29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

Урок на тему: "Паризька мирна конференція та створення Версальської системи".

Про матеріал
Мета:  охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, показати позиції сторін на Паризькій конференції, розкрити результати й наслідки конференції й мирних договорів;  сприяти розвитку аналітичного мислення, зорової пам’яті, цілісного сприйняття історичних явищ, критичного мислення;  формувати інформаційну, комунікативну компетенції;  виховувати в учнів загальнолюдські цінності. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Форма проведення: спектакль у формі конференції (автор (викладач), головні учасники конференції, представники держав (США, Франція, Велика Британія, Італія), українська делегація). Основні поняття і терміни: «Паризька мирна конференція», «Версальський договір», «Ліга Націй». Репарації — вид матеріальної відповідальності держави-агресора, що полягав у відшкодуванні за мирним договором збитків, завданих державам, що зазнали нападу. Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу. Контрибуція — 1) примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям; 2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника. Сучасним міжнародним правом заборонена.
Перегляд файлу

 




Тема. Паризька мирна конференція та створення Версальської системи.

Мета:

  • охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання, показати  позиції сторін на Паризькій конференції, розкрити результати й наслідки конференції й мирних договорів;
  • сприяти розвитку  аналітичного мислення, зорової пам’яті, цілісного сприйняття історичних явищ, критичного мислення;
  • формувати  інформаційну, комунікативну компетенції;
  • виховувати в учнів  загальнолюдські  цінності.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Форма проведення: спектакль у формі конференції  (автор (викладач), головні учасники конференції, представники держав (США, Франція, Велика Британія, Італія), українська делегація).

Основні поняття і терміни: «Паризька мирна конференція», «Версальський договір», «Ліга Націй».

Репарації — вид матеріальної відповідальності держави-агресора, що полягав у відшкодуванні за мирним договором збитків, завданих державам, що зазнали нападу.

Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Контрибуція — 1) примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям; 2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника. Сучасним міжнародним правом заборонена.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Метод доцільних задач (виклад матеріалу починається зі спеціально підібраних питань, які підводять до теми)

 1. Що відбулося 11 листопада 1918 року у Комп’єнському лісі?

2. Чому в 20-х роках ХХ століття Першу світову війну називали Велика Війна?

3. Чи вважаєте ви, що ця війна повинна була вирішити всі проблеми і покласти кінець всім війнам?

4. Які країни увійшли до складу Антанти?

Отже, перед державами Антанти постало питання про облаштування повоєнного світу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 Автор (викладач). Ми розпочинаємо роботу Паризької мирної конференції.

Методи навчання: словесний, пояснювально-ілюстративний, індуктивний (від часткового до загального, від конкретного до абстрактного.

Відео «Відкриття Паризької мирної конференції»

Автор (викладач). З 18 січня 1919 р. з перервами до 21 січня 1920 р. тривала Паризька мирна конференція, у якій взяли участь делегації з 27 держав.

Вперше переможені країни не брали участі у переговорах.

 Які країни вважаються переможеними?

Німеччина та її союзники були допущені на конференцію лише після написання проектів мирних договорів з ними.

Першими представниками щодо вирішення важливих питань були США, Франції, Англії, Японії та Італії - по 2 представники від країн - «рада десятьох».

Основні питання повоєнного устрою світу вирішували на конференції держави Антанти (Великобританія і Франція) та США. Радянську Росію не запросили, а також інших державних утворень, які виникли на місці колишньої Російської імперії (крім Польщі).

Репродуктивний метод навчання з використанням в поєднанні з пояснювально-ілюстративним. Прийом виклад інформації, активізацію уваги та мислення.

Головну роль відігравала «Рада трьох» на чолі з прем'єр-міністром Великої Британії Ллойд-Джорджем, Франції — Ж. Клемансо і президентом США — В. Вільсоном.

3 березня 1919 р. її заступила «рада чотирьох», до якої входили: прем’єр-міністр Англії Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон, прем’єр-міністр Франції Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії Орландо.

З самого початку роботи конференції проявились суперечності між найбільшими країнами з усіх питань, які розглядались. Засідання проходили у гострих дискусіях, які інколи загрожували зривом роботи конференції.

Паризька конференція перетворилась на місце запальних дискусій.

Найгостріші суперечності проявились між Францією, США та Великою Британією при опрацюванні статей Версальського договору, статуту Ліги Націй.

Кожна із провідних країн Антанти мала свої уявлення про післявоєнний устрій світу, а також долю Німеччини. Кожна з них ставила перед собою певні амбітні плани. І Англія, і Франція, не кажучи вже про Сполучені Штати, сподівалися встановити свою першість в Європі та світі.

