Діалектні, професійні слова і терміни,

просторічні слова, жаргонізми

(Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій)

(Урок № 5)

 

Мета: організувати процес засвоєння знань про лексику з погляду її вживання; ознайомити учнів із різними видами стилістично забарвленої лексики; навчити їх доречному вживанню діалектних та професійних слів, термінів, жаргонізмів та просторічних слів;

розвивати логіку, мислення, пам’ять, увагу;

збагачувати активний словниковий запас учнів; виховувати бажання боротись за чистоту рідної мови, спілкуватись чистою літературною мовою.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( з випереджувальним завданням)

 

Форма уроку: урок-конференція з використанням мультимедійних технологій.

 

Обладнання: ігрове поле з фішками для гри “Інтелектуальний марафон”, 2 картки із 7 тестами для вправи “Ланцюжок”, бейджики із написами “академіки-слова” (5), “відомі вчені” (3), “журналісти”(6); словник лексичних діалектизмів, виписаних із творів Юрія Федьковича (із науково-дослідницької роботи МАН України Натуркач Зоряни); підручники; комп’ютерна презентація із завданнями; квітка-семицвітка; словничок жаргонізмів, які використовує у своєму мовленні молодь Заліщанщини, укладений Черкас Мар’яною.

 

Епіграф:

 

Слова – це теж вчинки

                   Народна мудрість

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань учнів

- Здорова конкуренція завжди спонукає до удосконалення. Дух змагання спонукає людину працювати ще з більшою силою, тому пропоную й вам на сьогоднішньому уроці спробувати запалити отой вогник змагання і стати ще розумнішими. А крім того, ви ще й зможете отримати й собі високі бали, адже, змагаючись у команді, кожен грає і за себе. Кількість отриманих вами протягом уроку балів ми заносимо у зведену таблицю успішності.

(Ділю клас на дві команди. Діти обирають капітанів)

- Перше завдання – розминка для капітанів.

 

1.”Пінг-понг”

(До дошки виходять двоє учнів-капітанів і по черзі ставлять один одному запитання з теми. Учитель оцінює відповіді. Оцінка залежить від кількості правильних відповідей, додаткові бали можна заробити за якість відповідей)

 

2. Гра “Інтелектуальний марафон”

- Усі діти люблять гратися. Пропоную й вам погратися. Отже, гра “Інтелектуальний марафон”. Зверніть увагу на ігрове поле та фішки й добре послухайте правила гри. На ігровому полі, гарно оформленому, є дві “бігові доріжки”, які складаються із запитань. Кожне запитання на ній позначене кружечком. Фішка пересувається вперед до фінішу в тому випадку, коли учасники марафону дають правильні відповіді на запитання. Учасники гри мають пробігти невеличку “марафонську дистанцію” – 7 запитань.

Гра вимагає від вас, діти, швидкої реакції, узгодженості дій та лаконічних відповідей гравців, чітких, стислих, правильних.

Перемагає той учасник гри, який першим прибуде на фініш.

 

                                   І команда

 

            

 ІІ команда

 

Завдання для І команди:

1. На які розряди поділяються слова за вживанням? (На загальновживані і стилістично забарвлені)
2. До якої лексики віднесеш слово “мітинг”? (До суспільно-політичної).
3. Як ще називають авторські неологізми? (Оказіоналізми).
4. Слово “митар” – історизм чи архаїзм? (Архаїзм).
5. Що таке активна лексика? (Це лексика, яку вживають у щоденному спілкуванні в усіх сферах життя суспільства)
6. До якої лексики ми віднесемо слово “радіус”? (До наукової).
7. Чи є розподіл лексики між стилями застиглим і непорушним? (Ні)

 

Завдання для ІІ команди:

1. На які групи поділяється стилістично забарвлена лексика? (На книжну лексику і розмовну).
2. Як називається лексика, слова якої пов’язані з політичним і громадським життям суспільства і людини в суспільстві? (Суспільно-політична)
3. До якої лексики ми віднесемо такі слова: хліб, зелений, вода, мама, будинок? (До загальновживаної)
4. До якої лексики ми відносимо історизми та архаїзми? (До пасивної)
5. У реченні - Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонцезлото - підкреслене слово – це ... (Оказіоналізм, авторський неологізм)
6. Слово смерд – архаїзм чи історизм? (Історизм)
7. Як називаються слова, що вживаються в багатьох мовах в одному значенні? (Інтернаціоналізми)

 

3. Тести “Ланцюжок”

(Вчитель роздає дві картки із 7 тестами. Кожен із учнів по черзі виконує один пункт і швидко передає наступному членові команди. 1 бал отримує та команда, яка швидше справиться із завданням. А потім, після перевірки тестів вчителем (кожна  правильна відповідь оцінюється 1 балом), якщо усі відповіді правильні, то отримують по 7 балів).

І. У якому рядку всі слова є загальновживаними?

1. Серпантин, університет, сезон, хліб, каштан.
2. Аташе, класицизм, закон, путня, фламінго.
3. Продюсер, професіонал, спартакіада, квартал, неньо.
4. Готика, ботаніка, романтизм, квадрат, бесаги.

ІІ. У якому рядку всі слова власне українські?

1. Вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь.
2. Праска, ганчірка, квітка, громада, січкарня.
3. Воля, телефон, каса, дім, готель.
4. Автобус, театр, страх, телефон, м’яч.

ІІІ. У якому рядку всі слова запозичені?

1. Денді, гай, гурт, шарф, зона.
2. Дебют, вахта, декада, декларація, гумор.
3. Шоу, один, брат, фауна, залп.
4. Гуща, автор, клоун, портфель, квітка.

ІV. У якому рядку всі слова є застарілими?

1. Розмова, суфікс, сокіл, блакить, рейтинг.
2. Почуття, лексика, модальність, мармур, мушля.
3. Упорядник, писар, ратай, свічадо, рекрут.
4. Ручка, хмара, самотність, нейрон, каламар.

V. У якому рядку всі слова є історизмами?

1. Життя, зустріч, кадило, радник, піїт.
2. Комір, суддя, бунчук, палій, струм.
3. Стенографія, дівчина, простір, школяр, трамвай.
4. Рать, отаман, гетьман, голота, смерди.

VІ. У якому рядку всі слова є загальновживаними?

1. Сокира, копія, меч, князь, когут.
2. Розмова, самота, освіта, перст, урок.
3. Полотно, художник, мрія, правда, система.
4. Самокатка, корабель, грядущий, свобода.

VІІ. У якому рядку всі слова застарілі?

1. Війт, шкіра, меч, фундамент, острів.
2. Наймичка, гривня, вихор, спів, сокіл.
3. Ясир, жупан, вої, волость, гайдамака.
4. Промінь, зневага, каторга, знак, корабель.

Правильні відповіді:

1-1; ІІ-2; ІІІ-2; ІV-3; V-4; VІ-3; VІІ-3.

 

4. Гра “Позмагаймось”

- Кожен із учасників команди по черзі повинен назвати якомога більше застарілих слів (тільки не повторювати сказані). Кожне слово – 1 бал. Починає гравець однієї команди, продовжує гравець іншої і т.д. Підраховується кількість наведених прикладів.

Наприклад: спудей – козак – зело – отаман – перст .....

 

ІІ. Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

- Урок наш, діти, буде не зовсім звичним. Про це ви вже, мабуть, здогадались, оскільки отримали випереджувальні завдання.

 Сьогодні ми з вами побуваємо на конференції, присвяченій стилістично забарвленій лексиці. На конференції присутні “академіки-слова” (5), “відомі вчені” (3), “журналісти”(6). Одним із “відомих вчених” буду і я.

Завдання “академіків-слів”: зрозуміло представитись глядачам;

Завдання “відомих вчених”: чітко наводити приклади, давати пояснення, коли хтось чогось не зрозуміє, а також законспектовувати почуте;

Завдання “журналістів”: ретельно все записувати у зошити, ставити запитання “академікам-словам” і “відомим ученим”.

