Урок на тему:"Трипільська культура"

Про матеріал

Урок на тему: " Трипільська культура", містить різноманітні види роботи. Під час уроку відбувається діалог вчителя і учня. Робота з історичною картою.Після кожного матеріалу розроблені завдання для учнів. Урок супроводжується презентацією.

Перегляд файлу

Тема: Трипільська культура. (Слайд1)

Мета заняття: сформувати уяву учнів про трипільську археологічну культуру; спосіб життя, господарство, побут та мистецтво людей часів енеоліту; визначити головні досягнення представників трипільської культури; розкрити значення трипільської культури в історії України; сприяти вихованню патріотизму, почуття прекрасного і вічного національної свідомості і гідності, поваги до власної історії.(Слайд2)

План заняття (Слайд3)

Наслідки неолітичної революції

2.Ознайомлення з історичними термінами і поняттями

3.Відкриття Трипільської культури.

4.Часові межі Трипільської культури.

5.Територія поширення

6.Господарство, побут та духовне життя Трипільської культури.

Хід уроку

I ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ(Оголошення теми і мети)

Визначити психологічний стан дитини

Відчуємо себе часточками колективу, краю, держави, Всесвіту і скажімо собі:

Я прийшов на урок для чого? …(Учитися).

Треба бути яким? …(Спокійним).

Зі мною хто? …(Мої друзі).

Вона мене що? …(Поважають).

Мені це як? …(Приємно).

Я готова до чого? …(До успішної роботи).

Заплющіть очі і про себе промовити:

«Я все знаю, я все можу, я все зможу!»

Бажаю успішної роботи на занятті!

II АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

(Перевірка домашнього завдання)

Запишіть у хронологічній послідовності наведені терміни.

1) Серп, 2) дубина, 3) лук і стріли, 4) проколка, 5) палка-копач-

ка, 6) спис, 7) ручне рубило, 8) гарпун, 9) скребло, 10) риболовний

гачок.

Відповідь: 5, 2, 7, 9, 4, 8, 10, 3, 6, 1.

2. Р озкажіть про життя первісних людей, використовуючи словосполучення:

Формування родів; працювали всі члени громади; розподіл праці; розподіл здобичі; роль старійшини.

Історичний диктант

Учениця має дати відповідь на запитання «так» чи «ні».

1. Неоліт — це середньокам’яний вік.(Ні)

2.Тип господарства, при якому люди брали все необхідне для життя від природи, називається привласнювальним.(Так)

3.Мезоліт- це середньокамяний вік?(Так)

4. Землеробство і скотарство належать до привласнювального типу

господарства.(Ні)

5. Час, коли людство перейшло від привласнювального до відтво-

рювального господарства, називається льодовиковим часом.(Ні)

6. Близько 9 тисяч років тому ремісники почали виготовляти вироби з міді.(Так)

7.Основою роду і берегінею житла вважалася жінка-матір.(Так)

8. Вождь-це ватажок племені,який очолював раду старійшин, керував військом під час конфліктів.(Так)

ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Заняття ми розпочнем словами: У листопаді 2008 р. в історичному музеї м. Торонто(Канада) було відкрито виставку «Невідома трипільська культура».

Чим же пояснити ту цікавість, що її виявили жителі Канади до тако-

го надзвичайного явища в нашій історії, як трипільська культура?(Слайд4)

Познайомимося з термінами і поняттями: (запис у зошит)

Енеоліт - мі́дна доба́, назва перехідного часу від неоліту добронзової доби.

Археологічна культура – подібні між собою археологічні пам’ятки, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

(Слайд5)

Учитель. На минулих уроках ми вивчали найдавніші етапи історії людства, виникнення перших людиноподібних істот, що таке первісне суспільство, родова община, виникнення найдавніших міст тощо. Відбувся перехід від привласнюючих форм господарства до відтворюючих. Змінилися взаємовідносини людини і природи. Поступово зявлялися нові культурні сорти рослин. Осілий спосіб життя сприяв розвитку ремесел-виготовлення різноманітних виробів. Відтворювальне господарство вплинуло і на організацію суспільства. Сьогодні ми розглянемо людей які населяли в давні часи терени сучасної України, і без сумніву вважаються представниками однієї з найрозвинутіших культур світу свого часу.

Археологічних культур, налічується на теренах України чимало, але одна з них – Трипільська.

Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього три річки- Стугна, Красна, Бобриця, утворюючи при цьому три поля, від чого і утворилася назва поселення. (Слайд6).

В1893році Вікентій Вячеславович Хвойка відкрив Трипільську культуру,і почав досліджувати поселення давніх людей поблизу села Трипілля на Київщині. Сьогодні відомі понад тисячу поселень трипільської культури.(Слайд7).

Час Існування: Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь). Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. е. (Слайд8).

Завдання: Позначити на стрічці часу добу енеоліту і вкажемо період її існування.

Завдання: користуючись матеріалом історичного джерела опишимо зовнішній вигляд трипільців.

Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисам обличчя.

Територія поширення Трипільської культури:

Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-
режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів. За останніми археологіч-
ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів. На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень. (Слайд9) Використання матеріалу історичних документів. Учень.

Завдання: Задопомогою атласа нанесемо на контурну карту територію поширення Трипільської культури та позначимо село Трипілля.

Метод « Гронування»

Учитель. Трипільці мали великі поселення напівземлянки, землянки, глинобитні мазанки, кути яких укріплювалися дерев'яними колодами, з одно- та двоповерховими будинками, історики називають таке поселення протомістом (попередником міста). У кожному з них проживало до 25 тис. осіб. Такі селища розташовувалися на берегах річок, схилах долин, мали чітке планування — будівлі розміщувалися по колу.(Слайд10)

А тепер зазирнемо в оселю трипільців.

Учениця. Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані. (Слайд11)

А чи вмілими господарями були трипільці?

Учениця. Трипільці займалися підсічним землеробством і скотарством. Землю обробляли кам'яними, кістяними мотиками, згодом — дерев'яним ралом. Орали волами. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, бобові. Жали дерев'яними серпами з крем'яними, а пізніше з мідними чи бронзовими вкладками. Зерно перетирали на борошно на кам'яних зернотерках. Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Допоміжну роль відігравали мисливство і рибальство. Полювали на оленя, козулю, кабана, лося. (Слайд12)

Учитель. Культура мальованої кераміки.

Учениця.У трипільців було розвинене ліпне гончарство, ткацтво, прядіння. Посуд був кухонний, столовий та культовий, весь розмальований червоною і чорною фарбами, тому інша назва цієї культури — культура мальованої кераміки. Найцікавішою знахідкою є культовий посуд у формі бінокля. (Слайд13)

А ще трипільці були носіями духовного життя.

Учитель. «Колом, колом Сонце вгору йде»- оспівування символів в українських народних піснях. (Слайд14)

Учениця.Трипільці ще поклонялися богині-матері, тому дуже часто зустрічаються жіночі фігурки, які є її втіленням. Вони виготовлені з глини з домішками злаків та борошна.

Існував культ родючості, з яким пов'язані скульптурні зображення свійських тварин (бика, корови, барана, свині). (Слайд 15)

Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки-матері.

Повідомлення на тему: «Трипільська вишивка: від минулого до сьогодення»

(Слайд)

Традиція прикрашати одяг і предмети побуту вишивкою в Україні налічує століття. Стародавні літописи і результати археологічних розкопок говорять про те, що вишивали на території сучасної України ще з тих часів, коли вона не була єдиною державою. Великий Геродот у своїх працях писав про те, що одяг у скіфів був прикрашений вишивкою. Про те, що руси носили вишитий одяг, говорив і мандрівник-араб в Х столітті н. е.. Дуже шкода, що до наших днів збереглися зразки української вишивки, створені лише в останні століття. Але за елементами орнаментів і символіці чітко видно, що історія вишивки та українського орнаменту бере початок в період трипільської культури, неоліту. Колірна гамма і особливості орнаменту вишивки залежали від місцевості, в якій жили ті чи інші племена, від звичаїв і культурних цінностей. Над вишивкою трудилися жінки. З давніх часів секрети майстерності передавалися від покоління до покоління. І кожна майстриня прагнула досконало опанувати технікою вишивки, не тільки для того щоб просто вміти добре вишивати, а й для того щоб внести свою неповторну нотку в візерунок або кольорову гамму малюнка. З давніх часів у вишивці зображували символи різних культур і культів. Але згодом символічність стала втрачати свою конкретику, а вишивка стала носити більше різносторонній характер. З'явилися нові стилі і малюнки вишивки.За формою орнаменту вишивку можна умовно поділити на три групи: геометричну, рослинну і зооморфні (тваринні). Вся слов'янська міфологія відзначена вишитими орнаментами з геометричним малюнком. Зараз, звичайно, складно уявити, з чим у наших древніх предків асоціювалися ромби і кружечки, трикутники і зигзаги, прямі лінії та хрестики. Але, до сьогоднішнього дня на основі геометричних фігур у вишивці з'явилися нові елементи. Мотиви вишивки з рослинним орнаментом говорять про те, що наші предки хотіли перенести в своє життя красу природи. Так, часто зустрічаються візерунки з реально існуючими рослинами: виноградна лоза, шишки хмелю, листя дуба, грона горобини і т. д. Багато рослинні мотиви були не просто візерунками на тканині, а символам певного культу або повір'я. Тому їх часто наносили на ритуальній одяг. Наприклад, да наших днів використовується символ «древа життя», який на вишивці зображується як сплетіння гілок з листям.

Для зооморфної вишивки характерне зображення коней, жаб, зайців. Зображували також птахів і комах: півня, сову, голуба, зозулю, мух, метеликів, павуків і жуків з крилами. Причому, в зображенні тварин і птахів у вишивці не було певного канону. Кожна майстриня вишивала їх у своїй неповторній манері і колірній гамі. Крiм орнаментів, що вiдноситься до космологiчних уявлень, геометрична орнаментацiя включає ще низку мотивiв, якi мають важливе концептуальне значення i давнє корiння. Серед них мотиви квадрата, ромба та трикутника, якi ще в епоху неолiту стали iдеограмами землi i родючостi, а розкресленi квадрати та ромби — умовне зображення розораного поля. Зазвичай, стрiчки з трикутникiв обрамляють рослиннi мотиви. Мотив ромба домiнує в орнаментацiї, вiн характерний майже для всiх слов’янських вишивок. Образ Великої Матері - Берегині роду, один із священних символів трипільців, стає найулюбленішим і в народній вишивці численних рушників, скатерток, сорочок, витворений мовою геометричних орнаментів буквально по всій Україні. Мотив цього образу варіюється: Берегиня в оточенні птахів або їх тримає, серед коней чи ростучих дерев. На подільських рушниках (Клембівка, Вінниччина) збереглися найдавніші космогонічні узори образу “древо життя – квітка крин.
В його мотиві Світове Дерево вивершується образом самої Берегині, в якої голова – ромб з хрестом усередині, а руки теж хрестоподібні. Світлоносні. Над її головою височіє корона – знак із трьох хрестів – потроєна світлова іпостась, цебто Трисвітле Сонце. Цілковито такий сюжет є в давніх колядках українців дохристиянської доби. Відзначимо також пояси ткані, жіночі (Галичина, Буковина, Поділля, Черкащина, Полтавщина, Чернігівщина), що мають символ безконечників, ромбів, хрестів, складаючи сюжетну основу з геометричних орнаментів. Найдавніший мотив і саме трипільського походження – міф про Створення Світу- птаха. Вишивається на київських полтавських, харківських, чернігівських, черкаських рушниках. Сама вишивка проводилася шовковими, лляними, вовняними нитками, з використанням дорогоцінних каменів і перлів. Та чи не найбільше орнаментальної символіки трипільців зберегло наше писанкарство, яке свої витоки бере з витворених їхніх ритуальних керамічних яєць-торохкалець із ранньотрипільського селища Лука-Врублевецька ранього етапу, писанок-торохкалець часів Київської Русі. Отже, ще 6 тисяч років тому були перші зразки праписанок, виліплених з глини. Власне, тільки проаналізувавши символіку й семантику писанкових орнаментів усієї України у порівнянні з трипільськими знаково-образними системами, ми маємо всі підстави стверджувати, що писанкова мова українців успадкована від трипільців. Ті ж символи Хреста, Кола, Хреста в Колі, Сварги, Ромба, Безконечника, Спіралі, 7-8 кутної зорі (народні майстрині їм дають свої назви, розробляють нові сюжети, що базуються на традиційних мотивах) трипільці означили на своїх храмах, житлах, посуді, антропоморфній пластиці. Отже,генетична пам’ять українців зберегла для прийдешніх поколінь священні символи Світоосягнень їхніх прапращурів – трипільців.
IV Закріплення матеріалу.