Урок на тему ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ «ЯК КОЗАКИ СЛОВНИК ДЖЕРЕЛ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКЛАДАЛИ»

Розробка уроку вчителя української

мови та літератури

Перчак Л.Я.

Тема: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ДЖЕРЕЛА  УКРАЇНСЬКОЇ  ФРАЗЕОЛОГІЇ

«ЯК КОЗАКИ СЛОВНИК ДЖЕРЕЛ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКЛАДАЛИ»

 Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення;

формувати вміння користуватися фразеологічним словником;

розвивавати логічне та образне мислення;

сприяти  збагаченню та уточненню словникового запасу учнів;

 виховувати пошану до усної народної творчості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, фразеологічний словник.

Хід уроку

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності.

                                                                        В. Ужченко

              Фразеологія – це окраса народної мови.

                                                                         Є.Чан

І Організація класу

1.1 Перевірка д/з

ІІ Повідомлення теми, мети, завдань уроку 

Завдання наші такі:

Не  просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІІ Сприйняття нового матеріалу

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Робота біля дошки. Записати прислів’я. Пояснити  значення виділених  сполучень слів. Чи є ці сполучення стійкими і відтворюваними? Як ви розумієте вислів стійке сполучення слів?

Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.  Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.  Таке меле, що вуха в’януть. Лестощами душу вийме. Недуга хоч кого до печінок дійме. Брехня завжди боком вилазить. П’ятами накивав – аж залопотіло.

Народна творчість.

Матеріал для вчителя

Для довідок. Пекти раків - червоніти від сорому. Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп. Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого. Вийняти душу -  спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити.  До печінок дійняти – вразити, засмутити. Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання. П’ятами накивати – втекти.

 ІІ. Мотивація вивчення нового матеріалу.

 Вже не перший урок ми працюємо над темою фразеологія і сьогодні на уроці ми дізнаємось звідки ж у нашій мові з'явилися ті чи інші фразеологізми. А щоб нам було не сумно, пропоную до своєї дослідницької роботи, а ми сьогодні будемо працювати творчо, долучити героїв мультиплікаційного фільму про козаків. А чи знаєте,ви що ці персонажі мають імена, отже, давайте познайомимося із нашими помічниками…(називаються імена козаків…). Хочу відзначити, що у мандрівку країною «Українська Фразеологія» я не випадково запросила козаків, адже наш народ має гарну культуру, звичаї, традиції і історію. Результатом нашої роботи буде створення «СЛОВНИКА ДЖЕРЕЛ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ». Нібито все розповіла, отже пора рухатися у подорож із нашими помічниками.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу таблиці «Джерела української фразеології»  стор 59

(підручник С.Я.Єрмоленко)

 Доповнення вчителя.  (КОЗАК ОКО)

      Джерела збагачення фразеології різні. Найважливішим є мова народу,  усна народна творчість. Численна кількість фразеологічних одиниць запозичена  з інших мов.

    Чимала кількість фразеологізмів походить зі словосполучень на позначення поведінки людини в найрізноманітніших ситуаціях (у праці, в побуті, в родинних стосунках): бити себе в груди; працювати засукавши рукава; гнути спину; закопилити губу; задерти носа; кліпати очима тощо.

   Багато фразеологізмів  завдячують своїм виникненням  різним ремеслам та видам діяльності людей: перти плуга; як ковальський міх; на всі заставки;  шкурка вичинки не варта; дати задній хід;  пливти за течією; міняти шило на швайку.

   Певні фразеологізми сягають корінням у народні звичаї, обряди, вірування: на рушник ставати; піднести гарбуза; стоїть, як засватана; колупати піч. Наприклад: Ну, а допоки випало мені топтати ряст і зустрічати сонце, дай, Боже, бути правди оборонцем… (М.Луків).  Ще одним джерелом фразеологізмів є фольклор: на тихі води і ясні зорі; молочні ріки й кисіль ні береги;  язиката Хвеська.

 Велика кількість широковживаних фразеологізмів сягає своїм корінням у біблійні тексти. Із книг Ветхого Заповіту походять вирази  адамові діти  (рід людський),  адамове ребро (жартівливе найменування жінки), неопалима купина (символ безсмертя), тьма єгипетська (цілковита темрява, у переносному значенні – неосвіченість, незнання). З Нового Заповіту  походять вирази Святе Сімейство (родина, у якій панують мир, порозуміння й затишок), побиття немовлят (знущання над беззахисними, безпорадними істотами), втеча з Єгипту (благополучний порятунок від лиха) тощо.

   Велике значення для світової культури, зокрема для культури європейських народів, мали численні  міфи давніх греків, збережені й доповнені  давніми римлянами, що дає право  казати про міфи античного світу, про греко-римську міфологію. Міфічні образи й мотиви спричинили появу чималої кількості широковживаних фразеологізмів.

   Ми згадуємо про подвиги Геракла, авгієві стайні,  троянського коня, ахіллесову п’яту,  погляд медузи,  силу Антея, вогонь Прометея, аріаднину нитку,  танталові муки,  сізіфову працю,  олімпійський спокій, ріг достатку,  еросові стріли, самозакоханого Нарциса, золоте руно, красу Аполлона, про титанів і циклопів.

Робота біля дошки. Пояснити значення поданих фразеологізмів, за потреби звернувшись до фразеологічного словника. (КОЗАК ОКО)

Точити теревені; бити байдики; мокрим рядном накрити; у сірка очей позичати; побити горшки; гнути кирпу; задніх пасти; передати куті меду; залити сала за шкуру.

Матеріал для вчителя  Для довідок. Базікати, безпредметно говорити; нічого не робити; накинутись на когось із докором;  про людину, яка соромиться ганебного вчинку; посваритися; задаватися; бути останнім, відставати в чомусь; перебрати у чомусь зайвого; завдати комусь лиха.

 V. Домашнє завдання Параграф 16 вправа 135 (ІІ), вправа 136

(домашнє завдання доцільно задати відразу, бо тема досить цікава і можна захопитися )

 VІ. Виконання вправ  на закріплення вивченого.

(Шановні колеги, вправ для закріплення вивченого матеріалу подаю більше ніж можна використати на уроці, подальше використання вправ залежатиме від вашого бажання і можливостей класу)

6.1Поділіть фразеологізми у колонки, заповніть словник (КОЗАК  ГРАЙ)

Спостереження людей як з гуся вода, як горох при дорозі, рукою подати, прикласти руку,знати на зубок.

Античні міфи і література троянський кінь, принцеса на горошині, олімпійський спокій, закопати талант у землю, гордіїв вузол, гомеричний сміх.

Біблія хома невіруючий, свята простота, манна небесна.

Крилаті вислови із щитом чи на щиті. Прийшов, побачив, переміг. Не хлібом єдиний живе людина. Лови момент! Еврика!

6.2.Вправа 134 робота з підручником

Вертикаль 1 шахтар. 3 стельмах. 4 даїшник. 8 перукар. 9коваль. 10 військовий.

Горизонталь 2 ткач. 5 музикант. 6 крамар. 7 столяр. 11 гончар. 12 кравець. 13 моряк. 14 мисливець.

6.3.Вправа 135  робота з підручником (поділ на групи)

Дібрати синоніми, записати у словник. (КОЗАК ТУР та КОЗАК ГРАЙ)

1. робити з мухи слона               - г перебільшувати

2. пекти раків                              - ж червоніти

3. не чути ні рук ні ніг                - д стомитися

4. очі колоти                                - є дорікати

                         5. дрижаки упіймати                 - в тремтіти

                         6. байдити бити                         - з ледарювати

7. тримати язик за зубами      - б мовчати

8. надути губи                            - а розсердитися

9. виводити на чисту воду       - ч викривати

10. накивати п'ятами               - утекти

 

   6.4.Пояснивши значення кожного з фразеологізмів, дібрати фразеологізми-антоніми. Робота із словником ( КОЗАК ГРАЙ)

1. За тридев’ять земель 2. Хоч у вухо бгай. 3. Вивести кінці.4. Пороху не вигадає. 5. Не видавиш слова. 6. Не викурити й ладаном.

Матеріал для вчителя

  АНТОНІМИ 1. Під самим носом. 2. Хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж. 3. Сховати кінці у воду. 4. Не в тім’я битий. 5. Проворний на язик; язик без кісток. 6. Не заманити й калачем.

 

  Для довідок. 1. Дуже далеко. 2. Про того, хто лагідний, покірний, податли вий. 3. З’ясувати щось. 4. Про того, хто позбавлений кмітливості, розумово обмежений. 5.  Про того, хто мовчазний, небалакучий. 6. Не можна позбутися, вигнати.

 

6.5 Робота з словником Утворіть фразеологізми

підливати олії у	допомогу
товкти воду у	ступі
спіймати  вітра в	вогонь
узяти ноги в	руки
	воду
вертітися як ….в окропі	бджола
влипнути як… в мед	курка
чутно, коли і …летить	муха
якась …вкусила	оса
	птаха

 

6.6 Вказати фразеологізми. Пояснити їхнє значення, за потреби скориставшись словником фразеологізмів.

1. Бабина дочка така лінива: ні до холодної води не береться, все б сиділа, згорнувши руки. (Нар. творч.) 2.А там – козак не в тім’я битий : щось та прирозуміє. (М. Пригара.) 3.Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яна гора налягла. (Панас Мирний.) 4. Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі. (А. Свидницький.) 5. Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене. (В. Большак.)

Матеріал для вчителя

  Для довідок. 1. І до холодної води не братися - нічого не робити, не працювати. Сидіти склавши руки – ледарювати. 2. Не в тім’я битий - розумний, тямущий, кмітливий. 3. Поникнути головою – засумувати; обійняв душу сум – те саме. 4. Висіти на носі – бути близьким щодо часу здійснення.  5. Лити помиї - несправедливо когось ганьбити, звинувачувати в чомусь осудливому.

6.7.  Фразеологізми підкреслити, пояснити їхнє значення.

1. Так це нас козаки, мабуть, убрали в шори? (П. Куліш.) 2. Кіт Мурлика до дороги добре взяв за пояс ноги. (І. Франко.) 3. Не говоріть: “Він до роботи злий”. Який він злий? Він до роботи добрий. (А. Бортняк.) 4. Мій Києве рідний! Я першості пальму тобі віддаю! (Л. Дмитерко.) 5. Друже мій! Не соромся, гордися любов’ю! Якщо любиш Вітчизну, то й мову люби. А не любиш – буває… То що ж – Бог з тобою. Чи не Бог із тобою, а хрест на тобі… (Ю. Бедрик.) 6. З захмарних, із захмарених висот дощ не проллється манною небесною (Д. Кремінь.)

Матеріал для вчителя

Для довідок. 1.Убрати в шори - підкорити своїй волі, приборкати. 2. Взяти ноги за пояс (узяти ноги в руки, на плечі) – втекти. 3. Бути злим до роботи – бути працелюбним, беручким до праці. 4. Як кіт наплакав - обмаль. 5. Віддати пальму першості – визнати найкращим. 6. Бог із тобою – слова благословення, побажання добра. Поставити (на комусь) хрест – визнати негодящим, зіпсованим, відмовитися від когось.

6.8. Пояснити значення фразеологізмів, вказати їх походження, у разі потреби скориставшись словником.

Ахіллесова п’ята;  авгієві стайні (конюшні);  подвиг Прометея; погляд Медузи: езопова мова; вавилонське стовпотворіння; умивати руки; іудин поцілунок; за царя Гороха; нитка Аріадни; білими нитками шите.

Матеріал для вчителя

Для довідок. Ахіллесова п’ята – слабке місце;  авгієві стайні (конюшні) – дуже брудно; подвиг Прометея – безоплатна допомога; погляд Медузи – спопеляючий погляд: езопова мова - інакомовлення; вавилонське стовпотворіння – щось незрозуміле ; умивати руки - втікати; іудин поцілунок - зрада; за царя Гороха – дуже давно; нитка Аріадни – вихід із складної ситуації; білими нитками шите – невпевненість, неправдивість.

6.9.Пояснити значення кожного фразеологізму. З мовлення представників якої професії походить кожен із них? Чому ви так гадаєте? З двома фразеологізмами скласти речення (усно).

1. Лити воду на чужий  млин. 2. Не святі горшки ліплять. 3. Пасти задніх. 4. Взяти в шори.  5. Грати першу скрипку. 6. Міряти на свій аршин. 7. Тріщить по всіх швах. 8. Цей номер не пройде. 9. Дати зелене світло. 10. Під димовою завісою.

Матеріал для вчителя

Для довідок. З мовлення: 1. мірошників. 2. гончарів. 3. пастухів. 4. лимарів. 5. музикантів. 6. продавців. 7. кравців. 8. артистів. 9. залізничників. 10. військових.

6.10.Дібрати та записати фразеологізм, яким можна охарактеризувати людину:

1. Розумну. 2. Досвідчену. 3. Занадто самовпевнену. 4. Таку, що домагається  співчуття. 5. Таку, що поводиться нерозумно.

Матеріал для вчителя

Для довідок. 1. Йому (їй) розуму не позичати. 2. Знає, де раки зимують 3. Думає, що Бога за бороду впіймав (упіймала). 4. Корчить із себе Лазаря. 5. У нього (неї) в голові не всі дома.

6.11. Робота біля дошки. Пояснити значення кожного із диктованих фразеологізмів. Записати ті, які позитивно характеризують людину.

Матеріал для вчителя

Відкрите серце. Його устами мед пити. Бистрий на розум. Бере (все) в свої руки. Скаже, як зав’яже. Співає з чужого голосу. Ховає камінь за пазухою. Прихиляє серця. Крутить хвостом. Важкий на руку. М’яко стеле. Серце з воску. Не розгинаючи спини. Тримається в тіні. За ним не заржавіє. І в шпарку пролізе. Його слово на вагу золота. Витає у хмарах. Баламутить світом. Справляє посиденьки та походеньки. Надійніший кам’яного мосту. Туман у голові. Умілі руки. Замкнувся у шкаралупі. Ріже правду в очі. Ходяча совість (чеснота). Вимотує нерви. Розпускає язика. Широка душа (натура).

VІІ. Підбиття підсумків уроку. Виставлення оцінок

VІІІ. Дуже дякую вам усім за плідну роботу, ви вправно працювали і тому,  як результат, ми з вами і помічниками – козаками Туром, Граєм та Оком створили словники «Словник джерел фразеології»