Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Урок на тему: «Харків архітектурний: погляд у минуле»

Про матеріал
Музейний урок з Харківщинознавства на тему: «Харків архітектурний: погляд у минуле»
Перегляд файлу

Музейний  урок з Харківщинознавства на тему:

«Харків архітектурний: погляд у минуле»

 

Народився Олексій Миколайович 3 березня 1862 р. у Харкові, в родині відомого вченого, основоположника фізичної хімії Миколи Миколайовича Бекетова. В експозиції ви можете побачити портрет Миколи Миколайовича, який написала відома художниця Харкова в 19 ст. М. Д. Раєвська-Іванова.

 Родовід Бекетових іде в глибину нашої історії. Ця родина впродовж багатьох століть давала науці, освіті чимало чудових імен, які успадкували любов, повагу до культури,  літератури,  науки.

Дитячі роки Олексій Миколайович провів у Харкові. Художню освіту почав здобувати у школі харківської художниці М.Д. Раєвської-Іванової, яка навчалася у Дрездені, і якій Академія мистецтв першій серед жінок дала звання художника.

Потім у житті майбутнього академіка архітектури було Харківське реальне училище, де малюнок і живопис викладав Дмитро Безперчий, учень Карла Брюллова.

Архітектурну освіту Бекетов одержує в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчує в 1888 р. із золотою медаллю за проект курзалу на Чорному морі. Йому пропонували залишитись працювати у Москві, Петербурзі, але юний архітектор повертається до рідного міста Харкова.

”Я стоял возле сказочных дворцов и вспоминал узкие переулки родного города, тесные и грязные, застроенные глиняными хатками улицы. И меня неудержимо потянуло в Харьков, захотелось отдать ему все мои способности”, - згадував Олексій Миколайович.

У Харкові О.М. Бекетов починає активну творчу роботу. В рідному місті за його проектами зведено понад  40 споруд. Найвизначнішими серед яких є будівлі на Миколаївській площі (нині площа Конституції).

Першим значним досягненням молодого архітектора був проект будівлі Комерційного училища, на яке було оголошено конкурс місцевим купецтвом. Олексія Миколайовича визнано переможцем, але виникли проблеми з будівництвом, і Бекетов сам вирішує керувати процесом. Узявши в помічники тільки студента Технологічного інституту, він бере на себе роль прораба і будівника одночасно. Таким чином, незважаючи на перешкоди, Комерційне училище в 1893 р. було збудовано. Воно стало перлиною Німецької (зараз Пушкінської) вулиці і всього Харкова. Зараз у цьому будинку знаходиться Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого.

 У 1894 р. вчена рада Академії мистецтв присвоїла йому звання академіка архітектури і зарахувала  до дійсних членів Академії.

Тим часом у Харкові з’являються нові замовлення. У швидко зростаючому місті відчувалася потреба у спорудах комерційних банків і Олексію Миколайовичу було запропоновано розробити проект і очолити будівництво Харківського земельного банку. Це завдання зацікавило архітектора ще й тому, що він був одружений на Анні Алчевській, дочці відомого на той час харківського фінансиста Олексія Кириловича Алчевського. Ця будівля збереглася до  сьогоднішнього дня у Харкові і знаходиться зовсім недалеко від нашого музею. Колишня будівля Харківського земельного банку – нині будівля Харківського автотранспортного технікуму.

Опановувати будівництво банків Бекетов їде за кордон. Перебуваючи у Франції, Італії та Німеччині, він вивчає специфіку розміщення  операційних залів, робочих приміщень і повністю розробляє оригінальний проект.

 У 1899 р. на Миколаївській площі Бекетовим була зведена будівля Торгового банку (зараз Будинок техніки) і у 1907 році – будинок Волзько-Камського комерційного банку (зараз Театр ляльок)

Тоді ж, у 1898-1902 рр., невтомний архітектор зводить другу за своєю значущістю споруду – Будинок харківських судових установ. Цій роботі він віддав чималу частку своїх сил і таланту. Адже архітектор мав не тільки “намалювати” зовнішній вигляд, але й спроектувати внутрішні приміщення та інтер’єр. Співавторами проекту й  помічниками у втіленні його були архітектори  Ю.С. Цауне і В.В. Хрустальов.

Ще одним значним для Бекетова творінням стала будівля Харківської громадської бібліотеки (зараз Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка).

Серед ініціаторів створення бібліотеки була родина Алчевських та інші прогресивні діячі Харкова. За короткий строк, з 1898 до 1901 р., Олексій Миколайович побудував цю корисну споруду, не взявши за неї грошей, замість яких ще на початку будівництва отримав від громадськості міста Адресу подяки.

Безкорисливо він виконав і проект будинку знаменитої недільної школи Христини Данилівни Алчевської на розі вулиць Чернишевського і Раднаркомівської (зараз у цьому будинку знаходиться виставкова зала Харківського художнього музею). До споруд дореволюційного періоду за проектом Олексія Миколайовича Бекетова відноситься також будівля Харківського медичного товариства з бактеріологічним інститутом ім. І. Мечникова при ньому. Проект і будівництво цієї споруди (1911-1913 рр.) з її різноманітними функціями становили велике і складне завдання: необхідно було зібрати разом приміщення різні за призначенням. Це завдання архітектор виконав так вдало і з таким успіхом, що будинок слід по праву віднести до найкращих творінь О.М. Бекетова.

 Схильність творчості Бекетова до суворої класики особливо чітко простежується в спорудах вищих навчальних закладів, зокрема будинку Вищих жіночих курсів (нині корпус Сільськогосподарського інституту). До цього ж періоду (1914-1916) відноситься будівництво Комерційного інституту, приватних будинків Соколових, Алчевських (нині Будинок культури міліції). У будівництві приватних будинків Бекетов відходить від суворих канонів, в його будівлях цієї пори присутні псевдомавританські, неокласичні, античні форми (його приватний будинок, нині Будинок вчених).

Серед численних харківських робіт Олексія Бекетова слід згадати і постамент пам’ятника В. Каразіну, який стоїть зараз біля входу до Харківського  національного університету.

Перша Світова війна перешкодила Бекетову втілити у життя цілу низку проектів, які, на думку архітекторів і мистецтвознавців, безумовно, стали би прикрасою Харкова, зокрема проект Жіночого медичного інституту і театру на 2200 місць.

Олексія Миколайовича шанують не тільки в Харкові. Його ім'я відоме у містах Новочеркаську та Сімферополі, де красуються збудовані ним театри, у Ростові-на-Дону – будівля банку та в інших мічтах.

  В Лубнах  за проектом архітектора було збудовано  Жіноче єпархіальне училище та Будинок окружного суду.   Пам’ятають зодчого і в Криму, де є чимало садиб та будинків, що ним спроектовані, наприклад, дача його батька Миколи Бекетова.

Академік архітектури опікувався не тільки проектами та будівництвом, він ще й талановито викладав містобудування майбутнім будівникам (напередодні та після 1917 р.) в Технологічному інституті та Інституті комунального будівництва, де до 1941 р. був завідувачем кафедри архітектури.  

Революція не завадила кар’єрі Бекетова. Талановитий зодчий і за нової влади не втратив прихильність і повагу, хоча працювати доводилося ще більше та енергійніше. Олексій Миколайович був одним із засновників Всесоюзного, республіканського та обласного управління Спілки архітекторів СРСР,  дійсним членом Академії архітектури СРСР. У 1939 р. Бекетов  без захисту дисертації одержав ступінь доктора архітектури, а в 1941 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.

У цей період О.М. Бекетов багато працював у Донбасі – Горлівці, Макіївці, де проектував будинки для шахтарів. Побудував ряд будівель громадського та житлового призначення у Харкові, Києві, Баку.

 У Донецьку під керівництвом Бекетова зведено корпус університету. У Харкові збудовано електротехнічний корпус ХТІ (зараз Національний технічний університет ”Харківський політехнічний інститут”).

По закінченні реконструкції палацу культури “Металіст” Бекетову було надано право на спорудження нової університетської будівлі, та, на жаль, здійсненню задуму завадила Велика Вітчизняна війна. Всього за своє життя Олексій Миколайович звів близько 100  будинків та інших споруд.

Окреме місце у творчості Бекетова займає храмова архітектура. Олексій Миколайович усе життя був віруючою людиною  і  свою віру і любов до Бога він відобразив у проектах храмів.

У 1912 році в Харкові замість старої Каплунівської за проектом архітектора було побудовано нову церкву, яка, на жаль, не збереглася. Більш вдала  доля спіткала іншу церкву, яка була спроектована Бекетовим у 1913 р. для міста Тростянець Сумської області. Вона не тільки збереглася, а й нині діє. Та, на жаль, авторство архітектора вдалося встановити лише у 1987 р. завдяки архівним документам, що зберігаються в його родині.

У деяких будинках, побудованих Олексієм Миколайовичем, були відкриті домові церкви, зокрема, церква Святого і Нерукотворного Образа Христа Спасителя при Харківському комерційному училищі (1891 р.) і домова церква Архистратига Михаїла у притулку-пансіоні для дворян похилого віку (1917 р.), та ін. В архіві родини виявлено документи ще однієї домової церкви, відкритої в 1908 р. при Лубенському жіночому училищі, яку теж було збудовано за проектом архітектора О.М. Бекетова.

Неможливо у великій спадщині зодчого залишити поза увагою сторінку життя Бекетова – художника. Він був талановитим пейзажистом, малював багато і з захопленням. У сімейному архіві збереглась його велика художня спадщина. На щорічних традиційних  виставках «Малюнок і акварель архітектора» в Харківському будинку архітекторів О.М. Бекетов  регулярно виставляв свої твори, більшість з яких  одержали  дипломи та похвальні грамоти.

Значне місце у художній творчості Майстра займали природа і архітектурна народна творчість України, з якою Бекетов був пов’язаний все своє життя. В експозиції ви можете побачити фарби Олексія Миколайовича.

Олексій Миколайович помер 23 листопада 1941року, похований на 13-му міському цвинтарі.

Харків постійно  вшановує пам’ять свого видатного земляка.  Одна з вулиць в районі ХТЗ носить ім’я Бекетова, в 1995 році ім’ям архітектора була названа станція третьої лінії харківського метрополітену, що на перехресті вулиць Раднаркомівської, Пушкінської, Дарвіна, там, де одразу кілька найкрасивіших будинків міста наводять на спомин про людину, котра «намалювала Харків». З нагоди 100-річчя зведення Будинку судових установ на Скобелевській площі (нині площа Руднєва) на ньому, 16 січня 2003 року, було відкрито меморіальну дошку на честь автора проекту Харківського палацу правосуддя О. Бекетова. В серпні 2007 р. в Харкові було відкрито  пам’ятник академіку архітектури Олексію Бекетову. Пам’ятник Бекетову встановлений біля Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, де академік працював в 1930-1941 роках. Скульптор – Сеффайден Гурбанов.

 

 

 

     

 

1

 

docx
Додано
23 листопада 2020
Переглядів
264
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку