Урок на тему "Характеристика головного героя оповідання Г. Тютюнника «Біла мара», визначення основної думки твору".

Тема. Характеристика головного героя оповідання  Г. Тютюнника «Біла мара», визначення основної думки твору.

Орієнтовна навчальна мета. Удосконалювати читацькі навички та вміння аналізувати твір, давати характеристику головного персонажа, знаходити авторські слова для характеристики, огрунтовувати власну думку; збагачувати словниковий запас шляхом добору слів для характеристики героя; розвивати усне  мовлення, логічне мислення й пам'ять; виховувати почуття гумору та читацький інтерес до гумористичних творів, виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин, до природи.

 

Матеріал до уроку. Г. Тютюнник, Біла мара.

Обладнання. Портрет Г Тютюнника; аркуш із таблицею для характеристики персонажа, тестові завдання, слайди до завдань, проектор, екран,  завдання для парної та групової роботи.

                                     ХІД   УРОКУ.

І. Самовизначення до діяльності.

У віконце подивіться

Небу, сонцю посміхніться.

Посміхніться нашим гостям,

Посміхніться і мені.

Ви готові вже чи ні працювати?

Тож роботу починаймо,

Ні секунди не втрачаймо!

 

ІІ. Актуалізація знань.  Перевірка домашнього завдання.

1. Вправа «Закінчити речення».

(Формування когнітивних компетентностей: пам’яті,мислення)

1.Ми працюємо над розділом… (у  країні гумору)

2.В цьому розділі вміщено твори таких жанрів …(вірші,оповідання)

3.Особливість творів цього розділу – … ( гумористичне ,комічне у сюжеті)

4.Невеликий художній твір пройнятий гумором називається … ( гуморескою)

5.Оповідання, яке ми прочитали на минулому уроці називається…(«Біла мара»).

2. Вправа «Мікрофон»

  -  Кореспондент нашого класу хоче задати вам кілька питань. Прошу, Сашо.

1) Хто автор оповідання   «Біла мара»?     ( Григір Тютюнник).

2) Коли народився  Григір Тютюнник?     ( У 1931 році).

3) Де народився  письменник?   ( Письменник народився на Полтавщині).

4) Продовжіть речення : Письменник завжди схилявся перед красою світу, прагнув до

   любові і …(гармонії в усьому).

-Дякую  кореспонденту. Дякую вам, діти.

3.Тестування.

-На урок вам треба було перечитати оповідання «Біла мара».  Перевіримо , чи уважні  ви читачі.

 Гра «Чи уважний ти читач?»          ( Слайд 1)

1.  У якому місці  зазвичай рибалив Арсен?

а) На кладці;

б) біля старої верби;

в) з обривистого берега.

2. Яка  рибка водилась в річці

а) Камбала;

б) короп;

в) щука.

3. Де починалась Крута балка?

а) За лісом;

б) біля ставка;

в) відразу за селом.

4. Де дід Арсен зустрів білу мару?

а) У яру;

б) у балці;

в) біля річки.

5. Що допомогло  їжачкові  стати  білою  марою?

а) Газета;

б) простирадло;

в) серветка.

6.Чому не вдалася риболовля?

а) Води прибуло багато;

б) сонце вже зійшло;

в) не було кльову.

4.Взаємоперевірка.           Відповіді: 1б, 2б, 3в, 4б, 5а, 6б.

-Хто виконав без помилок?

- Дякую вам .

-Хто помилився?

-Ми ще будемо працювати з текстом, будьте уважні.

 

ІІІ. Вдосконалення навичок читання.

1. Конкурс кмітливих.

-Пропоную вам зараз завдання на кмітливість.

   — Прочитайте між літерами назви риб, птахів, тварин.

ТРСОМЛЙКОРОПДЖЛЯЩНАПРИПУТЕНЬШЛЄБУСЕЛГУКПУГАЧЛІВЕПРОЬ

ЗАЄЦЬПЛВОВККТЯГНЯОЇЖЩС     (10)

 -Чи знайомі вам ці персонажі?( Так, ми їх зустрічали у оповіданні.)

 -Кого не вистачає? (Їжачка.)

- А хто названий по іншому? ( Лелека). Як?

ІV. Передбачення та повідомлення теми і мети уроку.

-Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над оповіданням «Біла мара».

 -Як ви думаєте про що будемо говорити ?

(Про природу, про тварин, про головного персонажа, про основну думку оповідання, про рідний край,про художні засоби тексту, ).

-Так, ми будемо говорити про головного персонажа,про його пригоди, про природу  і спробуємо  визначити головну думку твору.

 

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1.Словникова робота

-Перед першим знайомством з оповіданням ми розглянули чимало слів, які були вам незрозумілі. Давайте ще раз до деяких з них повернемось.

                                                                                           ( Слайд 2)

• Прочитати 1 стовпчик зверху вниз.
• Прочитати  2 стовпчик знизу вгору.
• Пояснити значення слів.

• пруг                               вайлува́тий
• пи́сок                            при́путень 
• прина́да                       пові́тка
•  верболо́зи                  лящуки́
•  чудо́висько                 мара́

Пруг –          край чого-небудь ( горизонту)

Писок-         мордочка.

Принада –    приманка.

Верболози –  високий кущ або невелике дерево з блискучими гілками і

                       вузьким листям, що росте у вологих місцях.

Чудовисько-   жахлива фантастична істота, потворне страховище.

Вайлуватий-   -  незграбний, неповороткий.

Припутень    - великий лісовий голуб.

Повітка          - господарське приміщення для утримання домашніх тварин або

                        зберігання різного майна.

Лящуки       -   лящі, річкова риба.

Мара            -  істота чи предмет, що уявляється комусь, привид.

-Чи часто зараз ми чуємо ці  слова?       ( Не всі)

- Як називаються слова, які маловживані?  (Застарілі, архаїзми)

- А чи можемо ми їх вживати? (  В залежності від ситуації, за необхідності).

Фізкультхвилинка.

Зупиняємо урок — робимо зарядку:

Руки вгору, руки вниз —

Все у нас в порядку.

                                            ( зарядка під музику)

2. Перечитування оповідання учнями вголос способом «передаю слово».

 (Учень, який читав, передає слово для читання наступному учневі, називаючи його на ім’я).

• Зараз ми ще раз звернемося зо змісту оповідання. Читайте уважно і зверніть увагу на  все, що стосується головного персонажа.

3.Аналіз прочитаного.

--Хто ж головний персонаж оповідання?            (Арсен).

- Який він?    (Середнього зросту, похилого віку, роботящий, добрий, з почуттям гумору)

- Як ще автор  називає його  у творі?                    (Дід, Бушля, рибалка, старий)

-А як ви думаєте, чому саме дід, а не хлопчик чи жінка?

 

4.Робота в групах за таблицею над характеристикою головного героя.

 (Відкриваю малюнок. Слайд 3 )   

            -Ось таким ми бачимо головного героя  очима художника, який створив ілюстрацію до оповідання.

- Я пропоную вам скласти характеристику  Арсена працюючи в групах.

Допоможе вам у цій роботі  таблиця.

 

Характеристика	Дід Арсен
Риси характеру	Активний,розумний,сердечний,небагатослівний, добродушний,людяний,має почуття гумору.
Вік персонажа	65-70, похилого віку.
Місце проживання	Сільська місцевість (село).
Поведінка в описуваній ситуації	Розгубленість, страх.
Ставлення до інших персонажів	Добродушний, людяний,
Ставлення до природи	Любить природу,розуміє її, розмовляє з тваринами.

5.Перевірка групової роботи. ( Виходять по 1 представнику з групи , зачитують те, що склали, всі можуть доповнювати.

-Отже, Арсен позитивний герой чи негативний?   (Позитивний, бо він добрий,любить природу….)

- А як же його боягузтво?                                           (Бо то було несподівано.)

- Що надає твору опис цього випадку із життя діда ?  ( Комічності, гумористичного

                                                                                         забарвлення.)

6. Визначення  головної  думки твору.

- Як ви гадаєте, з якою метою автор написав це оповідання ?( Розказати дітям про звірів і птахів, про красу природи, про зв'язок людини з природою.)

-Якою бачить дід природу, йдучи  на рибалку? Знайдіть і прочитайте.

- Чому образ діда Арсена  присутній у багатьох творах Тютюнника? (Бо сам він людина щира, добра, проста  і читачам-дітям легше відкривати для себе світ природи, придивлятись до всього живого, милуючись ним, а значить, пізнавати  незвичайне у звичайному).

-Чому вчить оповідання?  ( Придивлятися, милуватися, пізнавати ,любити, берегти природу)

- Чи може все, про що ви зараз говорили, бути головною думкою твору?

 -Так що ж є головноюдумкою твору?

-А чи доводилось вам бачити таку красу природи,про яку ми читали в оповіданні? Де?

-Все менше і менше ми можемо спостерігати чудові краєвиди. Чому? ( Бо не всі люди

бережливо відносяться до природи, вирубують ліси, виловлюють рибу у річках і озерах…)

-Зараз я хочу вам показати  чарівні куточки нашого Запорізького краю.

                                                                                            (Презентація )

VІ..Підсумок уроку. Рефлексія.

• Чим  сподобався вам  герой?
• Як можна побороти страх?
• Що важливого для себе ви взяли з уроку?

VІ І.Домашнє завдання (на вибір)

Поділити текст на частини, підібрати заголовки, намалювати малюнок до однієї з

частин.

 

Резервний матеріал

 

Робота з визначення художніх засобів, використаних автором.  Робота в парах.

-Які  художні засоби Г.Тютюнник  використав у оповіданні?

( образні вислови, порівняння,переносне значення,фразеологізми,  звукопис).

• Попрацюйте

     Знайти приклади художніх засобів.

 

Переносне значення  -   губи йому звело од страху, зовсім не стало видно, шепелявить у     кущах сильна течія, дремене геть, верба у воду впала, всякі думки в голову лізуть, висів блідий ріжок місяця, уп’явся очима.

 

Фразеологізми    -   по спині мурахами побіг морозець,  затамував подих.

 

Порівняння  -        лелеки, як матроси; коропи дужі, як воли; біле, як шмат п

                                  полотна.

 

Звукопис  -             колих-колих; брязь-брязь; кахи-кахи; швидше-швидше.

 

Образні вислови  - досвітня зоря, білі-пребілі сорочки, сонний заєць,

                                  вайлуваті лящуки, старече безсоння,чорна прірва,

                                  корчакувате гілля.

 

Описи природи -  над обрієм зажевріє велика досвітня зоря;

                               на луках туманець  при самій траві стелеться;

                               вологою з лісу потягло та мокрою глиною;

                               на небі ,поміж хмарами, ще висів блідий ріжок місяця;

                               місяць стояв низько, вже не зазирав у балку, тому в ній  

                               панувала темрява.