Урок на тему "Окупаційний режим в Україні"

Підготувала: вчитель історії Забавська Ольга Ігорівна

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН “ОСТ” (травень 1940 р.) - Знищити на окупованих територіях 30 млн. мирного населення і військовополонених. - Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, естонців, литовців, латишів до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки. - Онімечити решту населення окупованих територій, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів. - Знищити СРСР як цілісну суверенну державу. - Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти. - Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих територіях.

Окупаційні зони Прифронтова зона (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина і Донбас) Дистрикт “Галичина” (Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тер- нопільська області) Трансністрія (Одеська обл., частини Миколаївської, Вінницької обл., лівобережні частини Молдавії, Буковина, м.Одеса Рейхскомісаріат Україна (6 округів із центрами в Дніпропетровську, Києві, Мелітополі, Миколаєві, Житомирі, Рівному). Е.Кох

“НОВИЙ ПОРЯДОК”- назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на захоплених територіях. Для управління захопленими територіями створили рейхміністерство, яким керував А.Розенберг

Жертви в'язниці № 3, м. Золочів, червень 1941 р.. Тіла замордованих, розкладені для упізнання на подвір'ї в'язниці № 1 (по вул. Лонцького) м. Львів.Червень 1941 р.

Німецький плакат з м. Броди про комендантську годину для населення

Спеціальний магазин для "фольксдойче«(місцевих етнічних німців) Київ, 1941-1943 рр. Окупанти біля речей, реквізованих у радянських громадян. 1942 р.

Наказ № 5 Кам'янець-Подільської біржі праці від 20 листопада 1941 р. "Про обов'язкову реєстрацію населення". Реєстрація молоді на біржі праці. Київ, 1941 р.

Наказ районного керівника сільського господарства (Крайсляндвірта) "До всіх громадських господарств, хліборобських спілок і державних господарств".

Харчова карта. 1942 р. Держархіву Тернопільської області, ф.Р-181, оп. 1, спр. 355, арк. 8 Оголошення німецького командування про обовґязкову трудову повинність населення. Ново-Донбаська міська управа Сніжнянського району. Квітень 1943 р.

Оголошення коменданта м. Києва про розстріл 300 мешканців міста. 2 листопада 1943 р. Оголошення німецького командування про спалення жителів с. Вдовин Хутір Чигиринського району за зв’язок з партизанами. 1942 р.

Окупаційний режим тримався на терорі

Концентраційний табір військовополонених червоноармійців. Житомир, 1944 р. Таких таборів в Україні було 180. Вид території тюрми для радянських військовополонених і цивільного населення в с. Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області. 1944 р.

Розкопки могили розстріляних нацистами радянських громадян в Дробицькому яру. Харків, 1944 р. За час окупації було знищено 1,5 млн. військовополонених. Кладовище стаціонарного табору військовополонених в м. Славуті Кам'янець-Подільської області. Квітень 1944 р.

У Янівському таборі(Львів) знищили 200 тис. осіб,особливо євреїв. Музикантів, які грали танго, було розстріляно («танго смерті»).

Кісткодробарка, що використовувалась для переробки на добрива людських кісток у створеному гітлерівцями Янівському таборі смерті (м. Львів)

ОСТАРБАЙТЕР- німецький термін для позначення осіб,які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Спочатку нацисти проводили агітацію про добровільний виїзд на роботу до Німеччини

21 липня 1941 р.: мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська обл., тоді - Генеральна Губернія) очікують депортації Відправка жителів окупованого Києва на каторжні роботи в Німеччину

Майбутні остарбайтери на станції Ковель перед відправленням до Німеччини. Ковель Волинської обл., 1942 р. Особистий документ остарбайтера, який дозволяв невільнику залишати приміщення виключно заради роботи.

Робоча карта Андрія Ляшенка, мешканця с. Улянівка Херсонського району, який працював у м. Нордлинген (Німеччина) на військовому заводі. Робоча книжка Антоніни Козлової, мешканки с. Новопетрівка Великоолександрівського району, яка працювала на залізниці в м. Альтенштейн (Німеччина)

КОЛАБОРАЦІОНІЗМ Явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами. Серед найзначніших збройних формувань українців у складі німецької армії та каральних загонів можна назвати:

БАТАЛЬЙОН “НАХТІГАЛЬ” «Нахтігаль» (Нахтіґаль, нім. Battalion Ukrainische Gruppe Nachtigall[1]) — перший з іноземних легіонів Вермахту. Разом з «Роландом» був одним з двох легіонів (батальйонів), створених у Німеччині до початку радянсько-німецької війни. У легіоні були переважно українці. Учасники легіону вірили, що німецька військова підготовка та досвід допоможуть їм у здобутті незалежності України. Більшість учасників легіону після його розпаду в 1942 році стали провідними діячами в УПА. . "Нахтіґаль" на вулицях Львова .На чолі колони, схоже, Роман Шухевич. Фото з архіву ЦДВР.

