Урок на тему "Моделювання виробу"

Про матеріал

Мета уроку: навчити учнів виконувати технічне моделювання викрійки фартуха, обчислювати витрату тканини, підбирати інструменти, матеріали та обладнання для пошиття виробу; розвивати творче та логічне мислення; виховувати естетичний смак, економність.

Перегляд файлу

Тема: Моделювання виробу

Мета: навчити учнів виконувати технічне моделювання викрійки фартуха, обчислювати витрату тканини, підбирати інструменти, матеріали та обладнання для пошиття виробу; розвивати творче та логічне мислення ;

виховувати естетичний смак, економність.

Обладнання уроку: кольоровий папір формату А4, ножиці, олівці, клей, шаблони, роздатковий матеріал ”Технічне моделювання фартуха “, сантиметрова стрічка.

Наочність: моделі фартушків, ілюстрації українських народних костюмів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

Які ви знаєте правила знімання мірок?
Чому під час знімання мірок не можна натягувати сантиметрову стрічку?
Продемонструйте і поясніть як правильно зняти і записати мірки для побудови креслення фартуха.
Чому мірки півобхватів записують у половинному розмірі?
Вкажіть послідовність побудови креслення фартуха, використовуючи підказку. ( Пояс, нижня частина фартуха, кишеня, бретелі, базисна сітка, нагрудник ).
Що визначає базисна сітка?
Чому для побудови креслення фартуха у зошиті використовують масштабну лінійку?
З яких деталей може складатися фартух?
Яким лініям фігури людини відповідають відрізки ВВ2, ТТ2 на кресленні?
Що на кресленні викрійки фартуха означає знак ↔?

Мотивація навчальної діяльності.

На попередніх уроках ви навчилися знімати і записувати мірки, будувати креслення викрійки фартуха. Напередодні сьогоднішнього уроку ви розробили чудові моделі фартушків, використавши свої вміння з образотворчого мистецтва, фантазію, уяву, власний досвід та певні традиції одягу. Послухаймо коротеньку народознавчу довідку про фартушок. Як його називали в народі? Яким чином оздоблювали?

Національний одяг завжди вважався національною святинею, однією з форм національної індивідуальності. Український костюм був своєрідним та оригінальним. Гардероб українок складався з багатьох різновидів одягу: сорочок, плахт, корсеток, запасок, спідниць,свит, кожухів тощо.

Запаску або дергу дівчата і жінки колись одягали в будень до роботи, а в свято – плахту або попередницю. Шили запаски з вовняної тканини. Гуцули і бойки мали запаски дуже вибагливого ткання, переважно яскравих кольорів.Ткали ці запаски з вовни в суміші з шовковими нитками, створюючи горизонтальні смуги. Для Наддніпрянщини характерними були темносині та червоні запаски.

Попередницю шили з барвистої вовняної тканини, нижня частина якої оздоблювалась вишивкою або поперек нашитими стрічками. Колір попередниці підбирався під колір плахти і тому були вони червоними, синіми, зеленими, білими.

Білі попередниці з червоним обрамленням або різнокольоровою вишивкою використовувались в центральних областях України. На Волині попередниці ткали на зразок маленького килимка з гарним геометричним орнаментом. На західному Поділлі та в населення українських Карпат шили їх з чорного оксамиту і вишивали шовковими нитками та оздоблювали різнокольоровим намистом.

Виготовлення одягу в давнину займало багато часу. Для його створення майстрині вкладали не лише свою працю, але й частинку душі, щоб зберегти

народні традиції.

На сьогоднішньому уроці ми навчимося змінювати форму базової моделі фартушка, розраховувати витрату тканини для його пошиття.

Пояснення теми уроку

Моделювання є початковою стадією виготовлення виробу, під час якого враховується призначення одягу, фігура, вік людини, колір, малюнок тканини.

У швейній промисловості є 2 види молелювання: творче – створення первинного зразка моделі і технічне – створення нових фасонів одягу шляхом зміни ліній креслення виробу. Художнім моделюванням займаються художники-модельєри, технічним – модельєри-конструктори.

Форму деталей фартуха змінюють шляхом технічного моделювання. Спочатку уважно розглядають ескіз моделей. Потім на базову викрійку наносять відповідні модельні лінії (нова лінія низу фартуха, змінений контур кишені, верхня лінія нагрудника). На кожній деталі вказують її назву.

Щоб економно витрачати тканину для пошиття, потрібно вміти правильно витрачати необхідну довжину тканини. Витрати тканини залежать від особливостей конкретної моделі фартуха, від ширини тканини, від напрямку малюнка тощо. Витрати тканини обчислюють за формулою Дн+Днч+10 см (на припуски для швів і вирівнювання тканини)

Практична робота.

Моделювання фартуха. Розрахунок витрати тканини.

Завдання 1

Змінивши базову викрійку способом технічного моделювання, нанесіть нові лінії крою, щоб отримати зображену модель. (Додатки 1- 5)

Завдання 2

Обчислити витрату тканини для пошиття фартуха без нагрудника, якщо мірки становлять: Сс=40см, Ст=36см, Днч=38см.

Витрата тканини становить Днч+10=38+10=48см.

Завлання 3

Обчислити витрату тканини для пошиття фартуха з нагрудником, якщо мірки становлять: Дн=18см, Днч=36см, Ст=38см, Сс=42см (при ширині тканини 90см і 120см).

Для ширини тканини 90см витрату обчислюємо- Днч+Дн+10=36+18+10=64см, а для ширини 120см - Днч+10=36+10=46см. Поміркуйте чому є така різниця у розрахунках?

Пригадаймо, які інструменти, матеріали та обладнання необхідні для пошиття фартуха, відгадавши загадки.

Про який вид волокна йде мова ?

М 'якеньке, тепленьке, пружне і тоненьке,

Біленьке до того ж, неначе сніжок.

Скажіть же швиденько, яке волокно? ( Бавовни)

Чорні, білі, кольорові,

Шити все вони готові-

Сукні, шапки, рукавички

Допоможуть ці сестрички. (Нитки)

Вухо має, але не чує, без очей і без ніг,

а ходить і за собою водить.(Голка)

В’ється, як річка, а зветься ....(Стрічка)