УРОК НА ТЕМУ: "ГРУПИ КРОВІ"

Про матеріал

УРОК НА ТЕМУ: "ГРУПИ КРОВІ"

МЕТА УРОКУ: Ознайомити учнів із будовою та функціями еритроцитів, розкрити поняття групи крові, резус – фактор та переливання крові, розвивати вміння аналізувати, робити висновки; продовжити формувати науковий світогляд учнів, здійснювати профорієнтаціне спрямування.

Біологія 8 клас підручник В.Соболь

вчителя біології

Новоукраїнського НВК № 8

Новоукраїнської міської ради

Кіровоградської області

Соколенко Єлизавети Михайлівни

Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ:ГРУПИ КРОВІ.

МЕТА УРОКУ:надати учням знання про будову і функції еритроцитів, розкрити поняття групи крові, резус – фактор та переливання крові, розвивати вміння аналізувати, робити висновки; продовжити формувати  науковий світогляд учнів, здійснювати профорієнтаціне спрямування.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Групи крові. Переливання», підручник, робочий зошит.

 

ХІД УРОКУ:

І ЕТАП: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

ІІ ЕТАП: ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

фронтальне опитування

  1.                    З яких основних компонентів складається кров?
  2.                    Які речовини складають плазму?
  3.                    Що відноситься до формених елементів крові?
  4.                    Позначте функцію крові, завдяки якій вона переносить кисень до тканин, а вугле­кислий газ - від тканин до органів дихання:

а) дихальна;    6) регуляторна;     в) захисна;    г) живильна.

 

ІІІ ЕТАП: АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Пригадайте, будову клітини.

 

ІV ЕТАП: МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯІЛЬНОСТІ УЧНІВ.

              проблемне питання

Чому військові, автогонщики й люди інших,  пов’язаних із ризиком, професій, носять браслети, нашивки на одязі з інформацією про свою групу крові?

 

V ЕТАП: ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.   ГРУПИ КРОВІ

Розповідь   учителя   з   елементами   бесіди

У ситуаціях, коли людина втрачає багато крові, її кількість віднов­люють за рахунок донорської. Уже давно лікарі намагалися в такий спосіб допомогти своїм пацієнтам, але результат щоразу був непередбачений: іноді переливання рятувало людині життя, а іноді призводило до смерті.

Питання до учнів: Як ви вважаєте, із чим це могло бути пов'язаної

Цікаво знати, що...У минулому переливання крові здебільшого призводило до смерті хворо­го, поки не стало відомо, що кров однієї людини не завжди сумісна з кров'ю іншої.

Уперше вдале переливання крові зроблено 1819 р. До 1873 р. було здійснено всього 247 переливань, з них 176 закінчилися смертю. Так тривало доти, доки у 1901 р. австрійський учений К. Ландштейнер не відкрив групи крові.

На початку XX ст. К, Ландштейнер та Я. Янський зробили відкрит­тя, що дозволило проводити безпечне переливання крові. Вони створили вчення про групи крові.

Карл Ландштейнер (1868—1943), австрійський лікар-імунолог, був удостоєний у 1930 році Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини за відкриття груп крові в людини.

У 1901 році К. Ландштейнер, вивчаючи еритроцити, виявив у них біл­ки — аглютиногени (що позначаються літерами А і В), а в плазмі крові - аглютиніни (іменовані літерами α і β).

Залежно від наявності чи відсутності в крові конкретної людини аглю­тиногенів та аглютинінів розрізняють 4 групи крові. Ця система одержала назву АВ0, тому що в ній групи крові позначаються цифрами й буквами аглютиногенів, що містяться в еритроцитах певної групи.

 

 

Робота   з   таблицею

У міру вивчення нового матеріалу учні складають таблиці «Визначен­ня груп крові людини», «Правила переливання крові з урахуванням групи крові», «Правила переливання крові з урахуванням резус-фактора».

Інформаційне поле для складання таблиць

У людей з першою групою крові І (0) в еритроцитах аглютиногенів немає, а в плазмі містяться аглютиніни α і β. У людей із другою групою крові II (А) в еритроцитах міститься аглютиноген А, а в плазмі — аглю­тинін β. У людей із третьою групою крові ІІІ (В) в еритроцитах міститься аглютиноген В, а в плазмі — аглютинін α . У людей з четвертою групою крові IV (АВ) в еритроцитах містяться аглютиногени А і В, тимчасом як аглютинінів у плазмі немає. Група крові визначається генотипом людини й не змінюється впродовж усього життя.

Таблиця. Визначення груп крові людини

Група крові

Аглютиніни в мембра­нах еритроцитів

Аглютиніни в плазмі

І(0)

відсутні

α і β

II (А)         

А

β

Ш (В)

В

α

IV (АВ)

АВ

відсутні

 

Найчастіше зустрічаються І і II групи крові, а найрідше — IV.

Якщо при переливанні крові аглютиноген зустрічається з одноймен­ним аглютиніном (наприклад, аглютиноген А з аглютиніном α  або аглю­тиноген В з аглютиніном β), то відбувається аглютинація (склеювання) і руйнування еритроцитів, у результаті чого розвивається шок, що може призвести до смерті.

У правилах переливання крові враховують, які антигени є в еритроци­тах донора і які аглютиніни містяться в крові реципієнта. Плазму донора до уваги не беруть, тому що вона істотно розбавляється плазмою реципієнта.

Оскільки кров І групи не містить в еритроцитах аглютиногенів, то її можна переливати людям з будь-якою групою крові. Людей з І групою крові називають універсальними донорами.

Кров четвертої групи IV (АВ) не містить у плазмі аглютинінів, отже людям із цією групою крові можна переливати кров будь-якої групи. Людей із IV групою крові називають універсальними реципієнтами.

Кров II (А) групи можна переливати людям із кров'ю II (А) і ІV (АВ) груп, кров III (В) групи — людям із кров'ю III (В) і IV (АВ) групи, а кров IV (АВ) групи — тільки людям із кров'ю IV (АВ) групи.

Таблиця. Правила переливання крові з урахуванням групи крові

 

Аглютиніни в плазмі реци­пієнта

Аглютиногени в еритроцитах донора

1(0) відсутні

II (А) А

III (В) В

IV (АВ) АВ

І (0) α і β

 

переливання можливе

переливати кров не мож­на!

переливати кров не мож­на!

переливати кров не мож­на!

II (А) β

переливання

можливе

переливання можливе

переливати кров не мож­на!

переливати кров не мож­на!

III (В) α

переливання можливе

переливати кров не мож­на!

переливання можливе

переливати кров не мож­на!

IV (АВ)

відсутні

переливання можливе

переливання можливе

переливання можливе

переливання можливе

Сьогодні лікарі використовують правило, за яким реципієнтові пере­ливають кров тільки його групи.

2.  РЕЗУС-ФАКТОР

 Розповідь   учителя   з   елементами   бесіди

Питання до учнів: Що ви знаєте про резус-фактор?

У 1940 році К. Ландштейнер і А. Вінер виявили в еритроцитах мав­пи макака-резус білок, який вони назвали резус-фактором (Rh). Цей білок міститься й у крові 85 % людей.

Кров, у якій міститься резус-фактор, називається резус-позитивною (Rh +). Кров, у якій резус-фактор відсутній, називається резус-негативною (Rh -). Резус-фактор успадковується.

Система резус, на відміну від системи АБО, не має в нормі відповід­них аглютинінів у плазмі. Але якщо кров резус-позитивного донора пере­лити резус-негативному реципієнтові, то в організмі останнього утворяться специфічні антитіла стосовно резус-фактора. Це призводить до склеювання еритроцитів та їхнього руйнування, що може закінчитися загибеллю ре­ципієнта. Резус-негативним реципієнтам можна переливати тільки резус-негативну кров.

Таблиця. Правила переливання крові з урахуванням резус-фактора

 

Наявність резус-фактора в крові ре­ципієнта

 

 

Наявність резус-фактора в крові донора

Rh +

Rh -

Rh +

переливання можливе

переливання можливе

Rh -

переливати кров не можна!

переливання можливе

Резус-конфлікт також може виникнути при вагітності, якщо кров мате­рі резус-негативна, а кров плода резус-позитивна. У цьому разі материнський організм починає виробляти антитіла, які ушкоджують тканини й еритро­цити плода. Резус-негативні жінки в період вагітності, якщо у них резус-позитивций плід, повинні обов'язково одержувати відповідне лікування.

Окрім аглютиногенів системи АБО й резус-фактора, на мембрані ери­троцитів були виявлені й інші аглютиногени, які визначають групи крові в даній системі. Таких антигенів налічується понад 400, але найбільше зна­чення для переливання крові мають система АБО й резус-фактор.

VI.  УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

Робота   із   зошитом Учні виконують у робочому зошиті завдання № 2 на с. 23.

Робота   з   підручником Питання для повторення та обговорення

1.  Як були відкриті групи крові?

2.  Чому людей з І групою крові називають універсальними донорами?

3.  Чи можна переливати III групу крові людині, котра має І групу крові?

4.  Чому людей з IV групою крові називають універсальними реципієнтами?

5.  Чим визначається наявність або відсутність тих або інших аглютино­генів у крові людини?

6.  Як був виявлений резус-фактор?

7.  Чому резус-негативній людині не можна переливати резус-позитивну кров?

VІІ.  САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ

Робота   із   зошитом Учні виконують у робочому зошиті завдання № 3 на с. 23.

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

IХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання наприкінці параграфа. Учні виконують у робочому зошиті завдання № 4 на с. 23, № 5, 6 на с. 24.

      

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
431
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку