Презентація на тему: "Нова українська література. Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII ст."

Нова українська література. Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII ст.

Мета:охарактеризувати суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури;з’ясувати причини духовного поневолення нації, особливості розвитку фольклористики;визначити основні художні напрями літератури цього періоду, найвизначніших письменників того часу.

План. Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII ст. Духовне поневолення нації. Життя народу – предмет художнього зображення. Розвиток фольклористики. Основні художні напрями. Бурлескна стильова течія.

Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII ст.

У цей час розвивається капіталізм, поміщики відкривають власні підприємства, на яких працювали кріпаки. Це викликало посилення експлуатації кріпаків і піднесення антикріпосницького руху. На Україні проходить ряд повстань:1789 – 1793 – повстання у с. Трубаї;1787 – 1835 – повстання під керівництвом Устима Кармалюка. Завойовницьке вторгнення Наполеона в Росію1812 р. підняло народні маси на вітчизняну війну проти окупантів. Український народ бере участь у цій війні.

Духовне поневолення націїРусифікація українських шкіл. Заборона друкувати українською мовою (був виданий валуєвський циркуляр 1863 р.)Українську мову вважали російською говіркою.1876 р. – ємський акт: заборона ввозити з-за кордону українські книжки будь-якого змісту, видавати оригінальні твори та перекладати їх.

Українською мовою заборонялося:викладання в Києво-Могилянській академії;використання «Букваря»;читання молитов і ведення церковної служби;проведення навчання у школах;демонстрування театральних вистав;Здійснення перекладів з російської мови;видання дитячої літератури.

Життя народу – предмет художнього зображення Українських митці (І. Котляревський, Є. Гребінка, Г. Квітки-Основ’яненко та ін.) у своїй творчості критикують окремі риси кріпосницького ладу, підносять ідеї гуманності. Т. Шевченко гостро критикує й викриває систему самодержавства та кріпосницького ладу, закликає до його знищення. Визначне місце боротьба проти кріпацтва займає і в творчості Марка Вовчка, Л. Глібова.

Розвиток фольклористики. Посилилася увага вчених, письменників, художників до збирання народних творів та видання їх збірками. Найважливіші збірки: М. Максимович «Малороссийские песни» (1827), М. Цертелєв «Опыт собрания малороссийских песен» (1829).

Основні художні напрями

Романтизмом прийнято називати напрям у мистецтві, який виник у країнах Західної Європи наприкінці XVIII - поч. XIX ст. Українські романтики звернулися до поетичного освоєння народних переказів, легенд, повір’їв і збагатили нашу літературу відомими баладами, піснями, поемами. Наприклад: пісня «Дивлюсь я на небо» М. Петренка, «Не щебечи, соловейку» В. Забіли, ряд поезій молодого Шевченка.

Повне утвердження реалізму в українській літературі здійснено було Шевченком. Він підніс у своїй творчості найважливіші питання свого часу, змалював народне життя в усій його глибині. Його реалізм — критичний. У сатирично змальованих образах царів і їхніх вельмож, поміщиків, чиновників, духовенства поет гнівно викриває самодержавно-кріпосницький лад у самих його основах, у його хижацькій суті і закликає до боротьби з цим ладом, до його знищення. Реалізм – літературний напрям, який правдиво відображує дійсність; звертається увага на взаємини людини і навколишнього середовища.

Бурлескно-стильова течія. Бурлескна течія вносила в літературу елементи народного гумору й сатири. В цьому полягало її позитивне значення. Основна ознака бурлеску — контраст між темою і сюжетомтвору та його словесною формою: про поважні події розповідається розмовно-побутовою мовою зі значною домішкою грубих слів і висловів, жартівливим тоном. Бурлеск(від іт. вurla — жарт) — жартівливе трактуванняв знижувальному тоні тем і образів, про які звичайно прийнятоговорити поважно