Урок на тему "Козацька Україна після Полтавської битви. Конституція Пилипа Орлика."

Тема уроку

Козацька Україна після Полтавської битви. Конституція Пилипа Орлика.

Мета:

навчальна

      Формувати уявлення про становище українських земель на початку XVIII ст. та фактори, що його визначили, про роль гетьмана Пилипа Орлика та його Конституції в історії України,

актуалізувати та розширити історико-правовий  тезаурус.

розвивальна

•       розвивати  вміння  давати характеристику політиці царського уряду щодо України, визначати її наслідки для економічного та культурного життя українських земель, аналізувати основні положення Конституції Пилипа Орлика, порівнювати її з сучасною Конституцією України, критично мислити,  висловлювати власну думку, використовувати історичний атлас як джерело додаткових знань, заповнювати текстову таблицю,  уміння вести  діалог.

ціннісна

     Формувати ціннісне ставлення до реалізації прав та свобод людини,  до Конституції як основного закону держави, цінувати власну свободу, шанувати закон, прагнути стати свідомим громадянином

Особистісна спрямованість уроку

Створення емоційно-актуального фону уроку, врахування вікових особливостей учнів та модальностей сприйняття інформації, зв’язок з раніше набутим досвідом, організація навчального середовища на засадах  рівноправності та різноманітності

Тип уроку

 Комбінований урок

Елементи педагогічних

технологій

проблемно-евристична;

критичне мислення;

інтегративна;

інтерактивна;

Інформаційно - комунікаційна .

Навчальні ресурси

(ОДГ/ОПЛ)

 Т.VІ, гл.5, ст. 46. Вправа 5.1.Це не справедливо

Т.VІ, гл.5, ст. 49. Вправа 5.4. Роль закону

Т.VІ, гл.7, ст. 68. Вправа 7.6. Чи повинні ми брати участь у політиці?

Види  діяльності

пізнавальна, творча

Дидактичне забезпечення,

обладнання

• Підручник
• Конституція України
• історична карта
• мультимедійна презентація
• ноутбук + екран + проектор;

Тезаурус (предметний

та ОДГ/ОПЛ)

«терор», «демократія», «республіка», «арешт», «мазепинці»,  «імперія», «синод», «еміграція», «розподіл влади», «коаліція»,  права, свобода, закон.

Організаційно-мотиваційна частина уроку

Зміст структурних компонентів уроку,

методи та засоби їх реалізації

Діяльність учнів

Коментар

Вступ

Привітання з учнями.

Перевірка готовності класу до уроку.

Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Учні називають по 5 слів, які стосуються опрацьованого на по­передніх уроках матеріалу:

•   Я знаю 5 дат або подій періоду 1687—1750 рр. • Я знаю 5 держав у складі яких перебу­вали українські землі в 1687 р. • Я знаю 5 культурних пам'яток, які стосуються меценатської діяльності І. Мазепи. • Я знаю 5 яскравих постатей доби Гетьманщини за І. Мазепи. • Я знаю 5 історико-географічних місць, які стосуються С. Палія.

Перевірка виконання домашнього завдання.

хронологічні задачі: 1. Скіль­ки років минуло з моменту закінчення Північної війни? (296 р.); 2. Скільки часу пройшло з мо­менту підписання союзницького договору між Україною і Швецією у містечку Гірках на Сіверщині?(309р.)             

Повторення навчального матеріа­лу.

Учні, які вдома підготували газетні повідомлення про тогочасні події представляють їх класу

Актуальна концептуалізація знань

Учні пригадують терміни , які вивчили на попередніх уроках, пояснюють їх, разом з учителем наводять приклади із сучасного життя суспільства.

Цілепокладання

Після уроку ми

Будемо знати – заходи російської влади щодо обмеження прав українців, про боротьбу гетьмана Пилипа Орлика за незалежність України, його законотворчу діяльність

Будемо вміти – слухати один одного, пропонувати ідеї, складати опорні схеми, досліджувати джерела правового характеру, здобувати з них потрібну інформацію, узагальнювати її, робити висновки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Будемо формувати ставлення до – прав людини, свобод, Конституції як основного закону держави.

Налаштування на урок

гра «Я знаю 5...»

Розв'язування хронологічних задач

Вправа з елементами гри «Огляд європейської преси за 1709 р.».

Робота із словником.

«терор», «демократія», «республіка», «арешт», «мазепинці»,  «імперія», «синод», «еміграція», «розподіл влади», «коаліція»,  права, свобода, закон.

"мозковий штурм"

Разом з учителем

 вчаться ставити перед собою цілі, розмірковують про свої очікування від уроку.

Налаштування на співпрацю вчителя і учнів.

Опора на особистий досвід учнів

Формування хронологічних компетентностей

Обмін думками

Запис у історичний словничок термінів, які необхідно додати

Учні виступають у ролі співтворця уроку, вони шукають, мислять, відстоюють власну думку

Змістовно - діяльнісна частина уроку

Мотивація пізнавальної діяльності

Вчитель зачитує уривок із вірша Т.Шевченка "Іржавець" та демонструє мультимедійну презентацію про переслідування козацької старшини Петром І

Розказали кобзарі нам, Про войни й чвари,

Про важке лихоліття...

Про люти кари.

Що ляхи нам завдали, — Про все розказали,

Що ж діялось по шведчині!

Та й вони злякались!

Оніміли з переляку, Сліпі небораки.

Отак ії воєводи, Петрові собаки, Рвали, гризли...

Творче завдання: придумати назву історичній думі, яка розповідає про трагічні події, ви­світлені в тексті.

Логічне завдання: виокремити ті сфери життя українців де царська влада лютувала най­більше (культура, політика, соціальне становище населення, посилився наступ на ук­раїнську державність...).

• Що передбачали заходи царського уряду щодо економіки Гетьманщини?

Завдання для учнів:

• Виокремте ті складові економіки, які зазнали найбільших утисків,
• Проілюструйте результати у вигляді схеми.
• Сформулюйте висновки

Отже, політика царського уряду поставила собі за мету підпорядкувати всі сфери життя українців та завдати жорстких економічних утисків.

• Якими були заходи царського уряду щодо української культури?

Вчитель демонструє відеофрагмент "Ліквідація автономії України на початку ХVIII ст."

Орієнтовні відповіді: вивезення історичних пам'яток, рідкісних книг; контроль над навчальними закладами, знищення автономії Київської митрополії, переманювання українських вчених до Росії, обмеження щодо української мови.

• Чим уславився гетьман Пилип Орлик?

Лунає музика   М.Леонтович "Козака несуть"

• Які почуття викликає у вас така музика?
• Як ця музична композиція пов’язана з  історією України поч.18 ст. ?  

Орієнтовні відповіді : сум, жалоба, трагізм українського народу. Ця музика символізує непохитність українців у боротьбі за незалежність.

• А хто був в найближчому оточенні І. Мазепи?

(кошовий отаман К.Гордієнко, Самійло Іванович,Захар Іскра,Пилип Орлик)

• Хто такий Пилип Орлик, що волею долі виявився на чолі боротьби значної частини українців проти Росії ?
• Уявіть собі, що до нас завітав П. Орлик. Як ви думаєте, що він зміг би нам розповісти?

• Як ви вважаєте,чому саме цю людину було обрано гетьманом ?

Орієнтовні відповіді

• Освіта (єзуїтська школа, Києво-Могилянська академія, знав мови: українську, польську, болгарську, латинську, італійську, німецьку, шведську, грецьку, турецьку-10 мов).
• Вміння спілкуватися (полюбляв риторику, гарний промовець, філософ).
• Обіймав посаду генерального писаря, через його руки проходили усі найважливіші державні справи-тому й не дивно, що Орлик був утаємничений в усі справи Мазепи.

П.Орлик був відданий І. Мазепі та ідеям визволення України, тому кандидатура претендента на гетьманування майже ні в кого не викликала заперечень.

• Чому П.Орлика називають гетьманом у вигнанні?    

Завдання:

• Назвіть державу в якій відбулася Козацька рада в квітні 1710 року
• Надайте версії чому була обрана Молдова для створення Європейської коаліції?

 Новообраний гетьман в еміграції — Пилип Орлик — уклав із своїми виборцями та запорозькими козаками договір, який дістав назву "Конституція прав і вольностей Війська Запорозького".

Завдання:

• З’ясувати в чому полягала новизна та демократизм Конституції П.Орлика

Орієнтовні відповіді:

Розподіл влади.

Виборність влади.

Державна скарбниця (захист малозабезпечених).

Гарантування прав і свобод. 

Конституція укладалася між гетьманом  і запорізьким козацтвом від імені українського народу.

• Чим Конституція П.Орлика відрізнялась від попередніх угод гетьманів?

Орієнтовані відповіді:

Всі попередні угоди укладалися між гетьманом та іноземними країнами.

Політика стосувалася окремо узятих людей.

Територія обмежувалася у рамках іноземних держав.

Передбачала активну участь різних верств населення у політичному житті держави.

• Як відбувався розподіл влади згідно Конституції?

Орієнтовані відповіді:

Законодавча влада належала Генеральній раді.

Виконавча влада ­– гетьману та генеральній старшині.

Судова влада належала Генеральному суду.

• Давайте спробуємо провести історичну паралель й порівняти сучасну Конституцію України з Конституцією П. Орлика.
• Проаналізуйте статті 1, 5,6, 8, 102 Конституції України
• Чим вони схожі до статей Конституції Пилипа Орлика?

• Чому Конституцію П.Орлика можна вважати  основою  у  створенні сучасної Конституції України?

Орієнтовні висновки:

 Україна має давні конституційні традиції. Конституція незалежної України стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу.

Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення. І хоча цей прогресивний документ не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 — від фран­цузької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки (пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особис­тості тощо).

ОДГ/ОПЛ Т.VІ, гл.5, ст. 46. Вправа 5.1. «Це не справедливо»

Опрацьовують § 29 п.1 (с.189) і шукають підтвердження словам Кобзаря.

Евристична бесіда

На основі розповіді вчителя та опрацювання  тексту підручника (§ 29 п.2 ст.190) учні складають схему "Економічна політика Петра І щодо України"

Вправа "Два-чотири-разом"

Метод "мікрофон"

Робота у парах

Учні розглядають портрет Пилипа орлика

Рольова гра

Учень від першої особи розповідає про життя Пилипа Орлика

Бесіда за запитаннями

Робота з атласом.

Робота з документом (ст.192-193)

ОДГ/ОПЛ Т.VІ, гл.5, ст. 49. Вправа 5.4. «Роль закону»

ОДГ/ОПЛ Т.VІ, гл.7, ст. 68. Вправа 7.6. «Чи повинні ми брати участь у політиці»

Метод "Навчаючи-вчуся"

Учні вивчають інформацію на картках та коротко передають її зміст однокласникам

Запис у історичний словничок термінів, з якими працювали на уроці

Створення ситуації діалогу, обміну думками

Формування інформаційно-мовленнєвої компетентності

Переглянувши відеофрагмент, у парах аналізують імовірні відповіді, виробляють узгоджену позицію, вчаться слухати і поважати думку один одного

Розвиток мовленнєвих та логічних компетентностей, комунікативних умінь

Учні відчувають "дух епохи" через образне сприйняття інформації

Розвиток комунікативних умінь

Розвиток інформаційно-мовленнєвої компетентності

формування просторової  компетенції

Розвиток критичного мислення,  інформаційної компетентності,  вдосконалення роботи у групах

Розвиток аксіологічно-правової компетенції(

усвідомлення цінності закону у житті суспільства)

Формування активної свідомої громадянської позиції, позитивного ставлення до прямої демократії (аксіологічна, поведінкова компетентність)

Здійснення критичного аналізу правового джерела, удосконалення комунікативних умінь

Результативно-рефлексивна частина уроку

Рефлексія

Дізнались

Метод "незакінчені речення": «Сьогодні на уроці я дізнався якою була політика царського уряду щодо України після Полтавської битви...»; «Сьогодні на уроці я зрозумів, економіка Гетьманщини зазнавала сильних економічних утисків, а саме...», «Сьогодні на уроці я усвідомив, що український народ перший у світі розробив конституцію» тощо.

Навчились

Працювати самостійно, в команді, поважати думку один одного

Відчули

Цінність свободи, Конституції як основного закону держави

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 29,

 Підготувати твір-есе: « Чому «Пакти і Конституція законів і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика стала зразком тогочасної політичної думки не лише в Україні, а й взагалі в Європі?»

Узагальнення по темі й перебігу уроку.

Вправа  "Стіна знань"

Учні працюють у парах, кожна з яких отримує кольоровий аркуш паперу («цеглинку»), на якому записує історичну інформацію за темою уроку, дотри­муючись хронологічної послідовності. Таким чином, на дошці «будується» стіна знань, яка є своєрідною систематизацією та узагальненням вивченого.

Оцінюють власний внесок у реалізацію визначених на початку уроку цілей.

Досягнення власного пізнавального і особистісного результату.

Пригадують як діяли

Чи комфортно було працювати?