Урок на тему: "СРСР у періоди застою та перебудови"

         УРОК

вчителя історії і правознавства

КЗО «СЗШ №15» ДМР

Власової Наталії Сергіївни

11 клас. Всесвітня історія

«СРСР у періоди застою і перебудови. Розпад СРСР.»

Мета:

- дати характеристику політичному, соціально-економічному, повсякденному і культурному життю в СРСР періодів “застою” та “перебудови”; висловити оцінку діяльності радянських лідерів; визначити поняття і причини появи дисидентського руху; встановити причини розпаду СРСР;

- розвивати критичне мислення; вміння аналізувати, порівнювати, співставляти, систематизувати інформацію, висловлювати власні думки;

- виховувати почуття патіотизму, толерантності та поваги до інших народів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

                                                                        ХІД УРОКУ:

І.Організаційний момент

Привітання. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація знань:

Давайте згадаємо матеріал, який ви проходили на минулому уроці. Хто може мені відповісти яку теми ви вивчали? («Відлига») А яка історична особистість була найбільш яскравою під час вивчення теми? (М.Хрущов)

Отже, я пропоную вам наступну роботу. Будь ласка, прослухайте уривок аудіо файлу і дайте відповідь про яку акцію Хрущова у ньому йдеться? (звучить уривок пісні «Земля цилінна». Учні дають відповіді.)

 А скажіть, хто, на вашу думку, міг бути замовником такої пісні? (Відповіді учнів. ) Так, замовником була держава і комуністична партія в її особі. Такі пісні мали привернути увагу населення до процесу освоєння циліни і спонукати прийняти участь у цьому процесі.

А тепер, подивіться, будь ласка, уважно на слайд. Ви бачите плакат часів СРСР періоду «відлиги». Скажіть, з чим пов’язано поява цього плакату? (акція – розширення посівів кукурудзи). Відповіді учнів.

Чи були ці акції продумані та вдалі?

З чим пов’язують період «Відлиги» окрім невдалих експериментів Хрущова? (Відповіді учнів) Так, звісно найголовніші процеси цього періоду це – десталінізація та лібералізація суспільно-політичного життя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з термінами:

Скажіть, які асоціації у вас виникають щодо цих термінів?

«Застій»

«Перебудова»

(Застосування вправи «Асоціативний кущ»)

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу:

Останні роки перебування у влади Микити Хрущова (1962-1964рр) залишились у пам’яті громадян СРСР як період безладдя та зростання напруженості. Погіршилося постачання продовольства, ціни зросли на 25-40%. Це викликало невдоволення населення і авторитет Хрущова у суспільстві знизився. Особливу активність в усуненні Хрущова з поста першого секретаря ЦК КПРС проявляли його соратники і в першу чергу, Л.Брежнєв. На пленумі ЦК КПРС, який відбувся 14 жовтня 1964 року з обвинуваченнями проти Хрущова виступив Суслов. Керівник партії був звільнений і відправлений на пенсію. Першим секретарем ЦК КПРС став Леонід Брежнєв, а головую Ради Міністрів СРСР –Олексій Косигін. Брежнєв керував СРСР 18 років, історики час його правління визначили як застій. Назва ця віддзеркалює сутність епохи – періоду відсутності розвитку і сповільнення темпів економічного розвитку.

У перші роки правління Брежнєв намагався запровадити колективне керівництво в президії ЦК КПРС, проте особливість системи в СРСР вимагала наявності у державі лідера, яким і став Леонід Брежнєв. Цей період історики називають терміном неосталінізм, через відновлення економічної, політичної, репресивної системи, культу особи, з деякими врахуваннями сучасного розвитку. Після усунення Хрущова брежнєвське керівництво намагалося реабілітувати Сталіна, перша спроба такої реабілітації була зроблена на ХХІІІ з’їзді КПРС у 1966 році. Почали з’являтися фільми і книги, які відтворювали особливу роль Сталіна в історії. Не згадувалися факти сталінських репресій, перекручувалися історичні факти які могли стати дискридитуючими його особу.

Отже, у політичному житті СРСР відбувається формування культу особи Брежнєва (мав 220 радянських і закордонних орденів та медалей). Проте авторитет лідера партії стрімко падав.

У 1977 році була прийнята нова Конституція, більшість статей якої мали декларативний характер, не підкріплений гарантіями і правовим механізмом їх реалізації.

Робота з таблицею:

(Діти разом з вчителем опрацьовують таблицю. Ті терміни, які винесені під таблицю вони помічають «+» якщо поняття їм відоме та зрозуміле та «-«, якщо викликає труднощі і опрацьовуються. Додаток№1)

«Розвиток СРСР в період застою»

Вправа:

«Спільне та відмінне» (простежуються риси повернення до періоду сталінізму – «ресталінізація»)

Намалювати 2 кола. У «спільному»:

• Культ особи;
• Сталінська модель соціалізму;
• Монополія КПРС.

У 60 – 70 рр виникла нова форма протесту – дисиденство – духовний, інтелектуальний і моральний супротив закостенілій радянській системі. Учасниками руху була творча інтелігенція. Інакше дисидентів називали «інакомислячі», тобто ті люди, що не були згодні з ідеологією тоталітарного Радянського Союзу. На початку руху, його провідники писали листи лідеру країни (їх називали «підписанти») або займалися так званим «самвидавом» - розповсюдженням своїх ідей через видавництво часописів, збірок, доробок. З середини 1960-х років дисиденти почали активні форми протесту – правозахисні демонстрації (грудень 1965 року у Москві).

З 1968 року – у другому етапі руху відбуваються постійні виступи, звернення дисидентів до міжнародних організацій. У цей період посилюється репресії проти вільнодумства – судові процеси, арешти, ув’язнення. (Солженіцин, Ростропович, Любимов).

( Приклад: вірш Євтушенко, 1965)

«Какие стройки, спутники в стране!

Но потеряли мы в пути неровном

И двадцять миллионов на войне,

И миллионы – на войне с народом.

Забыть об этом, память отрубив?

Но где топор, что память враз отрубит?

Никто, как мы, так не спасал других,

Никто, как мы, там сам себя не губит…»

Чи є у цих строках щось, що сьогодні дозволило б посадити людину за грати? (Відповіді учнів. Припущення: за які рядки Євтушенка піддали репресіям?)

У середині 1980-х років СРСР охопила криза. У 1982 році до влади на короткий термін (менше 2-х років) прийшов Юрій Андропов, а у березні 1985 року лідером КПРС став Михайло Горбачов. З його приходом до влади відбулися докорінні зміни в житті СРСР, новий політичний курс в історії назвали терміном «перебудова».

(Учні працюють з таблицею. Додаток №2. Опрацьовуються терміни)

Економічні реформи:

1. Зменшено планові показники
2. Збільшення обсягу держзамовлень;
3. Проголошення економічної самостійності підприємств;
4. Розгортання кооперативного руху;
5. Поширення «чорного ринку» (негативне)

Політичне життя:

• Прискорення соціально-економічного розвитку;
• Гласність – свобода слова під час обговорення раніше заборонених проблем;
• Демократизація суспільно-політичних відносин.

Зовнішня політика:

• Активізація переговорного процесу та закінчення «холодної війни»;
• Припинення інтервенції в Афганістані в лютому 1989 року;
• Припинення підтримки прорадянських режимів в Африці, Азії та Латинській Америці, що зумовило їх крах.

Лібералізація подальша була неможливою без проведення політичних реформ. Перший їх етап (червень 1988 – червень 1989) – новий виборчий закон; проведення з’їзду народних депутатів СРСР; створення постійного законодавчого органу – ВР СРСР. 4 лютого 1990 року на Манежній площі у Москві відбулася демонстрація з вимогами скасувати ст.6 Конституції (про керівну роль і привілейоване становище КПРС), на ІІІ з’їзді нардепів 12-15 березня 1990 року її було скасовано. Затвердили інститут президенства в країні. Першим і останнім президентом СРСР став Михайло Горбачов.

На другому етапі – активізувався національно-визвольний рух, у більшості радянських республік перемогу одержували депутати, які виступали за вихід зі складу СРСР. Україна, Естонія, інші республіки прийняли Декларації про державний суверенітет – Горбачов назвав «Парад суверенітетів», оскільки не збирався поступатися. 17 березня 1991 року провели всесоюзний референдум з питання збереження СРСР, проте він не усунув суперечностей і після нього розпочався «новогарьовський процес» - перемовини керівників 9 республік (Росія, Білорусь, Україна, Казахстан, Узбекістан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикістан, Азейбарджан). Заява «9+1» підписана 23 квітня 1991 року започаткувала новий Третій етап політичної реформи.

24 липня робота над союзним договором була завершена. Республікам передбачалося надати додаткові повноваження. 19 серпня 1991 року група заколотників спробувала вчинити переворот, утворивши ДКНС (Державний комітет з надзвичайного стану), але ця спроба провалилася.

12 червня 1991 року посаду президента Росії обійняв Борис Єльцин. До Москви було введено військові частини. Заколотники були заарештовані, діяльність КПРС припинено. З 23 серпня по 1 вересня 1991 року проголосили незалежність Естонія, Латвія, Україна, Молдова, Азейбарджан, Узбекістан, Киргизстан. 

8 грудня 1991 року у Біловезькій пущі зібралися представники 3-х союзних республік Білорусі, Росії та України (Шушкевич, Єльцин, Кравчук). Кравчук відмовився підписувати союзний договір, після переговорів між лідерами країн, СРСР припинив своє існування.

У цей же час створили ще один документ – Угоду про створення СНД (Співдружності Незалежних Держав).  25 грудня 1991 року Горбачов виступив по ТВ із заявою про припинення своєї діяльності на посту президента. Росія вступила у новий етап свого розвитку.

IV Узагальнення та систематизація знань

Для того, щоб закріпити знання, пропоную вам інтерактивну вправу. Для цього ми пограємо у пазли. Їх треба «відкрити» наступним чином. Кожен пазл відповідає одній з трьох тем «Відлига», «Застій» або «Перебудова». Відкривши пазли ми зможемо переглянути невеличке відео. (Робота з сервісом Веб 2.0)

Перегляд відеоролику «Сделано в СССР»(Емоційна розрядка). Обговорення

Оцінки за урок.

VДомашнє завдання

Параграф 16, сторінка 119 табличка, звернути увагу на дати. Для високого рівня – політичний портрет Л.Брежнєва або М.Горбачова (за вибором)

.