Урок на тему: "«Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби."

Зарубіжна література

9 клас

Тема. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби.

Мета: створити атмосферу осмислення моральної сторони експерименту, описаного в повісті; увести учнів в епоху Росії часів непу; повторити поняття «сатира», «гумор», «алегорія»; розвивати творчу уяву, фантазію учнів, навички монологічного мовлення; виховувати вміння відстоювати свою точку зору, свою життєву позицію, свій погляд на події 20-30-х років минулого століття.

Обладнання: портрет М. Булгакова, епіграф до уроку, інформаційні картки, мультимедійна презентація, міні-виставка творів М. Булгакова.

Тип  уроку: комбінований, до складу якого входить засвоєння нового матеріалу, різні форми роботи. 

Час розкидати каміння, і час каміння збирати

Книга Еклезіаста

Природа не терпит неточностей и не прощает ошибок.

Ралф Эмерсон

«Собачье сердце»- шедевр  булгаковской сатиры.

Сатира Булгакова - умная и зрячая».                                                                                                                  

В. Сахаров

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Експрес-тест (1 правильна відповідь – 2 бали)

1. Назвіть роки життя М. Булгакова.

а) 1891 – 1941

б) 1890 – 1940

в) 1891 – 1940

2. Де народився М. Булгаков.

а) у Києві

б) у Москві

в) в Одесі

3. Які риси характеру йому перейшли від батька? 

 а) працьовитість;

б) уміння завжди говорити правду;

в) енергійність та нескореність

4. Яку професію здобув М. Булгаков у Київському університеті?

а) учителя;

б) лікаря;

в) юриста

5. Хто з письменників був прикладом для наслідування для М. Булгакова?

а) Т.Г. Шевченко;

б) І.Я. Франко;

в) М.В. Гоголь

6. У якому творі М. Булгаков розповів про страшний експеримент над людиною? 

а) «Біг»

б) «Собаче серце»

в) «Записки юного лікаря»

III. Мотивація навчальної діяльності.

Сторінками книги. Гра «Вгадай героя»

1. «Пан з французькою гострою борідкою і вусами, сивими, пухнастими і лихими, як у французьких лицарів» (Преображенський)

2. «Дуже гарний молодий чоловік з гострою борідкою в пристойному костюмі» (Доктор Борменталь)

3. «На голові височіла на чверть аршина копиця  кучерявого волосся» (Швондер)

4. «Людина маленького росту і несимпатичної зовнішності. Волосся у нього на голові росли жорсткі, як  кущі на викорчуваному полі, а обличчя покривав неголений пух » (Шариков)

5. «Дуже красива молода жінка в білому фартусі і мереживною наколкою» (Зіна)

      6. «Обличчя лисніло і відливало жаром. У модній зачісці на вуха і з кошиком волосся на потилиці світилися 25 підроблених діамантів » (Дарина Петрівна)

                                «Кому належить вислів?»

1. «Розруха не в клозетах, а в головах» (Професор Преображенський)

2. «Тіло моє поламане і бите, поглумилися над ним люди досить» (Шарик)

3. «О очі - значна річ. Начебто барометр » (Шарик)

4. «Боже, пропав Калабуховский будинок!» (Професор Преображенський)

5. «Нашийник - все одно, що портфель» (Шарик)

6. «Я сам на свій ризик нагодую його миш'яком» (Доктор Борменталь)

                                  « Хто про кого сказав?»

1. «Особистість чоловічої статі в халаті ... схиблений» (Шарик про Борменталя)

2. «Абсолютно ненависна порода. Гірше котів. Шкуродер в позументі» (Шарик про швейцара)

3. «Божество», «жрець», «величина світового значення» (Шарик про професора Преображенського)

4. «Де ж ви такого взяли, Пилип Пилипович? Батюшки! До чого паршивий!» (Зіна про Шарика)

5. «Шариков для нього більш грізна небезпека, ніж для мене» (Преображенський про Швондера)

6. «Я йому влаштую бенефіс, коли він протверезиться» (Доктор Борменталь про Шарикова)

 

                                         «Закінчи фразу»

1. «Злочин дозрів і впав як (камінь)»

2. «Доживемо до старості з (чистими руками)»

3. «Я не пан, пани все в (Парижі)»

4. «Завтра я тобі влаштую (скорочення штатів)»

5. «Встигає всюди той, хто (нікуди не поспішає)»

6. «У квартирі в цей вечір була цілковита і жахлива (тиша)»

IV. Оголошення теми та мети уроку.

V. Робота над темою уроку.

Робота з епіграфами

Поясніть, як ви розумієте епіграфи до уроку.

Вступне слово вчителя

Історія розвитку суспільства – це історія проб та помилок, соціальних потрясінь та геніальних відкриттів.  Розум людини, як і його фантазія не мають кордонів. Але людина не може претендувати на роль Бога. Порушення законів природи часто має трагічні наслідки.

Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати творчість великого письменника ХХ століття М. Булгакова – повість «Собаче серце», в основі якого знаходиться експеримент відомого вченого. Ми повинні з вами зрозуміти моральну сутність цього експерименту та його наслідки.

Повість «Собаче серце» М. Булгакова  написана у 1925 році, але опублікована тільки в 1987 році, це шедевр булгаковської сатири. Давайте згадаємо, що ми називаємо сатирою?

Літературознавча довідка

Сатира - (від лат. satira, від satura - суміш, усяка всячина) - різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного - суспільних явищ, людських вад тощо.

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді.

Короткий аналіз повісті

Жанр – фантастика, сатиричний памфлет

Основний конфлікт повісті – між професором Преображенським та його витвором – Шариковим.

Композиція – 8 глав та епілог. Композиція кільцева (Шариков знову стає Шариком).

Проблемне запитання

- Чому саме так побудована повість? (Професор Преображенський вважає, що не слід дурити природу, все одно все повернеться назад)

Словникова робота

Експеримент – науковий дослід.

Гипофіз – железа у мозку, яка впливає на зріст, обмінні процеси в організмі.

 

Євгеніка – наука про «покращення людської породи», спиралася на висновки генетики 20-х років ХХ століття.

Еволюція – розвиток.

Аналітична бесіда (занурення в текст)

Коротко перекажіть зміст повісті.

- Опишіть професора Преображенського словами Шарика?

- Чим займався професор?

- Яке ставлення професора до змін у країні?

- Яке слово вживає професор, характеризуючи стан післяреволюційної країни.

- Що приніс Шариков у дім професора?

- Чи вважаєте ви професора експлуататором?

- Опишіть квартиру, в якій живе професор.

- З якою метою професор підібрав безпритульного собаку на вулиці?

- У чому полягає суть експерименту професора Преображенського?

- Яким письменник показує професора перед операцією?

Робота в групах

Учні класу об’єднуються у 3 групи

(Учні отримують роздруковані уривки тексту та кольорові маркери, якими вони будуть виділяти слова, які характеризують дії професора Преображенського та доктора Борменталя під час операції IV глава).

 

1) “Оба заволновались, как убийцы”, “нож вскочил в руки Филиппа Филипповича”, “лицо Филиппа Филипповича стало страшным”, “оскалил фарфоровые и золотые коронки”, губы Филиппа Филипповича сжались, глазки приобрели колючий блеск”, “взмахнув ножичком, метко и длинно протянул по животу”.

 

2) “Борменталь набросился хищно”, “Филипп Филиппович полоснул второй раз”, “вертел ножом в теле”, “начали разрывать крючьями”, “вырвал из тела”, “Борменталь впился в кожу”, Филипп Филиппович стал втыкать коловорот и высверливать”, “начал пилить”, “въелся ножницами”, “Борменталь, как тигр, бросился зажимать”, “Филипп Филиппович стал страшен”, “сипение вырвалось из носа”, “зубы открылись до десен”, “ободрал”;

 

3) “Филипп Филиппович зверски оглянулся”, “врезался глубже”, “Борменталь коварно кольнул”, “зарычал Филипп Филиппович”, “злобно заревел”, “Лицо у Филиппа Филипповича стало, как у вдохновенного разбойника”, “всадил иглу в сердце”, “засипел страшный Филипп Филиппович”, “взревел”, “Филипп Филиппович отвалился, как сытый вампир”

 

- Які художні засоби використовує письменник, описуючи процес операції?

(Повідомлення учня-літературознавця)

Учень-літературознавець

У IV главі розповідь прискорюється. У тексті переважають дієслова, що надає розповіді динамізму.  За допомогою епітетів автор показує найбільш суттєві якості експериментаторів. Він використовує образні порівняння: “оба заволновались, как убийцы”, “Борменталь, как тигр, бросился зажимать”, “Филипп Филипппович отвалился, как сытый вампир”. Використовуючи такі страшні порівняння М. Булгаков  хоче показати азарт і прагнення досягти мети за любу ціну, таким чином підкреслює, експериментатори під час операції втрачають людську подобу, у їхніх діях проступають хижі, звірині риси.

Письменник навіть використовує бандитську лексику, яка ніяк не в’яжеться з образом інтелігентного професора. Але все це надає сцені комічного ефекту.

- Опишіть, яким було життя пса Шарика на початку повісті?

- Як пес показує свою вдячність професору Преображенському з їжу? (Наведіть приклади з тексту)

- Як поводить себе Шарик у квартирі професора?

- Дайте характеристику Климу Чугункіну (Алкоголік, злочинець)

- Який орган Клима Чугункіна пересаджує професор Шарику?

- Який результат дала операція?

- Чи на такий результат розраховував професор?

- Як Шарик стає Шариковим?

- Які перші слова вимовляє Шарик?

- Що приносить у дім професора Шариков?

- Чому Шариков знаходить собі саме таку роботу? Що залишилося в нього від собаки?

- Як у решті решт Шариков вчиняє з професором? (Доносить на нього)

- Чи міг Шариков бути іншим?

- Який ми можемо зробити висновок?

(Професор і сам розуміє, що з Клима міг вийти саме такий собі нахабний, невихований, агресивний тип. І навіщо нам таким чином творити людину, якщо її кожна жінка може народити).

- Чи розчарований професор своїм експериментом?

Слово вчителя. Пес стає людиною, але його вчинки визначають гени, отримані від п’яниці й хама Клима Чугункіна: «…у нього вже не собаче, а саме людське серце. І саме паршиве із всіх, які існують у природі!». Контраст між інтелектуальним початком, втіленим в інтелігентних людях, фізіологах Преображенському й Борменталю, і темними інстинктами «гомункула» Шарикова (з низьким, скошеним чолом) настільки разючий, що створює не тільки комічний, гротескний ефект, але й офарблює в трагічні тони

Ми з вами побачили результат експерименту професора Преображенського, який нічого доброго не приніс. Людина не може брати на себе роль Творця і грубо вмішуватися в природу. Шариков приносить у дім і в життя професора розруху. Але в повісті революція – це теж експеримент. Швондер – це представник нової генерації, який вийшов із пролетаріату і став «господарем життя».

Давайте виведемо таку логічну формулу двох експериментів:

Шарик → Шариков  → розруха в домі професора         

Пролетаріат → хазяїн життя  → розруха в країні

- Виходячи з цієї формули зробіть будь ласка висновок, яким був задум М. Булгакова?

(Не можна, та й потреби немає з собаки робити людину, як і не слід із неосвіченого пролетаріату робити «господаря життя», бо результат як генетичного експерименту, так і соціального призводить до розрухи)

- Яким прийомом скористався автор? (Алегорія)

Алегорія - троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.

Слово вчителя

Цей науковий фантастичний експеримент, описаний у повісті                 М. Булгакова, заснований на алегорії. Учений повинен нести відповідальність за свій експеримент.

Твір розглядається як алегорія трансформації всього радянського суспільства під час революції як застереження про небезпеку людського втручання у справи природи.

Повість «Собаче серце несе в собі чіткий авторський погляд на те, що відбувалося в країні в 20-30-х роках ХХ століття. Цей експеримент називався будівництвом соціалізму. З усього видно, що автор сприймав цей експеримент цілком критично і скептично, тому повість набула жанру сатири. На думку М. Булгакова, нова радянська людина – це симбіоз бродячого собаки та алкоголіка.

Письменник вважав неможливим втручання в звичайний хід історії, який міг зашкодити й самим експериментаторам. І дійсно, як бачимо, історія це підтвердила.

У 1988 році, рівно через рік після публікації в журналі «Знамя», повість була екранізована.

Учень-мистецтвознавець

«Собаче серце» - двосерійний чорно-білий, а також копія, тонована під сепію, художній телефільм Володимира Бортка. Це телевізійна екранізація однойменного твору Михайла Булгакова.  20 листопада 1988 року в ефірі Центрального телебачення відбувся перший показ.

Режисер Володимир Бортко розповідав: «На роль Шарикова претендувало вісім артистів, зокрема і улюблений мій актор та друг Микола Караченцов. Але Володимир Толоконніков, якого ми виявили в Алма-Аті, покорив мене повністю». Роль професора Преображенського зіграв Євгеній Євстигнєєв.

До створення фільму долучився і бард Юлій Кім: він написав пісню «Суворі роки минають», частівки, які виконує Шариков («…подходи, буржуй, глазик выколю») та марш червоноармійців («Белая гвардия наголову разбита, а Красную армию никто не разобьёт!»).

Фільм має 7 нагород на різних фестивалях кіно. 

Творча робота

Дай характеристику образу професора Преображенського, підготуй  інтерв′ю з цим героєм.

Преображенський - професор медицини. Він авторитетний лікар, що робить унікальні операції по омолоджуванню людей. Його життя присвячене науці, він чесно служить своїй справі, і люди вдячні йому за це. Можна сказати, що перед нами яскрава, неординарна, талановита особа. Професор критично відноситься до всього, що відбувається в країні з 1917 року. Він відкидає революційну теорію і практику. Він мав можливість перевірити це в ході свого медичного експерименту. Досвід створення «нової людини» не вдався. Переробити натуру Шарикова неможливо, як неможливо змінити і схильності чугункіних, швондерів і подібних до них. Преображенський переконався у безперспективності втручання в еволюцію природи : «Ось, лікарю, що виходить, коли дослідник замість того, щоб йти навпомацки і паралельно з природою, форсує питання і підводить завісу! На, отримуй Шарикова.». Цей висновок важливий також і для розуміння соціального підтексту повісті: не можна штучно втручатися не лише в природну, але і соціальну еволюцію. Порушення моральної рівноваги в суспільстві може привести до страшних наслідків.

У професора є помічник Борменталь,   з яким він любить базікати на різні слизькі теми. Властиві професору і маленькі земні радощі: любить смачно поїсти,  дорогий одяг. Професор може собі дозволити бути гурманом, він навчає Борменталя мистецтву їжі, щоб вона була не просто їжею, а постачанням. Це вже і привід поговорити про радянську горілку. Борменталь помічає, що «новоблагословенна дуже пристойна. Тридцять градусів». Філіп Філіпович заперечує: «Горілка має бути в сорок градусів, а не в тридцять». Усі ці зауваження, здавалося б, по дрібницях, насправді створюють цілісну картину життя Москви в двадцяті роки. Словом, перед нами типовий інтелігент, якому радянська влада не встигла створити умови, які дозволяють повною мірою розкривати і реалізувати свій талант.

Висновок.  Професор приходить до висновку, що насильницьке втручання в природу людини і суспільства призводить до катастрофічних результатів. У повісті «Собаче серце» професор виправляє свою помилку — Шариков знову перетворюється на пса. Але в житті подібні експерименти незворотні. І Булгаков зумів попередити про це на самому початку тих руйнівних перетворень, які почалися в нашій країні в 1917 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Склади порівняльну цитатну характеристику Преображенського і Шарикова

	Преображенський	Шариков
Погляди на життя	«Я прибічник розподілу праці. У Великому нехай співають, а я оперуватиму».	- Чому ж ви - трудівник? - Та вже відомо -  не неп. «Узяти все, та і поділити»
Інтереси і розваги	«Сьогодні у Великому - «Аїда». А я давно не чув. Люблю».	«У театр я не піду. «Дуракаваляние». одна контрреволюція». «У цирк підемо, краще всього».
Відношення до тварин	«Нікого бити не можна. На людину і на тварину можна діяти тільки навіювання».	«Учора котів душили, душили».
Відношення до людей	«На злочин не ідіть ніколи. Доживіть до старості з чистими руками».	«І виголошує контр революційні промови» (З доносу Шарикова на професора)

 

Інтерв′ю з професором Преображенським

Кореспондент.  Яка Ваша улюблена справ?

Професор. Я обожнюю медицину.

Кореспондент.  Скажіть, що Вас підштовхнуло до експерименту з собакою?

Професор.  Я не сприйняв революцію, критично відношусь до всього, що відбувається в країні з 1917 року.

Кореспондент.  Можливо, без участі голови будинкому з доброго пса могла вийти хороша людина?

Професор.  Я дійшов висновку,що ні, перетворити собаку на людину,  олюднити звіра - це та ж  ризикована і безуспішна операція, яку виконала революція, вирвавши людину із звіриного побуту, з духовного і політичного рабства і оголосивши його хазяїном життя. Це проти природи.

Кореспондент.  Як ви  вважаєте, чи є ваша провина ( не як хірурга!) у свідомості Шарикова?

Професор.  Так, сам того не бажаючи,  я викликав до життя сили зла, які трохи не погубили мене  самого. Вважаю, що людина  несе відповідальність за своє втручання в природу.

Кореспондент.  Які висновки Ви зробили для себе після експерименту?

Професор.  Насильницьке втручання в природу людини і суспільства призводить до катастрофічних результатів. Я виправив свою помилку — Шариков знову перетворюється на пса. Але в житті подібні експерименти незворотні. Не можна штучно втручатися не лише в природну, але і соціальну еволюцію. Порушення моральної рівноваги в суспільстві може привести до страшних наслідків. Наука ще не знає способів звертати звірів в людей. Ось я спробував, та тільки невдало, як бачите.

Кореспондент.  Дякую!

VI. Підсумки уроку. Оцінювання.

Підсумкова бесіда

1. У чому ви вбачаєте попередження автора повісті «Собаче серце»        М. Булгакова?

2. Над чим  ми повинні з вами замислитися?

3. Як ви ставитеся до клонування?

4. Чи потрібно штучно фабрикувати людей, втручатися в процеси життя?

5. Чи обмежується експеримент операцією професора Преображенського?

6. Що таке розруха в розумінні професора? А в вашому розумінні?

7. Чи актуальна повість сьогодні?

Заключне слово вчителя

Після виходу повісті та її екранізації виникло таке поняття як «шариківщина». Шариков пишається низьким походженням, своєю неосвіченістю, оскільки лише це високо його піднімає над тими, хто виділяється розумом, духом. На його думку, таких як професор Преображенський потрібно втоптати в бруд для того, щоб Шариков міг піднятися над ними. Нелюдська  сутність шарикових завжди вичікує слушного моменту. Коли він настає, такі істоти перетворюються на монстрів, щоб вхопити свою здобич. Таке їхнє справжнє обличчя. У них усе святе й високе перетворюється на свою протилежність. Найстрашніше, що таким людям вдалося домогтися чималої влади. Вони готові освічених культурних людей перетворити на стадо своїми антигуманними методами (пресингу, залякування, насилля), щоб легше було ними управляти.  Прикладів шариківщини, на жаль достатньо і сьогодні. Усі людські почуття у них витісняє інстинкт самозбереження.

VII. Домашнє завдання.

1. Написати твір-мініатюру «Яку пораду я можу дати Шарикову».
2. Написати лист професору Преображенському.