Урок на тему: "Період роздробленості Київської Русі"

Тема.   Період роздробленості Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст..

Мета: визначити причини роздробленості К.Р., її сутність та наслідки, визначати особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині 12 – першій половині 13 ст.;; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації; переконувати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладах історичних фактів періоду роздробленості.

Обладнання: Карта, Схема «Феодальна роздробленість»

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

Під час бесіди учні мають дійти висновку» що процес роздробленості великих держав, які утворюються шляхом приєднання великої кількості земель, є закономірним.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Дайте визначення «Політична роздробленість», користуючись опорними словами: поділ, держава, самостійність, територія.

Політична роздробленість – поділ держави на окремі самостійні території

Етап політичної роздробленості Київської Русі розпочався у ХІІ ст.. Вона, подібно до імперії Карла Великого чи Римської імперії, також зазнавала роздроблення й припинила своє існування як велика держава. Це був історично зумовлений прогресивний процес світового суспільного розвитку. Процес роздроблення привів до розпаду Київської Русі на самостійні землі-князівст-ва, прискорив етнічний розвиток української народності, адже вперше назва «Україна» зустрічається в Київському літописі, який датується 1187 р. Цього року в битві з половцями загинув переяславський князь Володимир Глібович. У цей час Київська Русь уже зазнавала періоду роздробленості.

— Якими були причини політичного роздроблення Київської Русі? Які наслідки вона мала для держави? На які князівства розпалася Київська Русь? На ці запитання ми спробуємо знайти відповідь на сьогоднішньому уроці.

IV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини роздробленості Київської Русі.

Метод «акваріум».

Учитель об'єднує учнів у три-шість груп (залежно від кількості учнів у класі), пропонує їм висловити свої думки щодо причин політичної роздробленості Київської Русі. Для підготовки завдан­ня учням надається 1 хв. Потім групи займають місце по центру і по черзі висловлюють своє рішення щодо причин роздробленості. Відповіді команд не мають повторюватися. (За необхідності вчи­тель допомагає командам.) Підсумком роботи є складання схеми.

2. Занепад Києва.

Розповідь учителя.

Незважаючи на роздробленість Київської Русі, Київ залишався найбільшим містом, а київський князь уважався головним на Русі, тому між багатьма князями йшла боротьба за володіння київським престолом. Багато з них прагнули захопити Київ і від­новити єдність та цілісність Русі. Так, у 1155 р. місто захопив син Володимира Мономаха, володимиро-суздальський князь Юрій Долгорукий, але через свою раптову смерть два роки потому йому не вдалося зміцнити великокнязівської влади. У 1169р. місто захопив його син Андрій Боголюбський, і Київ було нещадно зруйновано та пограбовано. У 1202 р. Київську землю захопив га­лицький князь Роман Мстиславич. Він намагався піднести роль Києва як центру Русі, але і його зусилля виявилися марними.

3. Наслідки роздробленості.

Метод «дерево рішень».

Учитель об'єднує учнів у дві групи. Перша група визначає по­зитивні сторони роздробленості Київської Русі, а друга — нега­тивні. Кожна група репрезентує свої рішення, доводить слуш­ність своїх думок. «Дерево рішень» може мат'и такий вигляд. Наслідки політичної роздробленості Київської Русі

Позитивні наслідки

Роздробленість прискорила форму­вання української народності. Відбувалося становлення українсь­кої мови як різновиду слов'янської, Відбувався подальший розвиток української цивілізації: поглиблен­ня економічних зв'язків, заснуван­ня міст як центрів ремесла й куль­тури.

Значно розвинулася державотворчість української народності, з'яви­лася назва «Україна»

Негативні наслідки

Київська Русь як єдина держава припинила своє існування. Князівства, що утворилися на її території, були не такими могут­німи державами, як Київська Русь.

Київ перестав бути економіч­ним, політичним і церковним центром Русі.

Відбулося послаблення Русі й посилилася небезпека захоп­лення її території сусідніми дер­жавами

Складння опорної таблиці на основі виступів учнів з повідомленнями по особливості розвитку цих князівств.

V ПІДСУМОК УРОКУ

1) Які факти свідчать про погіршення економічного й політичного становища Середньої Наддніпрянщини?

2) Чому, незважаючи на це, Київ продовжував залишатися великим містом, а Київська земля – однією з найбільш розвинених?

3) Які факти свідчать про те, що місто Переяслав поряд із Києвом та Черніговом було одним із найвидатнішим міст Київської держави?

VІ Домашнє завдання (параграф15)