

2)А тепер – увага! Історичний факт!

Перенесемося у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Тіш, недалеко від міста Дельфа, пливе яхта з прапором російського царя Петра І  на кормі. Правитель держави російської пливе у Дельфи на зустріч з Голандським дослідником Антонієм ван Левенгуком. Зустріч відбулася. Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження:

«Одного разу під час своїх дослідів я випадково порізав палець склом. Тоді я  вирішив розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. В центрі вони були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що  кров людини складається ось з таких рожевих кульок. А з чого тоді складається кров жаби? І кров цих тварин також містила рожеві тільця, але мали вони не кулеподібну, а овальну форму».

Левенгук вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом. Подивіться в мікрокоп і ви побачите те, що побачив російський цар у ХVІІ столітті.

3). Виконання лабораторної роботи №1

Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета роботи: вивчити особливості будови еритроцитів крові, порівняти будову еритроцитів людини та жаби.

Обладнання: мікропрепарати крові людини та жаби, мікроскопи.

Хід роботи

1. Мікропрепарат «Будова еритроцитів людини»

2. Мікропрепарат «Будова еритроцитів жаби»

Висновок: Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика еритроцитів людини та жаби»

4) Формулювання проблемного питання:

 Які зміни в обміні речовин пояснюють відмінності в еритроцитах людини та жаби?

5) Робота в парах

Для здійснення основної мети уроку вчитель пропонує парам самостійно вивчити слідуючі питання.

Скориставшись матеріалом підручника заповніть паспортні дані еритроцита людини:

Анкета еритроцитів

Скориставшись довідниковою літературою, розв’яжіть проблемну ситуацію:

«Кількість еритроцитів в крові людини визначається рівнем гемоглобіну в крові при сдачі аналізів (норма гемоглобіну для чоловіків 130-160 г/л, для жінок 120-140 г/л.) Який діагноз поставить лікар пацієнту, якщо у нього рівень гемоглобіну – 90 г/л. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість, головний біль, різке похудіння. Поясніть причину цього захворювання. Які рекомендації щодо лікування можна надати хворому?»

 Наявність в результатах цифри 90 свідчить про те, що у пацієнта в крові низький рівень гемоглобіну. Таке захворювання називається анемією. Наявність малої кількості еритроцитів веде до недостатнього транспортування кисню до клітин, особливо клітин мозку. Характерними ознаками анемії є: бліде обличчя і шкіра, загальна слабкість, похудіння, фізична та умова втома, серцебиття, головний біль.

Лікування повинно бути направленим на причину анемії.

Поради лікаря:

• вживати продукти насичені залізом, який є складовою частиною гемоглобіну (гранатовий сік, м’ясо, печінка, масло, вершки, молоко, горіхи, яблука);
• прогулянки на свіжому повітрі.

Чи знаєте ви:

...якщо порахувати еритроцити із швидкістю  10шт. на хвилину, то ми проведемо за цим заняттям 400 тис. років, оскільки еритроцитів у кожного з нас 25 трильйонів.

VІ. Закріплення.

1). Загальна кількість гемоглобіну в крові людини 600-700 г. Яку кількість кисню він зможе зв’язати, якщо відомо, що 1 г гемоглобіну зв’язує 1,34 г кисню.

Розв’язок

1,34 г * 600 г = 804 г

1,34 г * 700 г = 938 г

Гемоглобін може зв’язати в середньому 804 – 938 г кисню.

 2). Первинне засвоєння отриманих знань – цифровий диктант

Завдання: З поданого переліку ознак виберіть тільки ті, що стосуються еритроцитів.

1. Форма двогнутого диска.
2. Цитоплазма не має забарвлення.
3. Ядро відсутнє.
4. Містять гемоглобін.
5. Підвищення рівня гемоглобіну – анемія.
6. Тривалість життя – 120 діб.
7. Четверту групу можна переливати в першу.
8. Rh^- людей більше, ніж Rh⁺.
9. Основна функція – транспорт газів.
10. Має ядро.
11. Цитоплазма забарвлена у червоний колір.
12. Основна функція – захисна.
13. В 1 мм³ крові міститься 5-5,5 млн клітин.
14. Еритроцити людини менші за розміром, ніж у  жаби.

Умовний код: 1,3, 4, 6, 9, 11, 13, 14.

Тестове опитування (Продовжити речення).

Учні в зошиті пишуть тільки слова продовження речень в стовпчик:

1. Червоні кров'яні клітини — ...(Еритроцити)
2. Еритроцити утворюються з...(Еритробластів)
3. Основний білок еритроцитів — ...(Гемоглобін)
4. Сполука гемоглобіну с киснем — ...(Оксигемоглобін)
5. Сполука гемоглобіну з чадним газом — ...(Карбоксигемоглобін)
6. Кров, насичена киснем,— ...(Артеріальна)
7. Кров, насичена вуглекислим газом,— ...(Венозна)

Далі самоперевірка. На моніторі слова продовження, кожен перевіряє свої відповіді і визначає кількість набраних балів іншим чорнилом.  

УІІ. Рефлексія

Вчитель пропонує оцінити свою роботу на уроці рейтинговими картками:

червона – 10-12 б

зелена – 7-9 б

синя – 4-6 б

чорна – 1-3 б.

УІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  параграф 18 підручника (автор Л.І. Остапченко)

Завдання на вибір:

• скласти кросворд за темою «Формені елементи крові»
• підготувати шпаргалку за вивченою темою.