Урок на тему "Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави"

Тема: Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави

Мета:

Навчальна: формувати уявлення про Галицько-Волинську державу як спадкоємицю традицій Київської Русі, охарактеризувати внутрішнє та зовнішньополітичне становище Галицько – Волинської держави за князя Данила (Романовича) Галицького, розкривши основні напрямки політики.

Розвивальна: вдосконалювати вміння працювати з історичною картою, розвивати вміння аналізувати діяльність історичної особи на основі документів, творів, відеоматеріалів; оцінювати значення історичних явищ та фактів і робити висновки; визначати роль особистості в історичному процесі, формувати інформаційну компетентність.

Виховна: виховувати інтерес до вивчення історії, гуманізм, патріотизм, повагу до історичної спадщини.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.     

Обладнання: «Історія України: підручник для 7 класу/ О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Х., 2015»; атлас з історії України; хронологічна таблиця «Життя та діяльність Данила Галицького»; ілюстрації, роздавальний матеріал, комп’ютер, проектор, презентація у Power Point

Основні дати: 1205 р.- загибель Романа Мстиславича; 1238 р.- розгром хрестоносців під Дорогочином, утвердження вла­ди Данила Романовича в Галичі; 1245 р.- відвідання Данилом Галицьким Золотої Орди; 1253 р.- коронація Данила Галицького; 1264 р.- смерть короля Данила.

Основні персоналії: Роман Мстиславич, Данило Романович, Василько Романович, Батий, Куремса, Бурундай.

ХІД УРОКУ

Епіграф уроку:

     «Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многії, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні…»

                                                  З Іпатіївського літопису

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант (на листочках)

1.                         Хто очолив могутню монгольську державу, яка постала на початку ХІІІ ст.. ( Чингісхан)
2.                         В якому році відбулась битва на річці Калка? (1223 р.)
3.                         Хто переміг у битві на річці Калка? (монголи)
4.                         Назвіть руського князя, який у цій битві був поранений у груди, але продовжив керувати військом. (Данило Галицький)
5.                         Хто очолив великий західний похід монголів у 1230-х роках? (Батий)
6.                         Яке місто було назване «злим містом» за несамовитий опір монголам? (Козельськ)
7.                         Проти яких князівств був спрямований похід монголів 1239 року? (Переяславське, Чернігівське)
8.                         В якому році відбулась облога і взяття Києва монголами? (1240 р.)
9.                         Хто очолив оборону Києва? (воєвода Дмитро)
10.                     Яку назву мала держава, утворена монголами в 1242 році? (Золота Орда)
11.                     Намісник хана в підвладних територіях, який збирав данину. (Баскак)
12.                     Ярлик – це… (дозвіл на княжіння у своїх володіннях)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. Всі ми добре знаємо вислів: «Народ, що не знає минулого, не вартий майбутнього», але як часто ми про це згадуємо у повсякденному житті? Сьогодні ми повернемося до теми «Галицько-Волинська держава» і спробуємо зрозуміти, чи здатна одна людина відіграти провідну роль в історичному процесі.

Запитання

Коли утворилася Галицько –Волинська держава?

Хто став її першим правителем?

А про кого ж буде йти мова на сьогоднішньому уроці? Цікаво? Тож слухайте…

Завдання на встановлення історичної постаті

Народився близько 1201 р. Після смерті батька в 1205 р. був проголошений князем у Галичині, але під час міжусобної війни змушений разом із матір’ю та братом Васильком перебувати в Польщі та Угорщині. Близько 1213 р. знову на короткий час був визнаний боярами князем галицьким. Спільно з іншими руськими князями брав участь у битві на Калці, під час якої був поранений. У 1239 р. поширив свою владу на Київ, де залишив воєводою Дмитра, який очолив оборону міста від орд хана Батия в 1240 р.

Отже, про кого ми сьогодні будемо говорити? (Данило Галицький)

Оголошення теми, мети уроку

Учитель. Князів, що боролися за владу, були знатного походження, історія знає багато, але рівних за значущістю та популярністю Данилові майже не було. Як ви думаєте, чому з усіх західноукраїнських правителів Данило Галицький заслужив таку увагу та шану нащадків?

Відповіді учнів

Учитель. Недаремно літописець порівнював Данила з Соломоном (епіграф), а історик І.Крип’якевич назвав його найбільшою постаттю в історії Галицько-Волинської держави. Наскільки доречними є ці порівняння Данила Галицького, ми спробуємо відповісти в кінці уроку, даючи відповідь на проблемне завдання.

Проблемне питання: Сьогодні на уроці нам потрібно відшукати відповідь на надзвичайно важливе питання: яке ж місце посідає Данило Галицький  в історії нашої держави? 

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Могутність Русі була підкошена роками роздробленості, нападами сусідів-загарбників. Наприкінці 12 ст. Київ ще залишався найбільшим містом земель руських, та вже не шанувався як загальнодержавна столиця, став втрачати свої позиції. Князі інші бажали, щоб їхні міста ні в чому не поступалися Києву. Наймогутнішими стали князі Галичини і Волині.  Року  1199 Роман Мстиславович, князь Волині, захопив Галич і об'єднав в одне князівство галицькі землі та Волинь. Роман, як свідченням сучасника, за короткий час став настільки могутнім, що правив майже усіма землями Київської Русі. Колишня слава Русі перейшла до одного князівства.

    Але смерть Романа Мстиславовича все змінила: настав і досить довго тривав період заколотів бояр. Припинив тяжкий період син князя Романа Галицького - Данило. Його князювання було періодом розквіту для Галицько-Волинської держави. Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.

Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.Все його життя — це боротьба за захист українських земель від численних завойовників.

Життя й діяльність Данила Галицького стали предметом вивчення дослідницької групи, яка працювала протягом тижня й на сьогоднішньому занятті дослідники готові представити результати своєї роботи.

Доповіді учнів:

Текст 1

Уперше на трон Данило зійшов саме у Галичі – хоч і зовсім не надовго – вже у 4-річному віці, на правах спадкоємця загиблого у битві батька, князя Романа. А вдруге – вже за підтримки бояр – у 10 років.

Після раптової смерті у 1205 році можновладного Романа Мстиславовича - батька княжича Данила - його величезна держава почала стрімко розпадатися. Багато хто, в першу чергу галицькі бояри, хотіли звести рахунки зі спадкоємцями жорстокого правителя. Справа в тому, що князь Роман за кілька років свого правління зумів повністю підпорядкувати свавільних галицьких бояр. Він розгорнув проти них справжній терор, знищуючи цілі сім'ї. В результаті частина неспокійного стану або покинула князівство, або надовго затихла. Землі ж біженців-бояр були конфісковані на користь Романа Мстиславича.

Вдова князя разом з двома малолітніми синами - Данилом (4 роки) і Васильком (2 роки) - шукала захисту у угорського короля і, не знайшовши його, втекла з небезпечного Галича у рідній Володимир. Однак і волинські бояри не захотіли прихистити сиріт: на них було влаштовано справжнє полювання. Данила врятував його вихователь Мирослав, який зумів непомітно вивезти хлопчика з міста, посадивши його перед собою на коня і укривши плащем. Молодшого Василька годувальниця таємно винесла з Володимира через пролом у мурі.

Сім'я тепер змушена була поневірятися по різних країнах, шукаючи ласки при монарших дворах. Спочатку їх прихистив колишній ворог князя Романа польський король Лешко Краківський, він же відправив Данила до угорського короля Андрія II, залишивши у себе його матір і брата. Надалі юні Романовичі мали стати пішаками у великих політичних іграх цих королів. У 1211 році угорці проголосили Данила галицьким князем, проте незабаром передумали і відкликали його назад. У 1214 року вже поляки зуміли посадити його на престол у Волинському князівстві, і лише шлюб Данила з дочкою могутнього князя Мстислава Удатного (1219 р.) нарешті, зробив його незалежним політиком. Разом з тестем вони витіснили поляків і угорців з Галичини і Волині.

Текст 2

Про мужність Данила Романовича складено чимало легенд. Зокрема,  що під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські мури на розвідку, перевдягнувшись боярином, а обличчя закривши глухим шоломом. Почувши ж, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь назвав своє справжнє ім’я і запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Вражені його сміливістю й відвагою, поляки й уклали договір з хоробрим воїном.

А ще був направду мудрим і вірним даному слову. Мав Король Данило улюбленого коня Вітра, що не раз у боях служив йому вірою і правдою. Коли ж кінь постарів, король суворо наказав, аби коня пильнували, як зіницю ока: той, хто сповістить про смерть коня, потрапить у руки ката. Певна річ, смерть на жодні накази – навіть княжі, не зважає. Однак, коли надійшов чорний день, конюха рятував королівський блазень Олелько. Пішов до короля та й каже:
– Ваш коханий кінь їсти не їсть, пити не п’є, дихати не дихає і рухати не рухається.
– То він, напевно, здох! – вигукнув король.
– Правда ваша, але то не я сказав, а ви. І можете собі самі з катом домовитись… Король розсміявся і, замість кари, нагородив Олелька за дотепну витівку.

Текст 3

Легенда про князя Данила

Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював майстер, замикав Його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вий­ти. Він лише один знав про все багатство короля, той майстер. І так розжився, що не розумів, як так голодним бути. Та й одного разу каже королеві:

— Золото — цар.

А Данило поправляє його:

•            Ні, чоловіче, хліб усьому голова.
•            Ні, золото і срібло!

Так вони сперечалися, що король обернувся та й пішов геть із май­стерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб — болото, а всьому голова — срібло й золото».

Данило нічого не сказав. Але другого дня зранку привів майстра, замкнув його; а тут вістові прилітають — ворог іде! Данило зібрав дружину, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра забув, що замкне­ний. А король видав такий закон, що ніхто не сміє до каси підходити, інакше смерть.

Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому, чекає від майстра-золотаря дарунок за перемогу, а того нема. І тут згадав. Зіскакує з коня, біжить до каси, відмикає, а на купі золота лише кістяк із майстра, а на стіні золотом написано: «Срібло-золото — то болото, а хліб — цар». Отак життя навчило...»

Текст 4

Заснування міста Львів

Відповідно до літопису, у 1256 році Данило, повертаючись із одного зі своїх походів став табором на одній із гір, поблизу від кордону своєї держави.

Круча височіла над оточуючою її місциною. Внизу її тісно охопив високий ліс, який був сповнений усілякої дичини. Недалеко від гори протікала повноводна річка, багата на рибу. Цар був настільки вражений і захоплений чарівною красою, а також стратегічним значенням цих місць, що одразу по поверненню наказав спорудити на вершині кручі фортецю, яка невдовзі отримала назву Високий замок.

Своєю особливою назвою, яку отримало місто, що виросло попід фортецею, завдячує сину Данила Галицького – Леву. Саме він переніс до нього столицю Галицько-Волинського князівства.

Текст 5

Заснування міста Холм

Зі сторінок Галицько-Волинського літопису можна дізнатися, що князь Данило був завзятим мисливцем. Якось, перебуваючи на полюванні, він побачив на горі гарну і лісисту місцевість, яку довкола оточували розлогі поля. Володар запитав у тамтешніх мешканців: «Як називається це місце?». Правителеві відповіли: «Його ім’я – Холм». Уподобавши ту місцину, Данило задумав на цій височині  збудувати невелике місто.

Нове місто Холм Данило заснував десь близько 1237 року. Воно розташоване на північно-західному краю узвишшя над заболоченою долиною ріки Угерки. Саме у Холмі вперше згадується літописцем вежа-донжон, що виконувала активну оборонну функцію: «І вежа посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони. Близь неї був колодязь, що мав тридцять і п’ять сажнів (приблизно 55 м)». Це  перша відома нам з літопису вежа-донжон на території Русі, споруджена в межах «города» (міста).

Маючи сильно укріплене місто і вправних воїнів, Данило без ризику залишав Холм, коли цього вимагали державні справи. Але Холм був не тільки оборонним замком. Данило прагнув зробити з нього першорядне місто, стягнув до Холму торговельну і промислову людність. Князь галицький споруджує в Холмі церкву на честь Івана Золотоустого. Це було чудо тодішньої архітектури, модифікованої західними впливами. З різних міст привезли ікони: образи Спаса і Богородиці, взяті з Києва (, Cв. Федора і Стрітення – з Овруча. Окрім церкви Івана Золотоустого, збудував Данило в Холмі ще три церкви: Трійці, Богородиці, безмездників Кузьми й Дем’яна.

  Холм став для Данила улюбленим містом.

Текст 6

31 травня 1223 р. неподалік від р. Калки об’єднана русько-половецька рать зустрілася з монголо-татарським військом. У складі галицької дружини перебував 22-річний Данило. Це було його перше бойове хрещення.

 «Коли зіткнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед… Ударили… в полки татарські…, а Данило поранений був у груди. Але через молодість і відвагу він не чув ран, що були на тілі його.., був-бо він сильний,- і Данило кріпко бився, побиваючи татар…

…Кріпко вони билися… Данило, бачивши, що все сильніше в битві налягають вороги…, повернув коня свого на втечу… І коли він біг, то захотів води, пивши, відчув рану на тілі своєму,- в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був-бо він смілий і хоробрий, од голови й до ніг його не було на нім вади».

Після участі у битві на р. Калці Данило Романович почав зміцнювати своє владне становище, утверджуючись спочатку на Волині. У 1228 р., після смерті Мстислава Удатного, він розпочав підготовку до оволодіння Галичем.

У часи збирання Данилом батьківських земель монгольська армія під проводом онука Чингізхана Батия протягом зими 1239 – весни 1241 р. захопила всю територію сучасної України. У період монгольського нашестя Данило Галицький перебував в Угорщині та Польщі, де намагався створити антимонгольську коаліцію. Після повернення його чекали значні руїни та людські втрати, а також чергове зіткнення з боярами, які запросили на престол чернігівського Ростислава Михайловича. Здобувши у 1245 р. перемогу у битві під м. Ярославом над військами Ростислава, Данило остаточно утверджується як правитель Галицько-Волинського кня­зів­ства.

Зміцнення влади й самостійна політика Данила викликали невдо­волення Батия, і він висловив претензії на Галицьку землю. Обговоривши з братом Васильком ситуацію, князь вирішив поїхати на зустріч з ханом й у жовтні 1245 р. вирушив до Орди.

Текст 7

Повернувшись із Сарая, Данило почав листуватися з Папою Інокентієм ІV щодо організації хрестового походу проти монголів. Понтифік надіслав йому аж сім послань, де називав Данила “найсвітлішим королем Русі”, пропонував свою опіку, спільну боротьбу проти монголів. Натомість, певна річ, зажадав об’єднання Київської митрополії з Римською церквою. У Середньовіччі син князя вважався князем від народження, а от королем його мав визнати Папа Римський. Тож, отримавши від нього корону, галицько-волинський правитель ставав повноправним європейським монархом.

Тричі прошений у королі, Данило двічі відмовлявся коронуватися. Уперше в 1245 році – через те, що посольство з короною застало його не в Галицько-Волинській державі: він тоді саме їхав на перемовини в Золоту Орду. Відтак між Папою та Данилом зав’язалося тривале листування: упродовж 1246 року курія надіслала Данилу Романовичу згадані 7 листів. Папа обіцяв військову допомогу від католицьких держав. Втративши надію на цю допомогу, Данило перервав листування 1248 року. Удруге – тому що Папа прислав корону, але не оголосив хрестового походу проти монголів. “Що мені вінець, коли татари лютують!” – обурився він.

… У грудневу негоду 1253-го абат Опізо, посланець Папи Римського Інокентія ІV, прибув до Дорогочина, міста над Бугом на заході Галицько-Волинського князівства. Він віз із собою папську буллу, що закликала володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор’я та Пруссії до хрестового походу проти монголів під знаменом князя Данила Галицького. А з нею – привіз  Данилові й королівські клейноди: корону, скіпетр і державу.

Текст 8

Коронація Данила Галицького

Коронація відбулася у 20-х числах грудня в дорогочинському храмі Пресвятої Богородиці. Данилові на той час було 52 роки. Його держава простягалася від Бугу до Дніпра й була чи не найбільшою в Європі.

Після урочистої церемонії почалася пишна гостина. На столах були смажений кабан в яблуках й суп з оленини, запечені карасі, пироги з грибами…Запивали все це хмільними медами та грецьким вином. А на десерт подавали млинці з вівса, щедро заправлені медом, який на той час був єдиними солодощами.

Аби вшанувати князя, гості дарували йому подарунки, гідні, на їх думку, короля. Хтось привіз породистого коня, чорного, як ніч, і міцного, як сталь. Хтось – меч, інкрустований дорогоцінним камінням. Проте, найбільше князя здивував подарунок одного з вірменських купців, які в той час масово тікали до Галицько-Волинського князівства від монголо-татарської навали.

Чоловік приніс Данилу Романовичу пиріг, обрамлений золотою короною. А сам пиріг був виготовлений з марципану. “Княже, ми привезли для Вас улюблену страву королів, – сказав купець. – Кажуть, цей продукт Бог створив для себе, але вирішив пригостити ним найдостойніших з правителів”.

Робота з документом (в парах):

Хан прислав посла свого до Данила й Василька: “Дай Галич!”. І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия...

І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, - то й се добре. Чи п'єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?». І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш - таки, татарин. Пий наше пиття!». І він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх...

О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!

Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець

•                   Що змусило князя вирушити в Орду?
•                   Як ви розумієте вислів: «О, лиха ти, честь татарськая!»?
•                   Які наслідки мала ця поїздка?

Поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій та діячів. На вашу думку, поїздка до Орди – це прояв слабкості Данила, його боягузтва чи поїздка до Орди – це мужній вчинок і тактичний хід?

Робота з відеофрагментом (В. Бабич «Історія України» - національно-освітній цикл. – 2009. - Серія 60 - «Данило – король Галицький»).

Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам відомі з вивченого ма­теріалу?

Які перетворення проводив Данило після повернення із Золотої Орди?

Висновки: 

•                   Остаточне приборкання боярської опозиції, укріплення князівської влади, збереження цілісності та і незалежністі Галицько-Волинської держави
•                   Будівництво укріплених міст (Холм, Львів, Крем`янець, Угровськ). Перенесення столиці до Холма.
•                   Військова реформа: створення пішого ополчення з селян і міщан, впровадження вожкоозброєної кінноти поряд із легкоозброєними кіннотниками – лучниками.

Робота з картою

Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави», виконайте завдання.

1.             Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила
Галицького.

2.      Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.?

3.      Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Во­линської держави.

4.      Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.

5.      Коли відбулися походи монголів проти Галицько-Волинської дер­жави під керівництвом Куремси і Бурундая?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

У 1264 р. добігло кінця життя Данила Галицького. Але його історичний шлях продовжується й донині, знаходячи свій прояв у живому зацікавленні, яке викликає це ім’я при спробі оцінити його роль в історії.

Відповіді на проблемне питання уроку

•                   От ми й підійшли з вами до вирішення нашого проблемного питання, що звучало на початку уроку «Данило - це найбільша постать в історії Галицько – Волинської держави…». –Чи відповідає це дійсності?

Метод «Мікрофон»: Які риси характеру притаманні Данилу Галицькому? (Учні висловлюють думку, записують на дошці)

Учитель: Данило ввійшов в історію як один з найвидатніших володарів України. Він зібрав всі землі, якими  володів Роман, разом з братом Васильком створив  могутню державу, з якою рахувалися сусіди. Своїм коронуванням він затвердив її становище як королівства, як гідної спадкоємниці традицій Київської держави.

Сьогодні до галереї «Великих українців» ви добавили ще одного героя – Данила Галицького – першого українського короля! Він є прикладом мудрого правителя, відданого патріота, люблячого брата. І пам’ятайте, що історія – це ліхтар у майбутнє, який світить нам із минулого!

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника (параграф 16), відповісти на запитання.

2. Заповнити таблицю «Внутрішня й зовнішня політика Данила Галицького»