Урок на тему: "Спроба державного перевороту в СРСР"

11-й клас                                                                                                                     Історія України               

Автор:

Вчитель історії і правознавства

ЗЗСО «КСЛІ»

Гук Олександр Іванович

Тема розробки уроку: «Спроба державного перевороту в СРСР».

Мета:

• схарактеризувати процес здійснення спроби державного перевороту;
• дати оцінку подіям 19-21 серпня 1991 р.;
• розвивати в учнів історичне і логічне мислення;
• виховувати школярів у дусі гармонійного поєднання національних і загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в період боротьби за незалежність

(1985—1991)», атлас.

Основні поняття і терміни: ДКНС (рос. ГКЧП ).

Основні дати: 19—21 серпня 1991 р. — спроба державного перевороту в СРСР.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка знань.

Фронтальне опитування.

1) Якими були результати виборів до ВР УРСР 1990 р.?

2) Чому при наявності комуністичної більшості у ВР вона проголосувала за Декларацію про державний суверенітет?

3) Назвіть основні положення Декларації.

4) Чим було зумовлено загострення політичної боротьби восени 1990 р.? До яких наслідків це призвело?

5) І з якою метою було проведено Всесоюзний референдум 17 березня 1991 р.?

6) Якими стали його результати й наслідки?

Історичний диктант.

1) У яких областях на виборах 1990 р. перемогли демократичні сили?

2) Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет УРСР?

3) Хто змінив В. Масола на посаді голови Ради Міністрів УРСР?

4) Перші демократичні вибори до ВР УРСР відбулися…

5) «Група 239» — це…

6) Коли відбувалося голодування студентів на майдані Незалежності (площа Жовтневої революції)?

7) Що відбулося раніше: голодування студентів чи проголошення Декларації про державний суверенітет України?

8) Коли ВР УРСР стала працювати в парламентському режимі?

9) Л. Кравчук став Головою ВР УРСР…

10) Всесоюзний референдум із питання збереження Союзу відбувся…

11) Як називалася опозиційна фракція у ВР УРСР ХІІ скликання?

12) Новоогарьовський процес — це …

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Організація державного перевороту.

О 6 годині ранку 19 серпня 1991 року теле- і радіоканали передали повідомлення з Москви про створення Державного Комітету з надзвичайного стану (ДКНС) (рос. Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП) і звернення ДКНС до радянського народу.

До складу комітету (незаконного, бо його створення не було передбачено тодішньою Конституцією Радянського Союзу) увійшли:

• віце-президент СРСР Генадій Янаєв (26 серпня 1937 - 24 вересня 2010),
• прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов (26 вересня 1937 — 30 березня 2003),
• голова КДБ СРСР Володимир Крючков (29 лютого 1924 - 23 листопада 2007),
• міністр оборони Дмитро Язов,
• міністр внутрішніх справ Борис Пуго (19 лютого 1937 - 22 серпня 1991),
• заступник голови Ради оборони СРСР Олег Бакланов,
• президент Асоціації державних підприємств та об'єднань промисловості, транспорту та зв'язку Олександр Тізяков,
• голова Селянської спілки СРСР Василь Стародубцев.

У зверненні путчисти оголосили про введення надзвичайного стану у деяких районах СРСР, припинення виходу більшості ЗМІ. Також віце-президент СРСР Янаєв, нібито через хворобу Горбачова, бере на себе обов'язки глави держави.

У «Постанові №1 ДКНС» було перераховано перелік заходів, якими мав бути збережений СРСР:

• оголошено недійсними закони та рішення органів влади та управління союзних республік, що суперечили законам СРСР.
• призупинялася діяльність політичних партій, громадських організацій та масових рухів, «що чинять перешкоди нормалізації ситуації» (таким визнали би, зокрема Народний Рух України, УНА-УНСО).

2. Спроба державного перевороту і Україна.

Події серпня виявили реальні, а не декларативні позиції й наміри всіх політичних сил і державних органів в Україні. Керівництво ЦК КПУ опинилося на боці заколотників. Секретаріат ЦК надіслав на місця шифрограму, у якій схвально оцінював переворот і пропонував парткомам «організувати» підтримку дій ДКНС.

Присланий заколотниками в Україну генерал В. Варенніков заявив, що в разі непідтримки рішень ДКНС, проведення страйків, акцій непокори будуть застосовані війська. Він, заручившись підтримкою першого секретаря КПУ С. Гуренка, намагався схилити Голову Президії ВР УРСР Л. Кравчука до визнання ДКНС. Та спроби виявились марними. Кравчук, вважаючи, що будь-які масові виступи населення можуть спровокувати заколотників до введення військ до Києва та інших міст, масових арештів, закликав до спокою і витримки. Він заявив, що будь-які зміни мусять відбуватися на основі закону і немає підстав для введення в республіці надзвичайного стану. Тим самим він не визнав правомочними розпорядження ДКНС на території України. Військові та міліція на території України не підтримали заколотників. Союз офіцерів України запропонував організувати загони добровольців для захисту українського парламенту, а також закликав військових — громадян України — не виконувати розпорядження ДКНС.

Деякі місцеві Ради, особливо в західних областях, рішуче та недвозначно засудили заколот. У зверненні керівників Львівської обласної Ради до населення області містився заклик «при спробі насильницького усунення демократично обраної народом влади відповісти масовими актами громадської непокори». Харківська міська Рада кваліфікувала дії ДКНС як найтяжчий злочин.

В Україні проти заколотників послідовно й рішуче виступила тільки опозиція — представники Руху і новоутворених демократичних партій. Вони виступили з пропозицією засудити заколот спеціальним рішенням Верховної Ради УРСР, закликали до організації загального страйку.

Тим часом у ніч з 20 на 21 серпня віддані ДКНС війська здійснили спробу штурму Білого дому в Москві. Під час штурму загинуло троє осіб. Спецпідрозділи, які мали завершувати операцію, відмовились від будь-яких дій. Стало зрозумілим, що заколот провалився.

22 серпня Президія ВР УРСР ухвалила рішення про скликання позачергової сесії парламенту.

ІІІ. Закріплення нових знань.

Бесіда за запитаннями.

1) Коли відбулась спроба державного перевороту в СРСР ?

2) Хто її очолював? Яку мету ставили заколотники?

3) Якою була реакція на заколот в Україні?

ІV. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

            19—21 серпня 1991 р. реакційні сили здійснили спробу державного перевороту з метою збереження СРСР і тоталітарного режиму в ньому. Рішучий опір заколотникам з боку тисяч громадян, що заполонили центр Москви, дії керівництва РРФСР на чолі з Б. Єльциним, вагання військ, перехід окремих військових частин на бік демократичних сил, нерішучість самого ДКНС спричинили ганебний провал заколоту. Провал державного перевороту став прямим поштовхом до проголошення незалежності України.