19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок на тему "ЛРК. Петро Ребро. Збірка гуморесок "Козацькі жарти""

Про матеріал
Розробка уроку української літератури для учнів 6 класів до вивчення літератури рідного краю (Запорізький край). До опрацювання взяті гуморески Петра Ребра, а саме із збірки "Козацькі жарти".
Перегляд файлу

Клас: 6 (українська література)

Тема: Література рідного краю. Петро Ребро. Збірка гуморесок «Козацькі жарти»

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю Петра Ребра на прикладі збірки «Козацькі жарти», поглибити знання про часи козаків, гумор, зацікавити творчістю поета нашого краю; розвивати пізнавальні інтереси учнів, навички виразного читання, зв’язного, логічного мовлення  та аналізу гуморесок: виховувати почуття любові до рідного краю, до героїчних і трагічних сторінок в його історії (часів козаччини).

Ключові компетентності:

уміння вчитися: формувати вміння читати, висловлювати власні судження; інформаційно-цифрова: уміння знаходити потрібну інформацію в різних пошукових системах та презентувати її; комунікативна: аргументовано висловлювати свої думки при аналізі гуморесок; загальнокультурна: любов до художньої літератури, формувати світогляд (часи козаччини); емоційна: шанобливе ставлення до творчості поета рідного краю, зокрема Петра Ребра.

Предметні компетентності:

літературознавча: ознайомити учнів із творчістю поета рідного краю Петра Ребра, розкрити його талант писати гуморески; розвивати уміння виразно читати, аналізувати гуморески; визначати риси характеру козаків; висловлювати власну позицію щодо прочитаного.

Наскрізні змістові лінії:

«Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок

Форма проведення: урок-спілкування (за збіркою)

Обладнання: портрет Петра Ребра, тексти збірки, телевізор або мультимедійна дошка, відеопрезентація, презентація, аудіозапис

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація попередніх знань. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Бесіда:
  • Що таке гумореска? Наведіть приклади та назвіть їх авторів?
  • Що таке гумор?
  • Яке призначення гуморесок?
  • Чим славний Запорізький край?
  1. Звучить пісня «Гей, шуми, Великий Луже!» (слова Петра Ребра) https://www.youtube.com/watch?v=87gyGGsOt5w&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%BD

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Слово вчителя. Запорізький край – колиска волі і свободи. Це край, який пишається своїми безмежними степами, лісами й долинами, річками та просторами блакитного неба. Рідний край – це дім, рідна земля, батьківська хата, козацька звитяга. А що там, за порогами? Що там чекає на кожного з вас? Хто його знає…Адже минуле нашого народу не завжди було легким. Тож сьогодні на уроці ми і згадаємо часи козаччини, познайомимось із творчістю нашого краю Петра Ребра (слайд 2); навчимося виразно читати та аналізувати його гуморески; поглибими поняття про гумор і гумореску.

Перш ніж ми розпочнемо роботу, дозвольте запитати, що ви очікуєте від уроку? Як думаєте, що ми будемо робити на занятті? (Відповіді школярів)

Отже, я очікую, щоб ви могли:

  • уважно слухати й працювати з поезіями;
  • висловлювати й обґрунтовувати власні думки;
  • характеризувати риси характерів козаків.

Умотивування наступної діяльності вчителем

Звичайно, ми будемо:

  • виразно читати й аналізувати зміст гуморесок;
  • визначати тему й головну думку прочитаного;
  • характеризувати риси характеру козаків;
  • намагатися зрозуміти енергетику авторського слова.

Позитивна настанова: обов’язково мати гарний настрій.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

  1. Історична довідка (перегляд відеопрезентації «Дітям про козаків») https://www.youtube.com/watch?v=NsidAJbjcT8&ab_channel=ОленаПаливода
  2. Слово вчителя. З історії ми знаємо, що наші предки – запорожці були народом веселим: любили жартувати і сміятися. Очевидно, що  Запорізький край багатий письменниками. Це і Григорій Лютий, і Анатолій Рекубрацький, і Тетяна Нещерет, і Микола Лиходід, і Петро Ребро, і Володимир Чубенко, і  Олександр Шостак та інші. А Петру Ребру судилося стати гумористом, бо все його життя пройшло на Запоріжжі. Діти, а хто ж такий Петро Ребро? Слово надано біографу.
  3.  Біографічна сторінка – стисла розповідь учня про Петра Ребра (учень мав випереджальне завдання за посиланням https://pilipyurik.com/maistry-humoru/613-2014-03-24-08-59-19 ) або сам шукав інформацію в інтернеті.
  4. Слово вчителя. З середини 80-х років Петро Ребро зосередився в основному на одній темі, а саме – запорізького козацтва. Здається, що саме у цьому знайшов себе. Маючи поетичний хист, Петро Ребро видав гумористичну серію гуморесок  «Козацькі жарти» (12 книг) – слайд 3.
  5. Виразне читання гуморесок із збірки «Козацькі жарти» («Присяга», «Козацька молитва», «Хто мудріший», «Силач», «Козацькі мрії», «Доженихався», «Жеримовчки»).
  6. Робота над змістом гуморесок.

Бесіда:

  • Про що розповідається у цих гуморесках?
  • Які почуття виникли у вас під час читання?
  • Яка їх основна думка? У чому вона полягає?
  • Хто є героями цих гуморесок?
  • Якими змальовано козаків? В цьому вам допоможе хмара слів – слайд 4:

  • Чим любили ласувати козаки?
  • Чим вони хизуються? А чого бояться?

Заповнюємо таблицю, аргументуємо свою думку посиланням на текст (робота в групах).

Козаки

Позитивні риси

Негативні риси

 

 

Презентація роботи: представник групи називає риси характеру, пояснює свою позицію.

Слово вчителя.

  • Якими все ж Петро Ребро зображує козаків – позитивними чи негативними?
  • Чи всі погоджуються, що козак – позитивний персонаж? Прокоментуйте рядки.

V. Підсумок уроку.

Слово вчителя. Пропоную виконати вправу «Незавершені речення»:

  • Цей урок допоміг мені зрозуміти, що …
  • Найбільше мені сподобалася гумореска …
  • Цю збірку гуморесок я порадив би прочитати …(кому або чому)

VI. Оцінювання роботи учнів протягом уроку.

VII. Коментування ходу виконання домашнього завдання.

1.Ознайомитися з іншими гуморесками Петра Ребра, обрати, яка найбільше сподобалася, вміти виразно читати та аналізувати.

2.Творче завдання (високий рівень): написати міні-твір  «Запорожці – відважні захисники держави» - слайд 5

 

Список джерел

  1. Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. Ребро Петро Павлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pilipyurik.com/maistry-humoru/613-2014-03-24-08-59-19
  2. Бібліотека української літератури. Козацькі жарти – Петро Ребро [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13418
  3. Добірка віршів Петра Ребра з книги «Козацькі жарти» https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B2-%D0%B7-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B6%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8.html

 

Додаткова література

  1. Краєзнавство Запорожжя: журнал Запорізької обласної організації НСКУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zpkrai.jimdo.com/2016/12/19.
  2. Олена Паливода. Дітям про козаків [Електронний ресурс].        – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=NsidAJbjcT8&ab_channel=ОленаПаливода

 

Додатки

козацькі жарти

Петро Ребро

Петро Павлович Ребро

(19.05.1932 – 22.03.2014)

 

Тексти гуморесок із збірки «Козацькі жарти»

 

КОЗАЦЬКА МОЛИТВА

До церкви причвалав старий козак.
В поклоні ледь не до землі зігнувся:
— Зроби, о Боже милосердний, так,
Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!
Почув слова ці випадково піп,
Що і походи знав в житті, і битви:
— Ти, батьку, збожеволів?
Чи осліп?
Що за безглузді просьби і молитви?
Хіба не турок напада на Січ?
Хіба не він чига на нас край шляху?
Козак зітхнув:
— Не в тому, отче, річ!
Я зроду не молився ще аллаху.
Конини навіть в рот я не беру,
А навпаки — люблю вминати сало.
Я просто хочу, щоб, коли помру,
Хоч на одного турка менше стало!

 

***

ДОЖЕНИХАВСЯ…

За народними мотивами,
Дід прогнав свою бабулю
(показав їй дулю),
А привів додому іншу — молоду дівулю.
От баби його зустріли й заспівали хором:
— Чи сказився ти на старість?
Як тобі не сором?
Ти диви, роздонжуанивсь!
Заіржав, мов коник!
Та поглянь лишень на себе,
чортів ополоник!
Вже із хати не виходиш, бо впадеш од вітру!
Вже сліпий, беззубий, лисий, схожий на макітру!
Вже три чисниці до смерті,
а він — шури-мури!
Ти ж такий годишся
тільки на макулатури!
З трухляком таким возиться —
краще утопиться!
А та краля!
Вона ж тобі в донечки годиться!
— Ет! — махнув жених рукою.
— Хай хоч і у внучки!
Бо із вашою старою я дійшов до ручки.
Так охляв, що вже чарчину
взять не міг руками.
А все тому, що й хвилини я не спав ночами.
Бо на старість ота баба стала якась дика:
Цілу ніч товчеться збоку, кашляє, бухика.
Та все оха, та все стогне, наче з перепою, —
Скільки мучитися можна з такою каргою?
А тепер, нівроку, спати можу досхочу я:
Моя жінка молоденька дома не ночує!

 

* * *

 

КОЗАЦЬКІ МРІЇ

Лежить козак у курені
І мріє на світанні:
- Найбільше до смаку мені
Вареники в сметані.

Люблю я також галушки
Всім уминати миром.
Іще смакують пиріжки 
Із вишнями чи сиром.

Не обмину і ковбаси,
Щоб на зубах хрумтіла.
А сало! Як його їси,
Міць прибува до тіла.

А пампушки із часником,
Коли борщу навариш!
- Кінчай молоти язиком! - 
Спинив його товариш. – 

Либонь, і сухарів нема,
А він терзає душу!
В одвіт козак: - Це ти дарма.
Статут я не порушу.

Що Січ сувора сторона – 
Людина знає кожна.
Але для мене новина.
Що мріять тут не можна!

 

***

                                                    Хто мудріший

 

    Один козак сивий – сивий,

    Другий – ще сивіший,

    І зчинили суперечку:

    Хто із них мудріший.

 

    А оскільки їм довести

    Не вдалось нічого,

    Попросили буть суддею

    Вони кошового.

 

    Той і каже: - Я не знаю.

    Хто із вас мудріший,

    Але хто затіяв сварку,

    Той, либонь, дурніший!

***

 Силач

Похваливсь Тарас: – їй – богу,

Це не тріскотня,

Щоб я парубком гнідого

Підіймав коня.

 

Хлопці в крик: -який бідовий!

Ти бреши, та в лад!

Хто не вірить, я готовий

Битись об заклад

 

Перемога буде чиста

І не на словах

– Згода! – хтось із товариства

Вдарив по руках.

 

Хтось метнувся до обори –

Тягне жеребця.

–Раджу вам, – Тарас говорить,–

Слухать до кінця.

 

Бо веду я ось до чого:

Справді для забав

Підіймав колись гнідого

Тільки не підняв.

***

Жеримовчки

 

    Причвалав москаль до хати,

    Загляда на кухню:

    - Є що-небудь пожувати?

    З голоду вже пухну!

 

    А хазяйці нема коли

    Ще й дитина плаче

    Каже: - Он в печі макітра –

    Не безрукий наче!

 

    Той тупцює коло печі

    Та ковтає слину:

    - Я б узяв, але боюся,

    Раптом перекину!

 

    Заклопотана хазяйка

    Свариться й сміється.

    - Та то, - каже, - така їжа,

    Що не розіллється!

    З печі вийняла макітру –

    Вареники з сиром.

    Поставила, каже: - Лопай,

    Раз прийшов із миром.

 

    Гість облизується ласо

    (Він ковтав би й тісто),

    Зазирає у макітру:

    - Як цю штуку їсти?

 

    Роздратована хазяйка

    Роз’ясня улану:

    Як? Бери оце руками

    І вмочай в сметану!

 

    Їсть москаль, чимдуж глитає

    (Піт із нього ллється)

    Ще й питає господиню:

    - Як це чудо зветься?

 

    Слово честі, у цій страві

    Щось є дійсно княже! –

    А хазяйці це набридло.

    - Жери мовчки! – каже.

 

    Доїв москаль вареники,

    Дякує і оха!

    - Гарні твої жеримовчки,

    Та шкода, що трохи!

***

П р и с я г а

 

    Козак чи їхав до столиці

    Чи лаштувався у похід,

    Він жменю рідної землиці

    Ховав під устілки чобіт.

 

    Ту землю він тяжкої днини

    До рани клав, немов бальзам...

    От якось мовив Катеринич

    Послам із Січі – козакам:

 

    Про вашу знаю я відвагу.

    В бою хоробрі ви й міцні,

    Одначе дайте-но присягу,

    Що ви не зрадите мені.

 

    В одвіт козацькі дипломати

    Сказали:

    - Клятву даємо

    До смерті землю захищати

    Ту, на якій ми стоїмо! –

 

    Отак, заткнувши графу пельку,

    Всміхались хитро козаки,

    Бо душу гріла їм земелька

    Із берегів Дніпра-ріки.

 

 

docx
Додано
16 лютого
Переглядів
169
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку