Відкритий урок на тему:

«Характеристика родин класу

Дводольні. Родини Капустяні та

Розоцвіті»

 

вчителя біології 

НВК «СЗШ №2-гімназія» м. Трускавця ПУЦІВА МИХАЙЛА ВАСИЛЬОВИЧА

Урок № 39

Тема. Характеристика родин класу Дводольні. Родини Капустяні та Розоцвіті

Мета: вивчити основні ознаки зазначених родин класу Дводольні, удосконалювати вміння узагальнювати, робити висновки, працювати в групі з текстом, малюнками. Розвивати комунікативну, здоров’язберігаючу компетентності. Сприяти вихованню свідомого ставлення до необхідності раціонального природокористування. Вивчити вплив та значення представників родин Хрестоцвіті та Розові на здоров’я людини.

Обладнання та матеріали: мультимедійний супровід, картки оцінювання, таблиці, картки з завданням, фотографії, схеми й плакати, які дозволяють ілюструвати представників родини Капустяні або Хрестоцвіті та Розоцвіті, презентація в форматі Power Point.

Базові поняття й терміни: клас Дводольні, родина Капустяні, родина Розоцвіті. Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку I.   Організаційний етап

Привітання з емоційним забарвленням.

II.           Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності Виконання завдання на картках (два учні виконують біля дошки). Завдання. Поєднати ознаки класів покритонасінних рослин з їхніми ознаками.

 

Клас Дводольні	Ознака	Клас Однодольні
ü	Стрижнева коренева система
ü	Мають камбій
	Одна сім’ядоля	ü
	Жилкування паралельне, дугове	ü
ü	Дві сім’ядолі
	Камбію немає	ü
	Мочкувата коренева система	ü
ü	Жилкування сітчасте
ü	Кількість частин квітки кратна 4,5
	Кількість частин квітки кратна 3	ü

Перевірка правильності виконання завдання. (9-10 вірних відповідей – 3 бали, 5-8 – 2 бали, 3-4 – 1 бал, менше 3 – 0 балів). Учні виставляють оцінки в картку.

 

III.        Вивчення нового матеріалу

Родина Хрестоцвіті, або Капустяні (Brassicaceae, або Cruciferae)

Налічує понад 370 родів і близько 3200 видів, в основному трав, поширених майже по всій земній кулі, але переважно в областях помірного клімату. В Україні поширено 229 видів.

Однорічні, дворічні та багаторічні трави, рідко напівкущі і кущі.

Листки прості, чергові, зібрані в прикореневу розетку, цілісні або перистолопатеві, роздільні чи розсічені, без прилистків. Квітки двостатеві, роздільнопелюсткові, актиноморфні, зібрані в суцвіття — китиці або волоті без приквітків. Оцвітина подвійна, чотиричленна. Чашечка з 4 вільних чашолистків, віночок роздільнопелюстковий, пелюсток 4, розміщені вони хрестоподібно (звідки й назва родини). Тичинок 6, вони різні: 2 короткі зовнішні і 4 довгі внутрішні. Маточка одна, утворена двома плодолистиками, зав'язь верхня. Плід — стручок або стручечок, рідко горішок. Приклад формули квітки: дика редька

 

*♀    Ca2+2Co4A2+4G(2)

Капустяні пристосовані до найрізноманітніших умов зростання, особливо посушливих: опушення листків, восковий наліт, утворення коренеплодів (редька, хрін), виділення летких сполук для приваблювання комах у ночі (матіола) тощо. 

Характерною особливістю представників хрестоцвітих є те, що в їхніх органах, (особливо в насінні) нагромаджуються жирна олія, нерідко з глікозидами.

За своїм значенням для людини хрестоцвіті поступаються лише злакам, бобовим і пасльоновим. Багатьох представників родини широко культивують як овочеві (капуста, редька, редиска, хрін, гірчиця) та технічні рослини (рапс, рижій, катран абіссінський). У насінні рослин цієї родини є значний процент олії, яку споживають, використовують у лакофарбовій і миловарній промисловості. Є серед капустяних і бур'яни (свиріпа, талабан, хрінниця, редька дика тощо).

У родині багато цінних видів рослин: продовольчі - капуста білоголова, к. червоноголова, к. цвітна, к. брюсельська, к. савойська, к. кольрабі та інші, редька чорна, р. біла, редиска, хрін звичайний, бруква, гірчиця сарептська (порошок вживають як приправу - "гірчицю"); настурція лікарська - це багаторічна, харчова, вітамінна і лікарська рослина, на жаль нині призабута. Вона містить багато солей йоду, заліза, фосфору, калію; вітаміни С, В₁, В₂, каротин. 

Кормові - ріпак озимий, суріпиця озима, редька олійна, капуста кормова, бруква, вайда фарбувальна.

Олійні культури: гірчиця сарептська, г. чорна, г. біла, ярий ріпак (кольза), вайда фарбувальна, хрінниця посівна (крес-салат), рижій посівний та інші.

Майже всі представники родини Хрестоцвітих отруйні для коней і великої рогатої худоби, оскільки містять глікозиди, з яких в організмі тварин утворюються гірчичні олії, що спричиняють подразнення шлунковокишкового тракту і набряк легень.

При поїданні тваринами хрінниці смердючої їхнє м'ясо набуває неприємного запаху, який не зникає навіть після кип'ятіння і смаження. У корів, яким згодовували зелену масу редьки дикої, брукви, талабану польового, видів катрану їхнє молоко набувало неприємного присмаку.

Серед хрестоцвітих є кілька видів лікарських рослин.

Грицики звичайні - однорічна або дворічна рослина 10-50 см заввишки. Поширені по всій Україні як бур'ян. У медицині використовують траву, яка містить вітаміни В₂, С, D, К, каротин, холін, ацетилхолін, тирамін, сапоніни, глікозид диосмін, алкалоїд бурсин, смоли, фітонциди, органічні кислоти. Використовується при маткових кровотечах і циститах.

Гикавка сіра - однорічна рослина 20-40 см заввишки. Росте на сухих схилах, уздовж доріг і на полях по всій Україні. Застосовують траву в народній медицині. Вона містить алкалоїди, глікозид синігрин, солі фосфору, магнію, натрію. Настій гикавки, сірої використовують при стійкій гикавці, мігрені, головному болю, ентероколіті, проносах, відомі випадки поліпшення стану хворих на аденому простати і при варикозному розширенні вен від вживання настою її трави.

Гірчиця біла, Гірчиця сарептська, Гірчиця чорна - усі три види однорічні рослини, вирощуються. Для лікування використовують насіння гірчиць, яке містить глікозид синігрин, жирну олію (до 47%), фермент мирозин. Глікозид синігрин під дією ферменту мірозину в теплій воді розщеплюється на ефірну олію, глюкозу і сульфат калію.

Після одержання жирної олії (шляхом пресування) із макухи (методом перегонки з водяною парою) одержують гірчичну ефірну олію, а знежирену "макуху перетворюють у порошок, з якого виготовляють гірчичники і столову гірчицю.

Препарати усіх видів гірчиць справляють бактерицидну і відхаркувальну дію, стимулюють діяльність серцево-судинної системи і шлунковокишкового тракту. Столова гірчиця збуджує апетит. Гірчичні ванни і гірчичники посилюють кровообіг, поглиблюють дихання, полегшують відхаркування.

Кінський часник черешковий - дворічна рослина 25-100 см заввишки. Росте в лісах і в тінистих місцях по всій Україні. В медицині використовують траву і насіння, листки пахнуть часником. Уся рослина містить ефірну алілову олію, мінеральні речовини, вітамін С, каротин.

Рослина отруйна і шкідлива для тварин, особливо плоди і насіння. Молоко кіз і корів при поїданні кінського часнику набуває запаху часнику та їдкого присмаку.

Суріпиця звичайна - дворічна рослина 40-60 см заввишки. Росте на луках, полях, схилах майже по всій України, за винятком Півдня Степу і Криму.

Підсилює статеву функцію і сприяє виробленню сперми у чоловіків.

Насіння суріпиці звичайної отруйне для ВРХ, коней і птиці. Отруєння спостерігалися при згодовуванні їм зеленої маси та зернових відходів із значним домішком насіння суріпиці (до 15%). Отруєння корів та індичат внаслідок поїдання ними зеленої маси часто закінчується смертю.

Талабан польовий - однорічна рослина 20-50 см заввишки. Росте в посівах, вздовж доріг, поблизу жител по всій Україні. Це бур'янова, харчова, вітамінна, лікарська, отруйна, жиро- та ефіроолійна рослина.

У медицині використовують траву, квітки, плоди, насіння. Хімічний склад вивчено ще недостатньо: насіння містить 33% жирної невисихаючої олії, вітамін С (близько 500мг/100г), гірчичну олію (0,84-1,04%), в листках виявлено вітамін С (близько 500мг/100г). Біологічно-активні речовини, що містяться в талабані польовому, мають широкий спектр фармакологічної дії: кровоспинна, сечогінна, потогінна, відхаркувальна, в'яжуча, антимікробна, протизапальна, ранозагоювальна, а також має тонізуючі, стимулюючі та загальнозміцнювальні властивості. Рослина гостра на смак, має запах часнику.

Препаратами талабану успішно лікують трихомонадне запалення статевих органів та імпотенцію у чоловіків, а також гнійні рани, виразки; вони виводять токсичні речовини з організму (з потом). Рослина отруйна для тварин. Глікозиди талабану не втрачають отруйності в силосі. Молоко корів при поїданні ними т. польового набуває особливого присмаку як і при поїданні зеленої маси редьки, ріпаку, брюкви.

Кудрявець Софії -однорічний рудеральний бур'ян (живе на засмічених ділянках), поширений по всій Україні. У медицині та ветеринарії використовують насіння, воно містить глікозид синегрін (1-2%), який розщеплюється з виділенням ефірної олії. Рідкий екстракт насіння застосовують як послаблювальний засіб при функціональних і хронічних закрепах. У народній медицині використовують також хрінницю смердючу, її соком зводять бородавки, а з настоянки трави ставлять компреси до збільшених лімфатичних вузлів, відвар трави п'ють при геморої. Цілющу дію трави жерухи лучної високо цінували стародавні римляни при лікуванні психічних захворювань як заспокійливий засіб, при сверблячих висипах на шкірі, недокрів'ї, захворюваннях жовчного та сечового міхурів, її препарати поліпшують сон і знижують кров'яний тиск.

 

 

Гірчиця сарептська

 

Родина Капустяні, або Хрестоцвіті.

Дводольні рослини об’єднані в понад 400 родин. Ми розглянемо тільки п’ять найважливіших з них: Розоцвіті, Капустяні, або Хрестоцвіті, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Гайстрові), або Складноцвіті.

До родини належать однорічні, дворічні та багаторічні трави, які ростуть в основному в зоні помірного клімату. Деякі представники родини мають потовщене м’ясисте коріння (редиска, хрін, редька). Нижнє листя часто зібране в прикореневу розетку. Квітки хрестоцвітих двостатеві, з подвійною оцвітиною. Чашечка складається з чотирьох чашолистків, віночок — з чотирьох пелюсток, які розташовані навхрест. Звідси й походить назва родини.

У квітці шість тичинок, дві з яких коротші за інші, і одна маточка. Квітки зібрані в суцвіття китицю. Вони найчастіше жовті або білі, але бувають рожеві й фіолетові. У квітках є нектар, тому багато хрестоцвітих є медоносами. Плоди — стручки або стручечки дуже різноманітної форми. 2. Господарське значення Хрестоцвітих.

Багато хрестоцвітих мають господарське значення. Серед них є городні культури, олійні, кормові, декоративні, а також бур’яни. Основна культура хрестоцвітих — добре знайома вам капуста. Вона дала одну з назв родині. Це дуже давня культура, її обробляли ще в доісторичні часи. Зараз існують численні сорти капусти. Особливою популярністю користується капуста головчаста. Вона є однією з основних харчових рослин помірного клімату. Вирощують також цвітну капусту, їстівними в якої є недорозвинені щільні білі суцвіття, брюссельську капусту з їстівними дрібними головками, що утворюються з бруньок пазух, капусту кольрабі, що має їстівне потовщене надземне стебло.

У їжу в сирому вигляді використовують м’ясисте коріння редиски, редьки. Хорошою приправою до всіляких м’ясних та рибних страв є потовщене коріння хріну, яке містить багато вітамінів і речовин, що вбивають бактерії. Деякі хрестоцвіті вирощують заради отримання з їхнього насіння олії (харчової й технічної) — рапс, рижок, гірчиця.

Найбільш урожайний серед олійних хрестоцвітих — рапс. Половина маси його насіння припадає на олію. Ії застосовують у металургійній, текстильній, шкіряній промисловості, для виготовлення гуми.

Олія гірчиці має харчове значення. Її використовують у хлібопекарській, кондитерській, консервній промисловості. Порошок, який залишається після видалення з насіння олії, йде на виготовлення столової гірчиці, гірчичників.

Левкой — це декоративна рослина. Його квітки прості й махрові, різного забарвлення, духмяні. Одним з видів левкоя є матіола. Її бузково‑рожеві квітки розкриваються ввечері, поширюючи навколо дуже приємний аромат. Недаремно цю квітку називають нічною фіалкою. Суріпиця, дика редька, грицики (калитник) — бур’яни. Дика редька — рослина з яскраво‑жовтими квітками та стручками, які розщеплюються на окремі членики, що містять по одній насінині. Вона засмічує посіви багатьох культурних рослин. Грицики мають прикореневу розетку листя, дрібні білі квітки й трикутні стручки з виїмкою на верхівці. Це бур’ян садів та городів. Однак грицики застосовують також як лікарську рослину.

Родина Розові (Rosaceae) У світовій флорі налічується понад 3000 видів, близько 115 родів, у флорі України - 280 видів, 40 родів. Вічнозелені та листопадні дерева і кущі, багаторічні, рідко однорічні трави, поширені в помірній та субтропічній областях північної півкулі. Листки дуже різноманітні - прості й складні, цілісні та розчленовані з прилистками, чергові, часом супротивні. Квітки поодинокі або зібрані у китиці, зонтики, щитки, волоті тощо, в більшості видів двостатеві, правильні. Оцвітина 5-членна, рідко 3-4-членна або більше як 5-членна, подвійна, в деяких видів є підчаша, чашолистків п'ять, рідко десять, при основі зрослися. Пелюсток п'ять, часом їх немає. Тичинок багато, п'ять або десять, часом дві або одна. Характерною особливістю родини є будова гінецея і квітколожа. Останнє може бути конічним з апокарпним гінецеєм та увігнутим із синкарпним гінецеєм. Квітколоже (гіпантій) має тенденцію розростатися у вигляді блюдця, чаші чи келиха, але в утворенні гіпантія беруть участь й інші частини квітки.

Плоди різноманітні: листянка, сім'янка, кістянка, горішок, часто збірні, справжні або несправжні.

Розові мають дуже важливе народногосподарське значення і насамперед для країн помірної зони. Тут культивуються багато сортів яблуні, вишні, персика, абрикоса, айви і суниці. В медицині і парфюмерії використовують розове ефірне масло із пелюсток деяких троянд, а також жирну олію з насіння абрикоса, персика й сливи.

За типом квіток, плодів і будовою квітколожа, родину поділяють на сім підродин, з них для флори України характерні представники тільки чотирьох:

таволгових (спірейні), шипшинових (розових), яблуневих і сливових.

Підродина таволгові. Кущі, квітколоже плоске або трохи увігнуте. Маточок п'ять і більше, зав'язь верхня, плід складний - з п'яти і більше листянок. Представник таволга середня та інші види таволг - усі вони декоративні рослини.

 

 

Підродина розові, або шипшинові. Кущі, багаторічні трави. Мають гіпантій, квітки навколоматочкові. Маточок багато, зав'язь верхня, плоди - складна сім'янка, або кістянка.

Представники: малина звичайна, ожина сиза, костяниця, суниці лісові, перстач білий, шипшина зморшкувата, троянда - культивуються в багатьох сортах як високодекоративні рослини. Культура троянд почалася з гібридів, одержаних від схрещування місцевих індійських та французьких дикорослих видів. Селекціонерами світу одержано близько 25000 сортів троянд. Усі існуючі сорти і декоративні види їх розділяють більш як на 30 садових груп.

 

Підродина яблуневі. Дерева різної висоти. Квітка надматочкова, квітколоже увігнуте і зрослося із зав'яззю, маточка одна, зав'язь нижня, плід - яблуко. Представники цієї підродини належать до родів яблуня, груша, горобина, айва, хеномелес, глід та ін., які широко культивуються в помірній і субтропічній зонах північної півкулі як цінні фруктові рослини.

 

Підродина сливові. Дерева і кущі. Квітка навколоматочкова, квітколоже як і в яблуневих - увігнуте, але не зростається із зав'яззю. Маточка одна, зав'язь верхня, плід - кістянка. До цієї підродини належать цінні кісточкові фруктові дерева і кущі: роди - абрикос, слива, вишня, мигдаль (черешня, черемха) та інші.

 

Серед Розових багато цінних лікарських рослин, отруйні - поодинокі види. Як отруйний вид слід відзначити мигдаль степовий, бобчук. Невисокий кущ 30-100 см заввишки, зацвітає до розпускання листків. Він зростає на степових і кам'янистих схилах у Степу та Криму, рідко на півдні Лісостепу. Всі частини рослини містять ціанглікозид амігдалин, особливо багато його в плодах. В організмі тварин з амігдалину утворюється синильна кислота, котра і є отруйним чинником.

Синильна кислота в організмі теплокровних тварин і людини блокує дихальний фермент, що спричиняє кисневе голодування тканин і призводить до паралічу дихального центру і, отже, смерті. Відомі випадки смертельного отруєння курей, які наїлися насіння абрикосу. Люди можуть отруїтися, споживаючи продукти переробки плодів з кісточками таких рослин як абрикос, персик, слива, вишня, алича, терн та ін. Особливо небезпечні для організму людини наливки, настоянки і вино, до яких додається етоливий спирт – він сприяє екстрагуванню амігдалину з кісточок плодів згаданих рослин і робить продукт ще отруйнішим.

 

 

До родини Розові належить також лікарські рослини: гадючник оголений, гадючник звичайний або шестипелюстковий, глід, горобина звичайна, горобина чорноплідна, перстач білий, перстач прямостоячий або калган, перстач гусячий, родовик лікарський, черемха звичайна, шипшина корична, парило звичайне, гравілат міський.

Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) - дерево до 18 м заввишки. Поширена на Поліссі, півночі Лісостепу, в гірському Криму і в Карпатах. Харчова, лікарська, деревинна, медоносна, фарбувальна і декоративна рослина.

У медицині та ветеринарії використовують плоди, які містять каротин, вітамін С, Р, гіркоти, цукор, сорбозу, спирт сорбозу. Вживають як потогінний, в'яжучий і вітамінний засоби. Препарати з плодів горобини знижують кількість жиру в печінці і холестерину в крові, порошок з плодів підвищує опірність судин.

У народній ветеринарії плоди горобини рекомендують при захворюваннях печінки і жовчного міхура, каменях у нирках, як кровоспинний, сечогінний і делікатний послаблюючий засоби. У ветеринарній практиці їх призначають як сечогінний, загальнозміцнювальний і протизапальний засоби та для поліпшення травлення (внутрішньо у вигляді настою).

 

Перстач прямостоячий або калган (Potentilla erecta L.) - багаторічна трав'яниста кореневищна рослина 10-30 см заввишки. Росте на вологих луках, узліссях, у зріджених соснових лісах на Поліссі, в Карпатах, менше в Лісостепу, дуже рідко в Степу. Лікарська, харчова, фарбувальна і косметична рослина.

У медицині та ветеринарії використовують сухі кореневища, які містять дубильні речовини, глюкозид торментилін, флавоноїди (кверцнтин) - поліпшує імунітет, сприяє виведенню з організму солей важких металів зокрема свинцю, стронцію, кадмію; противірусна, спазмолітична, жовчогінна і протизапальна дії. Препарати калгану мають в'яжучу, кровоспинну, бактерицидну, жовчогінну, протизапальну, відхаркувальну дії. Використовується також у рибоконсервній та лікеро-горільчаній промисловостях.

 

Черемха звичайна (Padus avium Mill.) - кущ або дерево до 10 м заввишки. Росте по всій Україні. Харчова, лікарська, медоносна, фітонцидна, фарбувальна, деревинна, декоративна інсетицидна та отруйна рослина. В медицині використовують плоди, які містять дубильні речовини, органічні кислоти (яблучну і лимонну), в насінні містяться глікозид амігдалин, гірка мигдалева олія. Вживають як в'яжучий засіб при проносах. Водний настій квіток використовують при хворобах очей. Свіжі плоди мають фітонцидну дію.

 

Шипшина корична (Rosa cinnamomea L.) - високий кущ 60-200 см заввишки. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, заходить на північ ЗлаковоЛучного Степу, зростає на узліссях, у заплавних заростях чагарників, на луках. Лікарська, вітамінна, харчова, декоративна і фітомеліоративна рослина.

У медицині використовують її плоди і насіння. Плоди містять вітаміни С, В₂, Р, каротин, дубильні та пектинові речовини, лимонну кислоту, цукри, чимало солей калію, а також солі заліза, марганцю, магнію, фосфору.

Використовують як полівітамінний засіб і для виготовлення жовчогінного препарату - "Холосасу", який застосовується при хворобах печінки і як полівітамінний препарат. Настоювати плоди шипшини рекомендується в термосі і вживати після прийому їжі, щоб запобігти подразненню слизової оболонки шлунка аскорбіновою кислотою (вітаміном

С).

Насіння шипшини коричної містить жирну олію, яка застосовується як жовчогінний і протизапальний засоби. В українській флорі налічується 82 види шипшини, заготовляти плоди можна з усіх видів шипшин, хоча вони, звичайно, мають різну медичну і харчову цінність.

У народній медицині використовують, крім плодів, ще й корені шипшини собачої, препарати якої за деякими відомостями кришать у нирках камені різного хімічного складу.

 

2. Практичне значення представників родини Розоцвіті.

Родина Розоцвіті дала людині дуже багато корисних рослин. Перш за все, це плодові дерева — яблуні, груші, вишні, сливи, абрикоси, персики, мигдаль. Їхні плоди мають не тільки прекрасний смак, але й містять багато корисних речовин (цукор, вітаміни, кислоти). Споконвіку люди споживають малину як культурну, так і дикорослу, а її висушені плоди застосовують як старий лікувальний засіб від простуди. Плоди дикої і культурної суниці використовують для харчування у свіжому вигляді та для приготування кондитерських виробів. Широко відома шипшина — колючий чагарник, що росте на узліссях та на схилах, іноді він утворює непрохідні чагарники. Плоди шипшини — це ціла фабрика вітаміну С. Червоні плоди збирають восени, сушать, а потім роблять із них настої та відвари. Крім того, з плодів шипшини виготовляють лікарські препарати.

Багато розоцвітих вирощують як декоративні рослини — черемху, таволгу, глід, троянди. Троянда — королева квітів. Вона славилася своєю красою та ароматом ще в глибоку давнину, за кілька тисяч років до нашої ери. Сучасні культурні сорти троянд утворилися від кількох диких видів. Сьогодні існують десятки тисяч сортів троянд.

Проте вони мають не тільки декоративне значення. Із пелюсток деяких видів троянд отримують ароматну трояндову олію — цінний продукт для парфумерії та медицини. До родини Розоцвіті належить ряд дикорослих трав — перстач, приворотень.

У вологих місцях, біля берегів водоймищ зустрічається перстач, гусячі лапки з повзучим стеблом та великими яскраво‑жовтими квітками, на луках — перстач сріблястий зі сріблясто-білим нижнім боком листя та дрібними жовтими квітками, у лісах — перстач білий із красивими білими квітками.

Види приворотня — трав’янисті рослини з укороченим стеблом та розеткою листя, з жовтими квітками. Вони ростуть на рівнинах, схилах, гірських луках. Глід, черемху, лавровишню використовують як лікарські рослини.

 

Закріплення вивченого матеріалу

 

Гра «Угадаймо»

Треба впізнати родину не більше ніж за трьома ознаками. Робота проводиться в групах. Перемагає та група, яка відповіла правильно найшвидше за найменшої кількості ознак!

 

1)                Життєва форма – трав’янисті рослини;      Плід -  стручок або стручечок;     Тичинок 2+4. (Родина Хрестоцвіті)

 

2)                Пелюсток – 5;

    Плід -  кістянка, яблуко; 

    Життєва форма – дерев’янисті рослини. 

(Родина Розові)

(Вірне визначення родини – 2 бали)

 

Гра «Визначення рослин родин Хрестоцвіті та Розові» Подається зображення різних представників даних родин і по зовнішніх ознаках характерних одній чи іншій родині, потрібно безпомилково віднести цього представника до правильної родини. Відповіді учнів у групах мають бути обґрунтованими (за якими саме ознаками вони віднесли даного представника саме до тієї чи іншої робини).

 

IV.      Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів Робота з підручником.

Школярі обговорюють контрольні питання. 

V.          Самостійна робота учнів

Учні опрацьовують завдання запропоновані вчителем до даної теми.

VI.      Домашнє завдання Прочитати § 43,44.

VII.  Підбиття підсумків уроку