Урок на тему "Церква та християнські храми в житті середньовічного європейця"

Про матеріал
План-конспект уроку всесвітньої історії в 7 класі на тему "Церква та християнські храми в житті середньовічного європейця" допоможе вчителю краще зорієнтуватися в підготовці до уроку. В розробці використані завдання, які мають зв'язок з іншими дисциплінами.
Перегляд файлу

Всесвітня історія (7 клас)

Тема: «Церква та християнські храми в житті середньовічного європейця»

Мета:

  • учні називають дату розколу християнської церкви, дату створення та діяльності Інквізиції;
  • показують на карті межі поширення впливу католицької та православної церкви;
  • вміють опрацьовувати історичні джерела та архітектурні пам’ятки;
  • визначають причини і наслідки побудови християнських храмів, визначають основні відмінності між романським та готичним архітектурними стилями;
  • розпізнають будівлі романського та готичного стилів, дають оцінку значенню церкви в житті середньовічного суспільства.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  підручник з всесвітньої історії (автори О. Гісем), карта «Християнська церква в Європі у VI-XV ст.», мультимедійна дошка, презентація, зображення архітектурних споруд готичного та романського стилю, пам’ятка «Як описувати архітектурну споруду».

Основні терміни і поняття: «схизма», «патріарх», «романський стиль», «готичний стиль», «архітектура».

Дати: 1054 р. – розкол церкви на православну та католицьку; 1073 р. – обрання Гільдебранта Папою Римським.

Хід роботи

Час

Етап

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

1 хв.

Організаційний

І. Організація робочого місця і роботи класу:

вчитель вітається з учнями, перевіряє робочі місця учнів перевіряючи наявність літератури, робочих зошитів, письмового приладдя, атласів тощо.

Вчитель пропонує дітям висловити свої очікування від уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вітаються з вчителем.

7 хв.

Підготовчий

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка домашнього завдання.

Тести до перевірки домашнього завдання

1. Що таке «схоластика»?

а) метод логічного пізнання світу й Бога;

б) єдине джерело істини;

в) зречення релігійних поглядів.

2. Яку назву отримало вчення Томи Аквінського?

а) містицизм;                      б) єресь;                   в) томізм.

3. Що таке єресь?

а) релігійне вчення, що не визнавалося християнською церквою; б) основне вчення П’єра Абеляра; в) так називали мирян.

4. Хто такі Альбігойці?

а) єретики, які вважали, що Земля та порядки на ній не є Божим творінням, а породжені дияволом;

б) члени інквізиційних трибуналів;

в) учасники хрестових походів.

5. Яку назву отримали хрестові походи проти єретиків на півдні Франції?

а) Катари; б) Альбігойські війни;            в) Вальденси.

6. Коли відбувалися Альбігойські війни?

а) 1209 – 1229 рр.  б) 1182 – 1226 рр.; в) 1212 – 1216 рр.

7) Орден францисканців був послідовником …

а) Домініка; б) Альберта Великого;в) Франциска Асизького.

8. Що було основною формою боротьби жебрущих орденів з єретиками?

а) збройні виступи; б) диспут;

в) підступні висловлювання єретиків.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда «Мікрофон»

1) Хто чи що відігравало важливу роль в житті середньовічної людини? (церква, релігія)

2) Коли і де виникло християнство? ( У перші століття нашої ери воно поширилось по всій території Римської імперії)

3) Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християн? ( Їх піддавали гонінням).

4) Де розв’язувались головні питання церковного життя? (На церковних соборах)

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель показує дітям Біблію і запитує:

1) Що це за книга?

2) Чи є вона історичним джерелом?

3) Яким чином Біблія причетна до нашого сьогоднішнього уроку?

ІІ.

 

1) Виконують тести.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Відповідають на питання.

 

 

 

 

 

3) Відповідають на питання.

32 хв.

Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок

V. Вивчення нового матеріалу.

Отже, тема нашого уроку «Церква та християнські храми в житті середньовічного європейця».

Відкрийте зошити, запишіть число і тему уроку.

Розповідь вчителя

X I ст. стало переламним в історії християнської церкви - 1054 р. відбулася схизма - розкол на католицьку та православну (східну) церкви.

Робота з картою «Християнська церква в Європі у VI-XV ст.»

1) Покажіть територію на якій після розколу церкви поширилося православ’я.

2) Покажіть територію на якій після розколу церкви поширилося католицтво.

3) Назвіть народи, які прийняли православ’я.

4) Назвіть народи, які прийняли католицтво.

Розповідь вчителя

Відбулися й складні процеси у відносинах духовників зі світською владою, яка відтепер зухвало призначала вищих духовних осіб, як правило із числа власних родичів. Підпорядкування церкви світській владі супроводжувалося фактичним перетворенням вищих духовних осіб на феодальних сеньйорів. Багатство церкви підривало її авторитет, розхитувало основи. За зміни в церковному устрої виступили монахи абатства Клюні, розміщеного на сході Франції. Клюнійці вели скромний спосіб життя, і  їх поважали сучасники. Вони хотіли звільнити церкву від світської влади й запровадити в ній жорстку дисципліну, щоб потім з допомогою оновленої церкви змінити світ. Вплив клюнійців швидко зростав, а клюнійська реформа набирала сили. Великий внесок у її здійснення зробив монах Гільдебранд. Він доклав чимало зусиль, щоб право обирати Папу повністю перейшло до колегії кардиналів (від лат. - головний, основний) - головних осіб в оточенні Папи, разом з якими він керував би всіма справами церкви. Вплив імператора на рішення кардиналів виключався. Позиції церкви помітно посилилися, коли в 1073 р. Гільдебранд став Папою Григорієм VII . Григорій VII (1015-1085) народився в селянській родині, але зміг отримати блискучу освіту. Природа не обдарувала його привабливою зовнішністю, проте наділила сильним характером, невгамовною енергією і неабияким талантом політика. Ставши Папою, він рішуче відстоював незалежність церкви від світської влади. Григорій VII вважав, що лише Папа є главою церкви і має право не тільки коронувати імператора, а й усувати його з престолу. Григорій VII стверджував, що всі світські правителі мусять підкорятися папам і складати їм васальну присягу. Коли Григорій VII скасував право світської влади призначати єпископів, імператор Генріх IV оголосив у відповідь, що позбавляє Папу сану. Тоді Папа відлучив Генріха від церкви, а всіх його підданих звільнив від присяги на вірність правителю. Негайно проти Генріха піднялося повстання, виникла реальна загроза втратити трон. І відбулося неймовірне: Генріх вирушив на поклін до Папи . З великими труднощами йому вдалося подолати зимові Альпи і досягти неприступного італійського замку Каносса, де перебував Григорій VII. Тільки ціною нечуваних принижень Генріх IV вимолив прощення.

Протистояння між імперією і папством з перемінним успіхом тривало до середини X III ст. Урешті в питанні про призначення єпископів було досягнуто компромісу, щоправда, вигіднішого для Папи. У перебігу цих подій дуже зросла могутність римської церкви.

На межі ХІІ -ХІІІ ст. папство досягло вершини своєї могутності. Особливо сприяв цьому Папа Інокентій III (1198-1216). Йому вдалося змусити західноєвропейських монархів визнати, що Папа Римський є главою християнського світу. Він наказав називати себе не наступником апостола Петра, а намісником Христа. Головною загрозою для церкви Інокентій III вважав єретиків і доклав великих зусиль у боротьбі з ними.

Робота з підручником

1) Знайти та пояснити термін «єресь», «єретик».

2) Записати тлумачення терміну в зошит.

Повідомлення дітей про побудову християнських храмів.

Робота з ілюстраціями ікон Богоматері, Ісуса Христа та Святого Миколая.

Вчитель звертає увагу, що саме з іконописанням і пов’язаний розвиток мистецтва.

Робота в групах

Вчитель ділить дітей за кольорами (усього три групи)

Кожна група отримує свої архітектурні споруди романського та готичного стилів, на основі яких їм потрібно визначити особливості романського та готичного стилів архітектури.

Кожна група репрезентує свої відповіді.

IІІ.

1) Учні записують число та тему уроку.

 

 

 

 

2) Робота з картою.

 

 

 

 

 

 

3) Слухають вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4) Працюють з підручником.

 

 

 

 

 

 

 

5) Описують архітектурні споруди.

 

 

 

 

3 хв.

Узагальнення і систематизація знань

VI. Узагальнення та систематизація вивченого.

Вчитель проводить гру «Куля».

Перший учасник гри називає термін, архітектурну пам’ятку, які стосуються теми уроку. Таким чином, утворюється довгий тематичний ланцюжок термінів. Якщо учасник припускається помилки або робть довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг.

VІ.

Грають у гру.

2 хв.

Заключний етап

VII. Підбиття підсумків. Діти заповнюють картки самоцінювання. Вчитель виставляє оцінки за урок.

VІІ. Заповнюють картки. Слухають.

VІII. Оголошення та пояснення домашнього завдання: опрацювати зміст § 16 та за бажанням скласти кроссворд.

VІІІ. Записують домашнє завдання.

 

docx
Додано
16 березня 2021
Переглядів
866
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку