Урок на тему: "Імунітет та його форми."

10     клас

Дата

Тема. Імунітет та його форми.

Мета: сформувати поняття про види імунітету, щеплення, лікувальні сироватки, імунну; розвивати уміння аналізувати ситуацію і вживати рекомендовані запобіжні заходи; виховувати позитивне ставлення до щеплення, гуманне ставлення до хворих

Обладнання: підручник, робочий зошит, презентація, роздатковий матеріал.

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів.

- Інфекційні хвороби та боротьба з ними ?

- Які інфекційні хвороби вам відомі?

-За якими ознаками визначаємо, що хвороба інфекційна?

-Що є причиною інфекційних хвороб ?

-Якими способами можуть передаватися інфекційні хвороби?

Віспа… Людство не знайшло для неї більш влучного порівняння як «червона смерть». Тільки у ХVІІІ столітті в Європі померло близько 60 мільйонів осіб….

Початок ХХ століття… у глобальному масштабі лютує грип, 1,5 мільярда людей випробували його на собі, 20 мільйонів людей різного віку загинули….

Наші дні….Весь світ докладає максимум зусиль для боротьби з пандемією «свинячого» та «курячого» грипу.

-Як реагує на це наш організм. Чим пояснити ці явища? Чому не всі хворіють під час епідемії?

4. Вивчення нового матеріалу (Розповідь учителя з елементами бесіди)

- Що таке імунітет?

Імунітет (лат. immunitas — звільнення) — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму проти генетичне чужорідних речовин (антигенів).

- Охарактеризувати основні види імунітету. Робота в групах,  використовуючи роздатковий матеріал учні відповідають на питання.

1гр.- Природній імунітет;

2гр. - Штучний імунітет.

Природний вроджений імунітет є найбільш міцною формою несприйнятливості, яка обумовлюється вродженими, біологічними особливостями даного виду. Наприклад, людина не хворіє на чуму рогатої худоби або курячою холерою. Тварини не хворіють захворюваннями людини: дифтерією, сифілісом і ін Ці властивості несприйнятливості до тих чи інших захворювань передаються потомству у спадок. Тому ми говоримо про природжений імунітет.

Природний набутий імунітет виникає після того, як людина перенесла інфекційну хворобу, тому цей імунітет також називають постінфекційний. Набутий імунітет індивідуальний і у спадщину не передається. Якщо людина в дитинстві перехворів на епідемічний паротит (свинкою), то це не означає, що його діти не хворітимуть цим захворюванням. Тривалість набутого імунітету різна і залежить від виду збудника. Наприклад, після перенесення одних захворювань в організмі людини утворюється тривалий, довічний імунітет (чума, епідемічний паротит, кашлюк, туляремія та ін), а після перенесення інших захворювань залишається нетривалий, короткочасний імунітет. Такими інфекціями людина може хворіти кілька разів (грип А, гонорея, ангіна та ін.)

Несприйнятливість до інфекції виникає не тільки при вираженій формі захворювання, а й при безсимптомних формах перебігу хвороби.

Штучний імунітет - його створюють в організмі людини штучним шляхом, щоб попередити виникнення інфекційної хвороби, а також використовують для лікування інфекційних хвороб. Розрізняють активну і пасивну форми штучного імунітету: активний імунітет створюють у людини шляхом введення вакцин або анатоксинів. Активний імунітет може бути напруженим і тривалим. Пасивний імунітет створюється шляхом введення в організм людини імунних сироваток, в яких містяться імунні антитіла. Пасивний імунітет зберігається недовго, близько місяця, до тих пір, поки зберігаються антитіла в організмі. Потім антитіла руйнуються і виводяться з організму. Залежно від локалізації імунітет може бути загальним і місцевим. Місцевий імунітет здійснює захист шкірних покривів і слизових оболонок, а загальний імунітет забезпечує імунний захист внутрішнього середовища організму людини. Ділення імунітету на різні види і форми дуже умовно, так як захист організму здійснюють одні і ті ж системи, органи і тканини. Їх функція спрямована на те, щоб підтримувати в організмі постійне нормальний стан. Захисні фактори, які зумовлюють несприйнятливість людини до захворювань, можуть бути специфічними і неспецифічними.

- Заслуховуємо повідомлення учнів: «Чума», «Холера».

5. Закріплення

- Після смерті Петра II першими щепленими особами від віспи були Катерина II, син Павло, велика княгиня Марія Федорівна й онуки. Чи ефективне щеплення?

- Чи робили вам щеплення?

- Висловіть свою думку чи потрібна вакцинація, і чому деякі батьки не вакцинують своїх дітей?

6. Підсумок уроку .
-Нагадую тему уроку, ступень досягнення поставлених цілей;
-Бесіда про практичне значення та можливе застосування знань даної теми в повсякденному житті.

-Виставлення та аргументація оцінок

7. Домашнє завдання.

 Опрацювати конспект уроку. Створити презентацію «Дифтерія».