урок на тему:Північна Америка

Північна Америка. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння материка

Північна Америка – третій за розмірами материк Землі (після Євразії та Африки). Разом з Південною Америкою він утворює єдину частину світу – Америку.

Загальні відомості

Площа – 20,36 млн. км² (разом з островами – 24,5 млн. км²)

Середня висота над рівнем моря – 720 м

Найвища точка над рівнем моря – г. Мак-Кінлі (6193 м)

Найнижча точка над рівнем моря – Долина Смерті (-86 м)

Найбільший острів – Ґренландія (2,2 млн. км²)

Найдовша річка – Міссісіпі (з Міссурі), 6019 км

Найбільше озеро – Верхнє (82100 км²)

 

Географічне положення та розміри материка

 

 

 Північна Америка розташована в Північній і Західній півкулях й витягнута від полярних широт майже до екватора. За формою вона нагадує трикутник, оскільки її північна частина значно ширша, ніж південна. На півдні материк перетинає Північний тропік, на півночі – Північне полярне коло.

 

            Крайні точки Північної Америки:

північна – мис Мерчісон (73ºпн.ш., 95ºзх.д.)

південна – мис Мар’ято (8ºпн.ш., 81ºзх.д.)

західна – мис Принца Уельського (66ºпн.ш., 168ºзх.д.)

східна – мис Сент-Чарльз (53ºпн.ш., 56ºзх.д.)

            Протяжність:

Більша частина материка розташована у помірному тепловому поясі, крім крайньої півночі, яка лежить у холодному поясі та Центральної Америки у жаркому поясі.

Значна видовженість Північної Америки з півночі на південь обумовила її положення в усіх географічних поясах Північної півкулі, крім екваторіального. Наслідком цього є велике різноманіття природи материка: від арктичних пустель до вологих тропічних лісів.

Північна Америка омивається водами Тихого (із заходу), Атлантичного (зі сходу) й Північного Льодовитого (з півночі) океанів, а на південному сході – теплими водами Карибського моря.

Води Північного Льодовитого океану цілорічно мають низькі температури, затоки й протоки більшу частину року покриті кригою. Натомість води Атлантики біля південно-східного узбережжя Північної Америки дуже теплі. Саме там зароджується потужна тепла течія Гольфстрім. Назустріч їй з півночі прямує холодна Лабрадорська течія, яка приносить багато айсбергів. У Тихому океані біля західного узбережжя материка протікають тепла Аляскинська і холодна Каліфорнійська течії.

Берегова лінія Північної Америки розчленована (особливо на півночі та північному сході). В океан виступають півострови (Лабрадор – найбільший, Флорида, Юкатан, Каліфорнія, Аляска), далеко в суходіл вдаються затоки (Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска). Поблизу материка розташовано багато островів. Серед них Ґренландія (найбільший у світі), Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Рико та ін.), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг (один з найбільших у світі).

У вузьких затоках спостерігаються високі припливи (найбільші у світі – у затоці Фанді, до 18 м).

Океани й моря впливають на природу материка. Великі затоки сприяють проникненню далеко всередину континенту з півночі – арктичних, а з півдня – тропічних повітряних мас. Теплі течії пом’якшують клімат узбереж, роблять його теплішим в порівнянні з внутрішніми районами, розташованими на тих самих широтах, а холодні течії формують холодніший і сухіший клімат прибережних територій.

Найближче до Північної Америки розташовані материки Південна Америка та Євразія. З Південною Америкою вона з’єднана вузьким Панамським перешийком, у найвужчому місці якого на початку XX ст. було прорито Панамський канал довжиною понад 80 км. Від Євразії материк відокремлений вузькою Беринговою протокою, ширина якої 86 км, а довжина – 96 км.

Найбільш віддаленим від Північної Америки материком є Австралія.

 Відкриття та освоєння Північної Америки 

Європейці кілька разів відкривали для себе Північноамериканський континент.

Перший раз, більш як тисячу років тому, його досягли давні жителі Скандинавії – вікінги або нормани („північні люди”), предки сучасних норвежців. У 981 р. з Ісландії на захід вирушив Ейрік Рауді (Рудий), який відкрив південний берег острова і назвав його Ґренландією, що означає „Зелена країна”. Вікінги заснували там постійні поселення з храмами, залишки яких збереглися до наших днів.

У 1000 р. син Ейріка Лейф Еріксон (Щасливий) спорядив судно, на якому, рухаючись з Ґренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд – „Країною плоских каменів” (очевидно, це був півострів Лабрадор).               

           

Ейрік Рауді та Лейф Еріксон

Однак вікінги не підозрювали, що відкрили новий материк, вважаючи його продовженням уже відомих їм островів Ісландії та Ґренландії. Відкриття норманів не стали загальним надбанням, про них знали лише деякі північні народи.

Офіційною датою відкриття Північної Америки вважається 12 жовтня 1492 р. Саме тоді іспанські мореплавці під керівництвом Христофора Колумба дісталися одного з Багамських островів (о. Сан-Сальвадор). Власне на материк Колумб висадився лише під час IV плавання, коли його каравели у 1502 р. досягли центральноамериканського узбережжя. Проте, все своє життя мореплавець вважав, що відкрив новий, західний шлях до Індії.

Америка ж носить ім’я іншого дослідника – італійця Амеріґо Веспуччі. Тим не менше, 12 вересня – одне з державних свят у США: День Колумба.   

Плавання Х. Колумба поклали початок завойовницьким походам, під час яких поневолювалося корінне населення Північної Америки – індіанці. Європейські держави намагались урвати собі якнайбільший шмат від Нового Світу. Іспанія – на півдні, Англія і Франція – на півночі. Такі походи супроводжувалися географічними відкриттями.

Відкриття іспанців

В. Бальбоа	Е. Кортес

На початку XVI ст. в Центральну Америку ринулися іспанські експедиції. Так у 1513 р. іспанець Васко Нуньєс де Бальбоа вперше перетнув Панамський перешийок і досяг берегів Тихого океану, а у 1517 р. іспанцями було відкрито півострів Юкатан і затоку Кампече.

У 1519­ – 1521 роках відбувся похід Ернандо Кортеса, який завершився завоюванням стародавньої держави ацтеків, що існувала на території сучасної Мексики, а потім у 1523 р. він відкрив півострів Каліфорнію.

На завойованих землях іспанські конкістадори мечем встановлювали своє панування, внаслідок чого Іспанія перетворилась у велику колоніальну країну.                                    

Відкриття англійців і французів

            У 1497 р. італієць Джон Кабот (Джованні Кабото), який очолював англійську експедицію, повторно (після норманів) відкрив острови Ньюфаундленд, Ґренландію та узбережжя півострова Лабрадор.

            У період з 1534 р. по 1542 р. французька експедиція під керівництвом Жака Картьє досягла затоки Святого Лаврентія і увійшла в гирло однойменної річки. На узбережжі було засноване поселення, яке назвали Канадою, а відкриті на північному сході материка землі було названо Новою Францією.

Також французи дослідили береги Великих озер, пропливли по річці Міссісіпі, уточнивши її вододіл та вивчивши дельту.

Англійці Джон Девіс (XI ст.), Генрі Гудзон (XVI ст.), Вільям Баффін (XVII ст.), Александр Маккензі (XVIII ст.) та інші дослідники продовжили вивчення північно-східних і північних районів материка.

 

Російські дослідження Північно-Західної Америки

Незважаючи на велику кількість походів та експедицій, європейці не мали уявлення про північно-західні райони материка. В середині XVII ст. росіяни, рухаючись на схід Євразії, досягли берегів Тихого океану.

У 1648 р. Семен Дежньов відкрив Берингову протоку, яка розділяє Євразію та Північну Америку.