Буковинський ку́рінь — українська добровольча військова частина, утворена в 1919 році. ПЕТРО ВОЙНОВСЬКИЙ Буковинський курінь на марші в Києві БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ З серпня 1941 року — напіввійськове формування ОУН, сформоване в основному з українців — жителів Буковини. Засновником і керівником куреня був полковник Петро Войновський У вересняі 1941 р. курінь прибув у Київ. Наприкінці 1941 р. Буковинський курінь був розпущений німцями за націоналістичну діяльність, що йшла врозріз із політикою окупаційної німецької влади. Чимало членів Куреня були репресовані. У 1944 р. окремі частини Буковинського куреня були перекинуті на Західний фронт, де одразу приєдналися до французьких партизанів (рух Опору), що вели бойові дії проти нацистів.

ДИВІЗІЯ СС “ГАЛИЧИНА” Агітаційний плакат дивізії «Галичина» 14-а гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» — підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини, що існував у 1943—1945 роках і був укомплектований з українців-галичан. З 19 квітня 1945 року підрозділ отримав нову назву — 1-а Українська Дивізія УНА. За рішенням Гіммлера дивізія не мала права носити назву «українська», щоб не пропагувати ідею незалежності України. Під час Львівсько-Сандомирської операції радянських військ під Бродами дивізія потрапила в оточення і була розгромлена. Частина бійців зуміла відступити. Деякі бійці перейшли в УПА.

ПОЛІЦЕЙСЬКІ БАТАЛЬЙОНИ Українські поліцаї підтримують порядок в колоні жінок в окупованому Києві . ДОПОМІЖНА ПОЛІЦІЯ. Збройні формування, створені німцями з метою підтримки “нового порядку” на території України 27 липня 1941 р.. Брали активну участь в акціях окупантів проти партизанів та мирного населення. Частина підрозділів допоміжної поліції у 1943 р. перейшла на бік УПА (близько 5 тис. осіб) ОХОРОННА ПОЛІЦІЯ. У лютому 1942 р. були створені українські підрозділи для боротьби з партизанами (загалом 50 батальйонів). У складі німецької армії на 1944 р. воювали 220 тис. українців . На співробітництво з окупантами погодилось близько 1% населення України.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ Чи можна вважати людей, що боролися за незалежність України та йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною, колаборантами? Чи можна бійців дивізії СС “Галичина” називати зрадниками?

ГОЛОКОСТ- планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами голокосту стали 6 млн. євреїв (в Україні – 1,4 млн.). Це складало близько 63 % європейського і 36 % світового єврейства. Не існує єдиної точки зору щодо періодизації Голокосту. Одні дослідники вказують на період 1933 – 1945 рр., інші на 1941 – 1945 рр. – тобто період масового систематичного знищення.

Голокост-політика антисемітизму

Наказ головного коменданта м. Одеси Г. Просса про обов'язкове прибуття євреїв до комендатури для отримання особистого посвідчення. 1941 р.

"Інструкція для евакуації єврейського населення з м. Одеси та його околиць". Фрагмент. Наказ № 2 командуючого військами м. Одеси генерала Ніколая Гінерару про вилучення у єврейського населення м. Одеси та Одеської області дорогоцінних металів і коштовностей. 1941 р. Фрагмент.

Заповнений бланк свідчення про неєврейську національність мешканця Одеси. 1943 р.

Єврейське населення містечка Мізоч на Рівненщині очікує на страту на дні яруги. 14 жовтня 1942 р. Фото німецького військового фотографа Йоганнеса Гьоле, зроблене в Бабиному яру на початку жовтня 1941 р.

29-30 вересня в урочищі Бабин Яр у Києві розстріляли 34 тис. євреїв

Під час окупації знищено 1,5 млн.євреїв, в цілому 4 млн. мирних жителів