Урок на тему: "Географічне середовище і природокористування"
Тема: Географічне середовище і природокористування.
Мета: розглянути географічне середовище, як сферу взаємодії суспільства та природи, повторити та поглибити знання про природні ресурси та природні умови, сформувати поняття «ресурсозабезпеченість», «природокористування»; розвивати вміння класифікувати різні види природокористування; сприяти розвитку екологічного мислення; виховувати екологічну культуру поведінки на уроці.
Обладнання та матеріали: політична карта світу, таблиці, діаграми, атласи, підручник, учнівські проекти, комп’ютер, мультимедійний проектор.
Базові поняття та терміни: географічне середовище, навколишнє середовище, ноосфера, антропосфера, природні ресурси, природно-ресурсний потенціал, ресурсозабезпеченість, природокористування.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання, перевірка наявності учнів.
Емоційне налаштування на урок
Літературна хвилинка. Ви знаєте, що у цьому році ми відзначаємо 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського, тому налаштувати вас на урок допоможе оповідання «Дві сторінки» (викладач аналізує оповідання).
Це налаштовує учнів на розуміння того, що зовнішній вигляд людини завжди повинен підсилюватись новими знаннями, аби «Титульна сторінка» відповідала змісту усього внутрішнього світу людини..
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Ми сьогодні вивчаємо нову тему, але знання, які є фундаментом для вивчення ви уже здобули у школі. Тому пропоную згадати їх.
- Інтерактивна онлайн-гра: Географічна розминка «Країна
мінеральний ресурс» - встановити відповідність. (Вправа виконується в програмі Learning Apps) https://learningapps.org/myapps.php (Додаток 1)
- Прийом : «Я так думаю»
Запитання для обговорення: Чим відрізняються природні ресурси від природних умов?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Прийом «Проблемне питання»
Як ви розумієте індійську мудрість: «Жаба ніколи не вип’є річку, в якій живе»? (Думки учнів)
Справді, ми отримали у спадок велику, чисту, плодючу річку, яка має безліч багатств. Але, на відміну жабі із індійської мудрості, ми цю річку безжально знищуємо, нещадно випиваємо воду, яка дає життя.
Ви зрозуміли, що річка – це планета, а жаби – це люди. На сьогоднішньому уроці ми зрозуміємо, що дає нам наша «річка», які її багатства ми використовуємо і як за це розраховуємося.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Зверніть увагу на робочі зошити, ви будете користуватися ними на протязі уроку (Додаток 2 )
Будьте уважні і хай нам щастить!
Розповідь учителя з елементами бесіди
На початку розвитку людської цивілізації, коли людина ще не вважала себе царем природи , існувало навколишнє природне середовище – це частина природи з якою контактує людина. З розвитком цивілізації людина почала користуватися цим середовищем і перетворювати, змінювати його на географічне середовище – частина природи, яку освоїла і задіяла у виробництво людина.
(На дошці плакат біогеоценозу. При пояснені переходу навколишнього природного середовища і географічне середовище, викладач на плакат наклеює стікери, які показують фактори цього переходу (видобування, вирубування, забруднення, знищення). Це наштовхує учнів на розуміння основних причин зміни навколишнього природного середовища
Все те, що оточує людину – природні умови, а ті природні умови, які вона може використовувати перетворюються на природні ресурси або природні багатства. Чому багатства? Спробуємо розібратися.
Прийом «Я так думаю»
Запитання для обговорення: Чи може країна, яка володіє значними запасами природних ресурсів впливати на світову економіку і навіть політику інших держав? (думки учнів).
Звичайно, наявність природних багатств дають країні великі привілегії і навіть світову владу. Наприклад, Російська Федерація, яка володіє 92% світових запасів природного газу дуже впливає на політику у Європі та Азії. І ті санкції, які накладають на Росію супер-держави Європи – це «блеф», адже якщо Росія припинить поставки газу до Європи, то зупиниться уся промисловість і населення не матиме чим обігрівати свої оселі.
Але, існує й інша «сторона медалі» .
Прийом «Проблемне питання»: Чи можуть природні ресурси стати для країни не багатством, а способом маніпуляції?
Викладач пояснює цей факт на прикладі Ірану та США.
Класифікація природних ресурсів.
За походженням:
- Біологічні;
- Кліматичні;
- Водні;
- Земельні;
- Мінеральні.
Щодо вичерпності і можливості відновлення ПР поділяються на:
Вичерпні відновлювальні – біологічні ресурси, здатні до самовідновлення або відтворення за допомогою людини.
Вичерпні невідновлювальні – ресурси мінеральної сировини, поклади якої утворилися у земній корі протягом багатьох мільйонів років, добуваються і витрачаються протягом сотень років.
Невичерпні – ресурси (енергія сонця, води, повітря), які за раціонального їх використання здатні задовольнити будь-який обсяг потреб.
Прийом «Думки вголос»
- Який вичерпний невідновлюваний ресурс використовується у вашій
майбутній професії?
- Чи існують на сьогоднішній день альтернативні види палива для роботи тепловозів?
Кожна країна забезпечена певною кількістю природних ресурсів, тобто має певну ресурсозабезпеченість.
Ресурсозабезпеченість – це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання.
Прийом «Практична розминка»
Для кращого розуміння ресурсозабезпеченості пропоную розв’язати задачі, які дані у вашому робочому зошиті. (Додаток )
Якщо враховувати кількість населення в країні – то ресурсозабезпеченість обчислюється у розрахунку на душу населення.
Якщо враховувати щорічний видобуток цього ресурсу, то – кількістю років на які його вистачить.
«Хвилинка-цікавинка»
За даними ООН, при задоволенні запитів, що відповідають сучасному західному суспільству, сировини й енергії вистачить тільки на 1 млрд. людей, саме на населення США, Західної Європи й Японії. Тому ці країни стали називати «золотим мільярдом». Решта населення Землі перебувають за бортом «золотого мільярда». Залишається сподіватися на нові технології, але всі вони здатні до ефективних результатів при стабільній, а не такій, що подвоюється кожні кілька десятків років, кількості населення.
Ми переходимо до наступного, але не менш важливого фактору, який характеризує природні ресурси – природокористування.
Природокористування, тобто використання природних умов і ресурсів, супроводжується негативними для природи і людини наслідками. Видобування мінеральних ресурсів веде до зменшенням запасів корисних копалин і порушення земель. Надмірне використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів, розвитку ерозії, підтоплення і заболочення. Хижацьке використання біологічних ресурсів загрожує зникненням окремих видів. Усе це свідчить про нераціональне природокористування – нерозумне, споживацьке використання природних ресурсів.
Наприклад, неправильне розорювання угідь на Великих рівнинах у США призвело до втрати великих ділянок родючих земель. Вони перетворилися на так звані бедленди – “погані землі”. Або інший приклад: ще 30 років тому Аральське море-озеро було четвертим за розмірами серед озер світу. Його поповнювали водою великі річки – Сирдар’я і Амудар’я. Після втілення в життя необдуманого проекту зрошувальної системи, води річок відвели каналами на поля, де вирощували бавовник. До Аралу, що лежить серед пустелі, річкові води майже не доходили. Тому колись повноводне, надзвичайно рибне море стало катастрофічно мілішати і зменшуватися в розмірах, тобто фактично зникати.
Натомість раціональне природокористування передбачає таке використання ресурсів, при якому людина отримує необхідні їй природні багатства, а природному середовищу не завдається шкода. Наприклад, понад 150 років тому на заході Франції люди засадили соснами піщані пасма і болота. Нині уздовж узбережжя Атлантичного океану на місці пустищ на сотні кілометрів простягаються чудові соснові ліси. ВІзраїлі на безводні та безплідні землі проведені зрошувальні канали, і тепер у пустелі вирощують фрукти та овочі. На жаль, приклади нераціонального природокористування значно чисельніші.
Ще одна класифікація прородокористівання:
- Пряме – ресурсовидобуток та ресурсокористування;
- Непряме – ресурсоспоживання.
Викладач пояснює це на прикладі цукерки – природного ресурсу. Пряме природокористування – його видобули і дали мені; непряме – споживання (розгортаю цукерку) , я споживаю ресурс і що залишаю після цього – сміття, відходи. І чим більше я споживаю, тим більше залишаю за собою сміття, а все менше і менше залишаю природних ресурсів.
Прийом «Третій зайвий»
Серед запропонованих прикладів природокористування знайти зайвий.
- Раціональне природокористування земельними ресурсами: полезахисні
лісосмуги, використання мінеральних добрив, затримання снігу на полях;
- Нераціональне природокористування земельними ресурсами:
розорювання схилів, нерегульований випас худоби, щорічні сівозміни;
- Нераціональне природокористування корисними копалинами: згоряння
супутнього газу при видобування нафти, створення ТЕС, повторна переробка сировини;
- Раціональне природокористування водними ресурсами: замкнене
водопостачання, осушування боліт, насадження лісів у верхів’ях малих рік.
Між природою та суспільством завжди відбувається обмін ресурсами, його можна порівняти з кругообігом, наприклад, води у природі. Цей обмін отримав назву – ресурсний цикл.
Він включає такі етапи:
Прийом «Практична розминка»
Створити ресурсний цикл певного предмету за вибором (олівець, металевий диск для колеса автомобіля, вугілля-енергоресурс) використовуючи наведену схему
Виконується в робочому зошиті.
(Приклади виконання завдання: додаток 3)
Основна мета людини замкнути цикл, тобто повторно переробляти сировину. Давайте ми з вами також здійснимо це замикання.
Випереджувальне завдання
Ми з вами сьогодні розкрили суть природокористування, бачили як правильно, чи неправильно користуються природою у світі і які наслідки цього користування.
Нас зацікавило, а як же природокористування вплинуло на екологічну ситуацію у нашому місті? Тому ви отримали завдання дослідити екологічну ситуацію у м. Жмеринка і підготувати навчальні проекти.
Захист навчальних проектів.
Теми проектів:
- Екологічний стан атмосферного повітря у м. Жмеринка – І дослідницька група (Додаток 3);
- Екологічний стан поверхневих вод у м. Жмеринка – ІІІ дослідницька група (Додаток 4)
- Екологічний стан парків, дворів, вулиць. Вплив залізниці на стан ґрунтового покриву – ІІ дослідницька група (Додаток 5);
V. Закріплення нових знань і умінь учнів.
Прийом «Вернісаж думок»
Як ви розумієте вислів: «Забруднення середовища – це природні ресурси, що виявились не на своєму місці». (Думки учнів)
Людина не вміє, поки що, використовувати ресурси повністю або багаторазово і тому повинна видобувати і переробляти все нові і нові ресурси, замість того, щоб використовувати їх повторно.
VІ. Домашнє завдання
- Вивчити матеріал підручника 11 ст. 53-57 і конспект.
- !!! Позначити на контурній карті території, де, на ваш погляд, природне середовище найбільше перетворене на техногенне.
Додаток 1.
Відповідність
Нафта – Саудівська Аравія
Вугілля – США
Природний газ – Російська Федерація
Залізна руда – Бразилія
Золото – ПАР
Марганцеві руди – Україна
Боксити – Австралія
Мідь – Китай
Уран – Австралія
Алмази – ПАР
Додаток 2
- «Вугілля – енергоресурс»
- «Олівець»
- «Диск для колеса авто»
Додаток 3.
еколого-географічний проект
Стан атмосферного повітря у м.жмеринка
Забруднення атмосферного повітря становить серйозну небезпеку для здоров'я людини. Про це свідчать результати численних досліджень про наявність у повітрі надмірної кількості пилу, важких металів, різного роду хімічних сполук.
За час існування людства природа зазнала великих змін. З кожним днем людині потрібно все більше продуктів харчування, води, одягу, корисних копалин, металів.
Для задоволення своїх потреб вона вирубує ліси, розорює степи, осушує болота, добуває корисні копалини, будує заводи, фабрики, міста. А це негативно впливає на природу, приводить до її забруднення. загибель флори і фауни.
Зростання надходжень токсичних речовин у навколишнє середовище, перш за все, впливає на здоров'я населення, погіршується якість продуктів сільського господарства, відбувається вплив на клімат окремих регіонів і стан озонового шару Землі.
Дослідницькою групою було встановлено, що в місті Жмеринка є такі основні джерела забруднення повітря:
- Автомобільний транспорт;
- Залізниця;
- Котельні;
- Комунальні підприємства.
І. Вплив Автомобільного транспорту
Автотранспорт є джерелом забруднення атмосфери. Кількість автомашин невпинно росте, а разом з цим росте валовий викид шкідливих продуктів в атмосферу.
Токсичними викидами двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) є гази відпрацьовані і картерні гази, пари палива з карбюратора і паливного бака. Основна частка токсичних домішок надходить в атмосферу від ДВЗ з відпрацьованими газами. З картерними газами і парами палива в атмосферу надходить - 45% СnНn від їхнього загального викиду.
Викиди шкідливих речовин включають відпрацьовані гази автомобільних двигунів, випаровування із системи живлення, підтікання пального і мастил у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти зносу фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Найбільшу небезпеку становить забруднення атмосфери відпрацьованими газами автомобільних двигунів. До числа шкідливих компонентів відносяться і тверді викиди, що містять свинець і сажу .
Таблиця 1. – Склад вихлопних газів
|
Компонент |
Одиниця виміру |
Двигун |
|
|
бензиновий |
дизельний |
||
|
Азот |
% |
74–77 |
76–78 |
|
Кисень |
Те саме |
0,2–8,0 |
2–18 |
|
Пари води |
–“– |
3,0–13,5 |
0,5–10,0 |
|
Вуглекислий газ |
–“– |
5–12 |
1–10 |
|
Двооксид вуглецю |
–“– |
5–14 |
1–12 |
|
Оксид вуглецю |
–“– |
0,1–10,0 |
0,01–0,30 |
|
Оксиди азоту |
–“– |
0,1–0,5 |
0,001–0,400 |
|
Альдегіди, |
–“– |
0–0,2 |
0–0,009 |
|
Вуглеводні |
–“– |
0,2–3,0 |
0,01–0,50 |
|
Сірчаний газ |
–“– |
0–0,002 |
0–0,03 |
|
Оксид сірки |
–“– |
0–0,003 |
0–0,015 |
|
Сполуки свинцю |
мг/м3 |
0–60 |
– |
|
Сажа |
г/м3 |
0–0,4 |
0,01–1,1 |
|
Бензапірен |
г/м3 |
до 0,00002 |
до 0,00001 |
Діоксид сірки (S02) утворюється у відпрацьованих газах, шо відпрацювали, у тому випадку, коли сірка міститься у вхідному паливі (дизельне паливо).
Аналіз даних, наведених у таблиці 1 показує, що найбільшою токсичністю володіють вихлопи карбюраторних ДВЗ за рахунок більшого викиду CO, N0X, CnHm і ін. Дизельні ДВЗ викидають у великих кількостях сажу, яка у чистому вигляді не токсична. Однак, частки сажі несуть на своїй поверхні токсичні речовини, у тому числі і канцерогенні. Сажа може тривалий час знаходитися в зваженому стані в повітрі, збільшуючи тим самим час впливу токсичних речовин на людину.
Кількість шкідливих речовин, що надходять в атмосферу в складі відпрацьованих газів, залежить від загального технічного стану автомобілів і особливо від двигуна-джерела найбільшого забруднення. Так, при порушенні регулювання карбюратора викиди CO збільшуються в 4 - 5 разів.
Застосування етильованого бензину, що вміщує сполуки свинцю, викликає забруднення атмосферного повітря дуже токсичними сполуками свинцю. Близько 70% свинцю, доданого до бензину з етиловою рідиною, потрапляє в атмосферу з відпрацьованими газами, з них 30% осідає на землі відразу, а 40% залишається в атмосфері. Один вантажний автомобіль середньої вантажопідйомності виділяє 2,5 - 3 кг. свинцю в рік. Концентрація свинцю в повітрі залежить від вмісту свинцю в бензині.
Ми вирішили з’ясувати, як протягом певного відрізку часу змінюється вміст вихлопних газів у повітрі. Дослідження робили на двох основних вулицях у місті: Київська та Шевченка.
Розрахунки робили на основі теоретичних даних:
1 автомобіль за 24 год. Викидає 1 кг. газів, відповідно за 1 год. – 0,04кг.
Вулиця Київська:
Підрахувавши кількість автомобілів за певні відрізки часу, обчислюємо кількість газів, викинутих ними в атмосферу:
0,04кг. × 188 авто = 7,5(кг.) – за першу годину;
0,04кг. × 142 авто = 5,7(кг.) – за другу годину;
0,04кг. × 164 авто = 6,6(кг.) – за третю годину;
Щоб визначити кількість CO2 і NO + NO2у газах, знову використовуємо теоретичні дані:
- 1 кг. вихлопних газів містить 30г. діоксиду вуглецю, відповідно викиди CO2становлять :
7,5 (кг) × 30 (г) = 225 (г) – за першу годину;
5,7 (кг) × 30(г) = 171 (г) – за другу годину;
6,6 (кг) × 30 (г) = 198 (г) – за третю годину;
- 1 кг. Вихлопних газів містить 6г. оксиду та діоксиду азоту, відповідно викиди NO + NO2 становлять:
7,5 (кг) × 6 (г) = 45 (г) – за першу годину;
5,7 (кг) × 6 (г) = 34 (г) – за другу годину;
6,6 (кг) × 6 (г) = 40 (г) – за третю годину;
Отже, в середньому біля автомобільної дороги по вул.. Київська
міста Жмеринки викидається:
|
№п/п |
Години досліджень |
Кількість автомобілів (шт.) |
Загальна кількість вихлопних газів (кг) |
Маса CO2 |
Маса NO NO2 |
|
1 |
9-10 |
188 |
7,5 |
225 |
45 |
|
2 |
11-12 |
142 |
5,7 |
171 |
34 |
|
3 |
13-14 |
164 |
6,6 |
198 |
40 |
Вулиця Шевченка:
Підрахувавши кількість автомобілів за певні відрізки часу, обчислюємо кількість газів, викинутих ними в атмосферу:
0,04кг. × 225 авто = 9(кг.) – за першу годину;
0,04кг. × 193 авто = 7,7(кг.) – за другу годину;
0,04кг. × 164 авто = 8(кг.) – за третю годину;
Щоб визначити кількість CO2 і NO + NO2у газах, знову використовуємо теоретичні дані:
- 1 кг. вихлопних газів містить 30г. діоксиду вуглецю, відповідно викиди CO2становлять :
9 (кг) × 30 (г) = 270 (г) – за першу годину;
7,7 (кг) × 30(г) = 231,6 (г) – за другу годину;
8 (кг) × 30 (г) = 240 (г) – за третю годину;
- 1 кг. Вихлопних газів містить 6г. оксиду та діоксиду азоту, відповідно викиди NO + NO2 становлять:
9 (кг) × 6 (г) = 54 (г) – за першу годину;
7,7 (кг) × 6 (г) = 46,3 (г) – за другу годину;
8 (кг) × 6 (г) = 48 (г) – за третю годину;
Отже, в середньому біля автомобільної дороги по вул.. Шевченка міста Жмеринки викидається:
|
№п/п |
Години досліджень |
Кількість автомобілів (шт.) |
Загальна кількість вихлопних газів (кг) |
Маса CO2 |
Маса NO + NO2 |
|
1 |
8-9 |
225 |
9 |
270 |
54 |
|
2 |
11-12 |
193 |
7,7 |
231,6 |
46,3 |
|
3 |
13-14 |
200 |
8 |
240 |
48 |
Графік викидів в атмосферу діоксиду вуглецю CO2
Ошибка! Ошибка внедренного объекта.
Графік викидів в атмосферу оксиду та діоксину азоту NO , NO2
Ми помітили, що більше завантажена вул.. Шевченка, відповідно і кількість викидів шкідливих речовин там більша. Якщо подивитись на графік, то можна побачити, що найбільша кількість автомобілів проїжджає саме зранку, коли люди добираються до роботи.
ІІ. Вплив залізничного транспорту
Рівень забруднення повітря класифікується часом розпаду речовин, що виділяються при роботі ДВЗ. Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна. Основним джерелом забруднення атмосфери є відпрацьовані гази дизелів тепловозів. У них містяться оксид вуглецю, оксид і диоксид азоту, різні вуглеводні, сірчистий ангідрид, сажа. Вміст сірчистого ангідриду залежить від кількості сірки в дизельному паливі, а вміст інших домішок - від способу його спалювання, а також способу надування і навантаження двигуна.Токсичність відпрацьованих газів дизельних двигунів обумовлюється головним чином оксидом азоту та сажі.
При згорянні 1 тонни дизельного пального в атмосферу викидається, кг:
-оксиду вуглецю - 21;
-вуглеводнів – 20;
-окисів азоту - 34;
-альдегідів - 6,8;
-сажі - 2.
На сьогоднішній день більшість перевезень пасажирів та вантажів здійснюється електровозами, робота яких не має таких негативних впливів на стан повітря.
Нами були проведені дослідження, які показали що за день по станції Жмеринка проходить 4-5 тепловозів, які ослуговують пасажирські поїзди міжнародного та приміського значення (Москва – Кишинів, Кишинів – Москва, Жмеринка – Могилів-Подільський, Могилів-Подільський – Жмеринка) та маневрові ЧМЭЗ-3, які обслуговують станцію.
В загальному цими тепловозами спалюється приблизно 1,5 т. дизельного палива.
Тому, за розрахунками в атмосферу викидається:
оксиду вуглецю – 21кг.;
вуглеводнів – 20кг.;
окисів азоту – 34кг.;
альдегідів - 6,8кг.;
сажі – 2кг..
Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна.
Місто Жмеринка вважається одним із найбільших залізничних вузлів Південно-Західної залізниці, тому через станцію щоденно проходить багато залізничного транспорту, який вносить свій негативний вклад в забруднення атмосфери міста.
Отже, залізничний транспорт хоч і впливає дуже негативно на довкілля, але, порівняно з автомобільним транспортом, вплив значно менший, тому що на одиницю енергії, що виділяється при спалюванні одиниці палива, виконується більша робота.
ІІІ. Спалювання опалого листя
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входить пил, окиси азоту,чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
Жмеринська влада активно обговорює та вирішує питання екологічного стану атмосфери у місті. Нище наведений витяг з РІШЕННЯ про покращення охорони повітряного середовища.
Витяг з РІШЕННЯ №710 Жмеринської міської ради
від 29 листопада 2013 р Про Комплексну програму «Екологічна безпека та охорона навколишнього природного середовища м. Жмеринка на 2014-2018 р.р.»
5.1. Зменшити забруднення атмосферного повітря.
- суб'єктам господарювання усіх форм власності отримувати у встановлені терміни дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та стаціонарними джерелами;
не допустити запалювання відходів на полігоні ТПВ, спалювання сміття, опалого листя та інших відходів у не відведених для цього місцях в межах міста;
- забезпечити належний контроль за розміщенням джерел шумового та електромагнітного забруднення довкілля.
Висновки: У місті зберігається тенденція щодо зменшення загальної кiлькостi викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що головним чином пов’язане з наступним: суб’єкти господарювання усіх форм власності щорічно отримують дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; впроваджується сувора економія пального пересувними та стацiонарними джерелами викидiв; здійснюється перехід на використання альтернативних видiв палива.
Додаток 4.
Еколого-географічний проект: «Майбутнє нашого міста – наше майбутнє»
Стан поверхневих вод у м. Жмеринка
Джерела і види забруднення природних вод:
Основними джерелами забруднення природних вод є промислові стічні води, комунальн і стічні води, сільськогосподарські стоки, нафта і нафтопродукти, поверхневі стоки та атмосферні опади.
Максимальна кількість забруднення потрапляє у природні води з промисловими стічними водами, які мають різний склад та великі об’єми. Комунально-побутові стоки характеризуються з одного боку високим вмістом поживних речовин, необхідних рослинам, але з іншого боку – вміст миючих засобів, фекалій, хвороботворни хмікроорганізмів, яєць гельмінтів тощо. Стоки з сільськогосподарських угідь містять мінеральні та органічні добрива. Поверхневий стік вносить забруднюючі речовини в річки та озера з земель, які піддаються ерозії (великі та дрібні мінеральні частинки), в результаті чого здійснюється обміління річок та замулювання озер та водосховищ. Водойми забруднюються також атмосферними опадами, які вимивають промисловий і побутовий бруд з територій підприємств, гірничих виробок, міських вулиць.
Найбільш розповсюдженими забрудненнями водних джерел є нітрити (до 2 ГДК – гранично-допустимихконцентрацій), феноли (до 16 ГДК) і нафтопродукти (до 10 ГДК), сполукиміді (до 11 ГДК), цинку (до 10 ГДК), марганцю (до 50 ГДК).
У місті Жмеринка, на жаль, є дуже мало поверхневих вод. Протікають безіменні річки-потічки, які не мають значення у забезпеченні населення питною водою, але вони впливають на екологічний стан та еколлогічну рівновагу у місті. Вода подається у домівки жмеринчан із трьох свердловин: на вулицях Декабристів та Космонавтів і ще одна в районі Сектор. Глибина свердловин 97-110 метрів.
На стан поверхневих вод у нашому місті впливають промислові та комунальні будівлі, транспорт, господарська та побутова діяльність людини.
Не всі підприємства міста, а також житлові будинки мають споруди очищення стічних вод, системи зливної каналізації міста знаходяться в незадовільному стані. Тому більшість стічних вод не очищуються та не фільтруються і в такому жахливому стані скидаються в ці малесенькі річки.
Господарсько-побутові стоки призводять до біологічного забруднення води, яке може викликати інфекційні захворювання в людей (холеру, тиф, гепатит). Особливо небезпечні стічні води пунктів санітарної обробки білизни, спецодягу, стоки від лікарень, каналізаційні стоки, у яких часто містяться збудники глистових захворювань (гельмінтозів). Органічні забруднення часто призводять до зменшення вмісту розчиненого в воді кисню, наслідком чого є загибель водних організмів, фітопланктону. Надлишки азоту й фосфору в воді призводять до її цвітіння і порушення біологічної рівноваги водойм.
Пестициди, котрі потрапляють у воду при хімічній обробці лісонасаджень, садів, городів, полів, негативно впливають на водні організми та людей, що споживають таку воду.
Серед основних речовин, що забруднюють воду є емульсії, феноли, азотисті сполуки, продукти нафтопереробки, солі важких металів.
Ми спробували дослідити колір, запах та прозорість води у водоймах міста. Річкову та ставкову воду набирали у колби, збовтували, після чого визначали каламутність і запах.
Аналіз води у ставку парку Дружби народів (Вул. Шекінська)
Проби узяті з водойми ставка мають виразний гнильний запах та інтенсивне забарвленння. Це свідчить, що кількість розчиненого кисню мала, а вміст органічних речовин – високий.
Більшіть жителів приватного сектору поблизу ставка скидають туди каналізаційні стоки від своїх будинків без очстки та фільтрування. Процес самоочищення відбуваються дуже повільно.
Прозорість невисока: 15-19 см., а це сповільнює процеси фотосинтезу.
Біля берегів вода має спецефічний колір, якого їй надають продукти нафтопереробки, адже у ставок скидаються води дренажної системи залізниці.
Аналіз води у річці мікрорайону «Корчівка»
Запах води спричиняють леткі пахучі речовини, що надходять у воду в результаті життєдіяльності гідробіонтів, розкладання органічних речовин, хімічної взаємодії компонентів річкової води, скидів стічних вод. Місцеві жителі стверджують, що у річку викидаються прамислові стічні води від Жмеринського маслзаводу справді там спомтерігається спецефічний запах.
Прозорість низька: 30 см., а це сповільнює процеси фотосинтезу.
Кольоровість води висока, вода має зелений, іноді жовтавий колір. Кольоровість спричинена вмістом у воді гумінових речовин і сполук трьохвалентного заліза. Ці речовини потрапляють у воду внаслідок вивітрювання гірських порід, хімічного та біохімічного розкладу решток рослин, скидами стічних вод.
Висока кольоровість зменшує концентрацію розчинного кисню у воді.
Прибережні зони та русло забруднені сміттям (пластиком, будівельними матеріалами, залізяччям). Крім того, населення виганяє у воду домашнюю водоплавну птицю.
|
Аналіз води |
І пункт дослідження |
ІІ пункт дослідження |
|
Запах |
✔ |
✔ |
|
Забарвленість |
✔ |
✔ |
|
Каламутність |
✔ |
✔ |
|
Смак |
✔ |
✔ |
Вода у досліджувальних обєктах не відповідає бактеріологічним та фізико-хімічним показникам.
Жмеринська влада активно обговорює та вирішує питання екологічного стану поверхневих вод у місті. Нище наведений витяг з РІШЕННЯ про покращення охорони водних ресурсів.
Витяг з РІШЕННЯ №710 Жмеринської міської ради
від 29 листопада 2013 р Про Комплексну програму «Екологічна безпека та охорона навколишнього природного середовища м. Жмеринка на 2014-2018 р.р.
5.2. Покращити охорону водних ресурсів.
за рахунок виконання підприємствами водоохоронних заходів досягти стабільного зниження обсягів скиду забруднених та недостатньо очищених стічних вод у водні об'єкти;
щорічно проводити чистку струмків;
провести очистку водоймища у парку ім. Горького;
проводити постійний контроль за якістю питног воводопостачання та санітарно-гігієнічного благополуччя водопровідних мереж, криниць та систем водовідведення;
очищувати та дезинфікувати громадські криниці (у разі необхідності);
продовжити каналізування мікрорайонів міста (мікрорайони «Заріччя», «Корчівка») з встановленням КНС напірного колектору;
упорядкувати та отримати дозвіл на спеціальне водокористування на зливову каналізацію міста;
системно проводити ремонт, реконструкцію та будівництво систем водопостачання та водовідведення.
На сьогодні Стан поверхневих водойм, особливо в районі міста, вимагає значного покращення в плані як органічного, так бактеріального забруднення.
Парадоксальна ситуація – річки для господарсько їдіяльності міста не використовуються, а от для скидання комунальних, промислових та інших стоків – в самий раз!
Додаток 6.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПАРКІВ, ДВОРІВ ТА ВУЛИЦЬ У М. ЖМЕРИНКА ВПЛИВ ЗАЛІЗНИЦІ НА СТАН ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ
Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чим далі, тим вона стає серйознішою.
У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковок, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Всюди нас оточують папірці, обгортки з пластика, скло, целофан і т. ін.
Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг - речовин у природі. Адже, вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом.
Коли більшість із нас виходить із під'їздів багатоповерхових будинків, перше, що бачимо, - це смітники. Таке значне зростання кількості відходів - результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання. Нерегулярне вивезення побутових відходів, накопичування їх в міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню мух - перенощиків різних інфекційних захворювань.
Дослідницькою групою були виявлені місця, де сміття вивозиться нерегулярно, хоча більшість населення регулярно сплачують комунальні платежі
Невчасно вивезене сміття від багатоповерхових будинків розноситья вітром та тваринами.
У багатьох районах міта спостерігається відсутність спеціальних місць для сміття і це є причиною викидів його у яри, парки, та долини річок,ставки. Саме тут було виявлено несанкціоновані смітники з побутовими відходами та купами опалого сміття, сухих гілок та будівельних матеріалів.
Великої шкоди паркам завдають смітники, які залишаються після відпочиваючих. Серед сміття зустрічаються не лише папір, а й пакети, консервні банки, одноразовий посуд. Вони вітром розносяться по парковій зоні.
Спеціальні служби намагаються забезпечити місто урнами для сміття, але жителі не завжди користуються ними, і тому наші двори, вулиці, парки залишаються засміченими.
У м. Жмеринка вивезенням сміття займається ПП «Бравіс». Біьшість організацій, ЖБК, ОСББ та населення міста заключили з ПП «Бравіс» договори на вивезення твердих побутових відходів (ТПВ).
Проаналізувавши статистичні дані вивезення ТПВ, а саме обсяг надання послуг по категоріях споживачів за першу половину 2018 року та склад вивезеного сміття, ми зробили висновки і зобразили їх у вигляді діаграм.
За даними ПП «Бравіс» за першу половину 2018 року було вивезено 46089,14 м3 або 9712,16т. сміття. Цей показник для міста Жмеринка з кількістю населення до 35 тис. є дуже значним.
Склад вивезеного сміття
Як видно найбільшу частку вивезеного сміття складають тверді побутові відходи, які разом із іншим сміттям вивозиться на стихійне сміттєзвалище по вул.. Одеська.
Проблеми стихійного сміттєзвалища по вул. Одеська
Величезний негативний вплив на навколишнє середовище завдає стихійне сміттєзвалище по вул. Одеська в районі села Сідаво, куди звозяться усі ТПВ міста. Проблеми сміттєзвалища зумовлені відсутністю належної інфраструктури і відповідного фінансування для забезпечення здійснення належних операцій у сфері поводження з відходами. На території сміттєзвалища відсутні повноцінні служби експлуатації, в результаті чого сміття погано ущільнюється і своєчасно не перекривається ізолюючими матеріалами.
Міграція хімічних речовин, які знаходяться у фільтраті ТПВ з території полігону веде до забруднення природних вод та ґрунтів. На полігоні не проводиться відведення з його території поверхневих вод за допомогою штучних каналів у водотоки та штучні ставки.
Відходи складуються поза межами сміттєзвалища, відсутня дезактивацій на яма, територія не огороджена.
Згідно інженеро-технічних норм експлуатації сміттєзвалищ, ущільнені відходи з інтервалом 2 метри повинні перекриватися ізолюючим шаром. Фактично на сміттєзвалищі висота завалів сягає 4 метри. В окремих місцях побутові відходи знаходяться вище рівня обваловки, не пересипаються ґрунтом, як це передбачено, і без перешкод розносяться вітром на значні території, а ґрунтові води, які залягають близько від поверхні (50-60 см.), розносять нечистоти, створюючи епідеміологічну небезпеку.
Патогенні мікроорганізми у відходах і ґрунті можуть зберігати життєздатність досить тривалий час. За даними сан епідеміологів виживання в твердих відходах і ґрунті бактерії тифо-паратифозної групи складає 400 днів, а дизентерійних бактерій – до 1 року. В забрудненому ґрунті, ТПВ виявляють бактерії, що викликають газову гангрену.
На сміттєзвалищі не проводяться роботи з попередження пожеж.
Відсутність відповідного техніко-технологічного обладнання, екобезпечних технологій, економічні труднощі даного етапу розвитку й безгосподарність у Жмеринському районі призводять до знищення високоефективних відходів вторинної сировини, які вивозяться на звалища, створюючи значну екологічну небезпеку.
Останнім часом смітники почали підпалювати, що призводить до забруднення повітря їдким димом від палаючих автомобільних покришок, пластикових пляшок і мастильних речовин. Найбільшою загрозою при спалюванні сміття, є можливість займання полум'ям дерев та комишів.
Вплив залізничного транспорту на стан грунтового покриву у м. Жмеринка
При розгляді забруднення грунту враховується відстань 1 км. Класифікується кількістю сухих та рідких викидів. На 1 км шляху за рік скидається 200 м3 стічних вод, 12 т сухого сміття, 3,5 т сажі. За даними 2016 р., кількість свинцю у 30-метровій зоні навколо залізничних колій збільшилася в 17 разів. Сьогодні відбувається забруднення ґрунту металевою стружкою та пилом того вантажу, який перевозиться.
Інтенсифікація залізничних вантажопотоків сприяє забрудненню ґрунтів різними хімічними речовинами. Основна частина забруднюючих речовин надходить у них під час перевезення вантажів і, особливо, при їх розсіюванні або витоку. Особливу небезпеку являє собою забруднення ґрунтів важкими металами. Актуальність цієї теми визначається також тим, що у відводах залізниць нерідко розташовуються сільськогосподарські угіддя, іноді впритул підходячи до залізничного полотна, а також об'єкти промисловості й охорони здоров'я, житлові будівлі.
Ґрунт є одним з основних накопичувачів важких металів у біосфері. Важкі метали, як правило, концентруються в приповерхньому шарі ґрунту 0-10 (20) см, надалі важкі метали можуть мігрувати в рослини, надходити в річки й озера в результаті змивання й далі, по трофічних ланцюгах, - у живі організми. На відміну від інших полютантів, здатних розкладатися під дією фізико-хімічних і біологічних факторів або виводитися із ґрунту, важкі метали зберігаються в ній тривалий час.
Згідно літературних даних встановлена закономірність поширення важких металів убік від залізничного полотна, згідно з якою найбільш забрудненими є ґрунти на відрізку 0-20 м від залізничної колії.
У природі не існує рослин, що концентрують усі важкі метали, кожна рослина акумулює певні елементи. Тому залізничні лісосмуги є ефективною природною перешкодою поширення важких металів убік від залізничного полотна.
Жмеринська влада активно обговорює та вирішує питання екологічного стану поверхневих вод у місті. Нище наведений витяг з РІШЕННЯ про покращення охорони водних ресурсів.
Витяг з РІШЕННЯ №710 Жмеринської міської ради
від 29 листопада 2013 р Про Комплексну програму «Екологічна безпека та охорона навколишнього природного середовища м. Жмеринка на 2014-2018 р.р.
5.3. Забезпечити екологічно безпечне поводження з відходами.
виявляти та ліквідовувати несанкціоновані звалища відходів та в подальшому не допускати їх виникнення;
підприємствам, організаціям, установам та суб'єктам підприємницької діяльності міста в обов'язковому порядку отримувати щорічно дозволи та ліміт на утворення та розміщення відходів відповідно вимог чинного законодавства;
- утримувати міське сміттєзвалище по вул. Одеська згідно визначених норм (проведення рекультивації та обваловки);
Визначити місця розміщення відходів на підприємствах, розробити на місця спеціальні паспорти та погодити з СЕС;
Здійснювати відомчий лабораторний контроль за станом забруднення навколишнього середовища внаслідок функціонування полігону;
організувати та проводити санітарну очистку міста відповідно до затвердженого регламенту;
придбати контейнери для збору ТВП;
дотримуватися розробленої схеми санітарної очистки міста;
запровадити у місті єдиний санітарний день.
Для всіх нас дуже важливо усвідомити, як це усвідомили мешканці розвинених країн, наскільки "сміттєвий вал" небезпечний для міста, довкілля. Не менш важливо й те, що й цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою.
На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним. То ж, можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але такого складного принципа - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку