Урок на тему "Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації

Тема уроку. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси для  нашого часу.

Мета уроку: ознайомити старшокласників із сатиричною комедією Миколи Куліша «Мина Мазайло», подати відомості про життєву основу п’єси; з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; поглиблювати знання учнів про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; розвивати вміння самостійного мислення, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну систему твору; виховувати любов до рідного народу, інтерес до свого родоводу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: словник термінів, текст комедії «Мина Мазайло».

Л. Танюк: "Суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому,— вона лише зовнішній сюжет “дискусії з національного питання”, лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого “національного я”, так і своєї загальнолюдської сутності."

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.
2. Актуалізація навчальної діяльності.

1. Чому М.Куліша називають творцем «модерної» драми?

Додаткове запитання: Як починався шлях у літературу М.Куліша?

2. У чому полягає внутрішня драма революціонера, талановитого драматурга, комуніста М.Куліша?

 Додаткове запитання: розкажіть про зв'язок М.Куліша і ВАПЛІТЕ ?

3. Розкрийте характери Сергія Смика та Мусія Копистки з точки зору народної моралі?

Додаткове запитання: чи є Сергій та Мусій революційними романтиками, чи просто примітивними пристосуванцями? Чому? А Панько? Відповідь належно обгрунтуйте.

Повторення поняття теорії літератури

Сатирична комедія – твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.

3. Сприйняття учнями нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

Немає, мабуть, в українській літературі твору, який викликав би більше суперечок і абсолютно протилежних відгуків, як «Мина Мазайло». На театральному диспуті 1929 року М.Хвильовий доводив, що «тільки епохальні п’єси можуть викликати таку велику дискусію і що тільки обмежені  люди не розуміють, що саме такі п’єси  і роблять в театрі епоху».

Неперевершений український гуморист О.Вишня знаходив у п’єсі М.Куліша стільки гумору й асоціацій, стільки відповідей на болючі питання того часу, що захоплено писав у передмові до «Мини Мазайло» (книжка 136-а(У) «Літературного ярмарку» за травень 1929 року): «Отже, читайте «Мину Мазайло», товариші!». Сюжет п’єси відомий ще з часів І.К.Карпенко-Карого. Та в М.Куліша він заіскрився новими барвами. «Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру. Як завше, Куліш виявив тут себе також майстром гротеску і пародії», - писав Ю. Лавріненко у книзі «Розстріляне відродження».

2. Усні повідомлення учнів. Робота в групах.

Як козаки придумували своїм побратимам прізвиська чи прізвища?

«Так запорожці – матері їх ковінька, нехай здорові будуть! – таке прізвище приложили. Не знаю, як і неньці сказать: Кобзою прозвали, от що! Вже були почали Підковою звать, бач, підкови розгинаю, а тут мені на лихо нечиста сила кобзаря принесла; співав, собачий син, співав, та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив диявольську личину; от мене й прозвали Кобзою. Отаке, бач, прилучилось. Не журись, козаче, не прізвище прославляє чоловіка, а чоловік – прізвище…»

(уривок із роману О.Стороженка «Марко Безсмертний»).

3.Дослідницьке завдання: з’ясувати, як утворилися козацькі прізвища: Непийвода, Затуливітер, Вирвизуб, Неїжхліб, Дармограй.

4. Усні повідомлення учнів. Дослідники.

а) У житті буває, що зустрічаються прізвища, які ображають гідність їх носіїв. У такому випадку закон передбачав і передбачає право на його заміну. Коли М.Куліш писав драму «Мина Мазайло», то зайшов до РАГСу, щоб пересвідчитися, як саме можна поміняти прізвище, адже знав, що за царизму це зробити було не просто: право на зміну прізвища мали тільки дворяни і документ підписував сам цар, який уважно до цього ставився, бо коли молода сім’я дворян, у якій у чоловіка було німецьке прізвище Зас, а у дружини – російське Ранцева, попросила дозволу носити подвійне прізвище, імператор збагнув неблагозвучність поєднань прізвищ, перекреслив Зас-Ранцева, а дозволив Ранцева-Зас, чим врятував носіїв прізвища від ганьби.

б) Жанр твору. Літературознавці.

«Мина Мазайло» - не «філологічний водевіль», а сатирична комедія. Микола Куліш був закоханий у красу й виразність рідної мови, слово – ніби покладене на долоню – мінилося перед ним і сяяло веселкою, чуйне вухо драматурга сприймало найтонші звукові нюанси слова, і  найбуденніше, воно звучало поезією слова або, навпаки, соковитим ляпасом. У зв’язку з цим знаходиться і типологія образів, кожен із яких є конретною особою, яка має символічне узагальнення.

в) Критики.

Особливості сюжету:

• Драму не можна перекласти іншою мовою, оскільки при перекладі втрачається обігрування українських та російських слів.
• У творі немає позитивних персонажів. Дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції. Мокія рідна мова цікавить лише з фахової точки зору.
• Прізвище Мазайло не є ганебним, хоча й містить суфікс згрубілості, але носій таких тонкощів не розуміє. Мина все-таки зробив непогану кар’єру, має сім’ю і живе в достатку.
• У «Мині Мазайло» є натяки на облудність скоропостижної радянської українізації: «І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем відчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене провінціала… а вся велетенська країна перетвориться на суцільну тюрму чи концтабір, бо тільки в цих закладах немає імен та прізвищ…»
•   Тільки в художньому творі Мина може зазнати фіаско, бо більшовики насправді підтримували перевертнів, уміло використовували їх для боротьби зі справжніми патріотами тієї ж нації, до якої вони належали.

5. Робота з текстом твору

1. Яким перед нами постає Мина Мазайло? Чи поділяєте ви думку головного героя, що всі його життєві негаразди від прізвища? Доведіть.

2. Як, на вашу думку, Мокій чужий націоналізму та далекий від інтернаціонального пафосу комсомольців? Обгрунтуйте. Що захоплює і чарує в ньому Улю?

3. Для чого М.Куліш вводить у драму епізод з телеграмою? Чи дає цей епізод хоч схематичне уявлення про тьотю Мотю?

 Інсценізація

М а з а й л о
— А я не повірю вам, не повірю! І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації.
Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала,
другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.
Д я д ь к о Т а р а с
— Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити
разом, щоб і духу не було... Попереджаю!
М о к і й
— Провокація. Хто стане нищити двадцять мільйонів самих лише селян-українців, хто?
Т ь о т я
— А хіба селяни — українці?.. Селяни — мужики.
Дядько Т а р а с аж підскочив:
— Га? Наші селяни не українці?.. Слово мені! Слово або хоч води, бо я не можу
більш терпіти (став пити воду і захлинувся).
Дядько Т а р а с, прокашлявшись після води:
— Наші селяни не українці? Га?.. Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх
все не визнають за українців. Та після цього й ідійот не видержить, не тільки я.
Вимагаю слова! Слова мені!
Т ь о т я М о т я владно зацокотіла каблучкою:
— Слово маю я! (Теж захвилювалася, випила води). Милії ви мої люди! Яка у вас
провінція, ах, яка ще провінція! Ой, яка ще темрява! Про якусь українську мову
споряться і справді якоюсь чудернацькою мовою балакають.

Та не про це, мої милі, я взялася вам сказати. Дуже жалько, дуже жалько, що у
вас не виставляють на театрі "Дні Турбіних" — я бачила в Москві. Ах, мої ви
милі, "Дні Турбінах". Це ж така розкіш. Така правда, що якби ви побачили, які
взагалі осоружні, огидливі на сцені ваші українці, ви б зовсім одцуралися цієї
назви... Грубі, дикі мужлани! І тобі, Моко, після цього не сором називатися українцем, не сором поставати проти нового папиного прізвища! Та в "Днях Турбіних" Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться.
 

4. Якою постає Мазайлиха з перших сторінок п’єси ?

5. Доведіть, що в образі дядька Тараса прослідковуються риси  невиправного романтика, який живе минулим, а не сьогоденням, котре вимагає активної позиції й відсутності віками нав’язаного страху.

6. Чим відрізняється Уля Розсоха від інших жіночих образів?

7. Яке ваше враження від Рини? Чи подобається вам її ім’я? Чому? Утворіть пестливе. Чи можна вважати батьків інтелектуалами, які вибрали саме таке ім’я для доньки?

  6. Складання інформаційного грона до образів комедії «Мина Мазайло».

7.Дослідницька робота

8. Гра «Мікрофон»: обговорення засобів сатиричного викриття бездуховності обивателів, які зрікаються своєї мови.

4.  Закріплення вивченого

Скласти стисле усне висловлювання на тему: «Художнє втілення проблеми українізації  в комедії М.Куліша «Мина Мазайло».

Орієнтовна відповідь. Українізація – короткочасний і мало досліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови призвела до незворотних процесів. Микола Гурович Куліш обрав для свого твору жанр комедії, бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по Мазайлах, які роду свого цураються. Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються назавжди. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців знаходяться найзапекліші вороги української мови, національної історії.

5. Підсумок уроку

Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому говорять, що М.Куліш перекинув місток між епохами?

6.  Домашнє завдання.

Скласти цитатну характеристику до образів твору; написати розгорнуту відповідь «Актуальність п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло».

7. Оцінки.