Урок на тему: "CКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ."

Про матеріал

Урок на тему: "CКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ."

МЕТА УРОКУ:познайомити учнів із кров'ю та її складом, сформувати поняття про значення крові в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму; формувати вміння проводити дослідження; виховувати пізнавальний інтерес до навчання, бережливе ставлення до власного організму

Біологія 8 клас

вчителя біології

Новоукраїнського НВК № 8

Новоукраїнської міської ради

Кіровоградської області

Соколенко Єлизавети Михайлівни


Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ: CКЛАД І ФУНКЦІЇ КРОВІ.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3: МІКРОСКОПІЧНА БОДОВА КРОВІ ЛЮДИНИ.

МЕТА УРОКУ:познайомити учнів із кров'ю та її складом,  сформувати поняття про значення  крові в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму; формувати вміння проводити дослідження; виховувати пізнавальний інтерес до навчання,  бережливе ставлення до власного організму.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця«Будова крові»., підручник, робочий зошит, зошит для лабораторних робіт.

Хід уроку

І ЕТАП: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

ІІ ЕТАП: ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

фронтальне опитування

  1.                    Які рідини утворюють внутрішнє середовище організму?
  2.                    Що таке гомеостаз?
  3.                    Які функції виконує тканинна рідина?
  4.                    Що таке лімфа, які функції вона виконує?

 

ІІІ ЕТАП: МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯІЛЬНОСТІ УЧНІВ.

               обговорімо разом

Як ви вважаєте, чому кров має червоний колір? 

 

ІVЕТАП: ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

пояснення вчителя

1. Кров — це рідка сполучна тканина червоного кольору, слабко лужної реакції, що постійні тече по кровоносних судинах.

У людини кількість крові становить 1/13 її ваги; у дорослої людини це приблизно 5-6л, а в підлітка - 3—4 л.

До складу крові входять плазма, що становить близько 60 % усієї кількості крові, та формові елементи крові (еритроцити, тромбоцити та лейкоцити).

Плазма являє собою рідку частину крові жовтуватого кольору. Плазма крові на 90 % складається з води. Крім того, до її складу входять різно­манітні солі, білки, ліпіди, вуглеводи, продукти обміну речовин, гормони, ферменти, вітаміни та розчинені в ній гази.

Найважливішим складником плазми є білки - альбуміни, глобуліни й фібриноген. Вони впливають на в'язкість крові, забезпечують гумораль­ний імунітет, беруть участь у зсіданні крові, а також виконують безліч ін­ших важливих функцій.

                                                                   Кров

 

                             Плазма                                                  Формені елементи

 

Неорганічні речовини   Ораганічні речовини                         Еритроцити Лейкоцити

 

 

вода   сіль         білки                  жири      вуглеводи                   Тромбоцити

90%   0,9%       7-8%                   0,12%       0,7-0,8%

 

До складу крові входять плазма, клітини - еритроцити та лейкоцити, кров'яні пластинки - тромбоцити (неклітинні елементи). Еритроцити, лейкоцити і тромбоцити ще називають форменими елементами крові.

Цікаво знати, що... Уперше клітини крові відкрив італійський анатом і лікар Марчелло Мальпігі (1665 р.), але він припустив, що це жирові міхурці.

 

Плазма крові виконує роль міжклітинної речовини. Вона містить 90 % води та розчинені в ній органічні (білки - 7-8 %, вуглеводи - 0,12 %, жири - 0,7-0,8 %) й неорганічні речовини (близько 1 %). Білки плазми крові беруть участь у зсіданні крові, підтриманні гомеостазу, захисних реакціях організму.

Водний розчин солей, зокрема натрію хлориду, концентрація якого дорівнює 0,9 %, називають фізіологічним розчином. Він підтримується на сталому рівні. Його іноді використовують у медицині для поповнення об'єму крові в організмі у разі значних крововтрат і відсутності для переливання крові відповідної групи.

2.  ФОРМОВІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ

Диференційована  робота   в   групах Учні діляться на три групи, кожна з них отримує тему для обгово­рення.

Орієнтовні теми для роботи в групах: 1) «Еритроцити», 2) «Тромбо­цити», 3) «Лейкоцити».

Інформаційне поле для роботи в групах

Формові елементи крові беруть участь у транспорті різних речовин, виконують захисні й регуляторні функції. Усі формові елементи крові: чер­воні кров'яні клітини — еритроцити, білі кров'яні клітини — лейкоцити та кров'яні пластинки — тромбоцити — утворюються в червоному кістковому мозку зі стовбурових клітин.

Еритроцити

Еритроцити — це спеціалізовані без'ядерні клітини крові, що містять гемоглобін. Гемоглобін складається з білка (глобіну) та сполуки, що містить залізо (гема). Основна функція еритроцитів — дихальна, завдяки здатності гемоглобіну утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.

Еритроцити являють собою маленькі клітини, що мають переважно форму двоввігнутого диска. Така форма збільшує площу поверхні еритроци­та, що полегшує транспорт речовин. Окрім того, це забезпечує проходження еритроцита через дуже вузький просвіт капіляра. В 1 мм3 крові може пере­бувати близько 5 млн. еритроцитів.

У людини, маса тіла якої становить 60 кг, загальне число еритроци­тів дорівнює 25 трильйонам. Якщо всі еритроцити однієї людини покласти один на одного, то вийде «стовпчик» висотою понад 60 км.

Тривалість життя еритроцитів не перевищує 120 діб. Вони утворюють­ся в червоному кістковому мозку, а руйнуються в селезінці та печінці. При руйнуванні еритроцитів з гемоглобіну утворюється білірубін, що є одним зі складників жовчі.

Лейкоцити

Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, відрізняються від еритроцитів наявністю ядра й здатністю до активного руху за допомогою псевдоніжок, унаслідок чого вони можуть виходити з кров'яного русла й рухатися по тка­нинах організму. Лейкоцити бувають різними за розміром, формою ядер, властивостями цитоплазми та функціями.

За будовою лейкоцити поділяють на дві великі групи: зернисті, або гранулоцити, і незернисті, або агранулоцити.

Гранулоцити нейтрофіли, еозинофіли та базофіли — мають у цито­плазмі велику кількість гранул, що забарвлюються різними барвниками. У гранулах містяться ферменти, необхідні для здійснення внутрішньоклі­тинного перетравлювання чужорідних речовин. Ядра всіх гранулоцитів роз­ділені на 2—5 частин, з'єднаних між собою нитками. Тому їх іще називають сегментоядерними лейкоцитами. Свою назву клітини зернистого ряду одер­жали від барвника, що здатний їх забарвлювати: еозинофіли сприймають кислу фарбу (еозин), базофіли — лужну (гематоксилін), а нейтрофіли — і ту, й іншу.

До агранулоцитів належать лімфоцити й моноцити. Лімфоцити, най­менші з-поміж лейкоцитів, мають велике округле ядро, оточене вузьким обідком ццтоплазми. Найбільші агранулоцити — моноцити — мають ядро у формі бобу або овалу.

Лімфоцити поділяють на два класи — В-лімфоцити й Т-лімфоцити. В-лімфоцити утворюються в червоному кістковому мозку, потім з них фор­муються клітини, що виробляють антитіла. Т-лімфоцити дозрівають у тимусі — вилочковій залозі. Вони беруть участь у розвитку й збереженні імунітету..

Тромбоцити

Тромбоцити, або кров'яні пластинки, — це безбарвні, без'ядерні, сфе­ричні або овальні тільця діаметром 2—3 мкм, що в 3 рази менше від діа­метра еритроцитів. В 1 мм3 крові людини міститься 180—320 тис. тромбо­цитів, але тривалість їхнього життя 5—8 днів.

Тромбоцити утворюються в червоному кістковому мозку, значна час­тина тромбоцитів зберігається в селезінці, печінці, легенях, але, коли ви­никає потреба, вони швидко надходять у кров.

 

3. ФУНКЦІЇ КРОВІ

Кров, безперервно циркулюючи по кровоносних судинах, виконує роль «транспортної системи», що забезпечує виконання нею різних функцій:

Дихальна функція крові полягає в перенесенні кисню до тканин, а вугле­кислого газу - від тканин до органів дихання.

Функція живлення - це транс­портування поживних речовин від органів травлення до клітин.

Видільна функція крові - це перенесення від тканин тіла до органів виділення (нирок, легенів, печінки, шкіри) кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води, мінеральних солей.

Регуляторна функція крові забезпечується перенесенням гормонів та інших біологічно активних речовин від місця їх утворення до клітин усіх органів і тканин організму.

Терморегуляторна функція крові по­лягає в тому, що кров як водний розчин має винятково високу теплоємність і завдяки цьому підтримує стабільну температуру тіла.

Захисна функція - кров бере участь у захисті організму від отруйних речовин, вірусів, мікроорганізмів. До захисної функції відносять також зсідання крові при пораненнях Судин.

4. ФОРМОВІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ

Функції еритроцитів                                                               ;

Питання до учнів: На вашу думку, у чому полягає головна функція еритроцитів? Що забезпечує виконання цієї функції?

Розповідь   учителя

Основна функція еритроцитів пов'язана з гемоглобіном, що міститься в них (Нb).

Атом заліза гемоглобіну здатний приєднувати й віддавати молеку­ли кисню. Окиснена форма гемоглобіну має оранжево-червоний (яскраво-червоний) колір і називається оксигемоглобіномb02), а відновлена фор­ма — багряно-червоний колір і називається карбогемоглобіномbС02).

Кров, насичену киснем, називають артеріальною, а насичену вугле­кислим газом — венозною.

Еритроцити, крім газів, транспортують також інші речовини, вико­нують захисну функцію, приймаючи участь в імунній відповіді, підтримці гомеостазу, і регуляторну функцію, що полягає в участі еритроцитів у вод­ному обміні.

  Функції лейкоцитів

Питання до учнів: Що ви знаєте про особливості структури лейкоци­тів? На вашу думку, яку основну функцію виконують лейкоцити?

Розповідь  учителя.

Лейкоцити є найбільш «рухливою» частиною крові, що швидко реагує на різні зміни в навколишньому середовищі та організмі. Основна функ­ція лейкоцитів — участь у захисних реакціях організму проти чужорідних агентів.

Моноцити здатні до фагоцитозу. При наявності запального процесу в організмі вони переходять із крові в тканини, активно захоплюють і пе­ретравлюють бактерії та інші чужорідні або токсичні для організму час­тинки. Фагоцитоз — це поглинання чужорідних частинок або клітин та їхнє подальше знищення. Явище фагоцитозу відкрив знаменитий фізіолог І. І. Мечников, за що отримав у 1908 році Нобелівську премію.

Фагоцитоз властивий нейтрофілам, еозинофілам, моноцитам і макро-фмгам. Нейтрофіли й моноцити, активно рухаючись, розпізнають чужорідні білки й білкові молекули, захоплюють і знищують їх. Крім того, нейтрофі­ли виділяють речовини з бактерицидним ефектом, які сприяють регенерації тканин, видаляючи з них ушкоджені й мертві клітини. Еозинофіли забез­печують захист організму від зараження гельмінтами.

  Функції тромбоцитів. Зсідання крові

Обговоримо   разом Чому, коли людина поранить шкіру, кров з ранки тече недовго? Із чим пов'язана зупинка витікання крові з травмованих судин?

Розповідь   учителя

Тромбоцити при ушкодженні кровоносних судин руйнуються, виді­ляючи речовини, що приводять у дію механізм зсідання крові.

Зсідання крові — це важлива захисна реакція організму, що запобігає крововтраті.

При порушенні цілісності судини організм активно протистоїть втра­ті крові, перекриваючи ушкоджену ділянку судини швидко сформованим згустком — тромбом.

Зсідання крові пов'язане з перетворенням наявного в ній розчинно­го білка фібриногену в нерозчинний фібрин. При цьому утворюється сітка В тонких ниток фібрину, у петлях якої містяться кров'яні клітини й рідка частина крові, й формується тромб.

У механізмі зсідання крові беруть участь 13 елементів, що містяться в плазмі крові, а також речовини, які вивільняються з ушкоджених тканин і тромбоцитів, що руйнуються.

Система зсідання крові служить для запобігання втрати крові й по­чинає працювати лише при порушенні цілісності судини. Коли судини не пошкоджені, кров має систему, що перешкоджає процесам внутрішньо судинного зсідання крові. У печінці й легенях утворюється речовина, що пе­решкоджає зсіданню крові, — гепарин, котрий здатний переводити тромбін у неактивний стан.

Кров має також систему, здатну розчиняти утворений фібрин. Після того як тромб виконав свою роль, закупорив судину й зупинив кровотечу, він має бути видалений, щоб не заважати загоєнню рани. Плазмін, який з'являється в плазмі крові за цих умов, здатний розчинити тромб, що утво­рився.

V ЕТАП: ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

бесіда по питанням

  1.    Виберіть клітини крові: а) еритроцити; б) лейкоцити; в) тромбоцити; г) хондроцити.
  2.    Позначте функцію крові, завдяки якій вона переносить кисень до тканин, а вугле­кислий газ - від тканин до органів дихання:

а) дихальна; 6) регуляторна; в) захисна; г) живильна.

 

VІ ЕТАП: ПІДСУМКИ УРОКУ.

  •                    До складу крові входять плазма, клітини - еритроцити та лейкоцити, кров'яні пластинки - тромбоцити.
  •                    Плазма крові складається з води, органічних речовин і мінеральних солей.
  •                    Кров як «транспортна система організму» виконує захисну, дихальну, живильну, видільну, регуляторну та терморегуляторну функції.

 

VІІ ЕТАП: ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.     

 

Сконструюйте відповідь у вигляді схеми: «Гомеостаз та його значення

 для життє­діяльності організму».

docx
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
4164
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку