Урок на тему:"Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого (1019-1054рр.)

Про матеріал

Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які впали на Україну потім. Михайло Грушевський. Метод «Абетка історії» (учень вибирає у скринці любу літеру алфавіту і складає речення до даної теми. Гра «Фізіогноміка» - учні розглядають портрет Я.Мудрого та визначають його характер, особливості особистості.Рефлексія методом « Хмаринка слів». Випереджене завдання. Учні заздалегідь вдома переглядають фільм « Анна Ярославна – королева Франції», користуючись інтернет - ресурсом і відповідають на запитання:Метод «Кроссенс» - асоціативна головоломка з 9 картинок. Учні висловлюють свої враження від уроку та повертаються до навчальних цілей:«Сьогодні на уроці я навчився…».

Перегляд файлу

Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого (1019-1054рр.)

Урок розробила

вчитель історії

Миргородської гімназії імені Т.Г. Шевченка

Лоза Катерина Олександрівна

Тема: « Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого».

Епіграф до уроку:

Михайло Грушевський.

Тип уроку: комбінований урок.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

Називати основні дати діяльності князя Ярослава Мудрого;
Показувати на карті територію Русі часів правління князя;
Пояснювати поняття та застосовувати під час розповіді ( печеніги, фреска, мозаїка, «тесть Європи», «Руська Правда»).
Характеризувати діяльність князя за планом.
Висловлювати судження щодо діяльність князя
Аналізувати окремі статті «Руської Правди».

Основні дати:

1019-1054 рр.- князювання Ярослава Мудрого;

1019 р. – перемога Ярослава в битві на р. Альті;

1037 р – спорудження Софійського собору в Києві;

1051р.- заснування Києво-Печерського монастиря;

1051 р. – обрання київським митрополитом русича Іларіона.

Основні поняття: автокефалія, фреска, мозаїка.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

Історичний диктант (завдання проектуються на інтерактивну дошку).

Відгадайте князя за описом та співвіднесіть його із зображенням. (на дошці проектуються пронумеровані портрети князів).

Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу,

Якого князя хан розбив? –

Чекаю відповідь я вашу!(Святослав)

Продовжте речення

(один учень працює біля дошки)

Князь Володимир:

Завершив…… (об’єднання слов’янських племен);
Підкорив …… (в’ятичів, радимичів);
Переміг………( печенігів);
Побудував……(міста-фортеці, Десятинну церкву);
Заснував……..
Упорядкував…..
Прийняв……..
Укріпив…….
Розвивав……

Чеканив……

Розв ‘яжіть історичну задачу.

(Робота з карткою)

Скільки років розділяє дві події: прийняття християнства княгинею Ольгою та хрещення Русі Володимиром Великим?

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

(один з учнів читає вірш про Ярослава Мудрого)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, на попередніх уроках ми ознайомилися з діяльністю князів київської Русі – Аскольда, Діра, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава та Володимира Великого. Сьогодні говоритимемо про київського князя Ярослава Мудрого.

Проблемне питання.

Чому в народі князя Ярослава назвали Мудрим?

На це запитання ви відповісте після завершення вивчення теми.

V. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу.

План

Прихід Ярослава Мудрого до влади.
Діяльність Ярослава Мудрого.
Зовнішня політика великого київського князя.

Прихід Ярослава Мудрого до влади (розповідь вчителя супроводжується показом подій на історичній карті). На екран виводиться портрет Ярослава Мудрого.

Гра «Фізіогноміка» - учні розглядають портрет Я.Мудрого та визначають його характер, особливості особистості.

Наприклад: учні припускають, що Ярослав був розумним, сміливим, рішучим та дбайливим князем.

На завершення учні опрацьовують текст підручника, порівнюють свої припущення щодо його характеру з матеріалами підручника.

Робота з атласом та історичною картою.

Завдання .

Віднайдіть в атласі місце битви Ярослава Мудрого. (один учень працює біля дошки);

Як змінилися територіальні межі Київської держави за Ярослава Мудрого?

Діяльність Ярослава Мудрого.

Запитання для всіх учнів . За якого князя з’явилися вороги в Київській державі – печеніги?

Практична робота. ( учні об’єднуються в групи за рівнем учнівських компетенцій. Опрацьовують матеріал підручника та джерела й виконують завдання).

Завдання1. (учні з початковим рівнем знань)

Група 1.

Установіть дату битви князя Ярослава з печенігами.

Група 2. (учні із середнім рівнем знань)

Де перебував Ярослав, коли печеніги напали на Київ?

Група 3. (учні з достатнім та високим рівнем знань).

Чим завершилася битва з печенігами?

Завдання 2.

Група 1. Коли та на честь якої події збудовано собор Святої Софії?

Група 2. З’ясуйте, які пам’ятки архітектури нагадують про Ярослава Мудрого в Києві?

Група 3. Визначити політику Ярослава Мудрого у сфері церковного життя?

Подальша робота учнів на уроці – це підсумки роботи в групах.

Метод «Абетка історії» (учень вибирає у скринці любу літеру алфавіту і складає речення до даної теми.

Наприклад:

Літера «А», Анна Ярославна – королева Франції;
Літера «П», політика Ярослава сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі.
Літера «К» князь уникав воєн, шляхом між династичних шлюбів. І т.д.

Випереджене завдання.

Учень заздалегідь отримав завдання: використавши додаткову літературу шкільної бібліотеки, розповісти про розвиток освіти, писемності та літератури на Русі за Ярослав Мудрого.

Робота з історичним джерелом.

Розгляньте окремі статті «Руської Правди» і дайте відповіді на запитання підручника. (фрагменти статтей виводяться на екран). За допомогою

Вправи «Мікрофон».

Користуючись підручником і додатковими історичними джерелами визначте: Які зміни в житті населення Київської Русі вніс звід законів «Руська правда»?

Робота з термінами. ( учні переказують розуміння прочитаних термінів і роблять записи в зошитах).

3. Зовнішня політика великого київського князя.

Учитель. Зважена далекоглядна політика Ярослава Мудрого сприяла зростанню міжнародного авторитету Київської Русі. Князь уникав воєн і для збереження миру видав заміж своїх доньок: Анну – за французького короля, Анастасію – за угорського, Єлизавету – за датського. У той час популярними були між династичні шлюби.

Випереджене завдання.

Учні заздалегідь вдома переглядають фільм « Анна Ярославна – королева Франції», користуючись інтернет - ресурсом і відповідають на запитання:

Бесіда за запитаннями.

Як називали Анну Ярославну французи?
Як Анна відгукувалася про Францію в листуванні з батьком Ярославом Мудрим?
Як звали чоловіка Анни? Чи вмів він читати й писати?
Що привезла Анна із собою до Франції?

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Метод «Сенкан»

Завдання .

Скласти «Сенкан» до теми правління Ярослава Мудрого.

Орієнтована відповідью

1 – іменник- князь Ярослав;

2. – 2 прикметника – освічений, авторитетний;

3. – 3 дієслова – дбав, створив, збудував;

4.- фраза з 4-х слів – найвидатніша постать в історії України;

5.- слово синонім – «тесть Європи».

Рефлексія методом « Хмаринка слів».

1. Анна – донька Ярослава Мудрого;

2. Бібліотека - створив першу бібліотеку;

3. тесть - називали «тестем Європи»;

4. «Руська Правда» - перший писаний збірник руських законів Ярослава

5. Києво – Пичерський монастир – започатковано за часів Ярослава у 1051р.

6. Ярослав – найавторитетніший князь Русі та іноземних держав.

Підведення підсумків уроку.

Учням пропонується повернутися до проблемного питання, поставленого на початку вивчення нового матеріалу: Чому в народі князя Ярослава назвали Мудрим?

Метод «Кроссенс» - асоціативна головоломка з 9 картинок.