 

ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу; осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного

- Шановні присутні у залі! Я хочу відкрити конференцію на тему “Стилістично забарвлена лексика”. До слова-представлення запрошую вельмишановних “академіків-слів”.

І.“Академік Діалектизм”

- Я – Академік Діалектизм – опікуюсь словами, які вживають лише люди, котрі проживають у певній місцевості. Такі  слова називаються діалектними: вуйко (дядько), бараболя (картопля), файно (гарно).

Діалектні слова називають поняття, для позначення яких у літературній мові використовують інші назви: когут (півень).

 

Можливі запитання “журналістів” до “учасників конференції”:

1) У яких стилях використовуються діалектні слова? (У розмовному, художньому, деколи навіть і в науковому).

2) Коли вони вживаються в науковому? (Тільки тоді, коли вони є предметом вивчення).

3) З якою метою вживаються вони у художньому стилі? (З метою яскравого та правдивого відображення особливостей місцевого побуту або для мовленнєвої характеристики героїв твору).

4) Як можна з’ясувати значення діалектних слів, адже вони більшості людей є незрозумілими? (Значення діалектних слів можна з’ясувати за тлумачним словником (біля них є позначка “діал.”) або словником діалектних слів).

- Знаючи діалектні слова, діти, у повсякденному мовленні ними не варто захоплюватись.

Письменники, пишучи свої твори народною мовою, прагнули краще відтворити колорит конкретних місцевостей, детальніше показати життя людей таким, яким воно було насправді, з народними звичаями, традиціями і обрядами, детальніше описати характер дійових осіб. У мові своїх творів використовували діалектизми Юрій Федькович, Марко Черемшина, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Леся Українка. Майстерно вплітають діалектизми у тканину своїх творів Михайло Стельмах, Олесь Гончар, Дмитро Павличко та інші письменники.

 

1. Робота зі словником лексичних діалектизмів, виписаних із творів надзвичайно талановитого і багатогранного буковинського письменника ХІХ ст. Юрія Федьковича.

- У гімназії проводить навчання МАН. Наша учениця Зоряна Натуркач писала науково-дослідницьку роботу на тему “Лексичні діалектизми у мові творів Юрія Федьковича”. Зайняла навіть ІІ місце на останньому етапі конкурсу-захисту, який проходив у Києві. Перед вами сторінки з короткого словника лексичних діалектизмів, виписаних із творів надзвичайно талановитого і багатогранного буковинського письменника ХІХ ст. Юрія Федьковича. Прочитайте лексичне значення таких слів: алеута, вздріти, сардак,  прочитайте їх і продиктуйте для інших.

(Діти записують слова, їх лексичне значення, усно ж читають словесні ілюстрації до них)

Вздріти - побачити

... Що між царями святий лад,

     Що їх сини прийшли назад,

     Що вздріли їх при своїм столі...

                      “Пуга”, С.122 (Т.1)

         алеута – музичний інструмент

       Цар – цісар ходив,

       На золотій алеуті

       Дві пісеньці грав...

                         “Стойкар”, С.313 (Т.1)

          сардак // сардачина – верхній короткий рукавний чоловічий або жіночий одяг з домотканого сукна, оздоблений вовняними нитками

      Бо моє серце, братя, сардаком ся крило,

      Під бланев ся кохало, під ременем било...

                                                “Мій образ”, С.43 (Т.1)

 

2. Випишіть із речення діалектизми.

Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню, а втомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах, і засинав...

(Зело – зілля, кресаня – бриль, острива – суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно)

 

3. Робота з підручником.

Вправа з підручника.

- Прочитати прислів’я, замінивши діалектні слова дібраними з довідки синонімами – загальновживаними словами.

 

4. Творче завдання.

- Складіть свій словничок  із 5-6 діалектизмів, які ви чули в селі, де, можливо, живуть ваші родичі або знайомі.

 

ІІ. “Академік Професій”

- Я – Академік Професій – вивчаю професійні слова (словосполучення), які вживають у спілкування між собою люди певної професії: інсталяція, драйвер, шприц, ін’єкція. Людям, які працюють в інших галузях, лексичні значення таких слів здебільшого незрозумілі.

 

Можливі запитання “журналістів” до “учасників конференції”:

1) Чи вживаються такі  слова в інших стилях? І якщо вживаються, то в яких? (Можуть вживатися у художньому стилі)

2) З якою метою? (Для точнішого відтворення життя, праці й побуту представників певних професій)

- Дуже часто, діти, деякі професійні слова стають загальновживаними. Наприклад: ляп (помилка у журналістів)

 

1. Усне мовлення

- Зверніть увагу на екран. Прочитайте і скажіть, якої професії стосуються  ці слова?

(На одному слайді написані такі слова: боронування, підняття парів, добрива, косовиця ( працівників сільського господарства); на другому – камбуз, рея, кубрик, такелаж, норд-вест ( моряків);  верстка, вичитка, форзац, макет (видавці).

 

2. Мить творчості.

- Послухайте вірш. Випишіть назви професій, які у ньому згадуються. До двох із них напишіть професійні слова.

Головна професія

Спитай у мами чи у тата,

Які професії у них –

Професій в світі є багато,

Сповна їх вистачить на всіх.

 Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр.

                                   (Костенко)

(Перевіряю виконання завдання).

- Ота головна професія вимагає від нас знань із різних галузей науки. Тому наступне завдання.

 

3. “Подумай і запиши”

- На екрані -  таблиця, у якій зліва записані професійні слова, а справа ви повинні, з’ясувавши, якого предмета вони стосуються, записати його. У ваших зошитах буде такий запис. Наприклад:

1. образотворче мистецтво;
2. українська мова і т.д.

 

№ п/п	Професійні слова	Навчальний предмет
1.	Казка, переказ, загадка, байка, легенда, пісня, дума, веснянка	?
2.	Число, цифра, доданок, частка, ділення, множення, від’ємник	?
3.	Століття, війна, гайдамаки, революція, гетьман, ОУН-УПА	?
4.	Річка, гори, русло, корисні копалини, озера, ставки	?
5.	Мольберт, фарби, пензель, акварель, пейзаж	?
6.	Частини мови, префікс, корінь, суфікс, морфологія, синтаксис	?
7.	Нотний стан, сольфеджіо, опера, арія, фортепіано, піано	?

 

ІІІ. “Академік Термін”

- Я – Академік Термін – моїх підопічних слів-термінів вживають науковці, військові, спортсмени, діячі мистецтва у своїй професійній діяльності. Це слова, що називають певні поняття: науки (морфологія, звук), мистецтва (інтермецо) та ін.

 

1. Вправа “Словесний квітникар”.

- Перед вами квітка-семицвітка. Намалюйте її у своїх зошитах і заповніть її пелюсточки словами-термінами, що використовує лише наука про мову. Отже, із прочитаних мною слів необхідно виписати тільки ті, які використовує наука про мову.

Кіносценарій, ділення, додаток, мізансцена, амплуа, суфікс, тенор, корінь слова, лібрето, множення, молекули, кордебалет, основа слова, минулий час, партитура, присудок, прем’єра вистави, стилі мовлення, сольфеджіо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- А тепер звірте свої квіточки із квіточкою на екрані. За 7 правильних відповідей ставите собі 7 балів.

 

ІV. “Академік Просторічний”

- Я – Академік Просторічний – даю притулок словам, що вживаються лише в усному побутовому мовленні. Такі слова називаються просторічними. У художніх творах їх використовують для надання зображуваному зневажливої, грубуватої характеристики: бабище.

Можливі запитання “журналістів” до “учасників конференції”:

1) А які ще слова належать до просторічної лексики?  (Росіянізми, суржик, вульгаризми).

2) Що ви називаєте росіянізмами? (Русизми – це слова, запозичені з російської мови, що перебувають за межами української мови і не зафіксовані її словниками: слідуючий (наступний)

3) Що таке суржик? (Суржик – це змішування у мовленні українських та російських слів: прівєт (привіт)

4) Наведіть приклад вульгаризмів. (Вульгаризми – це грубі, лайливі слова або звороти. Їх у мовленні не варто використовувати)

 

1. Робота з підручником.

Вправа з підручника.

- Прочитайте, випишіть із речень просторічні слова.

 

2. Вправа “Ми – редактори”

Відредагувати речення:

* По даних статистики у місяці жовтні майже весь цукровий буряк уже викопано. (За статистичними даними у жовтні викопано майже весь цукровий буряк)

* Підписка на газети і журнали триватиме напротязі листопада. (Передплата газет і журналів триватиме протягом листопада).

 

 

 

 

V. “Академік Жаргон”

- Я – Академік Жаргон – опікуюсь словами, які стоять поза загальновживаною мовою. Це слова або вислови, вживані невеликою групою людей: тусуватися (проводити час у компанії друзів), прикольний (смішний)

Можливі запитання “журналістів” до “учасників конференції”:

1) З якою метою вживають у своєму мовленні жаргонізми люди? (Як правило, жаргонізми у своєму мовленні вживає молодь, яка, спілкуючись, додає до свого мовлення специфічні емоційно забарвлені слова).

- Учениця гімназії Черкас Мар’яна написала науково-дослідницьку роботу на тему “Молодіжні жаргонізми Заліщанщини”. Як додатки до своєї роботи вона уклала словничок жаргонізмів, які використовує у своєму мовленні молодь Заліщанщини. Давайте з деякими із них ознайомимося.

(Діти зачитують жаргонізми, деякі із них виписують у зошити)

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань

- Ми з вами на сьогоднішньому уроці взяли участь у конференції, ознайомилися зі стилістично забарвленою лексикою, отримували бали, підрахувавши які, отримаємо кінцевий остаточний бал. На завершення виконаємо на невеличкі комп’ютерні  тести, оцінювати які миттєво буде комп’ютер, тому бали за тести ви зможете доплюсувати до загальної кількості балів. (Якщо ж комп’ютер на уроці тільки один, і вчитель використовує його як демонстраційний матеріал, то кожному учневі роздаю роздруковані тести).

ТЕСТИ

 

V. Підсумки уроку

- Завершуючи наш урок, хочу ще раз звернути вашу увагу на епіграф уроку: “Слова – це теж вчинки”. Якщо хочемо бути вихованими, інтелігентними людьми, ми повинні  завжди стежити за чистотою свого мовлення. Адже, як казав Д.Лихачов, “наше мовлення – найважливіша частина не лише нашої поведінки, нашої душі, розуму, а й нашої здатності не піддаватися шкідливому впливу оточення, навіть якщо воно затягує”. Тож у будь-яких ситуаціях намагайтесь спілкуватися чистою літературною мовою, бережіть її, піклуйтеся про неї, боріться за неї.

Боротьба за рідну мову – це не тільки боротьба,

Це викохування слова, добрий вибір і сівба.

Щоб від серця і до серця, від душі і до душі

Потрапляли ці ядерця і приймалися усі.

Щоб ярились, квітували ці зерняточка малі

І щодня заполоняли простір рідної землі.

Щоб ніщо не заважало їм здійматися й цвісти,

Щоб будяччя чорне жало не вбивало ці ростки.

                                                                      (О.Лупій)

 

VІ. Повідомлення домашнього завдання

• Матеріал підручника;
• Вправа з підручника;
• У програмі Publicher створити власну публікацію, виділивши такі рубрики: “Діалектизми”, “Професійні слова”, “Терміни”, “Просторічні слова”, “Жаргонізми” ( деякі з них) – за бажанням;
• Створити леп бук за вивченою темою.