Урок на тему: "Оцінювання загального стану потерпілого. Шок, види шоку."

Клас

Дата

Тема: Оцінювання загального стану потерпілого. Шок, види шоку.

Мета: Розкрити основні принципи оцінки стану потерпілого, зясувати, що таке шок; розвивати уміння аналізувати ситуацію і вживати рекомендовані запобіжні заходи; виховувати розуміння щодо правильного, кваліфікованого і доцільного виконання надання долікарської допомоги потерпілому.

Обладнання: підручник, робочий зошит, презентація, роздатковий матеріал

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАДАЧ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

3. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ:

Перша медична допомога (ПМД) — комплекс негайних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала від дії зовнішніх факторів до її передачі, в разі потреби, під опіку кваліфікованому медичному персоналу.

Не дивлячись на те, що всі люди знають про потенційні небезпеки і всіляко намагаються їх уникнути – нещасні випадки все ж таки трапляються. Причиною може бути власна неуважність, втома, переоцінка власних сил, недостатня підготовка. Також інциденти можуть трапитись із-за факторів, які знаходяться поза межами контролю постраждалого – як то дії інших осіб або природні катаклізми чи техногенні аварії.

Коли трапляється нещасний випадок, час не на вашому боці. Постраждалому треба якнайшвидше надати ефективну допомогу, від якої часто залежить не тільки  тривалість та важкість процесу відновлення його здоров’я, а можливо навіть і життя людини. Тому, щоби діяти ефективно в таких ситуаціях, необхідно пригадати головні принципи ПМД.

Головні принципи Першої медичної допомоги

1. “Не панікуйте”
2.  “Припиніть дію ушкоджуючого фактору”.  

. “Визначте, хто тут головний” Ваші дії повинні бути впевненими, рішучими, накази чи прохання чіткими та зрозумілими.Ваша впевненість заспокоїть постраждалого, передасться всім іншим і  убезпечить вас від купи безглуздих та непотрібних порад оточуючих.

3. “Подбайте про безпеку!” Порятунок постраждалого не повинен наражати на небезпеку вас, інших рятівників, саму жертву чи будь-кого з оточуючих. Якщо постраждалого можна перевести/перенести в більш безпечне місце, зробіть це в першу чергу. Також необхідно пам’ятати, що рідини, що виділяються з людини (кров, блювотиння, слина, сеча, фекалії) можуть бути небезпечними для  рятівника. Тому використовуйте медичні рукавички для надання ПМД.

  4. СПРИНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

- “Що тут сталося?” Розпитайте свідків, якщо можливо самого потерпілого, огляньте місце, де стався нещасний випадок, щоби максимально зрозуміти те, що сталося і визначити причини та механізми ушкоджень. Саме від цього часто залежатиме успіх першої медичної допомоги, а також і подальшого лікування постраждалого.

- “Оцініть стан постраждалого і дійте!” На цьому етапі вам необхідно з’ясувати наскільки  отримані ушкодження загрожують життю чи втраті здоров’я людини і відповідно до цього розпочинати рятувальні дії.

Найбільшу загрозу життю людини на етапі долікарської допомоги становлять порушення дихання та кровообігу (циркуляції крові), масивні крововтрати. Тому завжди починайте надання допомоги з ліквідації саме цих загроз.

Якщо постраждалий перебуває в непритомному стані треба вирішити два питання:

1) чи є в людини ознаки свідомості?

2) якщо ознак свідомості немає - з’ясувати, чи жива ще людина?

Ознаки свідомості у постраждалого виявляють реагуванням на Голос і на Біль  (мнемонічне правило “ГБ”). Больові подразники (натискання олівцем, ручкою сірником на нігтьове ложе пальців рук) на початковому етапі перевірки свідомості можна замінити струшуванням за плечі дорослої людини чи дитини, або лоскотанням та постукуванням стоп, грудей та плечей у немовлят. При підозрі на ушкодження хребта постраждалого струшувати не можна!

Ознаками життя є наявність пульсу та дихання, а також реакція зіниць на світло (розширені зіниці живої людини звужуються при спрямуванні на них світла). Якщо цих ознак немає – жертва перебуває в стані клінічної смерті і це є сигналом до негайного початку реанімаційних заходів.

При відсутності свідомості, але за наявності самостійного дихання і пульсу постраждалого краще покласти в стійку позицію на боці (якщо не підозрюється травма хребта і переломи кінцівок).

Отже обстежувати і надавати допомогу постраждалому треба у такій послідовності:

- перевірка ознак свідомості;

- виявлення пульсу та дихання;

- обстеження голови, шиї, грудей, живота, кінцівок на наявність кровотеч, переломів;

- виявлення інших станів.

- “Телефонуйте 1-0-3!” Якщо стан постраждалого такий, що вимагає невідкладної допомоги телефонуйте 1-0-3, якщо ніхто з оточуючих цього ще не зробив. Тільки у випадку реанімації дітей та немовлят, коли не можна втрачати жодної секунди, швидку треба викликати через 1-2 хвилини після початку реанімаційних заходів (якщо рятувальник один)

Викликаючи швидку, чітко повідомте, що саме сталося,  які ушкодження виявлені, особливо небезпечні для життя, число і стан потерпілих, чи є серед них діти, літні люди, місце події (вулиця, номер будинку, характерні точки на місцевості), яка була надана допомога.  Вказати своє ім’я, телефон. Пересвідчитися, що диспетчер сприйняв надану інформацію і готов надіслати швидку  допомогу. Дізнатися приблизний час, коли очікувати прибуття допомоги.

Шок — гострий патологічний стан, , при якому він раптово стає не здатний забезпечити свої потреби в кровообігу.Характеризується зростаючим пригніченням усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.

Геморрагічний шок зумовлений власне крововтратою. Окремі його випадки:

• травми (травматичний шок),
• шлунково-кишкова кровотеча (виразкова хвороба, кровотеча з пухлини), кровотеча з розширених вен стравоходу при портальній гіпертензії.
• масивні менструальні кровотечі.

Негеморрагічний шок через:

• втрату рідини з шлунково-кишкового тракту (блювання та діарея, наприклад при харчовій токсикоінфекції, отруєнні);
• поліурію — значне сечовиділення (цукровий діабет, вживання діуретиків, нецукровий діабет);
• втрату рідини в «третій» простір, що не обмінюється рідиною ні з внутрішньоклітинним, ні з позаклітинним простором: підшкірну клітковину при опіках), просвіт шлунково-кишкового тракту при гострій кишковій непрохідності), позаочеревинний простір при гострому панкреатиті;
• втрати рідини з випаровуванням (лихоманка, опіковий шок), які не встигають компенсувати. Ця причина особливо часто спостерігається у дітей, тому що в них більше співвідношення площі до маси тіла.

Кардіогенний шок-виникає при первинній зниженні насосної функції серця:

• Гострий інфаркт міокарда;
• міокардит;
• кардіоміопатія;
• клапанна патологія;
• контузія серця;
• порушення ритму;
• аневризма серця.

Анафіла́ксія — один з проявів алергії. Анафілаксію спричинює підвищена чутливість організму людини та деяких тварин до повторного надходження чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що діють як антигени. Серйозна алергічна реакція, яка починається дуже швидко та може призвести до смерті. Зазвичай, її можна розпізнати за такими симптомами: свербіж, висип, набряк слизової оболонки гортані та різке зниження кров'яний тиск. Вона часто виникає внаслідок укусів або жаління комах, алергії на харчові продукти та лікарські препарати.

Інфекційно- токсичний шок. При ураженні організму бактеріями і вірусами ці мікроорганізми виділяють величезну кількість отруйних речовин, які спричиняють інфекційно-септичний шок. Він характеризується різким падінням артеріального тиску із-за порушення току крові по судинах. У багатьох випадках цей стан загрожує летальним результатом, особливо при відсутності екстрених медичних заходів. Як правило, розглянутий синдром провокується отруйними сполуками білкової природи, тому що вони мають великі розміри, а значить, і велику поверхню, на якій розташовуються молекули антигенів. Найбільш сильні токсини з білковою основою виділяють кокові бактерії, зокрема стрептококи (бета-гемолизирующий) та стафілококи (золотистий).

5. ЗАКРІПЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вчитель ставить питання учням по темі уроку, учні відповідають на питання.

6. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

7.ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ - опрацювати конспект, підг. повідомлення «Термальний стан , його періоди», « Біологічна та клінічна смерть»