Президент США В.Вільсон уважав, що зміна ролі його держави у світі дає їм шанс стати рятувальниками світу і впровадити нові принципи міждержавних стосунків. Своє бачення цих принципів він висловив у "14 пунктах", оприлюднених 8 січня 1918 р. Вони передбачали:

1) відкриті мирні договори;

2) свободу судноплавства;

3) усунення економічних бар’єрів у торгівлі;

4) встановлення гарантій, що могли б забезпечити скорочення озброєнь;

5) справедливе врегулювання колоніальних питань;

6) визволення від німецької окупації російських територій, а також надання Росії безперешкодної можливості визначати її політичний розвиток і національну політику, вступ до "співтовариства вільних націй";

7) визволення і відновлення Бельгії;

8) повернення Франції Ельзасу й Лотарингії, відновлення окупованих районів Франції;

9) уточнення кордонів Італії згідно з національними ознаками;

10) надання автономії народам Австро-Угорщини;

11) визволення від німецької окупації території Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря;

12) самостійне існування турецьких та автономія інонаціональних частин Османської імперії;

13) створення польської держави;

14) утворення Ліги Націй.

Пропозиції Вільсона були близькими тим, хто хотів створити більш справедливий і демократичний порядок, який виключав би повторення світової війни.

Метод випередження, який сприяє прискореному розвитку сильних учнів класу, дає можливість слабким усвідомити найбільш важкі місця навчальної програми. Прийом активізації уваги та мислення, прийом запам'ятовування.

США. Ми вважаємо, що Німеччину необхідно залишити як сильного гравця на європейській арені, позбавивши його колоній та зазіхань на світове панування. Німеччину розглядаємо як майбутню противагу Франції, яка після перемоги у Першій світовій війні має найпотужнішу сухопутну армію у світі.

Велика Британія. Ми підтримуємо дипломатів США.

Франція. Ми не погоджуємося на такий перебіг подій. Наголошуємо на необхідності  повернення Німеччини до роздробленості, і утворити ряд дружній для Франції держав або хоча б дуже ослабити її.

Автор (викладач): Учасники конференції зійшлися в необхідності стягнення з Німеччини репарацій (грошових відшкодувань). Але не було одностайності у пропорціях, яких отримає кожна країна, яка зазнала матеріальних збитків від Німеччини та її союзників. Не була визначена також і загальна сума репарацій, яку повинна заплатити Німеччина.

Робота з термінами:

Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Контрибуція — 1) примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям; 2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника. Сучасним міжнародним правом заборонена.

США. Ми наполягаємо на розгляді в першу чергу питання про створення Ліги Націй та її Статуту. Пропонуємо включити Статут Ліги Націй як невід'ємну частину в  усі мирні договори. Вважаємо, що при визначенні кордонів повоєнної Європи потрібно буде виходити з принципу національності й самовизначення, а головною умовою повоєнного устрою має стати створення більш справедливого і демократичного порядку, який би виключав повторення світової війни і забезпечив мир через роззброєння та заснування Ліги Націй як інструменту миру.

 Як ви розумієте справедливий і демократичний порядок?

 Франція. Ми, дипломати, на чолі з прем’єр-міністром Франції Жоржем Клемансо, на передній план ставимо питання щодо укладення договору з Німеччиною.

Автор (викладач). Після тривалих дискусій 28 квітня 1919 р. був прийнятий спільний американо-британський проект статуту, який не врахував пропозиції Французької сторони про створення штабу і збройних сил Ліги Націй.

 Прийом активізації розумової діяльності при усному викладі знань.

Чому саме Франція пропонувала створити збройні сили Ліги Нації?

Автор (викладач). 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано договір з Німеччиною, що увійшов в історію як Версальський.

 Яка подія відбулася 28 червня 1914 році і де?  

 Держави-учасниці конференції прийняли рішення.

Велика Британія. Після довгих обговорень було прийнято рішення:

Німеччина позбавляється всіх колоній, її територія зменшується на 1/7 частину і на 1/12 частину населення. Армія, повинна бути створена на принципі загального військового обов'язку, вона має стати професійною з чисельністю не більше 100 тис. чол. (у тому числі 4 тис. офіцерів). Німеччині забороняється мати авіацію, важку артилерію тощо. Військово-морський флот передати Антанті, ввести мораторій на будівництво нових кораблів та сучасних видів озброєння. За 42 роки їй необхідно виплатити репарації на суму 256 млрд. золотих марок.

Франція отримає території Ельзасу та Лотарингії, які були окуповані  Німеччиною ще у 1870 році.  Саарський вугільний басейн Франція отримає через мандат Ліги Націй в управління строком на 15 років. У Африці - частини німецьких колоній Того та Камерун.

Велика Британія отримує: більшу частину Німецьких колоній (частину Того, частину Камеруна, Німецьку Східну Африку (Танганьїка). Британські домініони як частина Британської імперії також отримують колишні німецькі колонії: (Південно-Африканський союз – Південно-Західну Африку (сучасна Намібія), Австралія – Німецьку Нову Гвінею,  Нова Зеландія – Західне Самоа).

Учасник конференції. Бельгія отримує: округ Ейпен та Мальмеді, а також німецьку колонію Руанда-Урунді.

Новостворена Польща збільшує свої території. Познань та Західна Пруссія переходять до складу Польщі. Місто Данциг (Гданськ) від нині стає «вільним містом», в складі польської митної території, а також Польща отримує право користуватися гданським портом. Інші етнічно польські території повинні визначитися з своїм майбутнім шляхом плебісциту.

Японія отримує колишні німецькі колонії в Китаї, і острови в Тихому океані південніше Екватору.

Данія - Північний Шлезвіг, Литва – Мемельську область (Клапейда), а Чехословаччина – Глучинський район Сілезії.

Крім того Німеччина повинна визнати незалежність Австрії та не посягати на її територіальну цілісність, а також Німеччина позбавляється всієї своєї іноземної власності. Рейнська область стає демілітаризованою, на її території заборонено виготовлення та зберігання зброї, розміщувати війська.

Автор (викладач). Не дивлячись на територіальні втрати, Німеччина залишалася потужною економічною державою. Саме тому країни Антанти наклали на неї величезні суми репарацій. Не маючи змоги платити валютою Німеччина повинна була сплачувати репарації вугіллям, сільськогосподарською продукцією,   інтелектуальною власністю.

Великого морального удару зазнала Німеччина у військовій сфері. До Першої світової і під час її, німецька армія була однією з найпотужніших у світі.

Версальський договір був кабальний для неї  і призвів до глибокої кризи в суспільстві, і до приходу нацистів до влади у 1933 році.

Ще одним  проблемним питанням було утворення Ліги Націй та укладання статуту цієї організації.

США. Гарантом майбутнього миру через колективну безпеку може стати міжнародна організація, яку необхідно утворити негайно, метою її буде розвиток співробітництва між державами і досягнення миру і безпеки між народами. Такою  організацією має стати  - Ліга Націй.

Велика Британія. Прийнятий статут Ліги Націй передбачає гарантії членам організації у збереженні їхньої політичної незалежності й територіальної цілісності проти зовнішньої агресії; колективні дії усіх членів Ліги в разі порушення агресором статуту та розв'язання конфліктів; воєнні санкції, економічна та політична ізоляція порушника миру; створення об'єднаних збройних сил з контингентів країн-членів Ліги.

 Головними органами Ліги мають бути - Асамблея, Рада Ліги Націй у складі 5-ти постійних членів (США, Англії, Франції, Італії та Японії) й 4-х тимчасових.

Що робила українська делегація на Паризькій мирній конференції і яке питання хотіла вирішити?

Автор (викладач).  Важливе місце в роботі конференції займали питання визнання держав, які перебували в процесі утворення. Делегації, які приїхали до Парижу з Прибалтики, Закавказзя і України покладали великі надії  на справедливе післявоєнне вирішення національного питання державами-переможицями.

Українська делегація на конференції була спільною від Української Народної Республіки і Західної Області УНР, яку очолював Г. Сидоренко, а з 22 серпня 1919 року його замінив граф М.Тишкевич.

Представник української делегації. Щоб отримати офіційне запрошення на Паризьку мирну конференцію аби відстояти національні інтереси і державність українців, наші уряди УНР та ЗУНР доклали значних зусиль, проте їх звернення залишилися поза увагою організаторів. За цих умов, 29 грудня 1918 р. голова Ради Народних Міністрів і міністр закордонних справ УНР В. Чехівський створив і вислав до Парижа Надзвичайну дипломатичну місію на чолі з Г. Сидоренком, яка з великими труднощами дісталася Франції.

 Нам пощастило лише 20 січня 1919 р. прибути до Парижу. Конференція вже почала свою роботу. 

Автор (викладач). Українську делегацію, м’яко кажучи ігнорували, тому що вони прибули на конференцію без запрошення. Так.

Представник української делегації. Коли ми прибули на конференцію без формального запрошення, нас так і не було визнано, ми розраховували лише на неофіційні зустрічі з іншими делегаціями.

Нас ніхто не хотів чути, коли ми запитали: «Чому обговорення на конференції щодо наслідків розпаду Російської імперії та Австро-Угорщини відбувається без урахування українських інтересів?»

«Чому політика щодо України формується на основі підтримки країнами Антанти польської сторони, саме в той час, коли йде українсько-польська війна 1918–1919 рр., а також надання допомоги білогвардійським арміям А. Денікіна та П. Врангеля?».

Ви ж зібралися, щоб встановити мир у світі, то чому ваші рішення суперечать принципам міжнародного права та ідеї самовизначення націй.

Ми шоковані від почутого  25 червня 1919 р., що  Найвища Рада Паризької мирної конференції ухвалила рішення про дозвіл польським військам окупувати Східну Галичину до річки Збруч, це означає повну ліквідацію державного існування ЗО УНР та введення цивільної адміністрації на цій території.

Автор (викладач). Внаслідок утвердження у Європі повоєнної Версальської системи міжнародних відносин, українські землі були розділені між чотирма державами: Наддніпрянська Україна була окупована більшовиками та включена до складу, утвореного в 1922 р. Радянського Союзу; Галичина та Західна Волинь опинилися у складі Польщі; Північна Буковина та Південна Бессарабія стали частинами Румунії, а Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини.

 Ліга Націй виявилася нездатною підтримати статус-кво, що склалося внаслідок Першої світової війни. Друга світова війна остаточно поховала Лігу Націй, хоча формально вона проіснувала до 31 липня 1946 p.

Сенат США узяв курс на самоізоляцію від європейських справ і відмовився ратифікувати угоду про вступ США до Ліги Націй. Авторитет Вільсона всередині країни було сильно підірвано, коли більшовики оприлюднили таємні угоди країн Антанти, про існування яких Вільсон нічого не знав. З них випливало, що американські солдати воювали за корисливі інтереси європейських держав. Це відразу спричинило зміни в настроях американців, і на виборах до Конгресу 1918 р. республіканці здобули перемогу. Це і означало, що Конгрес не ратифікує жодного з мирних договорів, укладених президентом.

Проте без економічної та військової підтримки США Ліга Націй виявилася надто слабкою організацією. Провідну роль в її діяльності відігравали Велика Британія та Франція.

Протягом 20–30-х рр. представники 42 (а після прийняття Німеччини і Радянського Союзу — 44) держав щороку збиралися на Асамблеї Ліги Націй, проте вона так і не перетворилася на гаранта миру для захисту народів від держав-агресорів, хоча ст. 16 Статуту передбачала можливість застосування Лігою Націй економічних і воєнних санкцій проти них.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Метод евристичних наставлянь (за допомогою навідних питань).

1) Запитання і завдання

1. Чому представники держав світу зібралися саме у Парижі Версальського палацу?

2. З якою подією це було пов’язано?

3. Яка країна на конференції була у принизливому становищі?

4. Яких територіальних змін зазнала Німеччина?

5. Чому Німеччину було визнано винуватцем у розв’язуванні війни?

6. Хто ініціював створення Ліги Націй?

7. Яка роль відводилася Лізі Націй у післявоєнному світі?

8. Чому США не стали членом Ліги Націй?

9. Як було вирішено долю західноукраїнських земель на Паризькій мирній конференції?

2) Гра «Так — ні». (Гра «Так — ні». Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу. Правила гри: уважно слухати голос викладача, запитання читаються тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні».)

1. Паризьку мирну конференцію відкрив президент США В.Вільсон. (НІ, Пуанкаре, французький президент)

2. Автор «14 пунктів» президент США В.Вільсон. (ТАК)

3. Конференцію було відкрито у дзеркальній залі Версаля. (ТАК)

4. Німеччина приймала активну участь в роботі  конференції. (НІ)

5. Основні питання на конференції держави Англія, Франція, Японія, Італія і США. (НІ)

6. Німеччина і Радянський Союз були членами Ліги Націй. (ТАК)

7. За рішенням Паризької мирної конференції Україна стала незалежною державою. (НІ)

3) «Куля зі словами» (один з прийомів опрацьовування термінології, викладач пропонує взяти імітовану кулю, на якій написано термін, а учень дає стисле пояснення, про що йдеться):

1. Репарації - (повне або часткове відшкодування державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу).

2. Контрибуції – (примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям).

3. Ллойд-Джордж (прем’єр-міністр Великої Британії).

4. Пуанкаре – Президент Франції.

5. В.Вільсон – Президент США.

6. Жорж Клемансо – Премєр-міністр Франції.

7. Г. Сидоренко - голова української делегації.

8. 18 січня 1919 р. – початок роботи Паризької мирної конференції.  

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Вивчити опорний конспект.

1

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний рівень) 10 клас (Полянський П.Б.)
Додано
20 березня
Переглядів
154
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку