Я досліджую світ
Тема тижня: Книга
Тема дня: Історія виникнення книги. Виготовлення власної книги.
Очікувані результати:
(Народна мудрість)
Любі діти, у наш клас
Завітали гості щирі,
Привітаймо в добрий час
Гостей посмішкою й миром.
Доброго дня нам!
Доброго дня вам!
Доброго дня всім нашим гостям!
Візьмемось за руки
Та станем у коло.
Радість та усмішки
Хай сяють навколо.
У руках учителя – скринька, в якій заховано якийсь предмет книгу. Ця коробка має бути закритою. Учитель пропонує учням в колі по черзі визначити, що це за предмет. Дитина отримує скриньку, трусить нею і робить припущення щодо предмета, який знаходиться всередині, ставлячи одне закрите запитання про якість цього предмета (наприклад: «Це кругле?» або «Це тверде?»).
Якщо припущення учня збігається з реальною якістю захованого предмета, то вчитель відповідає: «Так», а якщо ні, то «Ні», і скриньку отримує наступний учасник гри. Учасники досліджують і ставлять запитання доти, поки хтось із учнів не визначить, який предмет заховано у скриньці. Гра припиняється
Наприклад: книга-автор, букви, тексти, казки, малюнки, сторінки, папір, розглядати, читати, створювати, цікава, велика, маленька, дитяча.
4. «Крісло автора».
– Для чого нам книги?
Діти показують свої книжки та розповідають про власні захоплення і вподобання.
5. Історія виникнення книги. Бесіда «Які були книжки раніше»
– Чи знаєте ви, як виникли книжки і який вони мали вигляд кілька тисячоліть чи сторіч тому?
– Пропоную вам відновити хронологію народження книги, а допоможуть вам у цьому знання нумерації чисел у межах 10. Розташуйте картки, що знаходяться на дошці, у правильній послідовності.
Розташування супроводжується розповіддю вчителя.
6. Виготовлення книги.
1. Ознайомлення з казкою Юрія Ярмиша «Зайчикова казочка»
– Сьогодні ви також виготовите свою першу книгу. А для того, щоб це зробити, нам потрібно дізнатися про кого буде книга.
– Для цього разом з другом прочитайте початок казки.
Бігло лісом сіреньке Зайчатко. Стриб-скік! Стриб-скік! Гульк, а на стежці лежить... казочка. Перегорнуло Зайчатко сторінку. Ой, як сподобались йому малюнки!
І червона морквинка, і білий кролик, і веселий їжачок. І написана казочка була великими літерами. Тільки Зайчатко все одно читати не вміло.
Взяло воно казочку під пахву, скаче лісом і думає: …
– Про кого розповідається у казочці?
«Якби мені знайти кого-небудь, хто вміє читати!» Тільки подумало так Зайчатко — назустріч Лисиця.
- Добридень, Зайчику! Що то в тебе за книжка? — питає.
- Це казка! Почитайте, будь ласка, а я послухаю!
— Добре, Зайчику! — На пеньок сіла, книжку розкрила, лапою по рядках водить:
— Жили-були дідусь та бабуся. І була в них курочка. Несла вона смачні яєчка, а ще смачнішою була сама курочка...
— Ні, тьотю Лисице,— перебило Зайчатко.— Ви не так читаєте. Тут намальована морквинка, білий кролик і веселий їжачок.
— Ти бач, Зайчисько нікчемний! — образилась Лисиця.— Мені, Лисиці, віри не йме! Ану тікай, поки цілий!
І книжку на землю кинула. Підняло Зайчатко книжку, далі пострибало. А на дорозі — Сірий Вовк, хазяїн того лісу.
- Добридень, дядю Вовче! — привіталося Зайчатко і книжечку простягнуло.
- Добридень, косоокий! — відповідає Вовк, а сам дивується. — Навіщо мені твоя книжечка?
- А ви почитайте, дядю! — прохає Зайчатко.— Це, мабуть, цікава казочка.
- Казочка? — перепитав Вовк.— Ну, гаразд, косоокий, можна й — ха-ха! — почитати...
Розкрив Вовк книжку і каже басом:
— Жила-була бабуся. І було в неї сіреньке козеня. Смачне-пресмачне...
Зайчатко послухало трохи вовчу казку, а далі й зазирнуло в розкриту книжку. Зазирнуло та з дива аж лапками сплеснуло:
— Дядю Вовче, ви ж читати не вмієте. У вас малюнки в книжечці догори ногами!
— У-у-у! — розсердився Вовк і шпурнув книжку далеко в кущі. — Забирайся, а то з'їм. Дивись-но, читати, каже, не вмію! Всі казки — про смачних козенят.
У-у-у!
Підхопило бідне Зайчатко свою книжечку і побігло, не бачачи перед собою дороги. З переляку очі в нього ще більш перекосилися, і не помітило Зайчатко, як опинилось на руках у хлопчика, що в лісі гриби збирав.
— Заспокойся, Зайченятко, заспокойся, сіреньке! — сказав хлопчик ласкаво і погладив Зайча. — Хто скривдив тебе?... А це що, казочка? Які малюнки цікаві! Нумо почитаємо її!
І прочитав хлопчик сіренькому Зайчаткові казочку, що була у книжці,— про білого кролика і веселого їжачка.
- А тепер,Зайчику, тобі пора до мами,— сказав хлопчик і простягнув йому казочку. — Рости скоріше, вступай до лісової школи і теж навчишся читати.
- Неодмінно! — сказало Зайчатко. І в зелених кущах майнув його смішний хвостик.
– Чого навчає нас ця казка?
Фізкультхвилинка
Руханка з цеглинками Lego. Колір цеглинки асоціюється з тваринкою.
2. Відтворення змісту казки.
– Для того, щоб створити книжечку, давайте ще раз відтворимо послідовність подій у казці.
3. Виготовлення книги за кольрами. (Робота у групах)
– Доберіть назву книги, яка на вашу думку найбільше підходить за змістом, і розмістіть малюнки у книзі у правильній послідовності.
4. Презентація робіт.
– Продемонструйте свої книги.
7. Вправа «Сенкан»
– Так, як ми сьогодні багато дізналися про книгу, і навіть виготовили власну, то побудуємо сенкан до слова книга.
Книга
Цікава, кольорова
Навчає, розповідає, допомагає. (перша група: Що роблять книги?)
Книга розповідає про життя тварин. (друга група: Принесіть речення про книгу.)
Книга вчить, як на світі жить. (третя група: Повідомте прислів’я, як висновок про книгу.)
8. Вправа «Склади прислів’я»
– Існує ще багато прислів’їв, які розповідають « Чому варто читати книжки?»
Книга – міст у світ знань..
Книга корисна, коли її читають.
Кому книга-розвага, а кому навчання.
Кожна група отримує картки з частинами прислів’їв в хаотичному порядку. Частини одного прислів’я подані на картках одного кольору.
- Діти, зверніть увагу, що перше слово речення пишемо з великої букви, а після останнього ставимо крапку. ( Це своєрідна підказка від учителя).
- Про свідчать ці прислів’я?
- Що дає читання книжок? (Користь, знання, насолоду, спілкування, розвиток уяви).
9. Метод «Шість капелюшків»
Білий: Що ви дізналися сьогодні про книгу?
Червоний: Які відчуття виникли під час уроку?
Зелений: Що ми навчилися виготовляти?
Чорний: Що було б, якби не існувало книг?
Жовтий: Для чого нам читати книги?
Синій: Навіщо тобі знання здобуті на уроці?
10. Рефлексія.
- Ура! Я можу сам читати – не треба маму умовляти.
Сестру просити без зупину, щоб прочитала ще сторінку.
Не треба смикати бабусю. Читати вам ніхто не мусить.
Навіщо нудитись, чекати – самому можна все читати.