Урок на тему "Коротко про дитинство письменника Григора Тютюнника. Автобіографічна основа повісті «Климко». Доля дитини в часи воєнного лихоліття"

РОЗРОБКА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В 7 КЛАСІ

Розділ «Про минулі часи».

Клас. 7 - ий.

Ідеалом для мене завжди була доброта, 
самовідданість і милосердя людської душі

у найрізноманітніших його проявах 
Г. Тютюнник 

Коротко про дитинство письменника Григора Тютюнника.

Автобіографічна основа повісті «Климко».

Доля дитини в часи воєнного лихоліття

Мета уроку: ознайомити учнів із подіями часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна); із цікавими фактами біографії Григора Тютюнника; дослідити, як у повісті «Климко» відображено воєнне дитинство; розвивати вміння учнів проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору; сприяти усвідомленню головної думки повісті та її майстерне, художньопереконливе втілення;

розвивати мислення, логіку, уміння виділяти і переказувати найбільш вражаючий епізод з повісті;

через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті.

Розвиток компетентностей учнів на уроці

Устаткування уроку.  Дитячі ілюстрації «Війна очима дітей»; аудіозапис звуків пострілів, ударів бомб; фільм «Жахи війни», попередньо створений учнями під музичний супровід пісні «Степом, степом…»; кросворд «Климко», створений у комп’ютерній програмі TEST-W; мультимедійний посібник (О.М.Авраменко, Г.К.Дмитренко «Українська література. 7 клас»); підручник «літературна лотерея» із завданнями, SMART-дошка.

Тип уроку (за Є.Пасічником). Урок засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь та навичок.

Форма проведення уроку. Літературна вітальня.

Методи. Комбінований метод творчого читання і рецепції, тренінговий метод, метод евристики, метод ейдетики, проблемно-пошуковий (з елементами критичного мислення), метод e-leaning взаємодії.

Прийоми. Творчої рецепції (висловлення власної емоційної оцінки прочитаного, робота з пошуку асоціацій), ототожнення, евристична бесіда, резюмування (пошук оригінальних рішень за допомогою синквейна, діаманти), ігровий прийом, прийом мережевого діалогу (гра «Краща читацька кореспонденція»), мультимедійні презентації.

Попередня підготовка.

На попередньому уроці учням поряд із основним домашнім завданням (прочитати твір Г.Тютюнника «Климко», самостійно опрацювати за підручником та іншими джерелами життєпис письменника) було запропоновано міні-комплекс домашнього завдання:

•         намалювати ілюстрацію «Війна очима дітей»;
•         вивчити напам’ять поезію І.Стогнійчука «Григорові Тютюннику» із світлою печаллю на 50-річчя»;
•         створити фільм «Жахи війни»;

-    створити комп’ютерний кросворд «Климко».

Структура уроку

І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація і корекція опорних знань учнів «Літературна студія» (зустріч з Григором Тютюнником).

ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нової інформації.

1. Аналіз повісті Г.Тютюнника «Климко» (прийом «Асоціативний кущ»).

2. Евристична бесіда з учнями.

3. «Навчаймося разом». Бесіда за змістом повісті з елементами вибіркового читання.

4. Візуалізація.

5. Створення ланцюжкового сюжету.

6. Прийом «Проведення паралелей».

7. «Літературна лотерея» (робота в групах).

8. Перевірка результатів виконання завдань  «Літературна лотерея».

ІV. Підсумки уроку.

1. Метод «Незавершене речення».

2. Заключне слово вчителя.

V. Домашнє завдання. Інструктаж щодо виконання.

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Учитель. Сьогодні ми з вами вкотре помандруємо у світ літератури. Допоможе нам у цьому не тільки художнє слово, а й музика та відео.

 Під звуки пострілів, ударів бомб, записаних у програмі Медіапрогравач Windows, учитель читає напам’ять поетичні рядки.

Село горить, валує чорний дим,
Пожежа в небі аж регоче.
Упала мати на поріг… і їй
Вже не розплющить більше очі.
Шість місяців дитяткові лише,
Воно шука матусі груди.
Покривджене, воно не зна іще,
Що матері більше не буде…

У цей час під музичний супровід пісні «Степом, степом…» (у виконанні Черкаського народного хору під керівництвом Ольги Павловської)  демонструється фільм «Жахи війни», попередньо створений  учнями.

