Урок на тему: "Київська Русь за Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича."

Тема.   Київська Русь за Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.

Мета: характеризувати процес посилення великок­нязівської влади за Володимира Мономаха та до­вести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; розвивати в учнів уміння да­вати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, аналізувати ма­теріал, робити висновки, працювати з джерелами інформації; переконати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладі діяльності Володимира Мо­номаха та його сина Мстислава, Розвивати увагу, логічне мислення. Виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: Карта, портрети Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ .,,..,

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
   Бліцопитування.

1.   Дайте визначення поняття «міжусобні війни».
2.   Хто такі половці?
3.   Назвіть причини розгортання міжусобиць у Київській Русі
   після смерті Ярослава Мудрого.
4.   Назвіть князів, які управляли державою в другій поло­
   вині XI — на початку XII ст.
5.   Що таке «Союз трьох Ярославичів»? Із якою метою він був
   укладений?
6.   Що таке «Правда Ярославичів»?
7.   Що вам відомо про події 1068 р. в Києві?
8.   Яка подія відбулася в 1097 р.? Що вам про неї відомо?
9.   Які рішення були прийняті на з'їзді князів у Любечі?

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Володимир Мономах – людина й політик

У 1113 р. київське віче на князівський стіл запросило Володимира Всеволодовича Мономаха. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир прозваний Мономахом. Став він великим князем київським у 60 років.

За часи його правління на Русі відновилася одноосібна князівська влада. Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів. 
Ось, як про це він пише у своїх “Повчаннях”.

“…А всіх походів я зробив вісімдесят і три великих, а решти не пам’ятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного двадцять…”

Мономах удосконалив управління державою, вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”. Він захищав права селян, обмежив сваволю лихварів.

“Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, що не сплатив борг, у раба…
Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.
Податі (податки) городян зменшуються…”

А в “Повчаннях” Володимир Мономах навчає дітей: “Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіться самі, а не давайте сильним погубити людину…”

Мономах зосередив у своїх руках ¾ руських земель. Він рішуче відстоював кордони від зазіхань інших князів.

“1116 року до Мінська ходили ми на Гліба Всеславича, бо він людей у нас був захопив. І Бог нам поміг, і здійснили ми своє задумане. 1117 року ходили ми до города Володимира на Ярославця Святополковича, не терплячи лиходійства його”..

З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, нібито отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів.
Наприкінці князювання Володимир спробував передати власний досвід правління нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”. Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії.

• Які були заходи Володимира мономаха, що спрямовані на зміцнення великокнязівської влади.

Робота с підручником с.87-88. В результаті повинна бути складена схема або тези  щодо правління Володимира Мономаха.

1) Чому саме Мономаха запросили кияни в 1113 р. на Київський престол?
(Освідчений, обдарований князь. Отримав ряд блискучих перемог над половцями: 1103, 1107, 1111. Став ініціатором з’їздів князів).

2. Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління Я.Мудрого?

(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту).

2. Мстислав Володимирович

Повідомлення учня.

Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його син – Мстислав, син англійської королівни Гіти. Двадцятилітнім юнаком батько направив сина управляти Новгородом, після його ростовського князювання. Він брав активну участь у приборканні Олега Святославича, який прагнув переділу земель, розгромивши його дружину у битві на р.Клязьмі.
Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави.

На київському столі Мстислав продовжував політику батька:

1. зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів;
2. багато будував (Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р., Успенська церква і т.д.);
3. розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.

У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.

Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці. У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

• Чому занепав Київ, а разом з ним і Київська держава?
  (Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний підсумок уроку).
• 
  Учні мають визначити такі причини:

1. Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.
2. Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.
3. Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між ними та Києвом.
4. Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у різних частинах держави.

3.              ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