У 1732 р. російське судно під керівництвом Івана Федорова та Михайла Гвоздьова перетнуло Берингову протоку і досягло берегів Північної Америки.

У 1741 р. експедицією Вітуса Беринга і нашого співвітчизника Олексія Чирикова були обстежені та нанесені на карту Алеутські острови й узбережжя Аляски. Згодом тут виникли перші постійні російські поселення, засновником яких був Григорій Шеліхов. Їх жителі займалися морським промислом, полюванням, вели торгівлю з корінними жителями, будували школи, в яких поряд з дітьми росіян навчались діти індіанців. Разом з цим продовжувалось вивчення Аляски та нових територій на тихоокеанському узбережжі.

У 1798 р. всі відкриті росіянами землі на північному заході материка були приєднані до Росії під назвою „Російська Америка”. Однак, у 1867 р. ці володіння царський уряд продав США. І сьогодні тут проживають нащадки російських поселенців.

С. Дежньов	В. Беринг та О. Чириков	Г. Шеліхов

 

Подальше вивчення Північної Америки

У XIX – XX ст. здійснено успішні експедиції  у внутрішні та північні райони материка з науковими цілями. В результаті були досліджені великі області на заході Кордильєр, басейни річок Міссурі та Колумбія, визначено положення Північного магнітного полюса, відкриті острови Канадського Арктичного архіпелагу. Американські й канадські геологи проводили регулярні дослідження з вивчення Скелястих гір, плато Юкон і відкрили найвищу точку Північної Америки – г. Мак-Кінлі.

Завдання: опрацюйте картосхему „Географічне положення Північної Америки

Завдання: за допомогою фізичної карти Північної Америки визначте об’єкти географічної номенклатури:

Тест – самоперевірка: 

Початок формиа) перше;
б) друге;
в) третє;
г) четверте.
 

Кінець форми2.      Океан, водами якого Північна Америка не омивається?

Початок формиа) Тихий;
б) Індійський;
в) Атлантичний;
г) Північний Льодовитий.
 

Кінець форми3.      Координати, які мають всі точки материка:

Початок формиа) пн.ш і сх.д;
б) пн.ш і зх.д;
в) пд.ш і сх.д;
г) пд.ш і зх.д.
 

Кінець форми4.      З півночі глибоко вдається в суходіл материка затока:

Початок формиа) Аляска;
б) Гудзонова;
в) Мексиканська.
 

Кінець форми5.      Від Євразії материк Північна Америка відділений протокою:

Початок формиа) Дрейка;
б) Ґудзоновою;
в) Беринговою.
 

Кінець форми6.      Територія Північної Америки не лежить в межах географічного поясу:

Початок формиа) арктичного;
б) помірного;
в) тропічного;
г) екваторіального.
 

Кінець форми7.      Першовідкривачем Північної Америки вважають:

Початок формиа) А. Веспуччі;
б) Х. Колумба;
в) Л. Еріксона.
 

Кінець форми8.      Яка частина материка була відкрита вікінгами?

Початок формиа) південна;
б) північна;
в) центральна.
 

Кінець форми9.      Територію Мексики було досліджено європейцями під час походів:

Початок формиа) Д. Кабота;
б) Е. Кортеса;
в) Л. Еріксона.
 

Кінець форми10. Повторно (після норманів) північно-східне узбережжя Північної Америки відкрив:

Початок формиа) А. Маккензі;
б) Д. Кабот;
в) В. Бальбоа;
г) В. Баффін.
 

Кінець форми11. Північно-західні береги Північної Америки вперше дослідила експедиція під керівництвом:

Початок формиа) Х Колумба;
б) В. Беринга та О. Чирикова;
в) Д. Кабота;
г) Л. Еріксона.
 

Кінець форми12. Перші російські поселення в Північній Америці заснував:

Початок формиа) Г. Шеліхов;
б) С. Дежньов;
в) В. Беринг;
г) О. Чириков.
 

Кінець форми