Друга світова війна… У ній брало участь 80% населення Землі. А в той далекий літній час, 22 червня 1941 року, українці займалися звичними для себе справами. Школярі готувалися до випускного вечора. Дівчатка гралися в "доньки-матері", непосидючі хлопчаки сідлали верхи дерев'яних коників, уявляючи себе воїнами. І ніхто не підозрював, що приємний клопіт, завзяті ігри, багато життів перекреслить одне страшне слово - війна…

Діти, обпалені війною… Вони зустріли її в різному віці: хтось зовсім маленьким, хтось підлітком або на порозі юності. Війна застала їх у столичних містах і маленьких селах, удома й у гостях у бабусі, у піонерському таборі, на передньому краї й у глибокому тилу. Нерідко траплялися випадки, коли підлітки воювали в складі військових частин. Багато з них загинуло чи було страчено німцями…

У цілого покоління, народженого з 1928 по 1945 роки, украли дитинство. "Діти війни" - так тепер називають цих людей. І справа тут не лише в даті народження. Їх виховала війна…

Виховала війна і двох обдарованих та неповторних братів-письменників Григорія і Григора Тютюнників. І хто знає, кому з них було важче в житті, а відповідно - і в творчості. Старшому — Григорію, який пройшов війну, встиг тільки відчути манливу звабу хрущовської «відлиги», завдяки якій створив свій знаменитий роман «Вир», а в розквіті творчих сил, у сорок один рік,  помер від фронтових ран. Чи молодшому — Григору, який так не просто зрозумів найцінніше своє джерело — рідну мову, зумів сягнути в корінь найболючіших проблем сучас­ності, але змушений був творити в постійному протиборстві із застійними канонами. Було йому всього сорок дев'ять, коли пішов із життя. Сьогодні я пропоную ближче познайомитися саме з молодшим із Тютюнників, Григором, якому 5 грудня 2011 року виповнилося б 80 років.

2. Запис у зошити теми уроку.

Учитель демонструє тему уроку, записану на слайді №1 PowerPoint презентації. Учні записують тему уроку в зошити.

3. Ознайомлення з планом уроку, який записано на дошці.                          

План уроку

1. Ознайомлення з цікавими епізодами життя Григора Тютюнника.

2. Аналіз повісті Г.Тютюнника «Климко».

3. Створення власного завершення твору.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

1. Літературна студія (зустріч з Григором Тютюнником)

Учитель. Традиційною вже для нас стала літературна студія, коли ми стаємо журналістами, яких цікавить усе на світі. Гостем сьогоднішньої зустрічі є Григір Тютюнник.

Завдання. Отримавши за власним бажанням роль (письменник, ведучий студії, журналісти), кожен учень займає відповідне місце у класі-студії. «Журналісти» мають право ставити запитання «письменникові», які стосуються лише  його життєвого і творчого шляху. Результатом інтерв’ю стануть журналістські статті, у яких учні повинні висловити власне ставлення до почутого.

Очікуваний хід проведення літературної студії.

Ведуча. Григоре Михайловичу, яким було ваше життя?

Григір Тютюнник. Народився я в селянській родині Михайла Тютюнника і Ганни Сивокінь. Батько-тесля, працюючи, готувався до екзаменів з метою вступу до вчительського вищого навчального закладу. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У тридцять третьому році сімейство наше опухало з го­лоду, дід, батько мого батька, Василь Тютюн­ник, помер (і досі не знаю, де його могила), а я в цей час — тоді мені було півтора року — перестав ходити (уже вміючи це робити), сміятися і говорити перестав... Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за «політичний мотив» і пустили по сибірських етапах. Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен, тому  згодом був реабілітований посмертно…

Ведуча. Відомо, що мати ваша вийшла заміж удруге. Як сприйняли ви цю звістку?

Григір Тютюнник. Для мене це була болюча психічна травма… Я пішов до батькового брата, який разом з дружиною вчили й виховували мене, а кажучи просто, були моїми батьками. Вони обоє працювали в школі. Дядько був бухгалтером, тітка викладала українську мову й літературу. З того часу я запам'ятав «Як упав же він з коня», «На майдані» та багато інших творів.

Ведуча. Шановні журналісти, прошу ставити запитання автору.

Запитання учнів-журналістів «письменнику»:

1. Де ви зустріли Велику Вітчизняну війну? (На Донеччині, у дядька Филимона).

2. Чому повернулися додому, адже в дядька вам було добре? (Дядька забрали на фронт. Тітка залишилася з трьома дітьми на руках. Люди, дивлячись на змучену жінку і на нас, голодних дітей, порадили мені чкурнути до матері на Полтавщи­ну, щоб легше стало всьому сімейству,— голод як-не-як. Я так і зробив).

3. Скільки вам тоді було років? (Йшов пішки, маючи за плечима 11 років, три класи освіти і порожню торбинку, у якій з початку под­орожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — зем­ляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцю­вати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, потім трохи привик).

4. Який урок винесли з тієї мандрівки? ( Та мандрівка навчила мене  не бути байдужим до чужого лиха, а ще переконала в надзвичайно щедрій душі українського народу).

Ведуча. Враження від цієї небезпечної подорожі згодом лягли в основу повісті «Климко». Шановні журналісти, запрошую до розмови.

5. Відомо, що допомогло врятуватися від голоду Зіньківське ремісниче училище, у якому щодня давали по 700 г хліба. Отримавши професію слюсаря, ви повинні були відпрацювати на заводі в Харкові 3 роки. Але, важко захворівши, втікаєте в рідне село і працюєте в колгоспі. Чи було покарано Вас за це? Якщо так, то яке? (За втечу із заводу мене притягнули до кримінальної відповідальності, судили і відправили на 4 місяці в колонію для неповнолітніх. Коли мене звільнили, табірний бібліотекар сказав мені на прощання: «Тебя випускают? Ах, жаль, хороший читатель был...» Саме там я пізнав багатьох митців слова).

6. Коли ви вперше зрозуміли, що хочете стати письменником? (Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі, потім на Київській кіностудії            імені О.Довженка, у видавництві «Молодь»).

7. Перший твір «В сумерках» написаний російською мовою. Згодом ви почали писати українською, зокрема перший - оповідання «Дивак». Згодом до російської ви вже не поверталися. Цікаво, хто вплинув на вибір мови? (Мій старший брат Григорій. Саме він сказав мені: «От ти пишеш по-російськи…Ну, що ж, як воно вже так склалося, пиши. Тільки знай, братику, мова – душа народу. Як же ти писатимеш про українців не їхньою мовою, як виразиш їхню душу не через їхню мову?.. Ти обов’язково зайдеш у тупик і потупцюєш назад, шкодуючи, що змарнував стільки часу»).

Ведуча. Ми знаємо, що з-під вашого пера вийшли чудові оповідання і новели: «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Лісова сторожка», «Степова казка». Що ви скажете про повість «Климко»?

Григір Тютюнник. «Климко» - це історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні…

Шановні журналісти, чи можете ви, прочитавши повість, лаконічно охарактеризували мого героя Климка.

Очікувана характеристика  Климка.

Учень-журналіст. Климко все своє життя піклувався про інших. З радістю зустрічав дядька – машиніста, пригощав смачним, власноруч звареним обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Він, задля вчительки, її доньки, товариша Зульфата, вирушив у далеку небезпечну дорогу по сіль. Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві залишитися живим.

Григір Тютюнник. Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змальовую чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти.

Учитель. Не простим було життя Григора Тютюнника, бо він належить до того покоління, яке зазнало голоду і холоду, тривожного чекання і сирітства. Проте творчість принесла визнання. Такої виразності слова, напоєності його ароматом, звуком і кольором життя прагне кожен письменник, але цього неймовірно важко досягти, бо треба не просто мати чутливі зір і слух, а й чутливе і вразливе серце, яке було в незабутнього Григора Тютюнника - лауреата Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка та Республіканської літературної премії імені Лесі Українки, яку він відмовився отримати.

Дякуємо вам за змістовну розповідь. Я думаю, що наші «журналісти» все сказане вами, Григоре Михайловичу, зуміли занотувати і їхні статті будуть надзвичайно цікавими.

І.Стогнійчук присвятив авторові «Климка» поезію «Григорові Тютюннику» зі світлою печаллю на 50-річчя». Її продекламує _______________

Учениця читає напам’ять поезію І.Стогнійчука.

Побачив вперше… У кожусі білім

По коридору втомлено ходив…

А десь за ним хуткі хвилини бігли,

Як струмені холодної води.

Тоді ж довідався: Григір Тютюнник…

Спадав на очі непокірний чуб.

І голос, наче сумовиті струни,

Бринів, і спів я вперше розчув.

Лише пізніше… Мови світла пісня

Вже не озватись в серці не могла.

Настало свято для душі опісля –

Як зустріч із героями була…

ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нової інформації

Аналіз повісті Г.Тютюнника «Климко»

Учитель. І.Стогнійчук пише: «Настало свято для душі опісля – Як зустріч із героями була…» Свято ви розпочали вдома, зустрівшись із героями повісті Григора Тютюнника «Климко». На сьогоднішньому уроці ми його продовжимо.

1. Прийом «Асоціативний кущ»

Завдання: на SMART-дошці записати слова-асоціації, які виникли під час читання повісті «Климко»?

Учні записують слова-асоціації, наприклад: ВІЙНА, СМЕРТЬ, ГОЛОД, СТРАХ, ПЛАЧ, БІЛЬ, РОЗРУХА, СТРАЖДАННЯ, БІДНІСТЬ. Ці записи зберігаються на одній із сторінок SMART-дошки, оскільки наприкінці уроку вчитель, підбиваючи підсумки, ще раз зверне увагу на них.

2. Евристична бесіда з учнями

Запитання для бесіди.

- Твір розповідає про воєнні роки, тому не дивно, що саме такі асоціації виникли у вас під час читання повісті. Адже війна принесла людям смерть, розруху, голод, страждання, плач і бідність. Про це говорять і ваші ілюстрації про війну. Погляньмо ще раз на тему уроку. Яке центральне слово? (Дитинство). Отже, бесіду будемо вести про дитинство в період війни.

- Про повість «Климко» літературознавець Л.Мороз писала: «Ту книгу можна було б визначити як історію душі його сучасника, точніше – ровесника, за якою – історія душі цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні…»

- Як побудована розповідь у повісті? Чим цей твір відрізняється від тих, які ви читали раніше? (Події межують зі спогадами хлопчика, з яких ми дізнаємося про минуле, історію Климка).

- Спогади про минуле, історію героїв у літературознавстві отримали назву екскурс. На с.177 підручника прочитайте визначення, а вдома запишіть його у свої літературознавчі словнички. Який стосунок цей термін має до повісті «Климко»?

- Яка роль спогадів Климка у композиції твору, для розкриття ідеї твору? (Хлопець починає цінувати мирне життя, розуміти, яке це щастя, хоч раніше він цього не помічав; мирне життя протиставляється воєнному лихоліттю).

3. «Навчаймося разом».

Бесіда за змістом повісті з елементами вибіркового читання

(Слоньовська О. Українська література: Підруч. для 7 кл. загальноосв. навч. закл. – К.: Освіта, 2007. – 352 с.)

Завдання. Відповісти на запитання, підтвердити свою думку цитатою з повісті.

Запитання для бесіди.

- Що лягло в основу написання повісті? (Події із життя Григора Тютюнника, про які розповідав нам «письменник»).

- Що ви довідалися зі спогадів Климка про його довоєнне життя? Чи було воно щасливим?

- Якої пори і чому вирушив Климко в далеку мандрівку? Підтверджуючи своєї думки, зачитуйте  цитати з твору (с.167, 175).

- Що довелось пережити хлопцеві під час мандрівки?

На SMART-дошці записуємо учнівські відповіді, потім повертаємося до попередньої сторінки-асоціацій для того, щоб переконатись, що наші асоціації відповідають подіям, які зображено у творі.

Очікувані відповіді учнів.

* Холод («…його затрусило так, що аж зуби зацокотіли від терпкого застояного холоду в усьому тілі» (цитата на с.167));

* голод («І тоді йому так схотілося їсти, що сльози самі виступили на очах. Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і від тоді не мав ні рісочки в роті…» (цитата на с.169));

* страшний біль у ногах («Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. Їх ніби одняло. Що встане, то і впаде, і впаде» (цитата на с.169-170));

* страх за життя доньки вчительки, за дівчину, з якою зустрівся на базарі  («Климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув у її руках так, щоб затулити дівчинку, а в голові стукотіло: «Хоч би пройшли, хоч би пройшли!» (цитата на с.180); «Климко  випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: «Пустіть її! Це моя сестра… Вона мені за матір» (цитата на с.181));

* хворобу («…Без пам’яті був трохи не три дні… Він хотів підвестися, але ні спина, ні шия, ні руки не скорилися йому – тільки в жар кинуло, і на лобі виступив піт…» (цитата на с.182))

* образу і біль (« Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди… Климко спробував підвестися, але в грудях і коліні так заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі» (цитата на с.185));

* смерть («Климка-а-а! Кли-и-мка-а!» - почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув» (цитата на с.186)).

Візуалізація

Завдання. Слухаючи уривок тексту, який читає учитель, заплющити   очі   і уявити («побачити») Климка, описати вираз його обличчя у той час, коли хлопець почув Зульфата.

Очікувана відповідь. Вираз обличчя Климка радісний, умиротворений, щасливий, бо, не зважаючи ні на що, хлопець таки повернувся додому і приніс сіль та молоко, яке так було необхідне дитині.

5. Створення ланцюжкового сюжету

Завдання. Графічно (за допомогою ламаної лінії) на SMART-дошці створити сюжетний ланцюжок, показавши особливості розвитку подій (найвище ламана лінія підніматиметься у момент найбільшого напруження дії). Над кутами ламаної лінії позначити назви епізодів.

Очікувані відповіді учнів.

1) Климко в степу.

2) Життя хлопчика з дядьком Кирилом у залізничному бараці.

3) Смерть дядька.

4) Зруйнований барак.

5) Климко оселяється у ваговій.

6) Голод у висілку.

7) Зустріч з учителькою Наталею Миколаївною.

8) Турбота хлопців про вчительку.

9) Климко вирушає у подорож, залишаючи Наталю Миколаївну з дитиною на Зульфата.

10) Мандрівка по сіль.

11) Зустріч із шевцем та допомога дівчині, з якою познайомився на базарі.

12) Климко, знесилений, непритомніє. Допомога тітки Марини.

13) Хлопчик повертається додому з гостинцями.

14) Постріл.

«Климка-а-а! Кли-и-мка-а!» - почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув.

Учитель. Хтось із вас сказав, що зло, якого довкола було так багато, не дало маленькому добротворцеві залишитися живим. Чи всі так вважають? Можливо, є  інший варіант завершення повісті? Упродовж цього та наступних уроків міркуватимемо над цим.

6. Прийом «Проведення паралелей»

Завдання. Використовуючи біографічні факти Г.Тютюнника, зміст повісті «Климко», провести паралель між особистим життям автора і сюжетом твору, образом Климка.

Очікувана відповідь.

1) Климко залишився сиротою так само, як і автор твору.

2) І Климко, і Григір виховувалися у дядьків, які загинули від німецької бомби.

3) Письменник вирушив у довгу і страшну мандрівку від тітки, яка залишилася з трьома власними дітьми, додому, до матері. Климко –  у далеку і небезпечну подорож по сіль.

 4)  Риси характеру, властиві персонажу й авторові, - витривалість, мужність, сила волі, доброзичливість.

Учитель. Можна провести багато паралелей між життям автора і образом Климка, але у творі описано чимало і таких подій, які не відбувалися в реальному житті Григора Тютюнника, тому повість не є автобіографічною.

7. «Літературна лотерея» (робота в групах)

Учитель. Для виконання завдань лотереї вам відводиться 5 хвилин, якраз стільки ж лунатиме пісня «Степом, степом…» у виконанні Черкаського народного хору. Для представлення результатів відводиться  2 хвилини.

Учитель пропонує представникам чотирьох груп вибрати картку-лотерею, на якій зазначено зміст завдання.

Картка-лотерея для учнів 1-ої групи

Образ Климка

Завдання. Від імені тітки Марини розказати, яким їй видався Климко, які риси вдачі вона розгледіла в хлопцеві.

Картка-лотерея для учнів 2-ої групи

Синквейн

Довідка. Слово «синквейн» походить від французького слова «п'ять» і означає «вірш, що складається з п'яти рядків».

1 рядок - заголовок, у який виноситься ключове слово, поняття, тема синквейна, виражене у формі іменника.

2 рядок - два прикметники.

3 рядок - три дієслова.

4 рядок - фраза, що несе певний зміст, складається з 4 слів.

5 рядок - висновок, слово-іменник.

Завдання. Створити синквейн до імені Климко.

Картка-лотерея для учнів 3-ої групи

Продовження повісті

Завдання. Скласти власне продовження повісті «Климко».

Картка-лотерея для учнів 4-ої групи

Реклама твору

Довідка. Реклама – складний вид людської діяльності. Вироблена в її результаті продукція сформована таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини.

Завдання. Створити рекламу повісті Г.Тютюнника «Климко».

Круглий стіл (поки учні чотирьох груп працюють самостійно, учитель проводить бесіду з учнями високого рівня навченості з метою визначення теми, ідеї, композиції, особливостей сюжету повісті).

8. Перевірка результатів виконання завдань  «Літературної лотереї»

Поки групи представлятимуть результати виконання завдань, один із учнів виконує кросворд «Климко», створений у комп’ютерній програмі TEST-W (ДОДАТОК 1).

1.  Відповідь учня-представника п’ятої групи, який озвучує  тему, ідею, композицію та особливості сюжету твору  (під час відповіді товариша учні записують визначення в зошити).

Очікувані результати.

• Тема повісті – розповідь про життя дітей, зокрема Климка і Зульфата в часи Другої світової війни.
• Ідея повісті - возвеличення самовідданості, саможертовності, патріотизму, гуманізму дітей у часи воєнного лихоліття.
• Композиція.

Повість «Климко» складається з 6 розділів, у яких розповідається про подорож Климка за сіллю, його голодування та небезпеку. Цей факт є автобіографічним. Григір Тютюнник теж два тижні зазнавав поневірянь, голоду, коли йшов з Донбасу від дядька до матері на Полтавщину.

• Особливості сюжету.

- Експозиція повісті – похід Климка в Артемівськ по сіль.

- Зав’язка – смерть дядька Кирила і життя Климка у ваговій.

- Розвиток дії – ряд подій.

- Кульмінація – зустріч Климка з фашистом в ешелоні.

- Розв’язка – смерть Климка.

2.  Відповідь учня-представника першої групи, який від імені тітки Марини розказує, яким їй видався Климко, які риси вдачі вона розгледіла в хлопцеві  (під час відповіді товариша учні записують у зошити риси характеру хлопця).

Очікувані результати. Климко – дуже гарний і добрий хлопчик. Він надзвичайно сміливий і безстрашний, адже вирушити в таку ризиковану мандрівку далеко не кожний зможе. У Климка добре серце, відкрите для людей. Мене щиро вразила його недитяча серйозність і велике почуття відповідальності за долю інших. Мені здається, хлопчикові подобалося в мене, але він, маленький рятівник, турбуючись про долю близьких і дорогих йому людей, не зміг дозволити собі залишитися зі мною, знаючи, що вдома його чекають, що вдома він потрібний.

3.  Відповідь учня-представника другої групи, який зачитує синквейн до імені Климко (під час відповіді товариша учні записують асоціативне слово  у зошити).

Очікувані результати.

Климко.

Турботливий, відважний.

Мучився, жертвував, допомагав.

Символ самовідданості і милосердя людини.

Саможертовність.

4.  Відповідь учня-представника третьої групи, який озвучує продовження повісті «Климко» (прослухавши виступ товариша, учні повинні висловити враження від почутої кінцівки повісті).

Очікувані результати.  «Климка-а-а! Кли-и-мка-а!» - почув Климко з гарячої пітьми і нічого вже більше не чув. Перше, що побачив перед собою хлопчик, розплющивши очі, було перелякане обличчя Зульфата та стурбоване  Наталі Миколаївни. Тільки-но Климко опритомнів, відразу ж запитав про Олечку: як вона, чи здорова, чи все з нею гаразд. Хотів відразу ж підвестися, та йому не дозволила цього зробити вчителька. Вона ніби мати прикладала до його чола змочений у холодній воді рушник і ніжно гладила його розкуйовджений чуб, тихо промовляючи: «Наш маленький відважний рятівнику, як ми хвилювалися за тебе. Але нічого, тепер ми разом, тому дуже швидко ти одужаєш і все буде гаразд». Климко, відчуваючи себе вдома, щасливо усміхнувся і заснув здоровим, міцним  сном.

5.  Відповідь учня-представника четвертої групи, який представляє рекламу повісті.

Очікувані результати.

Реклама повісті

Якщо ти любиш читати твори про справжніх людей, які в будь-яку хвилину здатні на відчайдушний вчинок заради щастя інших…

Якщо ти захоплюєшся винятковими характерами, які проявляються у виняткових обставинах…

Якщо ти готовий разом із головним героєм пережити голод, холод, страх, хворобу, біль, образи та жах війни…

Якщо ти хочеш дізнатися про те, як пішки можна пройти довжелезний відрізок дороги заради благородної мети і повернутися назад…

Якщо ти не знаєш, як це прокидатися вночі серед  степу, тремтячи від холоду так, що аж зуби цокотять, а в торбині мати лише один маленький сухарик, а в голові – одне єдине бажання дійти до мети…

Тож хутчій розгортай  книгу Григора Тютюнника «Климко» і поринай у світ воєнного дитинства. Читаючи повість, ти довідаєшся про найголовніше: як у важких життєвих випробуваннях не втратити людське, не втратити почуття любові та поваги до близьких.

Окремі фрагменти повісті «Климко» надруковані на 167-186 сторінках твого підручника. Приємного тобі читання! Читай і ставай кращим!

ІV. Підсумки уроку

1. Метод «Незавершене речення»

Завдання. Демонструється слайд №2 PowerPoint презентації, на якому записані три незавершені речення. Необхідно продовжити думку.

2. Заключне слово вчителя

- Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що ці твори написані спеціально для них. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживаннями дитини - чистого, довірливого, доброго, ще не зіпсованого створіння. Недарма  Г.Тютюнник зауважив: «Ідеалом для мене завжди була доброта, 
самовідданість і милосердя людської душі у найрізноманітніших його проявах».

Саме цю доброту, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших його проявах ми спостерігаємо в повісті «Климко». Читаючи цей твір, кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над життєвими цінностями, над дитинством, понівеченим війною. Повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули у роки війни, ми маємо докладати зусилля, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

V. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання домашніх завдань

Методичні рекомендації. Учням пропоную міні-комплекс домашніх завдань з української літератури для 7 класу. Розміщую його у класному кутку, щоб кожен школяр зміг прийняти рішення про вид і обсяг домашньої роботи.

МІНІ-КОМПЛЕКС ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

 З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УЧНІВ 7 КЛАСУ

Тема уроку. Коротко про дитинство письменника Григора Тютюнника. Автобіографічна основа повісті «Климко». Доля дитини в часи воєнного лихоліття

Завдання. Ознайомся з переліком домашніх завдань для учнів різних рівнів навченості, обери одне, яке тобі під силу виконати. Прочитай коментар учителя і зосередься над виконанням обраного домашнього завдання.

Додаток 1

 Комп’ютерний кросворд «Климко»

1. Назва овочу, який їв у дорозі Климко (Картопля).

2. Місце, де проживали дядько з Климком (Барак).
3. Ім’я Климкового товариша (Зульфат).
4. Ім’я хлопчикового дядька? (Кирило).
5. Біда, яка запанувала у висілку після відходу італійців (Голод).
6. Ім’я тітки, у якої перебував певний час Климко (Марина).
7. У руках учительки Наталі Миколаївни була сукня … (Трояндова).

8. З очей вчительки покотилося сльозинок … (Дві).

9. Мета  подорожі Климка (Сіль).

10. Людина, яка допомогла Климкові отримати сіль, пожаліла босі хлопчачі ноги (Швець).

11. Кількість діб Климкової мандрівки(Вісім).

12.Кількість днів, які пролежав Климко без пам’яті (Три).