Урок на тему: „ Діалог культур: „Кримські сонети” Адама Міцкевича – „Кримські спогади” Лесі Українки”

Тема: „ Діалог культур: „Кримські сонети” Адама Міцкевича – „Кримські спогади” Лесі Українки”  (слайд 1)

Мета: познайомити з невідомими фактами біографії А. Міцкевича та Лесі Українки; розвивати вміння і навички компаративного аналізу тексту, аналізу ліричних творів, уміння виразно читати поезію напам’ять (мовою оригіналу), логічне мислення; допомогти дітям усвідомити взаємозв’язки та діалогічність Всесвіту; виховувати пошану до загальнолюдських та національних духовних цінностей.

Обладнання: портрети Адама Міцкевича та Лесі Українки, виставка видань творів різних років обох митців, копії фотографій із їх сімейних альбомів, кримські пейзажі, комп’ютер для показу презентації слайдів з місцями Криму, де побували  поети, фотографії пам’ятників Адамові Міцкевичу в Львові та Лесі Українці в Луцьку, стрічки, що символізують прапори України і Польщі.

Тип уроку: компаративний аналіз віршів Лесі Українки і Адама Міцкевича

 Хід уроку

І Організаційна частина.

ІІ Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

З давніх давен тісно переплітались долі українського і польського народів.

Польська література мала змістовну багатовікову традицію. У другій половині ХVІІІ ст. вона висунула майстрів просвітницького класицизму. Але світової слави зажив польський романтизм. З романтизмом пов’язана творчість видатних композиторів Ф. Шопена (1810–1849) та С.Монюшко (1809–1849), поета і драматурга Ю. Словацького (1809–1849) і найпрекраснішого в цій плеяді — видатного польського поета Адама Міцкевича. Його значення для польської літератури можна порівняти зі значенням Пушкіна для російської літератури, Шевченка — для української, Р.Бернса для шотландської, Ш.Петефі для угорської літератури.

Міцкевич був родоначальником нової польської літератури й нової польської мови.

Сьогодні ми проведемо міжлітературний діалог культур, що стоїть над часом, бо взаємовплив сусідніх народів не може бути неактуальним.   

 Чим є діалог культур у наш час? (Слайд 2)

Діалог – це специфічний спосіб усвідомлення Всесвіту, мислення й розвитку й реалізації сутності людини. Це вимога часу.  Формування глобальної людської цивілізації, численні міжнаціональні конфлікти, потреби пошуку взаєморозуміння, співробітництва зумовили актуальність саме такої форми спілкування.

 ІІІ   Повідомлення теми і мети уроку. (Слайд 3)

Цей урок присвячено поетові, який палко любив свою Батьківщину, снив нею, але змушений був жити і померти вдалині. Його називали першим польським романтиком, він був учителем і другом багатьох поетів.

Як жив цей геніальний поет, які стежки виткала йому доля, які пісні лилися зі зболеної душі, ми дізнаємося сьогодні на уроці.

Ми помандруємо і Лесиними стежками, познайомимось ближче з її циклом  „Кримські спогади”, спробуємо дати порівняльну характеристику віршам Лесі Українки й Адама Міцкевича, оцінити творчість української поетеси в контексті світового письменства.

1. Слово вчителя. (Слайд 4)

На сьогодні у вас було випереджувальне завдання підготувати коротке повідомлення про історію Польщі 18-19 століть

2. Коротке повідомлення учня-«історика»

— Романтичний рух у Польщі розвивався в обстановці посилення національно-визвольного руху. Польща втратила свою незалежність 1795 року: територія її була поділена між трьома державами — Росією, Прусією та Австрією. Польський народ не міг миритися з поневоленням — невдоволеність зростала і вилилась у збройне повстання 1830–1831 рр. Боротьба поляків за свободу викликала співчуття передових людей Росії і Заходу й отримала відгук у творчості письменників різних країн.

3. Презентація життя і творчості А.Міцкевича.

1-й біограф. Народився майбутній поет 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся біля міста Новогрудка, що входить нині до складу Білорусії. (Слайд 2, 3) Раніше білоруські землі належали Литві, тому Міцкевич і називає своєю батьківщиною Литву(Польща втратила свою не­залежність 1795 року: територія її була поділена між трьома дер­жавами — Росією, Прусією та Австрією. Батько його, Микола Міцкевич, адвокат, належав до дрібнопомісної шляхти. У будинку Міцкевичів жили волелюбні традиції польських патріотів. Микола Міцкевич сам брав участь у народно-визвольному повстанні 1794 року під керівництвом Тадеуша Костюшка й намагався прищепити почуття патріотизму та волелюбності своїм дітям.Батько рано помер, тому вихованням дітей займалася матір.

 

2-й біограф. Після закінчення школи Адам вступив на фізико-математичний факультет Віленського університету (Слайд 4), а навесні 1816 року перейшов на історико-філологічний факультет, що його закінчив у 1819 році. Серед професорів університету були видатні учені й громадські діячі. Вихованець
Вільнюського університету, він вступив у таємне польське товариство молоді - "філоматів", що у своїй програмі проголошували прагнення до знань, але насправді прагнули до визволення й об'єднання Польщі.

 

3-й біограф. У 1822 році був виданий перший том творів поета, до якого увійшли його балади та романси ідеї і теми, намічені в баладах, Міцкевич розвинув згодом у своїх великих творах цього періоду: у поемах «Гражина» і «Дзяди» (2 і 4 частини).. (5 слайд)
У 1823 "Філоматів" і близьких до них "філаретів" заарештували, ув'язнили, а восени 1824 року засудили до різного ступеня покарань. Міцкевичу було наказано вирушити до Петербурга. (Слайд 6) Він пробув у Петербурзі близько трьох місяців, а потім його послали до Одеси, де він мав посісти посаду викладача в ліцеї Рішелье. (Слайд 7) Вільних місць не виявилося. Пізніше з Петербурга надійшло розпорядження не залишати неблагонадійного поета в Одесі – а відправити його до глибинних губерній Росії. Поки тривало листування щодо подальшого місцеперебування Міцкевича, він відвідав Крим, (8 слайд ), що справив дуже сильне враження на поета й надихнув його на створення прекрасного циклу «Кримських сонетів».

 

4-й біограф. Після дев’яти місяців перебування в Одесі він мав їхати до Москви за новим призначенням. У 1825 році при переїзді на роботу у Москву у Харкові Міцкевич познайомився з відомим письменником Петром Гулаком-Артемовським, за рахунок чого вийшла балада «Пані Твардовська» українською мовою. (9 слайд)

У Москві (слайд 10), поет цілком міг розділити долю декабристів. В Москву Міцкевич прибув у грудні 1825 р., за два дні до початку повстання декабристів у Петербурзі. Поразку декабристів він пережив дуже тяжко, і тому, що співчував цьому рухові, і тому, що хвилювався за власну долю, оскільки сам мав знайомства серед декабристів. Після того як вляглася хвиля арештів, Міцкевич налагоджує зв'язки з літературними колами Москви та Петербурга, він працює в кількох журналах і виступає з проектом польськомовного часопису «Ірида». В   Москві у грудні 1826 виходить збірка «Кримські сонети»

 

5-й біограф. У жовтні 1826 року відбулося знайомство Міцкевича з Пушкіним, що потім переросло в щиру дружбу. Пізніше, дізнавшись про смерті Пушкіна, Мицкевич послав Дантесу виклик на дуель, вважаючи своїм обов’язком наказати убивцю свого першого друга». За поему «Конрад Валленрод» Міцкевича знову починають переслідувати у травні 1829 року він емігрує назавжди. (11 слайд)

Міцкевич жив у Німеччині, Швейцарії, Італії. (слайд 12)

Після безуспішної спроби приєднатися до учасників повстання 1831 року зупинився на кілька місяців в Дрездені.

У 1832 оселився в Парижі, співпрацював з діячами польської та литовсько-білоруському еміграції, займався політичною публіцистикою.

У 1839-1840 викладав латинську літературу в Лозанні.

У 1840 став першим професором слов'янської словесності в Колеж де Франс. (слайд 13)

У 1841 підпав під вплив проповідника польського месіанства Анджея Товяньского.

За пропаганду товянізма французький уряд в 1845 відсторонило Міцкевича від читання лекцій.

У 1852 він був відправлений у відставку.

У 1855 р. вирушає в Константинополь, (слайд14), щоб взяти участь в російсько-турецькій війні. Пошесть холери поклала Міцкевича в могилу 26 листопада 1855 року. Його тіло перевезли до Парижа, а через 40 років перепоховали у Вавельських підземеллях у Кракові. (Слайд 15)
Твори Адама Міцкевича широко відомі і знані в Україні. Ними захоплювалися Т.Г. Шевченко і Леся Українка, І. Франко і М. Коцюбинський; його твори на українську мову перекладали П. Гулак-Артемовський і М. Старицький, І. Франко і П. Тичина, М. Бажан і А. Малишко, М. Рильський. (Слайд 16). У всьому світі вшановують пам'ять письменника: його твори вчать у школі, його іменем називають вулиці(у Києві є вулиця Міцкевича), у багатьох містах світу  встановлено пам’ятники видатному польському письменнику

 

4. Рольова гра:

Учень – Міцкевич:

Petersburg, Kijów, Stebliw, Charków, Moskwa – pięć lat więzienia politycznego w głęb chłodnej Rosji.Tęsknota za swym rodzinnym krajem zawsze była zemną.

W listopadzie 1824 r. przybyłem do Petersburga. Tam zaprzyjaźnił się z przyszłymi dekabrystami – Biestużewym i Relejewym. Za pomocą przyjaciół rosyjskich otrzymał pracę w Odesie. Z lutego po październik 1825 r. mieszkałem w tym mieście tylko jeden miesiąc. Byłem bardzo zachwycony tym krajem, W liście do swego przyjaciela pisałem: „ Widziałem Krym. Wytrzymałem straszną burzę na morzu. Widziałem Wschód w miniaciurze. ”

5.  Слово вчителя

У  І825р. А. Міцкевич вирушив у свою кримську подорож, яка збагатила його новими свіжими враженнями.

Крим називають землею поетів. Його південну красу оспівувало не одне покоління митців. Привела сюди доля і польського поета Адама Міцкевича.

Учні – дослідники покажуть нам шлях подорожі А.Міцкевича Україною.

6. Міцкевич і Україна

Презентація інформаційного проекту групи дослідників

(На екран проектуються слайди. На фізичній карті України стрілочками позначається шлях подорожі Міцкевича країною.)

 

Понад 9 місяців А. Міцкевич перебував на Україні. Які місця

нашої країни пов’язані із поетом, дізнавалась група дослідників.

 

Учень. Із Петербурга А. Міцкевич 25 січня 1825 р. Виїжджає до України, у місто Одесу на посаду вчителя ліцею Ришельє, яку допомогли отримати російські друзі-декабристи. Він уже ніколи не побачить їх, Рилєєва, Бестужева та ін.: 14 грудня 1825 р. Вони візьмуть участь у повстанні на Сенатській площі й будуть страчені та відправлені на каторгу. Вже перебуваючи за кордоном, поет проникливо напише у вірші «До друзів росіян».

Чи вам я впам’ятку? Я тільки-но згадаю,

Як друзі гинули в вигнанні, в кайданах,

Пригадую і вас у цім далекім краї,

Встаєте, як живі, у мене ви в очах.

(А. Міцкевич)

Учень. По дорозі в Одесу Міцкевич прибуває до Києва. Про це він так писав у листі до Е. Одинця.

«Я здоровий. Їду з півночі на другий кінець Європи в доброму настрої. Сьогодні, 5 лютого, був у Києві». Мені сподобалось стародавнє українське місто. Я оглянув Лавру та інші визначні місця».

 

Учень. У Києві Міцкевич познайомився з родиною Головінських і провів у їхньому маєтку у Стеблові декілька днів. Звідти поїхав далі через Єлисаветград (нині Кіровоград). Про свої враження від подорожі він писав Е. Одинцю.

«Перекраяв усю Європу з півночі на південь, а що незвичайне, так це те, що на тих самих санях — річ тут нечувана. Їхав через безлюдні степи, де між одною і другою станцією, на відстані якихось 300 км, нічого, крім землі і неба, не видно. У Київській губернії звернув з дороги в село й оглядав вперше скелі, про які

ми знаємо тільки з книжок. Для мене це було нове й цікаве видовище…»

 

Учень. За Міцкевичем постійно спостерігали, як колись і за Пушкіним. В Одесі А. Міцкевич познайомився із Кароліною Собанською, що була таємним агентом царської охранки. Пушкін колись теж захоплювався цією жінкою.

На запрошення Собанських Міцкевич подорожує Кримом, бачить «Схід в мініатюрі». Поет відвідав Сімферополь, Севастополь, Євпаторію, Ялту. Результатом перебувань у Криму став цикл «Кримські сонети».

Наприкінці 1825 року Міцкевич залишає Одесу і повертається в Росію. Він хотів поїхати через Київ, але не отримав на це дозвіл. Тому помандрував на Херсон і Перекоп, а далі на Харків.

«В грудні 1825 р. у Харкові я познайомився із відомим українським письменником, знавцем польської літератури, викладачем її в Харківському університеті — П. П. Гулаком-Артемовським.

Він зробив вдалий переспів моєї балади «Пан Твардовський»(1827). Ми довго підтримували приятельські стосунки».

Учень. З Харкова поет повернувся в Росію, в Москву.

 

7. Слово вчителя 

Крим - унікальний куточок землі. Він чарує кожного, хто відкриє для себе його лінії і барви, його голос і подих. Всіма фібрами душі прагнули осягнути цей край поети, яких загадковий Крим вабив до себе, мов храм, що наближає нас до неба.

 Учні-географи покажуть нам презентацію «Краєвиди Криму»

 ( розповідає і показує все на карті )

Кримський півострів - це велетенський  природний музей просто неба, який розкинувся на площі 27 тис. кв. км, простягнувся із заходу на схід на 324 км, а з півночі на південь – на 207 км, омивається Чорним і Азовським теплими морями і є благодатним краєм для мандрівок і відпочинку. Тут роздолля степових рівнин, які займають 4/5 всієї території, обширне передгір’я та чудові гори, головне пасмо яких з вершинами Роман – Кош і Чатир – Даг піднеслось на півтора км над рівнем моря. У Криму є давно згаслі вулкани й глибокі ущелини, дикі химерні скелі і карстові печери, соляні озера і прозорі гірські водоспади, заповідні ліси та гірські луки, і нарешті, море – головна Окраса цієї благодатної землі. Його золоті пляжі й тихі блакитні бухти.

Учень 2:

А мені відома легенда про виникнення Кримських гір.

Було це дуже давно, бл. 250 млн. років тому. Жив собі Океан Теніс. Він постійно ворогував з материком, насилав на нього урагани, велетенські хвилі. Одного разу материк розгнівався, і вирішив показати, що хоч Океан і великий, а все ж таки лежить на твердій основі. Збунтувались в надрах Землі тектонічні сили, забулькотіла магма, піднялось дно Океану і з’явився на його поверхні Кримський півострів. З трьох сторін стиснув його Океан, хотів проковтнути. Спохмурнів материк, і лягли на його чолі зморшки у вигляді Альпійських, Карпатських, Кавказьких та Гімалайських гір. Довгою та тривалою була боротьба. То опускався Кримський півострів на дно, то знову з’являвся на поверхні. Тільки бл. 1 млн. років тому він набув сучасного вигляду.

Вчитель

Саме ця, сповнена  легенд і благодатного сонця земля стала точкою в долях Лесі Українки й Адама  Міцкевича. Вона приїхала сюди на лікування, він – на  заслання. Завдяки цій подорожі, світова література збагатилась двома циклами прекрасних віршів: «Кримські сонети» Адама  Міцкевича і «Кримські спогади» Лесі Українки.

Цікавим є той факт, що їх автори в різні часи відвідували одні і ті самі місця й описали їх у своїх творах. Твори подібні не лише мотивами, а й формою.

 

8. Слово вчителя. (звучить музика слайд )

Волинь….. Це густі ліси і чисті плеса озер. Це дзвінкий спів пташки, розбудженої світанковим промінням зі сходу. Це чисті перли роси на травах і запашні теплі вечори, напоєні голосом соловейка.

Саме ця благодатна земля явила світові геніальну поетесу – Ларису Петрівну Косач – Квітку, відому більше як Леся Українка. Вона належить до митців, що пережили свій час і своїми творами збагатили скарбницю духовної культури. Ім’я поетеси овіяне особливою всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Ця фізично слабка жінка стала факелом, що запалив досвітні огні свободи над нашим краєм. Вона намагалась донести Прометеїв вогонь до кожного українського серця, щоб єднав усіх теплом, горів вічно.

 

9. Коротка біографія Л.Українки  (слайд )

 

Маршрут Л.Українки по Криму.

На благодатній кримській землі Леся Українка бувала в різні періоди свого життя. Крим з його чарівною природою знайшов своє художнє відображення в багатьох різножанрових творах поетеси. Тут, в Криму, нею написані яскраві і поетичні, і прозові, і драматичні твори, що стали невід’ємною частиною всієї її творчої спадщини.

Спираючись на епістолярій Лесі Українки, її листування з близькими і рідними, можна достеменно визначити не три, як це зазначено в деяких дослідженнях, а чотири періоди перебування поетеси в Криму. Перша її поїздка до Криму відбулася в липні-серпні 1890 року, друга – в червні-липні 1891 року, третя – з

червня 1897 до червня 1898 років, четверта – з березня 1907 до грудня 1908 років. Прощальна ж зустріч Лесі Українки з кримською землею, яка стала для неї другою батьківщиною, сталася в 1913 році, коли письменниця через погіршення стану здоров’я, відвідавши Київ, прямувала на Кавказ – останній свій

земний притулок. Тоді пароплав, на якому перебувала Леся Українка, зупинявся на рейді в Євпаторії, Севастополі та Ялті,– в містах, з якими пов’язано багато і радісних, і невеселих часів її життя.

Деякі дослідники творчості поетеси називають ще одну подорож до Криму, датуючи її 1888 роком. Справді, цього року Леся Українка разом з матір’ю, письменницею Оленою Пчілкою пропливали з Одеси вздовж Чорного моря. І цей факт послужив припущенням, що вона прямувала до Криму. Однак це дійсно

лише припущення, бо воно не має документального підтвердження. Очевидно, ця подорож закінчилась мандрівкою не до Криму, а лише до Акермана

10. Слово вчителя  (Слайд )

- Розкажіть про композиційну побудову збірки А.Міцкевича «Кримські сонети»

В кінці жовтня 1825 р. з’явилися знамениті « Кримські сонети ».Це друга частина книги « Сонети », І частина – любовної лірики, в якій Міцкевич висловлює палкі почуття до коханої дівчини, залишеної на батьківщині. Основна ж думка « Кримських сонет » - незмінна любов поета – патріота до своєї рідної землі.

Епіграфом до циклу стали слова німецького поета Г. Гейне: « Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні ».

« Кримські сонети » - це поєднання майстерності форми і глибини змісту. Написані чудовою польською мовою. Ці поезії Міцкевича сповнені глибоких почуттів. Про що б не писав поет, завжди відчувається у його віршах затаєний сум за батьківщиною, його роздуми про свою долю – долю вигнанця.

Усі « Кримські сонети » об’єднує єдиний цілісний образ ліричного героя. Сам Міцкевич назвав його мандрівником, пілігримом, бо він здійснює подорож незнаною країною, відкриваючи для себе її красу. Ліричний герой « Кримських сонет » невтомний шукач. На дорогах Криму він шукає себе, своє минуле кохання, рідну серцю країну.

 

              «Любовні сонети»                      «Кримські сонети»

                                                                           (18 творів)

                                                                              Хто хоче зрозуміти поета повинен

                                                                              побувати в поетовій країні.

                                                                                                                                Гете.

                                                                                             

 тема морської стихії          тема історичної пам’яті             тема мальовничих

«Акерманські степи»         «Вигляд гір із степів Козлова»           краєвидів

«Морська тиша»                 «Бахчисарай»                                «Байдари»

«Плавба»                             «Бахчисарай уночі»                      «Алушта вдень»

«Буря»                                 «Гробниця Потоцької»                 «Алушта вночі»

                                              «Могили гарему»                          «Чатирдаг»

                                                                                                       «Пілігрим»

                         «Гора в Кікінеїс»

                                                                                            «Дорога над прірвою в                    

 Чуфут - Кале»

                                                                                            «Руїни замку в Балаклаві»

 

11. Слово вчителя  (Слайд )

 

- Розкажіть про композиційну побудову збірки Лесі Українки «Кримські спогади»

 

Учень. Наслідком перших вражень Лесею Українкою від Чорного моря  став її поетичний цикл „Подорож до моря”, датований 1888 роком. Присвячений він сім’ї Михайла Комарова (українського бібліографа), в якій проживала поетеса під час перебування в Одесі. Вірші циклу можна розглядати як своєрідну поетичну прелюдію до майбутньої кримської поезії Лесі Українки.

„Подорож до моря” включає дев’ять оригінальних творів –яскравих зразків поезій про земну красу і красу морської стихії.

 

Наступний  поетичний  цикл Лесі Українки „Кримські спогади”, створений в наслідок її другої поїздки до Криму в 1891 році. Як і „Подорож до моря”, цей цикл набуває в поетеси жанру поетичного щоденника. Щоправда, не всі вірші, що ввійшли до нього, написані в 1891 році. Частина з них створена вже після першого перебування Лесі Українки в Криму (1890), зокрема, вірші „Грай, моя пісне!”, „Мердвен”, „Байдари”, „Бахчисарайський дворець”, „Бахчисарайська гробниця” та „Надсонова домівка в Ялті”. Поштовхом до їх написання послужила подорож поетеси в Ялту через Байдари та відвідування Бахчисарая під час першої поїздки до Криму.

І тому, мабуть, не випадково в саму назву циклу включено слово „спогади”.

 

 Кримські спогади” – це своєрідний подорожній зошит, який відбиває враження ліричного героя, в якому легко пізнається сама авторка, від побаченого і

пережитого. Саме це і зумовлює всю композиційну структуру циклу, вірші якого, як зауважує Н. Вишневська,– це „єдиний художній організм, об’єднаний внутрішньою настроєвою єдністю”

 

Попри деяку тематичну подібність „Кримських спогадів” Лесі Українки з „Кримськими сонетами” А. Міцкевича та поезіями О. Пушкіна, які теж бували в Криму, вірші української поетеси різняться самобутністю і оригінальністю. Кожен з творів цього циклу, будучи його художньо-естетичною складовою, водночас сприймається як окремий і цілком самостійний вірш зі своєю темою, образністю, ритмікою та тональністю, жанровою специфікою.

 

 

Отже, «Кримські сонети» відбивають рух мандрівника з заходу — гирло Дністра — на схід — до південного берега Криму: від Акерманських степів до Алушти.

12  Словникова робота.(Слайд )

Слово вчителя

Звичайно,  говорячи про назву поетичної збірки ми в першу чергу повинні знати, що таке сонет. Існує поняття італійський і англійський сонети, поясніть їх відмінність.

«Шекспірівський сонет», або сонет з «англійським» римуванням - abab cdcd efef gg (три катрени і заключне двовірш, зване «сонетних ключем»), - придбав особливу популярність завдяки Вільяму Шекспіру

Італійський сонет складається з двох чотиривіршів (катренів) і двох тривіршів (терцетів). Він має своєрідний розвиток подій. Перший катрен  містить тезу, другий – антитезу, тривірші – висновки, утвердження якоїсь думки.

-То до якого типу сонетів схожі сонети Міцкевича?

 (До італійських). Але він ввів і нове в свої сонети. Коли головною темою італійських та англійських сонетів було кохання до жінки, то Міцкевич писав про любов до Батьківщини.

-Що ж таке сонетний цикл?

 

Цикл — група творів, об'єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів. Кожен твір, що входить до складу циклу, може існувати окремо, проте внаслідок такого вилучення втрачається цілісний художній зміст циклу.

 

11. Слово вчителя. (Слайд )

Відомий російський літературознавець М.М.Бахтін говорив: „Чужа культура лише в очах іншої культури розкриває себе повніше, глибше. За діалогічної зустрічі двох культур вони не зливаються і не змішуються, кожна зберігає власну єдність і відкриту цілісність, поте вони взаємно збагачуються”.

Зі слів вченого випливає, що діалог культур має відбутися з позиції особистості, яка намагається не тільки зрозуміти, але й відчути внутрішній стан образів іншої культури, проникнути у світ письменника.

Для прикладу порівняємо поетичні твори видатних митців європейської культури –«Кримські сонети»  А.Міцкевича і «Кримські спогади» Лесі Українки, застосовуючи елементи компаративного аналізу тексту

Таблиця

12. Слово вчителя

На попередньому уроці ви отримали завдання: дослідити і проаналізувати деякі сонети з циклів – «Кримські сонети»  А.Міцкевича і «Кримські спогади» Лесі Українки

13.  Аналіз сонетів

Аналіз сонету «Бахчисарай»

-  Особливе враження на Міцкевича справило місто Бахчисарай .Це овіяне легендами місто було оспіване  не одним поетом .До роздумів про долю цього міста зверталися і О.С.Пушкін,і Леся Українка.
Бахчисарай із тюркської перекладається як «палац в саду».Це місто розташоване в долинах річки Чурук – Су(«Гнила вода»).Вузькі вулички , глухі паркани ,низенькі будинки зберігають східний колорит міста .До 1783 року Бахчисарай був столицею Кримського ханства , куди їздили на поклін посли багатьох держав . Після приєднання Криму до Росії в кінці ХУІІІ ст. колишня ханська столиця втратила свою владу .В сонеті поет згадує про той час, коли Кримом управляла династія Гіреїв .

Словникова робота

Баша  –кримський вельможа .

Тюрбан - головний убір татар.

 

                               

( Читець читає вірш «Бахчисарай»)

                                                         Бахчисарай

                                Великі та німі Гіреїв  двір і сад !

                               По ганках, що мели покірних баш тюрбани,

                               Через потуги трон і любощів дивани

                                Літає сарана, повзе холодний гад.

 

                                Повився темний плющ і дикий виноград

                                По вікнах, по стіні подобою альтани.

                                Руїна – пише тут на мурах гість незнаний,

                                Як Валтасарові на віковічний згад.

 

                                 А в залі ще стоїть окраса мармурова:

                                 Гарему то фонтан. Сльоза його перлова

                                 Спадає по сльозі і промовля щомить:

 

                                «О де ви, де тепер, любов  могутня й славо,

                                 Що мали у віках сіяти величаво?

                                Ганьба! Немає вас, а джерело дзвенить»

                                                                        ( Переклад М. Рильського)

« Жорстоке серце було у Карім – Гінея, господаря цього палацу, повелителя війська. Нікого не любив він, вирізував усіх новонароджених хлопчиків роду, щоб думки ні в кого не було про владу. Та привезли йому для втіхи полонянку – юну дівчину невимовної краси. Заполонила вона жорстоке серце хана. Зрозумів він, що  ї його серце може боліти, страждати. А Марія марніла в чужині і все не зводила очей з тої  сторони, де була її далека земля. Коли полонянка померла від туги. Хан зрозумів глибину людського горя. Покликав майстра – іранця Омара і сказав: « Зроби так, щоб камінь через віки проніс моє горе, щоб він заплакав так, як я плачу.»

Як зробити? Мовчить камінь. Вирізав майстер на мармурі пелюстки квітки, а всередині – око людське. З нього падає важка чоловіча сльоза з чашечки в чашечку. Стоїть і сьогодні фонтан сліз і плаче і вдень, і вночі.»

У польському сонеті образ фонтану несе набагато важливішу функцію. Перш за все, слід звернути увагу на те, що А. Міцкевич ввів до сонету пряму мову. Найцікавіше те, що з читачем розмовляє не герой чи героїня, право голосу надається саме фонтанові – мовчазному і вічному свідкові всіх бід і нещасть, що випали на долю Бахчисараю. Завдяки введенню прямої мови, польський поет досягає цікавого ефекту: читач дізнається про всі подіє не опосередковано  ( через розповідь автора ), а безпосередньо, від самих героїв.

 

1. Тема поезії - опис Бахчисараю — колишньої  столиці Гіреїв, кримських ханів.
2. До життя цю поезію покликало споглядання пілігримом  палацу ханів Гіреїв, який мертвий та порожній.
3. Цей сонет –  поєднання пейзажної та філософської  лірики. 
4. Ліричний герой  - людина, яка потрапляє у руїни ханського палацу, він сумний , тому що бачить лише руїни, пустку, час не пожалів колишньої величі, залишивши лише фонтан.
5. Саме фонтан є головним символом , він «промовляє і шумить», він єдиний «живий серед царства мертвих». У цих словах— докір людству. Він є символом справжнього кохання, страдницької долі чужинки (чужинця), що гине в нерідній землі, він символ життя.
6. У сонеті Є багато мовних засобів метафори: німі двір і град,  покірні веж тюрбани, сльоза  перлова, сльоза фонтану, джерело дзвенить, олюднення руїна – символ світосприйняття героя, сльози фонтану – волання душі ліричного героя та символ кохання і страдницької долі, психологпаралелізм: руїна – душа героя, сльози – біль героя. Серед озвученої тиші — «джерело дзвенить» як символ вічної любові.
   Звуки, виражені словом, які автор допомагає нам уявити. Отже, для підсилення виразності, одночасно з кольоровими штрихами, використані і слухові враження, завдяки яким створюється відповідне мелодійне тло для сприйняття цілісного образу, змальованого у сонеті
7. Головна  думка  - духовне спустошення світу. Влада, слава, могутність  — це одна швидкоплинна мить. Залишають лише вічні цінності, зокрема, кохання.
8. Ліричний вірш, 14 рядків, 6-ти стопний ямб, витримується схема римування сонета.
9. Автор у сонеті роздумує  над вічними проблемами життя і смерті, руйнації і творення.
10. Прочитаний сонет дає можливість замислитися над проблемою морального вибору, над розумінням справжніх людських цінностей.
     

Проаналізувати  сонет «Гробниця Потоцької»

-У нотатках, що передували створенню цього сонета , поет писав : «Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця , збудована у східному стилі , з круглим куполом».  У Польщі всім відомі були легенди про надзвичайну красу жінок із роду Потоцьких . Софія , Марія…Їх портрети писали найвідоміші художники,їхні скульптурні зображення створювали найкращі скульптори. На честь Софії створено диво-парк в Умані, який і називається Софіївкою, (слайди краєвидів Софіївки), а сонет «Гробниця Потоцької» створено на честь Марії. В основу сюжету лягла легенда про чарівну Марію з роду Потоцьких, яка нібито потрапила до гарему хана Гірея, який до нестями в неї закохався. Але, на жаль, про життя Марії Потоцької нам майже нічого не відомо, крім того, що поховали її на ханському цвинтарі, за стінами ханського палацу. І от Міцкевич, молодий, романтичний, закоханий, побачивши цю гробницю, пише сонет, в якому відчувається подібність долі поета з долею Потоцької.

                                      Гробниця Потоцької

                           Зів` яла ти в краю,заквітчанім весною,

                           Трояндо молода,бо линули в імлі

                           Від тебе юні дні , злотисті мотилі ,

                           І спогадів чергу лишали за собою.

 

                          Чому так світяться громадою ясною

                          Зірки, до польської обернені землі?

                          Чи то не погляд твій ,в печалі ,у жалі ,

                          Сліди повипікав огненною сльозою ?

 

                           О полько!Як і ти, я вмру на чужині .

                          Хай приязна рука мене хоч поховає!

                          Тут мандрівці ведуть розмови негучні ,

 

                          І вчую я слова , що чув у ріднім краї,

                          Поет ,складаючи тобі на честь пісні ,

                          Побачить гроб і мій – для мене заспіває

                                                                     (Переклад М . Рильського).

«Гробниця Потоцької»

1. Тема поезії – Опис гробниці, в якій похована кохана хана Гірея, полька з роду Потоцьких.
2. У нотатках, що передували створенню сонета, поет писав: «Неда­леко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована у східно­му стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам'ятник був поставлений Керім-Гіреєм на могилі невільниці, яку він дуже кохав. Була то ніби полька з роду Потоцьких...»
3. Цей сонет - поєднання філософської і патріотичної лірики.
4. Ліричний герой – це мандрівник серце якого в’яне від туги на чужині.
5. Символи – гробниця Потоцької – це символ нещасливої долі автора.

Мотив смерті тут набуває особливого значення. Роздуми на могилі Потоцької роз­кривають не тільки колізії сивої давнини, а й духовний стан ліричного героя, для якого без вітчизни немає життя. Потоцька зів'яла, мов троянда, на чужині, і так само в'яне від туги серце ліричного героя. Він глибоко переживає болісну розлуку, але хоча автор і пише про те, що він дні свої «скінчить в самотній жалобі», душа ліричного героя долає небезпеку смерті згадкою про Польщу — вітчизну, яка завжди лишається з ним, освітлюючи йому життєвий шлях.

 

6. Узагалі в сонеті, попри його сумну тему, багато світла. «Хвилі минувшини» відлітають, як «золоті метелики». Погляд Потоцької, «вогню повний», «ясні по- випалив сліди» на небі. У тій частині неба, що ближче до Польщі, світить громада зірок. Сяють не тільки зірки на небі, спогади про колишні події чи легендарна краса давно вмерлої По­тоцької — це сама душа поета, сповнена світла любові, хоча він тяжко переживає розлуку з вітчизною.

Міцкевич у цьому сонеті вдається до виразних контрастів: весна, прекрасні сади і смерть «молодої троянди» — Марії  Потоцької; розкішний південь і наймиліший поетові північний край — його Польща; могила і життя, «звучання мови рідної». Усі ці контрасти, що крають серце ліричного героя, передають біль і розлуку з батьківщиною.

Метафори: Потоцька зів’яла, дні линули в імлі, зірки, обернені до              польської землі, погляд повитий у жалю, епітет юні дні, злотисті мотилі, ясна громада, приязна рука, огненна сльоза.

Силу почуттів поета виражають риторичні оклики, звертання. Ве­лике значення в сонеті мають також паралелізми: «спогадів жаль» — «самотня жалоба»; зірки на небі — і, як зірки, палають очі Потоцькс" Структура сонета підпорядкована завданню розкрити прихована біль митця: Потоцька, Польща — це теза й антитеза двох катрен = а далі як синтез — поєднання в уяві митця цих двох образів.

7. Головна  думка . У сонеті «Гробниця Потоцької» висловлюється основна думка всього циклу — туга поета-вигнанця за батьківщиною.
8. Структура сонета підпорядкована завданню розкрити прихований біль митця: Потоцька, Польща — це теза й антитеза двох катренів, а далі як синтез — поєднання в уяві митця цих двох образів.
9. Автор у сонеті роздумує над своєю нещасливою долею.
10.  Сонет дає можливість побачити сильні патріотичні почуття поета, який поєднує минуле, теперішнє і дюбить свою Батьківщину. Навіть перебуваючи далеко від неї.

 

14. Слово вчителя

Порівняльний аналіз « Кримських сонет »   А. Міцкевича і « Кримських спогадів » Лесі Українки дає нам змогу виявити при всіх відмінностях індивідуального стилю спорідненість авторів перш за все на духовному, світоглядному рівні. Поезія як визначного польського поета, так і прославленої української поетеси проникнута життєвою філософією європейських народів, у центрі якої знаходиться вільна індивідуальність з величезною силою волі і високо розвинутими почуттями національної честі і особистої гідності, що не дозволяє коритися під ударами долі.

У віршах А. Міцкевича вам відкрилися багатство багатогранної душі поета, його волелюбний дух, глибока натура, цілеспрямованість і допитливість.

« Кримські сонети »  вражають своєю глибиною і художньою довершеністю. Ця збірка була високо оцінена передовими людьми ХІХ ст., сучасниками поета, принесла йому справжню славу. Відродивши у польській літературі жанр сонета Міцкевич поєднав пейзажну лірику з філософською, з описом душевних переживань героя, що було на той час значним літературним досягненням. Тому книга відразу була перекладена різними європейськими мовами. Українські переклади з’явилися з – під пера Боровиковського Л., М. Зерова, Бориса Тена, М. Рильського.

М. Рильський писав:

Ти не як пам’ятник над нами

У голубій височині –

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивися мудро в даль віків.

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделотський спів.

Ти не лише всесвітній подив.

Не тільки слава ти із слав, -

Це ж ти « Трибуною народів »

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім’я,

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє , Міцкевичу, ім’я.

Леся Українка ввійшла в літературу як геніальна поетеса – лірик, блискучий перекладач і драматург. ЇЇ вірші, написані прекрасною мовою, повні і радості, і смутку, повчань мудреця, що говорить притчами, замилувань красою світу цього, щирих почуттів закоханого серця….

Цикл поезій « Кримські спогади »- це один крок до тематичного зближення зі світовою літературою. Ліричний герой Лесі , як і в А. Міцкевича,  мандрує і пише свого роду « щоденник мореплавця », де фіксує найкращі моменти подорожі. В них відображено не тільки красу природи, а й стан душі поетеси.

Що ж, « однакові обставини викликають у подібних душ однакові думки», -

писав О. Маковей. Але не слід забувати, що твори кожного з них є оригінальними. Говорити тут про наслідування не доводиться. Сучасне літературознавство дотримується думки, що « Кримські спогади » є дуже вдалою спробою створити самобутні твори на ідентичну Міцкевичеві тематику в своїй рідній літературі. Це ще один доказ зближення її з вершинами світового письменництва.

 

Леся Українка

Йти назустріч бурям і зливам,

Буть одній – як велика рать,

Жить в нещасті щастям щасливим,

Муку творчості перемагать.

 

Хвора дівчино, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літали у піднебесся,

Що його не сягнуть і орли!

 

Справді бідна, і справді хвора, -

А душа – немов океан,

Де камінна душа Командорова

І принадливий Дон Жуан,

Де в віки і простори мандри,

Де Вкраїна – Еллада і Рим,

Де пророча журба Кассандри

Як священний дзвеніла грім.

 

Де слова обертались у крицю,

В кров живу – друкований знак,

Де підносив з мечем правицю

Вождь рабів – безсмертний Спартак.

 

Все ти – трепет, вогонь, ідея,

Все ти – вірна. Єдина, струна,

І хто знає співця Антея –

Той тебе у ньому пізна!

 

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я.

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя!

М. Рильський

Слово вчителя

Національне відродження України і відновлення традиційної європейської ролі духовного і політичного лідера світової цивілізації повинні йти поряд, як про те мрів великий німецький філософ – гуманіст Гердер. Ще в 1769 р. він особливо виокремив українців серед європейських народів і пророкував їм велике майбутнє.

« Україна, - писав він, - стане новою Грецією. Прекрасне небо, що простягається над цим народом, його весела вдача, музичність, плодючі ниви колись прокинуться від сну… Виникне цивілізована нація … Дух цей пошириться по всій Європі ». Все це попереду, все це повинно відбутися, - але як, коли, завдяки

кому ?

Ці питання є актуальними і в наш час. І можна з упевненістю зазначити, що в цьому життєстверджуючому процесі важлива роль належить діалогу культур.

Учитель. Отже, що ви взнали на сьогоднішньому уроці?

Учні. Детальніше познайомились з життям і творчістю Адама Міцкевича під час його перебування в Росії, Україні, Криму; набагато краще. зрозуміли його сонети; усвідомили нові поняття: "цикл сонетів", "ностальгія"; мене вразила краса природи Криму, яку я, на жаль, не бачив, але зумів ніби побачити завдяки Адаму Міцкевичу; урок сподобався своєю оригінальністю, тим, що він відрізняється від інших.

Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи. Повторити вивчений матеріал.