Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 21 по 30 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 31 серпня.

Конспект уроку на тему: "Оптимізм, любов до природи та людини у «Мисливських усмішках» Остапа Вишні. «Друг людини , природи й праці». (М. Т. Рильський)"

Про матеріал

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки», з новим жанром літератури – усмішкою; узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні", проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, розкрити тему любові до природи та її захисту в “Мисливських усмішках", з'ясувати роль пейзажів, діалогів; сформувати розуміння значення доробку Остапа Вишні у розвитку української сатири;

розвивальна: розвивати логічне мислення і творчу уяву учнів, уміння аналізувати прочитане, визначати літературні засоби і прийоми письменника у досягненні комічного; розвивати уміння плідно працювати з додатковими джерелами інформації, Інтернетом;

виховна: виховувати любов до спадщини Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя, формувати в собі людяність, чесність, доброту, почуття відповідальності, виховувати любов до природи.

Перегляд файлу

Тема.         Оптимізм, любов до природи та  людини  у «Мисливських

усмішках» Остапа Вишні

«Друг людини , природи й праці». (М. Т. Рильський)

Мета:

       навчальна: ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки», з новим жанром літератури – усмішкою; узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні”, проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, розкрити тему любові до природи та її захисту в “Мисливських усмішках”, з’ясувати роль пейзажів, діа­логів; сформувати розуміння значення доробку Остапа Вишні у розвитку української сатири;

        розвивальна:  розвивати логічне мислення і творчу уяву учнів, уміння аналізувати прочитане, визначати літературні засоби і прийоми письменника у досягненні комічного; розвивати уміння плідно працювати з додатковими джерелами інформації, Інтернетом;

         виховна: виховувати  любов до спадщини Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя, формувати в собі людяність, чесність, доброту, почуття відповідальності, виховувати любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок.

Вид уроку: конкурс.

Форма проведення: урок-конкурс (КВК).

Методи і прийоми: пошуковий метод, демонстрування, самостійне спостереження, метод аналізу, метод синтезу, метод виділення головного, «спеціальні ролі під час обговорення»,бесіда,бліцопитування ( метод «відкритий мікрофон»,вірш «Остапу Вишні,робота в підгрупах, робота з картками, буклетами, демонстрування, читання вголос».

Обладнання: портрет Остапа Вишні, виставка творів письменника, таблиця «Тематика творів О.Вишні», ілюстративний матеріал, підручник «Українська  література» для   11 класу, вислови видатних людей про письменника.

ТНЗ:. ноутбук, екран, проектор, презентація  «Життя і творчість Остапа Вишні», аудіо запис уривка автобіографічного твору «Моя автобіографія», електронні носії з оригінали творів Остапа Вишні. 

Випереджувальні завдання:                                                                                                                           1.Інтерв’ю  кореспондента з Остапом Вишнею .                                                                                                                          2. Інсценізування гуморесок письменника.                                                                                                                  3. Учні мали самостійно підготувати життєвий та творчий шлях Остапа Вишні;

вивчити поезії про письменника.

Методична мета: застосування методів інтерактивного навчання та тестових технологій;виховання національної свідомості.

Міжпредметні зв’язки: історія,політика, соціологія , зарубіжна література .

Учні повинні знати: основні етапи біографії Остапа Вишні; історичні умови та чинники, які мали визначальний вплив на творчість та світогляд письменника; конкретно-історичне та загальнолюдське значення його творчості; знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української літератури.

Учні повинні вміти: аналізувати етапи життєвого та творчого шляху письменника, твори збірки «Мисливські усмішки», аналізувати усмішки, художні засоби, порівнювати мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах; зіставляти різні погляди в процесі полеміки; виявляти здатність аргументувати свої твердження, власну думку; користуватися підручником, довідниковими та додатковими джерелами.

Епіграфи:                         Треба любити людину.

Тільки тоді ти маєш право сміятися.

                                                                                           (Остап Вишня)

 

Нікого з нас так не любив і не любить

український народ, як Вишню.

(В. Сосюра)

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

- привітання з учнями;

- перевірка присутніх на уроці учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку та завдань уроку.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово викладача

У V столітті до нашої ери китайський філософ Конфуцій на питання: «Чи можна одним словом виразити принцип поведінки в житті?» відповів: «Це  слово – взаємоповага,тобто не роби іншим того,чого не бажаєш собі». Отже,якщо ти не любиш,щоб тебе принижували,не принижуй інших.

Ісус Христос уважав такий погляд на  світ недостатньо дійовим. Замість цього він запропонував: «Поводься з іншими так,як бажаєш,щоб поводилися з тобою». Зверніть увагу,що Конфуцій сказав «не роби»,а Христос «поводься». У цьому випадку ми активно допомагаємо тому,кому потрібна підтримка. Ми слухаємо інших,бо хочемо,щоб слухали й нас. Ми поважаємо інших,бо хочемо,щоб поважали нас. Ми любимо ближнього,як самого себе. Проте Ісус Христос учить,що ми повинні любити не лише ближніх,а й ворогів своїх. Однак небагато зуміли втілити цей принцип у життя,але ті,кому це вдалося,залишилися в історії.

У своєму щоденнику “Думи мої, думи мої “ 23 лютого 1951 р. О. Вишня запитав сам себе «... що треба, щоб мати право з людини посміятись, покепкувати, навіть насміятись із своєї, рідної людини?»

 - А ви як думаєте?

 Учні: Бути безстрашним, жартівливим.

А сам Вишня відповів так (напис випливає на екран) :

«Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися... із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх...».

  Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує...

Коли ми виховаємо людину до того рівня, що вона любитиме сміх, як воду, як повітря, як своє, як рідне, без чого сумно жити, — отоді тільки зрозуміють NN. що не можна наслідувати Руданського, бо наш народ хоче сміху не часів Руданського, а нашого хорошого.

Отже,якщо ти хочеш,щоб тебе пам`ятали,будь толерантним,поважай і друзів,і ворогів.

    

Чи відчуємо й ми цю любов.  подивимося на уроці?

 

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань  уроку

2.1 Слово викладача

Хочеться згадати слова О. Вишні: «Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати «Реве та стогне» та садити гопака, і не того, в кого прізвище на «ко», – а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному і духовному розвиткові, бо ото і є справжні українці». 

 

Чи є актуальними ці слова сьогодні?

 Отже, тема нашого уроку: «Оптимізм, любов до природи та  людини  у «Мисливських усмішках» Остапа Вишні. »

Сьогодні ми довідаємося про цікаву сторінку життя письменника, гумориста, сатирика Остапа Вишні,  тематикою його творів. Поглибимо знання з теорії літератури.

Мета нашого уроку : узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні”, проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, сформувати розуміння значення доробку Остапа Вишні у розвитку української сатири.

  Епіграфи нашого уроку:            Треба любити людину.

Тільки тоді ти маєш право сміятися.

                                                                                           (Остап Вишня)

Нікого з нас так не любив і не любить

український народ, як Вишню.

(В. Сосюра)

 

2.2  Робота в зошитах

Запишіть дату, тему та епіграф уроку.

Тож записуємо тему уроку…

  Епіграф нашого уроку…

 

    2.3 «Криголам» - очікування

         Давайте спробуємо сказати, що ми чекаємо від нашого уроку, що дізнаємося.

 

    2.4 Під час уроку учні заповнюють таблицю «Сторінками життя письменника»

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

3.1 Слово викладача

Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрів­нянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, видатний май­стер слова й великий громадянин. «Читаючи Остапа Вишню, народ і усміхався, і повнився радістю, і печалився, і обурювався — бага­тьох і багатьох струн його душі торкалося вишнівське людяне, мудре, гостре й ніжне слово».

 

 3.2 Інтерв’ю  кореспондента з Остапом Вишнею

Викладач

Домашнім завданням вам було опрацювати життя і творчість Остапа Вишні, прочитати гумористичне оповідання «Моя автобіографія». Я думаю, що готувались до уроку із задоволенням, тому що читали про людину веселої мудрості, слави України  - Остапа Вишню.

 

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю журналіста і Остапа Вишні

 

Журналіст:

– І так, шановні слухачі, сьогодні у нас в гостях неймовірне щастя.

Остап Вишня:

– Отакої!

Журналіст:

– Так-так. Перейдемо до справи. Розкажіть про своє народження.

Остап Вишня:

– У мене нема ніякого сумніву, що я народився, хоча були спогади матері, що мене витягли з колодязя 13 листопада 1889 року.

Журналіст:

– Розкажіть нам про батьків.

Остап Вишня:

– Люди були підходящі за 24 роки спільного життя тільки 17 дітей.

Журналіст:

– Коли і хто відкрив вперше ваш талант?

Остап Вишня:

– Батько сказав: «Писатиме», - побачивши, як я розводжу рукою калюжу.

Журналіст:

– Як ви вибирали явища,  про які треба писати?

Остап Вишня:

– Письменника супроводять явища надзвичайні, оригінальні. Підскочать - і записала людина.

Журналіст:

– А як життя пішло далі?

Остап Вишня:

– Нецікаво пішло, закінчив школу, зробився фельдшером, все за екстерна правив, до

університету вступив.

Журналіст:

– З чого починали?

Остап Вишня:

– Працював перекладачем. А тоді думаю: «Чого перекладаю, коли фейлетони писати можу?» - так і зробився Остапом Вишнею.

Журналіст:

– І так, Павло Губенко, він же Павло Губський, став чудовим гумористом, основоположником жанру усмішки - Остапом Вишнею.

 

3.3 Ланцюжок думок

      Як ви розумієте слова М.Рильського стосовно автобіографічного оповідання «Моя автобіографія»: «Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отчого «щасливого» дитинства…»

 

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

   Викладач    

Шановні учні , що у нас викликає посмішку?

(Комічне)

1.Що означає комічне?

( «Комічне – результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного – потворному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.»)

 

 

2.Які ви знаєте форми комічного?

Форми комічного:


  • Гумор
  • Сатира

 Іронія

 Сарказм


 

3.Що таке  усмішка, фейлетон,гумор , гумореска, сарказм, автобіографічне оповідання,іронія,сатира?

 

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, уведений в українську літературу Остапом Вишнею.  

Фейлетон — це художньо-публіцистичний жанр, у якому комічна сутність негативних явищ і ситуацій дійсності розкривається шляхом інверсійної, асоціативної розробки теми з використанням авторських та фольклорних комічно-сатиричних образів.

 Гумор   різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах. 

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

Сарказм — зле, в'їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажів, подіях та явищах громадського або побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну сутність.

Автобіографічне оповідання — опис власного життєвого шляху (наближений до мемуарів). 

Іронія ( від гр. удавання) - це прихована насмішка над явщем чи особою про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне з метою насмішки над цим( явищм чи особою).

Сатира — 1. У давньоримській літературі написаний гекзаметром поетичний твір, в якому викривалися пороки суспільства. 2. Різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів. 3. Художній твір, в якому здійснюється таке осміяння.

 

Перевірка

Установіть відповідність між терміном і визначенням:


1. Гумор                              

2. Сарказм

3. Усмішка

4. Фейлетон


 

А. Різновид  гуморески, у якому поєднано жанрові особливості анекдоту, фейлетону

Б.Різновид комічного, відображення смішного.

В. Невеликий літературно – публіцистичний  твір сатиричного жанру

Г. Їдка, викривальна насмішка

 

Здійснити  самоперевірку (1.Б; 2.Г;  3.А;  4.В.)

Невідоме з історії Остап Вишня

Викладач    

Вашу групу було поділено на дві команди. Кожна команда повинна була підготувати назву,привітання,емблему.

 

І конкурс «Будьмо знайомі»

Команда на чолі з капітаном повинна представити емблему та командний девіз. За змістовне,повне привітання команда отримує 5 балів.

(цитата з творів Остапа Вишні).

Прошу команди продемонструвати свої вміння.

Представлення команд:

  • перша команда –
  • друга команда  - 

 

Девіз команд:

  • перша команда –
  • друга команда  - 

 

За І тур команда                         та команда                                 отримують по

 5 балів.

 

ІІ  конкурс «Цитатний літературний пінг-понг»

Цей конкурс покаже амбітність,емоційність лідерів команд. Прошу капітанів.

         Із змістом оповідання «Моя автобіографія» ви познайомилися вдома, а тепер проведемо цитатний літературний пінг-понг.

  1.  « У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився в.....» ( 1889р.)
  2. « Мати казали, що мене витягли з.....» (колодязя)
  3. « Батько в поміщиків фон Рот був за..»( прикажчика)
  4. « За двадцять чотири роки спільного життя батьків послав їм Господь усього...» (17 дітей)
  5. З чого батько зробив висновок, що син писатиме?( « Я ...розводив рукою калюжу» )
  6. « Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа, а в українського...» ( картопля, коноплі, буряки)
  7. « Із подій мого раннього дитинства, що вплинули на моє літературне майбутнє, твердо врізалася одна: упав дуже з...» (коня)
  8. « Вчив мене хороший учитель...» ( Іван Максимович)
  9. « Учив він сумлінно, бо й сам був...» (ходяча совість людська)
  10. « Любив я не тільки його, а й його ...» ( лінійку)
  11. « Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть,мені й ...» ( шести років)
  12. « Провчився я там...»( три роки)
  13. « Повіз мене батько в Зіньків і віддав мене в...» ( двокласну школу)
  14. « Отут мені й повернути б було на « неокласицизм» , бо вчилися ми разом із ...» ( Зеровим)
  15. « Зінківську школу закінчив 1903 року з свідоцтвом, що  маю право бути...» ( поштово- телеграфним чиновником)
  16. « ...дуже якогось високого...розряду» ( 14-го)
  17. « Повезла мене мати  аж у Київ, у...» ( військово-фельдшерську школу)
  18. « Та й залишився в Києві, та й закінчив школу, та й зробився...»                          ( фельдшером)
  19. « Як ударила революція—завертівся. Будував Україну. Бігав з...»                       ( Центральної Ради в університет, а з університету в Центральну Раду)
  20.  « Книга,що найсильніше на мене враження зробила в моїм житті - це...» ( « Катехізис» Філарета)
  21. «Пам'ятаю, як попався мені ...» ( Соломонів « Оракул»)
  22. « Взагалі любив я книжки з...» ( м'якими палітурками)
  23.  « Писати в газетах я почав ...» ( 1919 року)
  24.  « У « Вістях» я почав працювати за ...» ( перекладача)

( Підводиться підсумок)

 

 

 

Учениця

                                            Очеретом качки гнала
 


Очеретом качки гнала
Спіткнулася та й упала.
За те мене мати била,
Щоб я хлопців не любила.
Якби ж мати та не била,
Я б Степаночка любила.
Тільки Грицька та Степана,
Бо личенько, як у пана.
Ой Степане, Степане,
В тебе личко рум’яне!
Очеретом качки гнала
Заплуталася та й упала,
За те мене мати била,
Щоб я хлопців не любила,
А я хлопців не любила,
Тільки Грицька та Кирила,
І Микиту і Данила,
А іншим лік загубила.
Опанаса і Уласа,
Бо танцюють у два баса.
За Трохима під кінець
Побив мене панотець.


 

ІІІ конкурс «Домашнє завдання»

Заздалегідь,наші команди підготували інсценізацію по творах Остапа Вишні. Просимо конкурсантів.

Інсценізація уривків з творів:

 

  • команда

 

 

Паралелепіпед

(Зустрілися два приятелі, Олег Трійченко та Ігор П’ятьорський, і почалася розмова.)

Ігор. Ну, як діла з іспитами? Ось-ось уже!

Олег. «На большой».

Ігор. Готовий?

Олег. Як з пушки! Ти знаєш — уже два тижні я ворожу, попадеться мені з геометрії перший білет, кручу палець круг пальця і щоразу пальцем у палець попадаю. Перший номер — і п’ять. А в тебе як?

Ігор. Працюю. Хоч у мене з геометрії п’ять, проте все повторюю, щоб як слід бути готовим.

Олег. Пхе! Повторюю. А я та мало не щодня в Пущі-Водиці. Ох, і красота!

Ігор. Та я знаю, що красота, та хай уже після іспитів.

Олег. Чудно! Іспити в нас «на п’ять» будуть.

(Іспит з геометрії. Олег Трійченко покрутив пальцем круг пальця, розвів широко руками, знову звів руки і вдарив палець об палець.)

Олег. Єсть! Складу!

(Упевнено підійшов до столу, хоробро взяв білет, глянув і зблід.)

Олег. Парателепіпед. Що воно таке?

Учителька. Ну, Трійченко, який у тебе білет?

Олег. Двадцять третій, Олена Василівно.

Учителька. Що там у двадцять третім?

Олег. Ралелопопопід.

Учителька. Як-як? Що ти сказав?

Олег. Паралелеопі-пі.

Учителька. Ну-ну?.

Олег. Пі. пі. пі. Пі. пі. пі.

(Учителька розгнівано похитала головою.)

Учителька. Не «пікай» ти краще, мов те курча! Іди собі, не страмись і не страми мене. Восени складатимеш, а літо попрацюй як слід. (Хтось збоку: «Пі… пі… пі… Агов, паралелепіпед!»)

Ігор. Привіт, Олегу! Уявляєш, я все літо у Пущі-Водиці в ставу купався та рибу вудив, а що ти робив улітку?

Олег. А я (зітхає) — геометрію вчив.

 

 

  • команда 

 

Ведмідь

(Відпочивають на узліссі два приятелі-мисливця, один запитує другого про успіхи на полюванні.)

1-й мисливець. Нещодавно мій знайомий розповів мені — дуже інтересний спосіб вполювати ведмедя. На мою думу, вартий всілякої уваги, тим паче, що він зовсім безпечний, і мисливець тут своїм життям не ризикує.

2-й мисливець. Це як?

1-й мисливець. А ось так. Виявляється, що дорослі ведмеді — дуже пристрасні математики. Давай знайдемо місце, де ведмідь полює чи просто годується, бери аркуш і пиши великими літерами таку формулу: 2 х 2 = 5 (бере аркуш і пензль, пише).

2-й мисливець. Що потім?

1-й мисливець. Прибиваєте цю формулу до ясенька чи дуба, де ведмідь подорожує. Прибивати треба не дуже високо та й не дуже низенько, щоб ведмідь ту математичну формулу побачив (прибивають аркуш).

2-й мисливець. Зараз я побіжу додому, запряжу коня в гарбу й приїду до цього математичного місця.

(Мисливці ховаються й спостерігають. Ось повільно йде ведмідь. Йде й бачить аркуш із формулою. Він то ступне назад, вдивляючись у числа, то підходить ближче, протирає лапою очі, то знову дивиться. Хапається лапами за голову й починає нею крутити, крутить, крутить, а потім падає і вже не підводиться. Із засідки виходять мисливці, хапають за лапи ведмедя і кладуть його на віз.)

1-й мисливець. Отаке воно, полювання на ведмедя!

2-й мисливець. Спробуйте, товариші охотники!

 

IV конкурс «Всезнайко»

Кожній команді дається можливість відповісти на питання.

Вартість одного питання  – 1 бал.

 

 

 

Питання команді № 1

1”...ось ті три кити, котрі так високо піднесли Остапа Вишню”, - зазначав письменник Федір Маківчук. Про яких китів ідеться? (ТАЛАНТ, ВИНЯТКОВИЙ МОВНИЙ СЛУХ, ВИСОКА ТВОРЧА НАПРУГА)

2 Ім’я батька Остапа Вишні. (МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ ГУБЕНКО)

3 Псевдонім, під яким увійшов у літературу Павло Губенко, підписавши ним свій перший сатиричний твір „Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституцій бути не може)”, 1919. (ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ)

4 Назва табірного щоденника Остапа Вишні. („ЧИБ’Ю. 1934”)

5 Жанр, який увів у літературу Остап Вишня. (УСМІШКА)

 

Питання команді № 2

1 Ім’я відомої актриси, дружини Остапа Вишні. (ВАРВАРА МАСЛЮЧЕНКО-ГУБЕНКО)

2 У газеті „Селянська правда” у липні 1921 року Остап Вишня виступив з фейлетоном. Пригадайте назву твору. („ЧУДАКА, ЇЙ-БОГУ!”)

3 Ім’я рідного племінника. (ІГОР ТИМОФІЙОВИЧ КОРЖ)

4 Назви літературних організацій, котрі мали національне спрямування і захищали право української літератури на національну самобутність. Саме їм симпатизував Остап Вишня. (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ)

5 Літературні жанри, в яких працював Остап Вишня. (ГУМОРЕСКА, ФЕЙЛЕТОН, УСМІШКА, АВТОБІОГРАФІЧНЕ ОПОВІДАННЯ)

 

V конкурс « Сторінками усмішок Остапа Вишні»  

Вартість одного питання  – 1 бал.

Запитання команді № 1

1 „ – Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.

Справдилося, як бачите, батькове пророкування...”

(„Моя автобіографія”)

 

2 „Мали... цілих аж п’ять глибоко національних рис...

Риси ці, як на ту старовинну термінологію, звалися так:

1 Якби ж знаття?

2 Забув.

3 Спізнивсь.

4 Якось то воно буде!

5 Я так і знав...”

(„Чухраїнці”)

 

3 „ „Володарем” над свинями ми були до десяти – одинадцяти років. Потім ішли такі „курси” вищої освіти:

Телята.

Вівці.

Корови.

Коні...”

(„Як ми колись учились”)

 

4 „А кум з правого флангу заходить. Але тут у нас обшибка організаційна вийшла: рогачів ми не поховали. Ех! – вона за рогача – і в контратаку! Прорвала фронт. Ми з кумом на зарані підготовлені позиції – в погрібник. Опорний, вроді, пункт.

Уже й пироги похололи, а вона все в погрібнику в окруженії держить...”

(„Зенітка”)

 

5 „... І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, заприсягається, пахне, кудкудахтає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, причитує, п’є квас, їсть тараню, „будькає”, лускає насіння й крутиться на каруселі...”

(„Ярмарок”)

 

6 „У небесному відділі кадрів заповнив анкету.

Зав подивився:

 - Великомученик?

 - Дуже, - каже, - великомученик.

 - За Україну?

 - За неї, - каже, - неньку.

 - В рай!..”

(„Великомученик Остап Вишня”)

 

7 „Летить качка, а ти не знаєш, чи зведені в тебе курки, чи ні, чи пересунув ти того предохранителя, чи не пересунув. Сіпаєш-сіпаєш за собачку, а качка вже от онде. А як перед тобою курки, так тобі видно, чи вони зведені, чи вони в тебе не зведені...клац-клац! Сіп-сіп! Бах-бах! І хоч качка й летить-таки, так зате ти вистрілив і вистрілив вчасно...”

(„Ружжо”)

 

8 „... коли він побачить „2 * 2 = 5”, з ним починає коїтись щось неймовірне.

Він то ступне назад, вдивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться, і, пересвідчившись, що таки справді написано „2 * 2 = 5”, хватається лапами за голову, й починає ту голову ламати...”

(„Ведмідь”)

 

9 „... невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір’ячком, дуже меткий, із дуже довгим дзьобом, довгенькими ногами, зривається з характерним для нього криком і летить, навіжений, ніби він перед тим, як злетіти, випив мінімум двісті грамів: зиґзаґами.

Який же він смачний-смачний!..”

(„Бекас”)

 

10 „Тат ударив телеграму в столицю професорові-орнітологові А...       – „Упіймав двох невідомих птахів Обіточеській косі тчк Що робити тчк Задихаємось тчк...”

(„Реготуни”)

 

Запитання команді № 2

1 „А вранці встав, нагрів біля чайника пальці, попрохав у хазяйчиної доньки-школярки чотири аркушики з учнівського зошита паперу „в кліточку”, взяв олівця, бо чорнило замерзло, сів та й записав „Зенітку”.

Так народилася „Зенітка”...”

(„Отак і пишу”)

 

2 „... А що земля на трьох великих рибах стоїть, на китах... Так оце два тижні тому в однієї риби пузо зачесалося, так вона повернулася почухатись, так у Африці, де китайці живуть, земля загойдалася. Багацько церков поруйнувало.

Де про це... дізнаєшся?..”

(„Вечорниці”)

 

3 „І вийшов одного разу чернець суворий до моря... Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа-бога й творця вславословити...

А в морі синьому, в морі Понтійському Діва купалася, перекидалася...” „ „Діва” й „Монах” ”

4 „Старий пан заткнув уха, ми кинулися до Парасі, я зачепив гілку на ялинці, впала з ялинки свічка на якусь панянку. Та в крик! Всі забігали, заметушилися! Я кинувся гасити свічку та збив з ніг панянку. Але нічого такого страшного не скоїлося, тільки метушня. Панянка підвелася, скривила губи й кудись подалася.

Батько усіх нас „вигорнув” з кімнати...”

(„Панська ялинка”)

 

5 „ – Усе, – каже, – нічого, якби тільки не той театр. Дуже-таки високо, голова паморочиться, ось-ось я вниз полечу. Дуже страшно...”

(„Якби моя бабуся встали”)

 

6 „Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Таких тепер кавунів нема. Найменший – як підситок! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки – реп! І як жар! Відтоді і батько покійний запримітили та й мені наказали не забувати, що як багато снігу, то то вже обов’язково на врожай!..”

(„Дідів прогноз”)

 

7 „Уявіть собі таку картину: сидите ви над ставком рано-вранці ще й ранесенько. Благословляється на світ. Ліворуч од вас загорілося небо... То сонце підводиться... В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний. На гачку – картопля... Ви дивитесь на поплавок так, як навіть, коли були женихом, не дивилися в голубі великі-великі очі своєї коханої... З такою увагою, з таким бажанням, з таким чеканням. І раптом поплавок – сіп! А вас у серце – штрик!.. І ось ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою... Ви за вудку – р-р-раз! – підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудлище – дугою і тремтить! Єсть! Він!..”

(„Короп”)

8 „І от нарешті, іде він. Я його, товариші, не тільки на око впізнаю, я його ходу за сто метрів знаю, я чую його єством своїм усім. І от – між кущами – мельк! – сіре. Раз на мене – вважайте, що... нема. З першого пострілу...”

(„Вовк”)

9 „Ви уявляєте собі, коли ціла зграя гончаків іде слідом за ним, ніби якийсь оригінальний, ні в якій філармонії не бачений і не чуваний, оркестр. Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон...

Стоїш, слухаєш, рве серце тобі груди, поломеніє в тебе мозок, і ти мажеш, мажеш, мажеш...”

(„Заєць”)

 

10 „А вона таки справді дуже полохлива і дуже сторожка птиця. Полюють її отак, як ото ми колись із дядьком Дорошем полювали: гарбу і воза обтикують бур’яном, гілками з листям, а потім, об’їздячи табуна, наганяють поволеньки на схованих охотників...”

(„Дрохва”)

 

 

VІ конкурс «„Я – тобі, ти – мені”

Кожна команда створює фотоколаж до п’яти будь-яких усмішок зі збірки „Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Після перегляду слайдів команда-суперник має відгадати назви закодованих у фото усмішок. Правильна відповідь – один бал. (Команди закодовують такі усмішки, як „Лось”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Дикий кабан, або вепр”, „Про мудрого зайця”, „Лисиця”, „Вовк”, „Екіпіровка мисливця”, „Бенгальський тигр”, „Короп”, „Дика коза”.)

 

VІІ конкурс «Вінок письменнику»

Учні читають поезії різних авторів, при­свячених О. Вишні. (Кожна поезія оцінюється у 5б. )

Додаток 

 

Вірш В. Сосюри „Умер великий правдолюб".

 


Умер великий правдолюб,

 Син українського народу,

 Що так любив народ, свободу,

 Й за те народові був люб.

Хай він упав із смертю в герці

В путі до світлої мети,

Та назавжди в народнім серці

Вишневим усмішкам цвісти.

Упала тінь на холод губ,

 І серце проказало: годі!

Умер великий правдолюб,

Щоб вічно жити у народі.

Хай в 'януть осені сади —

Не спинить час ходу залізну.

 Ми ж будемо в труді завжди

Любить, як він любив, Вітчизну.

 Він жив, боровся недарма.

 Його продовжимо діла ми.

 Немає Вишні, вже нема...

Ні! Вишня наш завжди між: нами!


 

ПО ПОЛЯХ МИ 3 ВИШНЕЮ БРОДИЛИ


По полях ми з Вишнею бродили

 Восени, шукаючи зайців.

І бур'ян пожовклий, носивший

Під ногами срібно хрупотів.

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелеві в вічі

 Любий наш Михайлович Павло!

Ну а вмів же бути і суворим

 І безжальним бути Вишня міг.

 Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

Без гучних прожив він декламацій —

 А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла!

                            (М. Рильський)


 

 

ЧАРІВНИК


Через біле-біле поле

Йде веселий дідуган.

 Довкруг нього зайці хвацько

Витанцьовують аркан.

 Із рамена дубельтівка

Похилилась дулом вниз.

 Вірний пес несе статечно

На багаття сизий хмиз.

Зайченя замість патронів

Носить йому жолуді:

Стрельте, діду, по вороні,

щоб не каркала біді.

Зараз стрельнем жолудями,

халамидники малі!

Отже, разом: заряджаймо!

 А зайці гукають: — Плі!

 Але де ж ота ворона?

— Полетіла...

Та невже?!

Не біда... Зате патрони

 Ми назавтра збережем.

Згода, сірі та вухаті?

— Згода! — крикнули зайці.

— Ну, то я пішов до хати,—

 І... просяяв палиці:

З дубельтівки в небо чисте,

З голопузих жолудів

Визирали першим листям

Два дубочки молоді.

                              (Б. Олійник)


ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ, ПРИВІТ!


Павло Михайлович, привіт!

 І не лише від мене,—

Віта Вас ніжний гречки цвіт

І житечко зелене.

Безкрайні ниви і поля,

Співучі наші села,

Жива Тарасова земля,

 Подвижниця весела.

Де б на Вкраїні я не був,

 В селі чи на заводі,

Теплом зігріте слово чув

Я крізь про Вас в народі.

Прийміть же щиро ці слова,

Де фальші ані слова!

 

Сто літ іще б стрічати

Вас Веселим та бадьорим!

                          (С. Воскрекасенко)


 

 

ВИШНЕВИЙ СМІХ


У кого совісті нема

Хто має душі чорні й грішні,

Тому казали недарма:

Нема на вас Остапа Вишні.

 І вирушив Остап до них,

І справи в них були невтішні.

На голови їх падав сміх,

Убивчий сміх Остапа Вишні.

 Зрадів хапуга, бюрократ,

Синці загоївши колишні.

Що не вернуть старе назад,

Що не вернути сміху Вишні.

 Хай випало перо із рук —

Під кожен дах, під кожну стріху

 Ще довго линутиме гук

 Вишнівського ясного сміху.

                                     (О.Підсуха)


ВИШНІ


Я тебе зустрів не з гіркотою,

 Полюбив, як батька, недарма,

 Ходить сніг важкою

Воркутою Завиває вітром Колима.

 Ти помер, але квітує небо,

І твої всміхаються світи,

Українське сонце біля тебе

 Піднімає золоті щити.

Світ твій вийшов на нові орбіти,

Достигають вишні наливні,

 Слава тим, хто вмів полум'яніти

І згорить у вічному огні.

                                (А. Малишко)


 

ЛЕГЕНДА ПРО ОСТАПА ВИШНЮ


Його спитали в дні колишні:

«Чом зло ти словом не добив?»

— Та я ж назвався цвітом Вишні,

 Я світ любив, людей любив.

 Питала Північ під вітрами,

Де років з десять — з таборами:

«Чом не писав ти довгих драм?»

Було життя, як довга драма.

Але я твердо йшов життям.

Спитали друзі потихеньку:

«Чи знов тяжку пройшов би путь?»

 І так казав Павло Губенко,

Якого Вишнею зовуть:

— За правду — й смерті не боявся,

І не писав тріскучих од.

І все життя з біди сміявся,

Як запорізький мій народ.

                               (Терень Масенко)


 

VІІ конкурс «ВИСЛОВИ СУЧАСНИКІВ ОСТАПА ВИШНІ»

(Командам пропонується назвати якнайбільше висловів сучасників Остапа Вишні. Кожен  вислів оцінюється в 1б.)

Додаток 

Це – український письменник, передовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі.                                                                                    М. Рильський

 

Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боялись усі плазуни й негідники.                                                        М. Рильський

 

„Усмішки" Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні.

М.Хвильовий

 

Почую тільки: Остап Вишня — і в мені озиваються Дунаї безсмертного,
воістину народного гумору. Хто відчув, хто збагнув його — став душевно
багатшою людиною — і в помислах, і в діяннях.

М. Стельмах

 

Люди сміялись, тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи
гуморескою, наперед смакуючи її зміст.

В. Гжицький

 

У Вишні був великий сміх, та його вправили.

Григір Тютюнник

 

Остап Вишня — це   насамперед виняткова душевна делікатність, чулість,

ласкавість.

О. Гончар

 

Симпатичний молодий чоловік, рудуватий, смішливий, з дуже приємною,
вуркітливою інтонацією в манері говорити.

Ю. Смолич

 

Він був якийсь невгамовний, непосидючий, завжди заклопотаний різними своїми справами.

М. Коломійченко

 

Своєю чесністю подібен був Павло Михайлович до другого титана нашої літератури Олександра Довженка.                                                                                                                              А. Хижняк

Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають нас любов’ю до життя.

(П. Тичина)

      Максим Рильський: “Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання”, “Тут — увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства…”, “Друг природи , друг людини й праці .Грізний ворог нечисті і зла…”

 

  Юрій Вухналь: “Усі ми вийшли з вишневого кореня”. Його називали “королем українського тиражу”, бо своїми творами захоплював широке коло читачів.

 

V. Підбиття підсумків уроку

Викладач

        Кожна людина має своє генеалогічне дерево, тобто ми можемо дізнатися звідки походимо і хто були наші предки.  Давайте подивимося на генеалогічне дерево Остапа Вишні.

 

V. Підсумок уроку

         Саме деревом мені хочеться зобразити життя Остапа Вишні, але ви знаєте, що дерево не може існувати без листочків та плодів. У Вас на партах лежать листочки, на яких потрібно написати, що найбільше запам’яталось або вразило Вас з життя та творчості письменника.

Учні вголос зачитують те, що написали та клеять на дерево.

 

 

  • Оцінювання і мотивація навчальних досягнень учнів

 VII. Домашнє завдання

Написати    творчу роботу «Ніколи не сміявся без любові», підготувати повідомлення «Розвиток драматургії в 1920 -1930роках»

 

      Викладач. Завершити наш урок, присвячений Остапові Вишні, хочеться словами українського письменника Олеся Гончара:

«Мабуть з часів Котляревського не сміялась  Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову, в прекрасній творчості Остапа Вишні». Будьте здорові. Усміхайтесь життю, пам’ятайте, що «мова на Вкраїні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, народ найкультурніший, найпатріотичніший».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дерево роду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Журавський А. «Скажіть усім, що я не ворог народу…» // Літ. Україна. – 1988. - №23. – С. 6–7

2. Мовчан Р.В., Авраменко О.М, Пахаренко В.І. Українська література: Підручн.  для 11 кл. загальноосвітн.  навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / наук. ред.. Р. Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – 121 –134.

2. Про Остапа Вишню. Спогади. – К.,1989.

3. Рудницька О. Розробки уроків з української літератури для 11 класу//Бібліотечка «Дивослова». – 2011. –  №9. – С.55 – 59.

4. Суворцова Н. Перехрещені стежки (Остап Вишня ) // Слово і час. – 1991. - №8. – С. 74 – 76.

5. Цалик С., Селігей П. І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні // Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури. – К., 2010. – С. 224 –279.

6. Зуб І. В. Остап Вишня: Нарис життя і творчості.– К.: Дніпро, 1989.– 239 с.

10. Лесин В. М. Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів.–  К.: Радянська школа, 1965.– С. 88-263.

11. Остап Вишня. Фейлетони. Гуморески. Усмішки. Щоденникові записи / Вступна стаття та впорядкування І. В. Зуба.– К.: Наукова думка, 1984.–      558 с.

13. Великий тлумачний словник сучасної української мови.–  Київ-Ірпінь.: ВТФ Перун, 2004.– С. 288-976.

14. Гріга О. Великий життєлюб // Дивослово. – 2005.- №4. С.28-31

15. Вишня Остап. Вибране. – Х.: Прапор, 1981

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
30 грудня 2017
Переглядів
388
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку